Ухвала

від 17.03.2015 по справі 2а-3394/10/1170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015р. м. Київ К/800/18391/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року

у справі № 2а-3394/10/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металцентр»

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

за участю Прокуратури Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металцентр» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Металцентр») звернулось з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) за участю Прокуратури Кіровоградської області (далі по тексту - прокуратура) про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено виїзну документальну перевірку з 14.12.2009 року по 11.01.2010 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Металцентр» за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 14.01.2010 року №9/23-10/34472651.

В акті перевірки зокрема зазначено, що позивачем порушено пп. 1.22.1, пп. 1.22.2, п. 1.22 ст. 1 , пп. 4.1.6. п. 4.6 ст. 4 , пп. 7.3.3, пп. 7.3.5, п. 7.3. ст. 7 . пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.7 п. 7.2, пп. 7.3.6 п. 7.3, пп. 7.4.4. п. 7.4, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 26.01.2010 року №0000092310/0, яким ТОВ «Металцентр» донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25527 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі - 222549,3 грн., №0000082310/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4289310 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 4489038 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0000092310/0 від 26.01.2010 року частково скасовано в сумі 205183,3 грн. застосованої штрафної санкції по податку на прибуток, податкове повідомлення-рішення №0000082310/0 від 26.01.2010 року скасоване в частині застосування штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 199728 грн., в іншій частині залишено без змін.

За результатами повторного адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень ДПА у Кіровоградській області прийнято Рішення від 10.06.2010 року № 1877/10/25-037, згідно з яким податкове повідомлення-рішення №0000382310 від 22.03.2010 року залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0000372310 від 22.03.2010 року скасовано в частині застосованих фінансових санкцій на суму 2144655 грн.

В порядку доведення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, 03.09.2010 року ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000382310/3, яким ТОВ «Металцентр» донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25527 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі - 17366 грн., та №0000612310/3, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4289310 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі - 2144655 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація , оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Згідно пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Металцентр» (покупець) та ТОВ «Вітан Трейдінг» (продавець) укладено договір від 04.09.2007 року №04-09/07, відповідно до умов якого згідно якого покупець купує в продавця прокат кольорових металів згідно додатку договору на загальну суму 10 000 000 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 1 666 666, 67 грн.

Згідно п. 1 додаткового договору №2 до договору №04-09/07 від 04.09.2007 року за рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий по договору №04-09/07 від 04.09.2007 року покупець передає продавцю два простих векселі з вексельною сумою 718 598, 43 грн.

04.02.2008 року між ТОВ «Металцентр» (комітент) та ТОВ «НВП Укрросцветмет» (комісіонер) укладено договір комісії №04/02-08, відповідно до умов якого ТОВ «Металцентр» отримувало імпортований товар через посередника ТОВ «НВП Укрросцветмет». Пунктом 4.3 зазначеного договору передбачено, що комітент бере на себе зобов'язання по сплаті ПДВ при розмитнені товару.

15.02.2008 року між ТОВ «Металцентр» (замовник) та ТОВ «Політон-М» (виконавець) укладено договір 6/Б, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання по митному оформленні вантажів замовника. Пунктом 2.6 вищевказаного договору передбачено обов'язок замовника вчасно сплатити послуги виконавця по митному оформленні, включаючи ПДВ, згідно п. 4.2. даного договору. Згідно п. 4.2. договору 6/Б ціна послуг-договірна, оплата проводиться згідно виставленому рахунку не пізніше 3-х банківських днів з дня оформлення вантажно-митної декларації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при митному оформленні імпортованих товарів, митним брокером ТОВ «Політон-М» виконано оформлення вантажних митних декларацій на переміщення вантажу через митний кордон України та перераховано на розрахунковий рахунок Дніпропетровської митниці при оформленні ВМД митні збори в загальній сумі 15336, 71 грн. та податок на додану вартість в сумі 4453813,55 грн., що підтверджується відміткою Дніпропетровської митниці на ВМД про сплату податку в графі «В подробиці розрахунків» та в графі «митний орган відправлення» печаткою «Дніпропетровська митниця СПЛАЧЕНО».

Фактичне виконання договору 6/Б від 15.02.2008 року підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до вимог пп. 7.2.7 п. 7.2, пп. 7.3.6 п. 7.3, пп. 7.4.4. п. 7.4, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.09.2010 року №0000612310/3, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку зведених даних результатів перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів (обов'язкових платежів), неподаткових доходів, ОДПІ під час перевірки встановлено заниження податку на прибуток в сумі 25527 грн. за IV квартал 2007 року. ТОВ «Металцентр» не зменшено суми валових витрат на суму сплачених авансових платежів в попередньому звітному періоді і не збільшено суми валових витрат на суму сплачених валових витрат в звітному податковому періоді, завищено валові витрати за IV квартал 2007 року на 102107,09 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01.10.2007 року ТОВ «Металцентр» за 9 місяців 2007 року не включило до складу валових витрат дебетове сальдо по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», що підтверджується актом ОДПІ від 15.12.2007 року №442/23-10-34472651 попередньої виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Металцентр» за період з 10.10.2006 року по 30.09.2007 року.

Відповідно до пп. 2.15.10 п. 2.15 ч. 2 вищевказаного акту перевірки дебіторська заборгованість станом на 30.09.2007 року складає по попередній оплаті постачальникам 179,4 тис.грн. (ТОВ «Асал-Метал»). Сума 179,4 тис.грн. попередньої оплати постачальникам не врахована ТОВ «Металцентр» при встановленні суми валових витрат за 9 місяців 2007 року.

Згідно бухгалтерських даних сума авансів виданих постачальникам станом на 30.09.2007 року складала 179593,60 грн. з ПДВ, 149661,33 грн. без ПДВ та не враховувалася ТОВ «Металцентр» в складі валових витрат за 9 місяців 2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки від 15.12.2007 року №442/23-10-34472651, ОДПІ було встановлено, що ТОВ «Металцентр» в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не врахувало до складу валових витрат дебетове сальдо по рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (суми перерахованих авансів на рахунки постачальників).

Станом на 31.12.2007 року авансові платежі видані постачальникам становили в сумі 57065,09 грн. з ПДВ, що підтверджується актом перевірки №9/23-10/34472651 від 14.01.12010 року. Авансовий платіж без ПДВ становить 47554,24 грн. та не враховувався ТОВ «Металцентр» при формуванні валових витрат за IV квартал 2007 року.

Згідно правил ведення податкового обліку, авансові платежі в сумі 149661,33 грн. повинні бути включені до складу валових витрат IV квартал 2007 року додатково, так як не були віднесені до складу валових витрат в попередніх податкових періодів, а сума авансових платежів 47554,24 грн. - виключена зі складу валових витрат за IV квартал 2007 року.

Таким чином, висновки ОДПІ щодо визначення ТОВ «Металцентр» об'єкту оподаткування та донарахування податку на прибуток в сумі 25527 грн. є неправомірними.

Відповідно до вимог пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, підставою для нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій законом визначено обставину нарахування суми податкового зобов'язання (основного платежу) податковим органом. Крім того, максимальний розмір штрафної (фінансової) санкції не може перевищувати 50 % від суми донарахованого податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкового повідомлення-рішення №0000612310/3 від 03.09.2010 року, що ОДПІ нараховано штрафну (фінансову) санкцію ТОВ «Металцентр» на суму 17366 грн., що перевищує 50 % від суми донарахованого основного податкового зобов'язання.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов