Рішення

від 23.03.2015 по справі 922/425/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р.Справа № 922/425/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши справу

за позовом Науково - виробничого підприємства "Електроспецтехнологія" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Харків до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Червонозаводського району м. Харкова, м. Харків про стягнення 103053,49 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Мартинова Р.С., довіреність б/н від 22.12.2014 року;

Представник відповідача - Тарасова С.П., довіреність №114 від 27.02.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Науково - виробниче підприємство "Електроспецтехнологія" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Червонозаводського району м. Харкова, про стягнення основної заборгованості у розмірі 72200,00 грн., пені у розмірі 20751,72 грн., інфляційних втрат у розмірі 6274,18 грн. та 3% річних у розмірі 3827,59 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором №1/12 від 21.12.2012 року.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2061,07 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2015 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/425/15 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 лютого 2015 року.

Через канцелярію суду 06.02.2015 року відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.№4665) з документами на виконання вимог ухвали суду, для їх долучення до матеріалів справи.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Позивач 06.02.2015 року надав до суду заяву про відкладення розгляду справи (вх.№4663), яку також підтримував представник Науково - виробничого підприємства "Електроспецтехнологія" у формі ТОВ судовому засіданні 10.02.2015 року.

Заяву позивача про відкладення розгляду справи було задоволено судом, в судовому засіданні 10.02.2015 року оголошено перерву до 03 березня 2015 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.

27.02.2015 року відповідач надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву (вх№7709), в яких також просив зобов"язати Науково - виробниче підприємство "Електроспецтехнологія" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надати до суду зразки виготовленої продукції погоджені в.о. директора Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Червонозаводського району м. Харкова - Гладких В.О., з підписом та печаткою за 2012 рік та надати акти звірки виготовленої продукції про доставку даної продукції до відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2015 року було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№7709). Зобов"язано Науково - виробниче підприємство "Електроспецтехнологія" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надати до суду зразки виготовленої продукції погоджені в.о. директора Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Червонозаводського району м. Харкова - Гладких В.О., з підписом та печаткою за 2012 рік та надати акти звірки виготовленої продукції про доставку даної продукції до відповідача. Розгляд справи відкладено на "18" березня 2015 р..

17 березня 2015 року представник позивача надав пояснення, в яких зазначив, що договором № 1/12 від 21.12.2012 р. не передбачалось виготовлення зразків продукції та їх зберігання, навпаки продукцію було виготовлено у кількості відповідно до умов договору та вказана продукція була прийнята замовником, доказом чого є акт здачі- прийомки виконаних робіт (послуг) від 24.12.2012 року.

В судовому засіданні 18 березня 2015 року було оголошено перерву до 19 березня 2015 року.

19 березня 2015 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні пені в розмірі 20751,72 грн. згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, у зв"язку зі спливом строку позовної давності, та в задоволенні 2061,07 грн. судового збору.

В судовому засіданні 19 березня 2015 року було оголошено перерву до 23 березня 2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2015 року підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні пені в розмірі 20751,72 грн. та 2061,07 грн. судового збору.

Розглянувши матеріали справи та надані представниками сторін докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

21 грудня 2012 року між Науково - виробничим підприємством "Електроспецтехнологія" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) та Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Червонозаводського району м. Харкова (відповідач) був укладений договір № 1/12, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався надати послуги зі створення інформаційної продукції для організації та підвищення ефективності роботи фахівців із соціальної роботи у вигляді роздаткових матеріалів (листівок), а відповідач, в свою чергу, проводити оплату наданих послуг згідно договору.

Пунктом 3.1 договору передбачена загальна сума договору, яка складає 72200 грн., в т.ч. ПДВ - 12033,33 грн. згідно з калькуляцією та протоколом згоди про договірну ціну.

Відповідно до п. 3.2 договору, замовник (відповідач) зобов"язується провести оплату послуг шляхом перерахування суми, зазначеної у специфікації, на розрахунковий рахунок позивача після підписання сторонами акту здачі- прийомки виконаних робіт.

Сторони до договору уклали додаток № та додаток № 2 - калькуляцію вартості послуг та протокол узгодження договірної ціни на послуги, відповідно до яких загальна сума послуг складає 72200 грн.

Позивач свої зобов"язання за спірним Договором виконував належним чином та у повному обсязі, надавши послуги зі створення інформаційної продукції для організації та підвищення ефективності роботи фахівців із соціальної роботи у вигляді роздаткових матеріалів (листівок), про що сторонами був складений та підписаний Акт здачі- прийомки виконаних робіт (послуг) № 1 від 24.12.2012 р. на суму 72200 грн.

Однак відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт відповідно до умов Договору до цього часу не виконав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Згідно із приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами, а зобов"язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту надання послуг за договором №1/12 від 21.12.2012 року., та недоведеність з боку відповідача факту розрахунку з позивачем за отримані послуги за актом, що міститься в матеріалах справи, від 24.12.2012 р., - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72200,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дослідивши представлений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, враховуючи встановлення факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання за договором №1/12 від 21.12.2012 року., вважає є його правом та не порушує прав відповідача - є обґрунтованими, заявленими правомірно, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.2 Договору, у разі порушення умов цього договору стосовно терміну виконання, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день затримки виконання робіт, але не нижче однієї облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за який сплачується пеня.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені за період з 21.12.2012р. по 01.11.2014р. складає 20751,72 грн.

Разом з цим, у відповідності до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у своєму відзиві на позов та в судовому засіданні вказував на порушення позивачем строку пред'явлення позовної заяви в частині вимог щодо стягнення пені.

Враховуючи, що позивач мав право на нарахування пені за період з 25.12.2012 року по 25.06.2013 року, а позовна заява подана до суду 21.01.2015 року, а також враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності в частині вимог стягнення пені у сумі 20751,72 грн., що є підставою для відмови в задоволенні таких позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 256, 258, 267, 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 901, 903 ЦК України, ст.193 ГК України, та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Червонозаводського району м. Харкова (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 8, код 26356912) на користь Науково - виробничого підприємства "Електроспецтехнологія" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 7, оф. 1, код 31064682) 72200,00 грн. заборгованості, 6274,18 грн. інфляційних втрат, 3827,59 грн. 3% річних та 1646,04 грн. судового збору.

В стягненні пені у сумі 20751,72 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.03.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк