Ухвала

від 17.03.2015 по справі 2а-12364/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015р. м. Київ К/800/23474/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого суддіМалиніна В.В., суддів Мойсюка М.І., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у справі за його позовом до Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області, у якому просить: зобов'язати відповідача внести зміни до актів Н-1 та Н-5 «Про розслідування нещасного випадку на виробництві» щодо внесення змін про погодні умови на момент пригоди, зокрема зазначити температуру повітря - 2,4 градуси морозу, згідно довідки Харківського регіонального центру гідрометеорології від 15.08.2012 року; зобов'язати відповідача внести зміни до актів Н-1 та Н-5 «Про нещасний випадок на виробництві», зазначивши в них недоліки при навчанні безпечним прийомам роботи, неякісної розробки та неточності в інструкціях по охороні праці; зобов'язати відповідача внести зміни до п.7 акту Н-1, п.4 акту Н-5 «Про нещасний випадок на виробництві», вписавши в нього дані про вплив шкідливих та небезпечних виробничих факторів як на причину нещасного випадку, а саме, обмерзання дороги на шляху охоронця; зобов'язати відповідача внести зміни до п. 7 акту Н-1, п. 4, п. 6 акту Н-5 «Про нещасний випадок на виробництві», вписавши в нього дані про незадовільний стан дороги на шляху проходження охоронця, а саме відсутність протислизького покриття на дорозі, зазначивши при цьому той факт, що даний нещасний випадок знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із шкідливими умовами праці; зобов'язати відповідача внести зміни до п.10.3 акту Н-1, до п. 4.3 акту Н-5 «Про нещасний випадок на виробництві», виключивши з нього вказівку на порушення ст.14 Закону України «Про охорону праці», як причину нещасного випадку; зобов'язати відповідача внести зміни до п. 10.4 акту Н-1, до п. 4,5 акту Н-5 «Про нещасний випадок на виробництві», виключивши з нього посилання на порушення посадової інструкції для охоронця відділу охорони ТЦ ТОВ «ХартОптТорг», як на причину нещасного випадку; зобов'язати відповідача внести зміни до п.10.5 акту Н-1, до п. 4.4 акту Н-5 «Про нещасний випадок на виробництві», виключивши з нього посилання на порушення інструкції про охорону праці №54 для охоронця відділу охорони ТЦ ТОВ «ХартОптТорг», у якій йдеться про недбалість потерпілого, як на причину нещасного випадку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України просить її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач з 20.05.2002 року займає посаду охоронця відділу охорони торгівельного центру ТОВ «ХарОптТорг» та 14.01.2012 року, знаходячись на робочому місці на території Торгового Центру, виконуючи обхід між павільйонами 21-08-40 та 21-К8-03 (торгівельна площадка № 8) підсковзнувся та впав на праву ногу, у зв'язку з чим отримав закритий ускладнений перелом обох кісток правої гомілки із зсувом (довіда Харківської міської багатопрофільної лікарні м. Харкова №18), про що створено комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, якою складено акт від 06.02.2012 року, затверджений начальником Територіального управління Держгірпромнагляду України в Харківській області 08.02.2012 року, форми Н-5.

Відповідно до вказаного акту форми Н-5 комісією встановлено, що травмування сталося внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог інструкції з охорони праці № 54 для охоронця, затвердженої наказом генерального директора ТОВ «ХарОптТорг» №115-а від 05.08.2008 р. Також зазначено, що такий нещасний випадок стався в робочий час, на території підприємства, при виконанні службових обов'язків позивача, а відтак його слід вважати пов'язаним з виробництвом, таким, який підлягає обліку ТОВ «ХарОптТорг» і на нього складається акт за формою Н-1.

08.02.2012 року комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку складено акт за формою Н-1 №17 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, у п.10 якого комісією зазначено, що охоронець ТОВ «ХарОптТорг» ОСОБА_4 порушив вимоги інструкції з охорони праці №54 для охоронця, затвердженої наказом генерального директора ТОВ «ХарОптТорг» №115-а від 05.08.2008р.

Не погодившись з висновками спеціальної комісії, ОСОБА_4 звернувся до відповідача з заявою про проведення повторного спеціального розслідування, про що наказом відповідача від 03.04.2012 року №75-н/в «Про проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком» створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку у іншому складі.

За результатами повторного розслідування нещасного випадку комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку складено акт від 17.04.2012 року, затверджений начальником Територіального управління Держгірпромнагляду України в Харківській області 19.04.2012 року, форми Н-5, на підставі якого комісією складено акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, у п. 6 якого комісією не було встановлено шкідливого або небезпечного фактору.

У пункті 10 зазначеного акту комісією визначені особи, дії або бездіяльність яких привели до нещасного випадку, зокрема: п.п. 10.4. позивач (охоронець відділу охорони ТОВ «ХарОптТорг») порушив вимоги пп.3.1.3., 5.4. Посадової інструкції для охоронця відділу охорони ТЦ ТОВ, затвердженої наказом по підприємству № 1727к від 17.11.2010р. «ХарОптТорг», де сказано: «п.3.1.3. Доповісти старшому охоронцю про прийом варти та виявлених при цьому недоліках; п. 5.4. Охоронець несе відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки та вимог з охорони праці»; п.п. 10.5. він же порушив вимоги п.3.3 Інструкції з охорони праці №54 для охоронця ТЦ, затвердженої наказом по підприємству №115-а від 05.08.2008р. ТОВ «ХарОптТорг», де сказано:«п. 3.3. Обхід території об'єкту, який охороняється, повинен здійснюватися за встановленим маршрутом, безпечного переміщення І допускається у випадку аварії, крадіжки, обставин, які загрожують життю та здоров'ю охоронця або інших осіб».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, з яким погоджується колегія суддів, що відповідачем в повному обсязі дотримані вимоги проведення відповідних розслідувань по наявному нещасному випадку, що мав місце на виробництві з позивачем, висновки щодо якого засвідченні у відповідних актах. Всі заявлені позовні вимоги спростовуються допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, які вказують на те, що випадок який стався з позивачем можна було б уникнути при дотриманні працівником відповідних інструкцій, розроблених роботодавцем, зі змістом, яких він повідомлений. Виплати з позивачем, щодо компенсації внаслідок нещасного випадку проведені в повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (у відповідній редакції) страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг (частина друга). Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком (частина четверта). Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим (ч.5). Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці» (частина шоста). Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина сьома).

Статтею 14 Закону № 1105-XIV встановлено, що нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (частина перша). Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (частина друга). В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком (частина третя).

Процедуру проведення розслідування нещасних випадків на виробництві та складення актів за фактом нещасного випадку за формою Н-1 та за формою Н-5 визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011р. №1232.

Пунктом 36 Порядку передбачено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Як встановлено пунктом 47 Порядку, за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені в пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Згідно п.54 Порядку у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

За змістом статті 14 Закону №1105-XIV та наведеної норми Положення, обов'язковими ознаками нещасного випадку є подія або наявність впливу небезпечного фактора, що сталися у процесі виконання працівником трудових обов'язків, при цьому нещасний випадок може бути визнаний таким, що стався під час виконання трудових обов'язків, під час перебування на робочому місці, на території підприємства, підготовки до роботи, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.

Пунктом 18 «Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006року №1640 встановлено, що не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками, зокрема, унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору (абзац четвертий); у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання (абзац п'ятий).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами комісією було з'ясовано, що нещасний випадок з позивачем стався під час здійснення ним обходу у проході між павільйонами, розташованими на відстані 6 метрів один від одного, у зв'язку з наявними обледенілими місцями на ньому.

Таким чином, нещасний випадок стався з позивачем безпосередньо при здійсненні ним свої обов'язків охоронця, тобто такий який пов'язаний з виробництвом, але не без порушення відповідних правил охорони праці та наявного шкідливого або небезпечного фактору, саме природніх умов - ожеледиці по всій площі території обходу, про що вказує позивач, не повідомивши про це своє пряме керівництво, після майже двох годинного обходу, зроблено саме ним. При цьому, факт відсутності таких погодних умов було предметом розгляду самою комісією, що вказує на правомірність прийнятого нею рішення.

Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №1105-XIV порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

В розрізі даного положення судами попередніх інстанцій встановлено відсутність вимог позивача на компенсацію виплати щодо наявного нещасного випадку, так як такі здійсненні в повному обсязі, що на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України має першочергове значення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Швець