Постанова

від 26.02.2015 по справі 804/20791/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. Справа № 804/20791/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКІМ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2014 року ТОВ «АКІМ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.12.2014 року № 0005102201 та № 0005112201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами акту планової виїзної документальної перевірки. З висновками в акті позивач не погоджується, оскільки вважає їх безпідставними, необґрунтованими, а також суперечливими та такими, що не відповідають дійсності. Також позивач зазначає, що ним було надано до перевірки первинні документи, що оформлені відповідно до норм чинного законодавства, та підтверджують законність та реальність господарських операцій з контрагентами. Позивач звертає увагу на те, що висновки відповідача про нереальність фінансово-господарських відносин з контрагентами ґрунтуються на підставі актів податкових перевірок діяльності цих контрагентів та їх відсутності за місцем реєстрації.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові, а також у письмових поясненнях. У судове засідання 26.02.2015 р. не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши письмові заперечення (т.3 а.с. 195-202), в яких зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наявних підстав у відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АКІМ», відповідно до витягу з ЄДРПОУ (т.3 а.с. 165) та виписки з ЄДРПОУ (т.3 а.с. 166) зареєстроване 08.05.1997 року Дніпропетровським міським управлінням юстиції, перереєстроване 14.02.2001 року № 12241200000020966 за адресою: 49125, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червоного Козацтва, буд. 26, кв. 6 перебуває на податковому обліку в ДПІ у АНД районі, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі направлень від 20.10.2014 р. № 000529, № 000525 та наказу від 08.10.2014 р. № 921, відповідно до плану-графіка проведення перевірок, відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ «АКІМ», за результатами якої було складено акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «АКІМ» (код ЄДРПОУ 24612305) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р.» від 14.11.2014 р. № 3095/04-61-22-1/246112305 (далі-акт перевірки від 14.11.2014 р.).

Згідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення:

1) п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого ТОВ «АКІМ» занижено податок на прибуток усього у сумі 621 816 грн., в тому числі у 2 кв. 2012 р. - 31 987 грн., у 3 кв. 2012 р. - 63 004 грн., у 4 кв. 2012 р. - 153 993 грн., у 2013 р. - 372 832 грн.;

2) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого ТОВ «АКІМ» занижено податок на додану вартість усього у сумі 536 575 грн., у т.ч. у квітні 2012 р. - 12 888 грн., у травні 2012 р. - 11 176 грн., у червні 2012 р. - 6 400 грн., у липні 2012 р. - 18 000 грн., у серпні 2012 р. - 6 400 грн., у вересні 2012 р. - 35 604 грн., у жовтні 2012 р. - 6 880 грн., у листопаді 2012 р. - 40 083 грн., у грудні 2012 р. - 98 340 грн., у січні 2013 р. - 1 357 грн., у березні 2013 р. - 39 757 грн., у квітні 2013 р. - 14 960 грн., у травні 2013 р. - 18 333 грн., у червні 2013 р. - 25 833 грн., у липні 2013 р. - 22 500 грн., у вересні 2013 р. - 47 117 грн., у жовтні 2013 р. - 61 917 грн., у листопаді 2013 р. - 15 120 грн., у грудні 2013 р. - 53 910 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено, що частиною податкового кредиту ТОВ «АКІМ» не правомірно скористалося у не перевіряємому періоді (01.04.2012 р. - 31.12.2013 р.), а саме: сформовано податковий кредит у січні 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «МАКРОС-ОПТ» (код ЄДРПОУ 37846050) у сумі 71 673 грн., у лютому 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «КАРМА-А» (код ЄДРПОУ 38136983) у сумі 21 333 грн.

3) п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПК України, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. та у 2012 р. у сумі 3 012,75 грн.

На підставі акту перевірки від 14.11.2014 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 03.12.2014 р. (т.1 а.с. 15,16):

- за № 0005102201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «АКІМ» за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств на 932 724 грн., в тому числі за основним платежем - 621 816 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 310 908 грн.;

- за № 0005112201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «АКІМ» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 804 862,50 грн., в тому числі за основним платежем - 536 575 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 268 287,5 грн.

При розгляді спірних взаємовідносин суд керувався наступним.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами п.135.1 cт. 135 ПК України зазначено - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті.

В силу вимог п.135.2 cт. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як зазначено в акті перевірки від 14.11.2014 р., проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «АКІМ» у періоді з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р. здійснювало фінансово-господарські операції по взаємовідносинам з підприємствами - контрагентами: ТОВ «Херсон Пак» (код ЄДРПОУ 36580048) у квітні, травні 2012 р., ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) у грудні 2012 р., ПП «Вісмут» (код ЄДРПОУ 38113463) у грудні 2012 р., ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38604877) у липні 2013 р., ТОВ «Калев» (код ЄДРПОУ 32908536) у грудні 2012 р., ПП «Колорит» (код ЄДРПОУ 31271688) у березні, квітні 2013 р., ТОВ «Клинкор» (код ЄДРПОУ 38790596) у грудні 2013 р., ТОВ «Карма-А» (код ЄДРПОУ 38136983) у червні, жовтні, листопаді 2013 р., ТОВ «Раквере» (код ЄДРПОУ 30285569) за період з 01.04.2012 р. по 31.01.2013 р., ТОВ «Осіріс-Юг» (код ЄДРПОУ 36486823) у грудні 2012 р., ПП «Трафік Дон» (код ЄДРПОУ 38113458) у липні 2012 р., ТОВ «Макрос-Опт» (код ЄДРПОУ 37846050) у вересні 2013 р., ТОВ «Дніпрозварка» (код ЄДРПОУ 30852549) у квітні 2012 р., ПП «Дузер» (код ЄДРПОУ 38113479) у вересні, листопаді 2012 р., ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 38361091) у грудні 2012 р., березні 2013 р., ТОВ «Асток-Інвест» (код ЄДРПОУ 14083774) у вересні, жовтні 2013 р., ТОВ «Бруно-Плюс» (код ЄДРПОУ 38489805) у травні, червні, липні 2013 р.

Відповідачем зазначено, що ТОВ «АКІМ» не підтверджено реальність господарських операцій з названими контрагентами.

Суд не погоджується з вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Так, під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «АКІМ» укладено договори:

1. з ТОВ «Херсон Пак» позивачем укладено усний договір про надання послуг екскаватора-навантажника, самоскиду на підставі рахунків-фактур;

2. Позивачем укладено договір № 1283 від 07.12.2012р. (т.3 а.с. 90) щодо надання ТОВ «Шоковіта» (виконавець) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) послуг будівельною технікою: екскаватором-фронтальним навантажувачем з гідромолотом та ковшем на об'єкті м. Дніпропетровськ;

3. з ПП «Вісмут (на момент господарської діяльності мав назву ТОВ «Поліметал-Торг») позивачем укладено усний договір поставки металевого прокату на підставі рахунків-фактур;

4. з ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг» позивачем укладено усний договір поставки труби на підставі рахунку-фактури;

5. з ТОВ «Калев» (на момент господарської діяльності мав назву ПП «Зернопром») позивачем укладено усний договір поставки металевого прокату на підставі рахунків-фактур;

6. Позивачем укладено договір № 4А/13 від 01.03.2013р. (т.1 а.с. 150) щодо виконання ПП «Колорит» (виконавець) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) за винагороду певних дій з метою пошуку та вибору орендодавця техніки: - крану на гусеничному ході Q-25 тон, - кранів на автономному ході Q-20 тон. та Q-10 тон, інших механізмів;

7. з ТОВ «Клинкор» позивачем укладено усний договір поставки металевого прокату на підставі рахунку-фактури;

8. Позивачем укладено договір № 12А/13 від 01.10.2013р. (т.1 а.с. 165) щодо виконання ТОВ «Карма-А» (виконавець) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) за винагороду певних дій з метою пошуку та вибору орендодавця техніки: - крану на гусеничному ході Q-25 тон, - кранів на автономному ході Q-40 тон., Q-20 тон. та Q-10 тон, інших механізмів;

