Постанова

від 16.07.2009 по справі 20/86/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/86/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.07.09                                                                                       Справа №20/86/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Савченко Ю.В.

за участю представників:

від позивача: Чесняк Ф.Ф., довіреність № б/н від 20.03.09р.;

від відповідача: Овчаренко А.М., довіреність № б/н від 27.04.09р.;

від 3-ої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько -Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Іспанський Дім», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «ПИФ», М.Запоріжжя

до відповідача: Українсько - Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Іспанський Дім», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайд Сервіс «KLAFS (КЛАВС) Україна», м. Київ

про спонукання передати товар

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1447 від 16.07.2009 року справа № 20/86/09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М.; суддів: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.

У судовому засіданні за згодою представників позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09 (суддя Гандюкова Л.П.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Спонукано Українсько - іспанське товариство з обмеженою відповідальністю "Іспанський Дім" передати Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ПИФ" наступний товар: а) сауну модельного ряду 220x320x226,3 в кількості 1 шт.; б) сауну модельного ряду 220x320x226,3 в кількості 1 шт.; в) парову кабіну 212x212x225 в кількості 1 шт.; г)бочку для окунання в кількості 1шт.; д) солярій "тропік" 1190x180 в кількості 1 шт. Стягнуто з Українсько - іспанського товариства з обмеженою відповідальністю "Іспанський Дім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ПИФ" суму 85грн. 00 коп. витрат на державне мито, суму 118грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суму 2500грн. витрат на послуги адвоката. При прийнятті рішення суд керувався фактичними обставинами справи, нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Українсько - Іспанське товариство з обмеженою відповідальністю «Іспанський Дім», м. Запоріжжя (відповідач по справі) не згодне з рішенням господарського суду, у поданій апеляційній скарзі та представник у судовому засіданні зазначають, що судом першої

інстанції не прийнято до уваги, що товар, передача якого є предметом спору, не є «конвеєрним» та виробляється за індивідуальним замовленням на підставі будівельних технічних креслень. В рамках укладеного правочину з ТОВ «ВКФ «ПИФ», УІ ТОВ «Трайд Сервіс «KLAFS (КЛАВС) Україна» за дорученням УІ ТОВ «Іспанський дім» розробило технічні креслення, що були передані для затвердження керівництву ТОВ ВК «ПИФ». Саме на підставі затверджених креслень УІ ТОВ «Іспанський дім» повинно було виготовити товар. Але ТОВ «ВКФ «ПИФ» були надані креслення з підписом архітектора Васильєва, без підпису уповноваженої особи, через що УІ ТОВ «Іспанський дім» не змогло розпочати виробництво товару. Вважає, що судом порушені норми процесуального права та зазначає, що під час розгляду справи не були присутні представники 3-ї особи - ТОВ «Трейд Сервіс «KLAFS (КЛАВС) Україна» та оскільки технічні креслення на товар замовлялися саме у ТОВ «Трейд Сервіс «KLAFS (КЛАВС) Україна», відсутність представників 3-ї особи спричинило винесення неправильного рішення. Оскільки саме вони могли б підтвердити реальну вартість товару, строки його виготовлення та інше. Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими належним чином та просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Присутній в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що відповідач виставив позивачу рахунок № 95 від 29.06.2006р. на суму 50 000грн. Позивачем була здійснена оплата у розмірі 50 000грн., що підтверджується випискою банку № 2978 від 29.06.2006р. Відповідно, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача виразилися у передачі товару позивачу, а обов'язки позивача - в оплаті цього товару. Позивачем свої обов'язки виконано у повному обсязі. Вважає прийняте у справі рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає матеріалам справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09 - без змін.

У судовому засіданні повноважний представник від третьої особи присутнім не був, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає прийняте у справі рішення суду законним та обґрунтованим. Зазначив, що не має жодних правовідносин а ні з позивачем, а ні з відповідачем у справі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09 - без змін

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач замовив у відповідача товар: сауну модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт.; сауну модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт.; парову кабіну 212x212x225 в кількості 1 шт.; бочку для окунання в кількості 1 шт.; солярій «тропік» в кількості 1 шт.; всього на загальну суму 50 000грн. Відповідач виставив позивачу рахунок № 95 від 29.06.2006р. на суму 50 000грн. Позивачем була здійснена оплата у розмірі 50000грн., що підтверджується випискою банку № 2978 від 29.06.2006р. Відповідно до рахунку № 95 від 29.06.2006р. та виписки банку № 2978 від 29.06.2006р., між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача виразилися у передачі товару позивачу, який ним був оплачений згідно рахунку наданого відповідачем. На момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «ПИФ», м.Запоріжжя до суду та до цього часу обов'язки відповідача по передачі товару не виконані. Спонукання до передачі товару, а саме: сауну модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт.; сауну модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт.; парову кабіну 212x212x225 в кількості 1 шт.; бочку для окунання в кількості 1 шт.; солярій «тропік» в кількості 1 шт.; всього на загальну суму 50 000грн. було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного:

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст.205 ЦК України).

