Рішення

від 25.03.2015 по справі 904/458/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.15р. Справа № 904/458/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранресурси", с. Усатове, Біляївського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастова компанія "Гранресурс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 15 500 грн. 44 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастова компанія "Гранресурс" грошові кошти в сумі 15 500 грн. 44 коп., з яких 13 016 грн. 24 коп. - передплата за непоставлений відповідачем товар, 2 190 грн. 97 коп. - інфляційні втрати, 293 грн. 23 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору № 11 від 06.11.13р., а також покласти на відповідача судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. та вартості правової допомоги адвоката в сумі 2 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору в частині поставки товару, оплаченого позивачем.

Відповідач явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялися на адресу відповідача, з відмітками відділення поштового зв'язку: „Повернуто за закінченням терміну зберігання", „Організація вибула".

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки позовна заява з додатками та ухвали суду направлялися за юридичною адресою відповідача, яка значаться у спеціальному витязі з ЄДРЮОФОП від 27.01.15р., наданому за електронним запитом суду. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Представник позивача в призначені судові засідання не з'явився. Згідно заяв від 13.02.15р., від 24.03.15р. просив розглядати справу без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

06.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АМРК" (згідно витягу з ЄДРЮОФОП від 27.01.15р. найменування змінене на Товариство з обмеженою відповідальністю „Трастова компанія" Гран ресурс") (постачальник) укладений договір № 11 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити його. Сортамент, кількість, ціна товару, згідно Специфікацій, рахунків, накладних, податкових накладних (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

Сторони домовилися, що ціна товару по даному Договору визначається в гривнях з урахуванням податку на додатну вартість в розмір 20%. Сума Договору зазначена в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору . (п. п. 2.1, 2.2 Договору).

За умовами п. 4.2 Договору оплата здійснюється шляхом 100% передплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно Специфікації № 1 до Договору сторони узгодили поставку продукції „шлак доменний відвальний, фракції 0-70 (0-100)" у кількості 5000 кг, вартістю 93 грн. 00 коп. з ПДВ за тонну, на загальну суму 465 000 грн. 00 коп.

На виконання умов Договору згідно виставлених відповідачем рахунків (а.с. 24-38) позивач здійснив перерахування грошових коштів у загальній сумі 385 500 грн. 00 коп. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи (а.с. 70-75).

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач, визначений Специфікацією № 1 до Договору товар, поставив у неповному обсязі, а саме у кількості 3 998,75 кг на суму 371 883 грн. 76 коп.

09.04.2014р. сторони здійснили звірку взаєморозрахунків за Договором за період з 01.01.13р. по 09.04.14р., за результатами якої складений двосторонній акт звіряння згідно якого переплата позивача за непоставлений відповідачем товар складає 13 616 грн. 24 коп.

07.08.14р. позивач звернувся до відповідача із претензію № 1 від 05.08.14р. про повернення надмірно сплачених грошових коштів за Договором № 11 від 06.11.13р. в сумі 13 316 грн. 24 коп., яка отримана відповідачем 19.08.14р., але залишена без відповіді (а.с. 46-48, 49).

16.12.14р. позивач повторно звернувся до відповідача із претензією № 2 від 11.12.14р. про повернення надмірно сплачених грошових коштів за Договором № 11 від 06.11.13р., які з урахуванням часткового повернення відповідачем грошових коштів, становлять суму 13 016 грн. 24 коп., яка отримана відповідачем 18.12.14р., але залишена без відповіді та задоволення (а.с. 50-52, 53).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 2 190 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 293 грн. 23 коп. 3% річних за період з 17.04.14р. по 12.01.15р.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар поставлено не у повному обсязі, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги ТОВ „Гранресурси" в частині стягнення з відповідач суми попередньої оплати в розмірі 13 016 грн. 24 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 2 190 грн. 97 коп. та 3% річних в розмірі 293 грн. 23 коп. на підставі частини другої статті 625 ЦК України є безпідставним, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену розділом сім Договору.

Вказаної правової позиції дотримується й Верховний Суд України в постанові від 15.10.13р. у справі № 5011-42/13539-2012.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, стягненню з відповідача підлягають 13 016 грн. 24 коп. передплати за непоставлений товар. В решті позову слід відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги у розмірі 2 000 грн. 00 коп., які позивач просить покласти на відповідача, як на особу, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, суд зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем до матеріалів справи надані копії договору про надання правової допомоги від 27.12.13р. № 26-ПД, додаткової угоди до договору від 01.08.14р. № 2, рахунку № 1 від 27.01.15р., свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю та оригінал платіжного доручення № 1469 від 05.02.2015р. тощо.

Водночас, відповідно до п. 5.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи незначну складність справи, з правової точки зору, невелику ціну позову по даній справі, часткове задоволення позовних вимог та судовий розгляд справи без участі адвоката позивача, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати ТОВ „Гранресурси" на адвокатські послуги в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастова компанія "Гранресурс" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рокоссовського, б. 2, код ЄДРПОУ 37271710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" (67665, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул.. Залізничників, б. 22, код ЄДРПОУ 37170646) 13 016 грн. 24 коп. (тринадцять тисяч шістнадцять грн. 24 коп.) передплати, 1 534 грн. 19 коп. (одну тисячу п'ятсот тридцять чотири грн. 19 коп.) витрат по сплаті судового збору, 1 000 грн. 00 коп. (одну тисячу грн.. 00 коп.) витрат на послуги адвоката.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя І.А. Рудь