Ухвала

від 19.03.2015 по справі 19/22-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.2015 Справа № 19/22-10

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., секретаря судового засідання Пігарєвої І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області заяву кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області № 787/08-20 від 27.02.2015 року про визнання кредиторських вимог у розмірі 1037 грн. 70 коп., у справі № 19/22-10, порушеної за заявою Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області, про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Недригайлівське підприємство "Агротехсервіс" (Сумська область, смт. Недригайлів, вул. Комінтерну, 72, ід. код 03760792)

за участю представників сторін:

ліквідатор - Гайдуков С.П.

встановив:

У березні 2015 року до господарського суду Сумської області надійшла заява № 787/08-20 від 27.02.2015 року УПФУ в Недригайлівському районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог на суму 1037,70 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2015 року розгляд вказаної заяви було призначено на 19.03.2015 року, зобов'язано ліквідатора подати суду відзив щодо поданої заяви кредитора.

На виконання вимог ухвали суду, ліквідатором подано суду заперечення № 02-01/70 від 18.03.2015 року на заяву УПФУ в Недригайлівському районі Сумської області, відповідно до якого ліквідатор не визнає заявлених вимог пенсійного фонду та просить суд залишити їх без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши заяву кредитора та заслухавши пояснення ліквідатора, суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, у березні 2015 року до господарського суду надійшла заява № 787/08-20 від 27.02.2015 року УПФУ в Недригайлівському районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог на суму 1 037,70 грн.

Вказані вимоги складаються з боргу по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за лютий 2015 року, що підтверджується розрахунком суми сплати витрат на виплату пенсій.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду від 23.03.2010 року було порушено провадження справі про банкрутство ВАТ "Недригайлівське підприємство "Агротехсервіс".

Постановою господарського суду від 14.12.2010 року № 19/22-10 боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Савочку А.А.

Ухвалою господарського суду від 25.10.2012 року ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Гайдукова С.П.

Відповідно до ч.3 п.1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом України №4212-VI від 22.12.2011р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

З викладеного вбачається, що відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій до зобов'язань, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури не відноситься.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 статті 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Зазначена правова позиція відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013р. у справі №11/Б-5022/1293/2011.

Слід зазначити, що Верховний суд України у постановах від 18.03.2014 року по справах № 3-4гс14 та № 3-4гс14 від 27.05.2014 року по справі № 3-19гс14 дійшов висновку, що вимоги УПФУ не мають характеру поточних в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання вимог УПФУ в Недригайлівському районі Сумської області, які нараховані за період після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, тому суд відмовляє УПФУ в Недригайлівському районі Сумської області в задоволенні поданої заяви про визнання поточних кредиторських вимог за лютий 2015 року.

Керуючись статями 1, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтями 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви № 787/08-20 від 27.02.2015 року УПФУ в Недригайлівському районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 1037,70 грн. до боржника Відкритого акціонерного товариства "Недригайлівське підприємство "Агротехсервіс" - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити кредитору, ліквідатору.

Суддя О.Ю. Соп'яненко