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Аналогічна норма міститься в пункті 1 статті 181 Господарського кодексу України: господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача полягають у передачі товару позивачу, а обов'язки позивача - у своєчасній оплаті його.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що, оскільки Українсько -  іспанське товариство з обмеженою відповідальністю "Іспанський Дім"

29.06.2006р. виставило ТОВ Виробничо-комерційна фірма "ПИФ" рахунок №95 на суму 50000грн. (із яких ПДВ 8333,33грн.), в якому було перелічено найменування товару, його розміри, із зазначенням ціни кожного, а також загальної суми 50000грн. При цьому УІ ТОВ "Іспанський Дім" визначило себе постачальником, ТОВ Виробничо-комерційна фірма "ПИФ" погодилося на пропозицію відповідача, прийняло її до виконання і 29.06.2006р. перерахувало на рахунок Українсько - іспанського товариства з обмеженою відповідальністю "Іспанський Дім" суму 50000 грн., в т.ч. ПДВ 20% -8333,33грн.; призначення платежу -"За солярій та сауни згідно рах. №95 від 29.06.2006р.", що підтверджується банківською випискою; таким чином, фактично між сторонами укладено письмовий правочин у спрощеній формі, який за юридичною природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами передбачено такий спосіб захисту прав, як прийняття судом рішення про примусове виконання обов'язку в натурі.

У ході розгляду справи судом першої інстанції та в апеляційній інстанції відповідачем, в порядку, визначеному статтями 33, 34 ГПК України докази, що підтверджують факт виконання вимоги щодо поставки не надавались.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що зазначена квитанція та сплачена позивачем сума у розмірі 50 000грн. це рахунок за креслення без яких неможливо розпочати виготовлення товару судом не приймається, оскільки в наданому позивачем в додатках до позовної заяви рахунку № 95 від 26.06.2006р. (а.с.7) та в наданому повноважним представником заявника апеляційної скарги рахунку фактурі № 95 (а.с.95) міститься перелік виробів із зазначенням їх вартості, а саме:

- сауна модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт. вартість без ПДВ 12014,09грн.;

- сауна модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт. вартість без ПДВ 10486,98грн.;

- парова кабіна 212x212x225 в кількості 1 шт. вартість без ПДВ 11877,50грн.; - бочку для окунання в кількості 1 шт. вартість без ПДВ 721,13грн.;

- солярій «тропік» 1190x180 в кількості 1 шт. вартість без ПДВ 6566,97грн.;

Всього без ПДВ 41666,67грн., ПДВ 8333,33грн. разом на загальну суму 50 000грн. Про те, що 50000грн. це рахунок саме на креслення в зазначеному рахунку № 95 від 26.06.2006р., що надано суду позивачем та відповідачем, відомостей не міститься.

Таким чином колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції приходить до висновку, що сплачена позивачем сума в розмірі 50000грн. по рахунку № 95 від 26.06.2006р., що наданий йому позивачем - є сплата за товар, а саме: сауну модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт.; сауну модельного ряду 220x3320x226,3 в кількості 1 шт.; парову кабіну 212x212x225 в кількості 1 шт.; бочку для окунання в кількості 1 шт.; солярій «тропік» в кількості 1 шт. Відповідно, позивачем свої обов'язки виконані своєчасно та у повному обсязі.

- Факт отримання коштів від позивача в сумі 50000грн. повноважним представником відповідача а ні в суді першої інстанції, а ні в апеляційній інстанції не заперечений.

Колегія суддів також не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги щодо неотримання від позивача необхідних креслень для виготовлення та поставлення замовленого товару.

Сторони при укладенні договору поставки ніяким чином не обумовили ні поставку товару за узгодженим кресленням, ні особу, яка повинна узгоджувати це креслення. Як свідчать матеріали справи, грошові кошти перераховані позивачем ще в червні 2006р.

Окрім цього, колегія суддів зауважує заявника апеляційної скарги, що в оскаржуваному рішенні господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09 не має посилання суду першої інстанції на ст. 35 ГПК України за фактами, що встановлені у справі № 6/472/08.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Крім того, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме п.1 ч.і ст. 77 ГПК України у зв'язку із неявкою у судове засідання представника від третьої особи апеляційною інстанцією не приймається, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті. Окрім цього, відповідно до відзиву третьої особи на апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайд Сервіс «KLAFS (КЛАВС) Україна», м. Київ цілком погоджується з висновками суду першої інстанції та прийнятим у справі господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. та наголошує, що не має жодних правовідносин а ні з позивачем, а ні з відповідачем у справі, (а.с.86).

Судові витрати, в тому числі витрати за послуги адвоката стягнуто судом у відповідності до ст.49ГПК України.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Українсько - Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Іспанський Дім», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09 залишити без задоволення

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. у справі № 20/86/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.