Ухвала

від 24.03.2015 по справі 826/16672/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16672/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченка І.М.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОВК МОНТАЖ БУД» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання незаконними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВК МОНТАЖ БУД» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання незаконними дій, що полягали у відмові позивачу в прийнятті звітності засобами електронного зв'язку та особисто платником податків; скасування рішення про заборону прийому звітності по електронній пошті, викладеного в квитанції від 15 жовтня 2014 року № 1; скасування рішення, викладеного в формі листа від 29 вересня 2014 року № 20722/10/26-53-18-00-11 про розірвання договору від 17 вересня 2013 року № 170920131 про визнання електронних документів; зобов'язання прийняти звітність, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2014 року в спосіб, встановлений пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва, що полягали у відмові ТОВ «ОВК МОНТАЖ БУД» в прийнятті звітності засобами електронного зв'язку та особисто платником податків. Зобов'язано державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва прийняти звітність, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2014 року в спосіб, встановлений пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України. В задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ «ОВК МОНТАЖ БУД» - відмовити.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, листом від 29 вересня 2014 року № 20722/10/26-53-18-00-11 повідомлено позивача про розірвання договору від 17 вересня 2013 року № 170920131 про визнання електронних документів, укладеного між ним та ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

15 жовтня 2014 року позивачем було подано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року в електронному вигляді.

Водночас, вказана податкова декларація не була прийнята ні в електронному вигляді, ні в подальшому в паперовому вигляді.

Вважаючи вказані дії та рішенням відповідача протиправними, позивач звернутися з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для розірвання договору від 17 вересня 2014 № 170920131 в односторонньому порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У той же час, на контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису (пп. 191.1.44 п. 191.1 ст. 19 ПК України), а також пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. N 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за N 320/15011 (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З огляду на викладене, в межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, у разі істотного порушення умов договору другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2013 року між позивачем та ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві було укладено договір № 170920131 про визнання електронних документів.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 вказаного договору передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Зі змісту листа від 29 вересня 2014 року №20722/10/26-53-18-00-11 про розірвання договору, вбачається, що підставою для розірвання договору є істотні порушення його умов, оскільки місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено, а повідомлення про зміну адреси від позивача не надходило.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Докази на підтвердження повідомлення позивачем контролюючого органу про зміну його місцезнаходження в матеріалах справи відсутні.

При цьому, частиною першою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Частина перша статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними виписки та витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «ОВК МОНТАЖ БУД» є м. Київ, Дніпровський район, вул. Фанерна, буд. 4, офіс 302.

Доказів на спростування зворотного відповідачем надано не було, тобто не надано доказів на підтвердження факту внесення змін до Єдиного державного реєстру, а тому відомості про місцезнаходження ТОВ «ОВК МОНТАЖ БУД», які містяться в матеріалах справи є достовірними, а посилання відповідача на відсутність підприємства за місцезнаходженням - необґрунтованими.

При цьому, відповідно до пункту 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Між тим, встановлення відсутності юридичної особи за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про те, що дії контролюючого органу розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 170920131 від 17 вересня 2013 року, укладеного між ТОВ «ОВК МОНТАЖ БУД» та Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є протиправними, оскільки у відповідача були відсутні підстави для розірвання вказаного договору в односторонньому порядку.

Окрім цього, як встановлено під час розгляду справи відповідач відмовив у прийнятті податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року і у паперовому вигляді.

При цьому, офіційного повідомлення про відмову у прийнятті такої декларації, контролюючим органом у відповідності до приписів п. 49.11 ст. 49 ПК України позивачеві надано не було.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.

Відтак, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.