9. Позивачем укладено з ТОВ «Раквере» (на момент господарської діяльності мав назву ПП «Валга») договір № 2А/12 від 14.02.2012р. (т.2 а.с. 234) щодо виконання ПП «Валга» (виконавець) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) за винагороду певних дій з метою пошуку та вибору орендодавця техніки: - крану на гусеничному ході Q-25 тон, - кранів на автономному ході Q-20 тон. та Q-10 тон, інших механізмів;

10. Позивачем укладено договір № 15А від 29.11.2013р. (т.1 а.с. 233) щодо виконання ТОВ «Осіріс-Юг» (виконавець) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) за винагороду певних дій з метою пошуку та вибору орендодавця техніки: - крану на гусеничному ході Q-25 тон, - кранів на автономному ході Q-20 тон. та Q-10 тон, інших механізмів;

11. з ПП «Трафік Дон» (на момент господарської діяльності мав назву ТОВ «Транс Бізнес Лайн») позивачем укладено усний договір про надання послуг автокрана;

12. Позивачем укладено договори з ТОВ «Макрос-Опт»:

- № 0808/13/и від 08.08.2013р. (т.1 а.с. 201) щодо виконання ТОВ «Макрос-Опт» (виконавець) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) за винагороду певних дій з метою пошуку оптимального контрагента - покупця, готового виробити:- монтаж металічних конструкцій об'ємом 50 000 куб. м; - монтаж технологічних трубопроводів; - спорудження конструкцій, що несуть і захищають, будівлі і споруди; - капітальний ремонт резервуарів; - монтажно-будівельні роботи;

- № 0209А від 02.09.2013р. (т.1 а.с. 202) щодо виконання ТОВ «Макрос-Опт» (виконавець) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) за винагороду певних дій з метою пошуку та вибору орендодавця техніки: - крану на гусеничному ході Q-25 тон, - кранів на автономному ході Q-40 тон., Q-20 тон. та Q-10 тон, інших механізмів;

13. з ТОВ «Дніпрозварка» позивачем укладено договір № 112 від 03.04.2012р. на поставку товару;

14. з ПП «Дузер» (на момент господарської діяльності мав назву ТОВ «Діксі Буд») позивачем укладено:

- договір підряду № 060812 від 06.08.2012р. (т.2 а.с. 56) щодо виконання ТОВ «Діксі Буд» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) монтажних робіт на об'єкті с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області у період з 06.08.2012р. по 30.03.2013р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 107 000 грн. в т.ч. ПДВ 17 833,33грн.;

- договір підряду № 290812 від 29.08.2012р. (т.2 а.с. 58) щодо виконання ТОВ «Діксі Буд» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) будівельно-монтажних робіт на об'єкті м. Херсон, вул. Нафтогавань б/н з 01.09.2012р. по 30.09.2012р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 36 301,20 грн. в т.ч. ПДВ 6 050,20 грн.;

- договір підряду № 161112 від 16.11.2012р. (т.2 а.с. 60) щодо виконання ТОВ «Діксі Буд» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) загальнобудівельних робіт на об'єкті м. Харків з 16.11.2012р. по 16.12.2012р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 91 700 грн. в т.ч. ПДВ 15 283,33 грн.;

15. з ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» позивачем укладено:

- договір підряду № 241212 від 24.12.2012р. (т.2 а.с. 10) щодо виконання ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) робіт на об'єкті м. Одеса порт Южний по монтажу металоконструкцій у період з 01.01.2013р. по 31.03.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 75 600 грн. в т.ч. ПДВ 12 600 грн.;

- договір підряду № 180213 від 18.02.2013р. (т.2 а.с. 8) щодо виконання ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) робіт на об'єкті м. Одеса порт Южний по монтажу металоконструкцій у період з 18.02.2013р. по 31.03.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 170 000 грн. в т.ч. ПДВ 28 333,33 грн.;

16. з ТОВ «Асток-Інвест» позивачем укладено:

- договір підряду № 300813 від 30.08.2013р. (т.2 а.с. 119) щодо виконання ТОВ «Асток-Інвест» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) будівельних робіт на об'єкті м. Херсон області у період з 30.08.2013 р. по 31.09.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 215 000 грн. в т.ч. ПДВ 35 833,33грн.;

- договір підряду № 110913 від 11.09.2013 р. (т.2 а.с. 117) щодо виконання ТОВ «Асток-Інвест» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) загальнобудівельних робіт на об'єкті м. Солнцедарівка Краснокутського району Харьківської області у період з 11.09.2013 р. по 30.10.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 160 000 грн. в т.ч. ПДВ 19 333,33грн.;

- договір підряду № 230913 від 23.09.2013 р. (т.2 а.с. 209) щодо виконання ТОВ «Асток-Інвест» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) робіт на об'єкті м. Харків вул. Поля фільтрації, 7А по монтажу металоконструкцій у період з 01.10.2013 р. по 30.11.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 59 500 грн. в т.ч. ПДВ 9 916,67грн.;

- договір підряду № 240913 від 24.09.2013 р. (т.2 а.с. 121) щодо виконання ТОВ «Асток-Інвест» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) робіт на об'єкті м. Вольянськ Запорізької області по монтажу металоконструкцій у період з 24.09.2013 р. по 30.10.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 169 000 грн. в т.ч. ПДВ 28 166,67грн.;

17. з ТОВ «Бруно-Плюс» позивачем укладено:

- договір підряду № 080413 від 08.04.2013 р. (т.1 а.с. 56-57) щодо виконання ТОВ «Бруно-Плюс» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) робіт на об'єкті м. Южне Одеської області по монтажу металоконструкцій у період з 08.04.2013 р. по 31.05.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 110 000 грн. в т.ч. ПДВ 18 333,33 грн.;

- договір підряду № 070513 від 07.05.2013 р. (т.1 а.с. 80-81) щодо виконання ТОВ «Бруно-Плюс» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) робіт на об'єкті м. Мукачево по монтажу металоконструкцій у період з 07.05.2013 р. по 30.06.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 155 000 грн. в т.ч. ПДВ 25 833,33 грн.;

- договір підряду № 270513 від 27.05.2013 р. (т.1 а.с. 109-110) щодо виконання ТОВ «Бруно-Плюс» (підрядник) по завданню ТОВ «АКІМ» (замовник) будівельних робіт на об'єкті смт. Глеваха Васильківського району Київської області у період з 01.06.2013 р. по 31.07.2013 р.; вартість робіт підтверджується кошторисом та не може завишати 135 000 грн. в т.ч. ПДВ 25 500 грн.

Суд зазначає, що в силу п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд зазначає, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна правова позиція зазначена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст. 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано первинні документи.

1. По взаємовідносинах з контрагентом з ТОВ «Херсон Пак» позивачем надано: акти надання послуг, талони замовника до подорожніх листів екскаватора-навантажника, самоскиду, податкові накладні, платіжні доручення (т.3 а.с. 70-89). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

2. По взаємовідносинах з контрагентом з ТОВ «Шоковіта» позивачем надано: акт приймання-передачі наданих послуг, смінні рапорти про работу механізма, податкові накладні, платіжні доручення (т.3 а.с. 93-100). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

3. По взаємовідносинах з контрагентом ПП «Вісмут (на момент господарської діяльності мав назву ТОВ «Поліметал-Торг») позивачем надано: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до подорожніх листів автокранів, платіжні доручення (т.3 а.с. 142-160). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

4. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг» позивачем надано: податкова накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжні доручення (т.3 а.с.101-104). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

5. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Калев» (на момент господарської діяльності мав назву ПП «Зернопром») позивачем надано: податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до подорожніх листів автокранів, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т.3 а.с. 112-129).

6. По взаємовідносинах з контрагентом ПП «Колорит» позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до подорожніх листів автокранів, податкові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с. 151-164). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

7. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Клинкор» позивачем надано: рахунок-фактуру, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т.3 а.с. 130-141).

Як зазначено в акті перевірки від 14.11.2014р., розрахунки за отримані товари не проведені, заборгованість на 31.12.2013 р. становить 165 301 грн.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до наданих платіжних доручень вказану заборгованість повністю погашено у квітні 2014 р.

8. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Карма-А» позивачем надано: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до подорожніх листів автокранів, товарно-транспортну накладну, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с. 166-200).

Як зазначено в акті перевірки від 14.11.2014р., заборгованість на 31.12.2013 р. становить 242 050 грн.

При цьому відповідно до наданих платіжних доручень вказана заборгованість повністю погашена у березні-травні, липні 2014 р.

9. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Раквере» (на момент господарської діяльності мав назву ПП «Валга») позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до подорожніх листів автокранів, податкові накладні, платіжні доручення (т.2 а.с. 235-250, т. 3 а.с. 1-69). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

10. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Осіріс-Юг» позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до подорожніх листів автокранів, податкові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с. 234-250, т.2 а.с. 1-7).

Як зазначено в акті перевірки від 14.11.2014р., заборгованість на 31.12.2013 р. становить 91 710 грн.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до наданих платіжних доручень вказану заборгованість повністю погашено у травні та липні 2014р.

11. По взаємовідносинах з контрагентом ПП «Трафік Дон» (на момент господарської діяльності мав назву ТОВ «Транс Бізнес Лайн») позивачем надано: податкова накладна, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до подорожніх листів автокранів, платіжні доручення (т.3 а.с. 161-164). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

12. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Макрос-Опт» позивачем надано: акти прийому-передачі інформації, акти прийому-передачі виконаних робіт, талони замовника до подорожніх листів автокранів, товарно-транспортну накладну, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с.203-232).

Як зазначено в акті перевірки від 14.11.2014р., розрахунки за отримані послуги не проведені, заборгованість на 31.12.2013 р. становить 430 040 грн.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до наданих платіжних доручень вказану заборгованість повністю погашено у лютому-травні 2014р.

13. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Дніпрозварка» позивачем надано: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (т.3 а.с. 105-111). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

14. По взаємовідносинах з контрагентом ПП «Дузер» (на момент господарської діяльності мав назву ТОВ «Діксі Буд») позивачем надано: акти прийому виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів, договірні ціни, кошториси, відомості ресурсів до кошторису, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, податкові накладні, платіжні доручення (т.2 а.с. 62-116). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

15. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» позивачем надано: акти прийому виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів, договірні ціни, кошториси, відомості ресурсів до кошторису, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, податкові накладні, платіжні доручення (т.2 а.с. 12-55). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

16. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Асток-Інвест» позивачем надано: акти прийому виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів, договірні ціни, кошториси, відомості ресурсів до кошторису, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, податкові накладні, платіжні доручення (т.2 а.с. 123-208, 211-233). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

17. По взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Бруно-Плюс» позивачем надано: акти прийому виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів, договірні ціни, кошториси, відомості ресурсів до кошторису, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, податкові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с. 58-79, 82-108, 111-149). Заборгованість між підприємствами відсутня, про що не заперечує відповідач.

Дослідивши вказані документи, суд встановив, що вони заповнені відповідно до вимог чинного законодавства та не викликають сумніву щодо реальності здійснених господарських операцій, а отже мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що до перевірки не надано документів, у яких зазначено, де конкретно надавалися послуги екскаватора-навантажувача та самоскиду, оскільки з договорів підряду та актів виконаних робіт встановлено, що деякі з них містять адресу об'єкту будівництва, а інші містять тільки назву населеного пункту. З пояснень позивача встановлено, що господарська діяльність ТОВ «АКІМ» з будівництва полягає у виконанні робіт по зведенню резервуарів великого об'єму. При цьому не завжди розташування таких резервуарів має точну адресу, а може обмежуватися позначенням назви населеного пункту, в якому він буде розташований.

Водночас на підтвердження предмета будівництва, місця виконання робіт та необхідності використання екскаватора-навантажувача та самоскиду позивачем надано копію ліцензії ТОВ «АКІМ» на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, та додаток з переліком робіт до ліцензії, копії пояснювальних записок до проектів виконання робіт по зведенню резервуарів об'ємом 300 м.куб., 2 000 м.куб., 3 000 м.куб., 4 800 м.куб., копії договорів будівельного підряду з замовниками ТОВ «Легіон» № В26/12-01 від 26.01.2012р. та ТОВ «Олсілз Блек СІ» № ОБС1512/08 від 15.08.2012р., а також до вказаних договорів - акти прийому виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Суд також критично відноситься до тверджень відповідача щодо незрозумілості факту про зазначення у товарно-транспортних накладних пунктом навантаження м. Дніпропетровськ, коли адреса контрагентів ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг» - Львівська область, ПП «Вісмут» - Запорізька область, ТОВ «Калев» - Полтавська, оскільки місце реєстрації платника податків не позбавляє його права надавати послуги в інших областях України, а не тільки за місцем реєстрації.

Крім того в акті перевірки від 14.11.2014р. відповідач вказав, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Карма-А» не заповнені обов'язкові дані, а саме: пункт навантаження та пункт розвантаження, що не дає можливості дослідити маршрут перевезення, а по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпрозварка» документи щодо транспортування товарів до перевірки не надавались.

З цього приводу суд зазначає, що згідно до наказу Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997р. (в редакції на момент здійснення господарської діяльності позивачем у перевіряємий період), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Наказ Мінстату України та Мінтрансу України № 488/346 від 29.12.1995р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже, він не обов'язковий до виконання.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Таким чином, форма товарно-транспортної накладної та дорожнього листа у перевіряємий період господарської діяльності позивача не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачена.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 06.02.2007 р. № К-12246/06, де зазначив: «товарно-транспортні накладні є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процесу».

Також в ухвалі № К/800/45872/13 від 16.10.2013р. Вищий адміністративний суд України вказує, що відсутність товарно-транспортних накладних є порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, яке не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства та не впливає на формування податкового кредиту та звітності, а є лише підставою для притягнення відповідної особи до відповідальності.

Тобто первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку поставки/купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними.

Разом з тим, дослідивши товарно-транспортні накладні, суд встановив, що вказані в них товар, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач відповідають умовам договорів. Вказаний товар транспортовано позивачем самовивозом на власному автомобільному транспорті Рено державний номер АЕ 80-62 ВК з причепом - АЕ 4676 ХТ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином у суду не виникає сумнівів, щодо реальності відвантаження та транспортування товару, придбаного позивачем за вказаними договорами.

В акті перевірки від 14.11.2014р. щодо взаємовідносин ТОВ «АКІМ» з ПП «Дузер», ТОВ «Атріум Сервіс Плюс», ТОВ «Бруно-Плюс» та ТОВ «Асток-Інвест» також зазначено, що в ході проведення перевірки керівнику ТОВ «АКІМ» надано запит від 04.11.2014р. № 1 та повторний запит від 06.11.2014р. № 2 про надання пояснень щодо отриманих будівельно-монтажних робіт. Податковому органу не зрозуміло, яким чином ПП «Дузер» надавало будівельні роботи у м. Херсон, вул. Нафтогавань б/н, с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області, м. Харків, якщо воно знаходиться у Запорізькій області, ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» - у м. Одеса порт Южний, якщо знаходиться воно у Дніпропетровській області, ТОВ «Бруно-Плюс» - у м. Мукачево, м. Южне Одеської області, смт. Глеваха Васильківського району Київської області, якщо фактично воно знаходиться у м. Київ, а ТОВ «Асток-Інвест» - у м. Одеса порт Южний, м. Вольянськ Запорізької області, м. Херсоні, якщо знаходиться воно у Харківській області. Відповіді по вищевказаним запитам не надано, про що складено акт від 07.11.2014р. № 25/04-61-22-1/24612305.

Суд відноситься критично до наведених тверджень відповідача, оскільки податковим органом не було надано суду доказів отримання посадовою особою позивача вказаних запитів, а надання послуг підприємством за межами області реєстрації не забороняється законодавством.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 14.11.2014р. підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача з зазначеними контрагентами у перевіряємий період також стали отримані від інших податкових органів акти перевірки:

- по ТОВ «Херсон ПАК» № 81/15-3/36580048 від 01.06.2012р. ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області;

-по ТОВ «Шоковіта» № 54/224/33421689 від 04.04.2013р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська;

-по ТОВ «Калев» (ПП «Зернопром») № 434/22.5/32908536 від 10.04.2013р. ДПІ у м. Полтава ГУ Міндоходів у Полтавській області;

-по ПП «Колорит» № 348/223/31271688 від 23.09.2013р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська;

-по ТОВ «Клинкор» № 85/14-02-22-01/38790596 від 21.05.2014р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області;

-по ТОВ «Карма-А» № 246/2203/38136983/282 від 29.07.2014р. ДПІ м. Сумах;

-по ТОВ «Раквере» № 417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013р. ДПІ у м. Полтава ГУ Міндоходів у Полтавській області;

-по ТОВ «Осіріс-Юг» № 1127/14-02-22-01/36486823 від 25.03.2014р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області;

-по ПП «Трафік Дон» № 86/224/38113458 від 22.01.2013р. та № 52/224/38113458 від 04.04.2013р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська;

-по ТОВ «Макрос-Опт» № 268/2204/37846050/78 від 21.02.2014р. ДПІ м. Сумах;

-по ТОВ «Дніпрозварка» № 252/226/30852549 від 25.02.2013р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська;

-по ТОВ «Асток-Інвест» № 53/20-33-22-03-07/14083774 від 28.01.2014р. Західної ОДПІ м. Харкова;

-по ТОВ «Бруно-Плюс» № 2928/26-55-22-01/38489805 від 13.12.2013р. ДПІ у Печерському районі м. Києва;

-по ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг» № 1336/26-55-22-01/38604877 від 27.09.2013р.;

Також відповідач посилається на акти перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська по ПП «Дузер» № 196/224/38113479 від 13.02.2013р., по ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» № 600/224/38361091 від 12.06.2013р. та по ПП «Вісмут» № 397 від 06.12.2013р.

При цьому самі акти у відповідача відсутні на момент проведення перевірки та складання акту перевірки, що підтверджується інформацією в акті перевірки від 14.11.2014р. про направлення запитів до ДПІ у Бабушкінського району щодо надання вказаних актів перевірки контрагентів позивача. Станом на 14.11.2014р. акти відповідачем не отримано.

Як зазначено відповідачем, у наведених актах вказано про неподання податкової звітності контрагентами позивача у період, коли велася господарська діяльність з ТОВ «АКІМ», в зв'язку з чим податкові органи зробили висновок про відсутність у контрагентів позивача основних фондів, виробничих потужностей та людських ресурсів та встановлено нереальність господарської діяльності контрагентів ТОВ «АКІМ».

Проте, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання продавцем товару вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства. Чинне законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість чи податку на прибуток продавцем товару, не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товару, оскільки законодавство України та приписи ПК України не становлять таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання продавцем товару своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах № К-24505/10 від 15.09.2011р., № К-46076/09 від 08.11.2011р. та № К-1837/10 від 09.11.2011р.

Вказана правова позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що контрагенти ТОВ «АКІМ», які зазначені в акті перевірки від 14.11.2014р., на час укладання та дії договорів з позивачем не були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, не мали право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконували свої зобов'язання за договорами з позивачем.

Крім того, суд вказує, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013р., яка набрала законної сили, апеляційну скаргу ПП "Валга" (ТОВ «Раквере») задоволено частково, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 816/2225/13-а скасовано частково. Позовні вимоги ПП "Валга" до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправними дій щодо внесення інформації про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання "Валга" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010р. - лютий 2013р. в електронній базі даних "Автоматизовану систему співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" на підставі акту №417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013р. та зобов'язання відновити в електронній базі даних "Автоматизовану систему співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності ПП "Валга", що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2010р. - лютий 2013р. - задоволено.

За таких обставин на підставі наведеного суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість фактично здійснені і підтверджені ТОВ «АКІМ» належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку позивача. Придбавши товари та послуги для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість у т.ч. податок на додану вартість, не маючі заборгованості перед контрагентами, позивач правомірно набув право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та правильно врахував суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Таким чином суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 03.12.2014 р. № 0005102201 та № 0005112201.

За змістом ч.ч.4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не доведено, а тому позовні вимоги ТОВ «АКІМ» підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКІМ» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.12.2014 р. № 0005102201, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «АКІМ» за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств на 932 724 грн., в тому числі за основним платежем - 621 816 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 310 908 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.12.2014 р. № 0005112201, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «АКІМ» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 804 862,50 грн., в тому числі за основним платежем - 536 575 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 268 287,5 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКІМ» сплачений судовий збір у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна