Постанова

від 24.03.2015 по справі 910/1600/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа№ 910/1600/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від заявника/боржника: Філатов В.А. - голова ліквідаційної комісії, витяг з ЄДР б/н від 01.08.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року

у справі № 910/1600/15-г (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ТЕНАГЛАСС»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року заяву ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року колегією суддів у складі: головуючий-суддя Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Шипко В.В. апеляційну скаргу ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.03.2015 року.

Ухвалою суду від 10.03.2015 року продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву у справі на 24.03.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України.

Представник ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі.

У судовому засіданні 24.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2014 року Загальними зборами учасників ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначено головою ліквідаційної комісії товариства Філатова Владислава Арнольдовича. Вказане рішення оформлене протоколом № 7 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» від 30.07.2014 року.

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення юридичної особи за рішенням засновників.

31.07.204 року на адресу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було направлено заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

Відповідно до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 291 (21) від 07.08.2014 року було опубліковано оголошення про припинення даної юридичної особи.

З метою виявлення кредиторів відповідне оголошення опубліковано в газеті «Голос України» № 150 (5900) від 08.08.2014 року.

Даними статуту підприємства та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» частка державної власності відсутня.

Після закінчення строку, встановленого законом, для виявлення кредиторів, ліквідаційною комісією боржника був складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 28.11.2014 року, який був затверджений протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» № 8 від 04.12.2014 року.

З вказаного балансу, а також інших документів вбачається, що розмір кредиторської заборгованості боржника становить 1 198 828,76 грн.

У боржника відсутнє нерухоме, рухоме, в тому числі заставне майно.

Дебіторської заборгованості за продукцією, товари, послуги, яка підтверджена документами та відомостями бухгалтерського обліку, ліквідаційною комісією не виявлено.

Залишок грошових коштів на рахунку ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» станом на 28.11.2014 року склав 6 614,24 грн.

Таким чином, у зв'язку з недостатністю у боржника майнових активів для погашення кредиторської заборгованості, 04.12.2014 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» було прийнято рішення звернутись до Господарського суду міста Києва з завою про порушення справи про банкрутство боржника, що підтверджується протоколом Загальних зборів учасників № 8 від 04.12.2014 року.

28.01.2015 року голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство у зв'язку з недостатністю вартості майна для задоволення вимог кредиторів.

Оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду заяву ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» про порушення справи про банкрутство повернуто без розгляду, мотивуючи недотриманням боржником в повному обсязі загальних положень порядку ліквідації юридичної особи, встановлених законодавством, а також невідповідністю вимогам ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегією суддів встановлено наступне.

Так, ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство передбачено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Даний порядок визначений в ст. 111 Цивільного кодексу України, за умовами якого, зокрема: до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Оскільки до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником наведених вище даних не додавалось, а останній не заперечує їх неподання, то суд першої інстанції законно повернув заяву з підстав недотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи.

Щодо вимоги суду подання до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку та за їх відсутності повернув вказану заяву без розгляду, то в цій частині місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про повернення даної заяви, оскільки відповідно до абз. 1 п.7 ч. 2 ст. 111 ЦК України ці документи необхідні для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, а ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана забезпечити своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

В той же час, після повідомлення ліквідаційною комісією органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про припинення боржника шляхом ліквідації, жоден із вказаних держаних органів до ліквідаційної комісії із вимогами надати первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для проведення зазначених перевірок не звертались.

Крім того, перевіряючи законність оскаржуваної ухвали щодо повернення заяви без розгляду у зв'язку із відсутністю майна, достатнього для покриття судових витрат, колегією суддів встановлено наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Як вбачається з поданої ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» заяви та доданих до неї документів, у боржника відсутнє будь-яке майно, дебіторська заборгованість, а грошові кошти на банківському рахунку станом на 28.11.2014 року складає 6 614,24 грн.

Згідно платіжного доручення № 3 від 02.12.2014 року, за подання заяви до господарського суду міста Києва про банкрутство ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС», боржником сплачено 6 090,00 грн.

Таким чином, на час розгляду вказаною заяви в суді першої інстанції, на рахунку боржника знаходиться сума в розмірі 524,24 грн., яка фактично не зможе покрити судові витрати у майбутній процедурі банкрутства.

Так, із вказаною заявою про порушення справи про банкрутство головою ліквідаційної комісії подано клопотання про покладення на нього обов'язків ліквідатора банкрута, в тому числі на безоплатній основі, що передбачено укладеним між засновником боржника та Філатовим В.А. 30.07.2014 року договором про здійснення ліквідації ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС».

Відповідно до ч.2 ст. 95 Закону про банкрутство, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Відповідно до п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина друга статті 95 Закону).

Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене та враховуючи те, що призначення голови ліквідаційної комісії боржника ліквідатором банкрута є правом суду і призначення можливе лише у виняткових випадках, то у разі відхилення судом заяви про призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором банкрута, суд зобов'язаний призначити арбітражного керуючого за допомогою автоматизованої системи, виконання обов'язків якого підлягає оплаті у відповідності до ст. 115 Закону про банкрутство, та, як зазначалось вище, не може бути менше ніж за 12 місяців, що складає 29 232,00 грн. (із розрахунку 2х1218х12).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ліквідаційною комісією визнано та не оспорюється вимоги двох кредиторів, зокрема: SIA TENAHEM (Латвія) у розмірі 1 193 685,11 грн. та ТОВ «Вікна Стиль Трейдінг» у розмірі 5 143,65 грн., а тому у разі звернення в майбутньому потенційних кредиторів із грошовими вимогами у встановленому законом порядку, боржником має бути відшкодовано сплату судового збору за подання вказаних заяв щонайменше 1 218,00 грн.

Відтак, враховуючи відсутність майна та наявність на поточному рахунку боржника грошових коштів в розмірі 524,24 грн., то зазначені обставини виключають можливість у майбутній процедурі банкрутства покрити судові витрати, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку, з огляду на що у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ «ВКФ «ТЕНАГЛАСС».

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ТЕНАГЛАСС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року у справі № 910/1600/15-г залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року у справі № 910/1600/15-г залишити без змін.

3. Справу № 910/1600/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 30.03.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

В.В. Шипко