Рішення

від 19.03.2015 по справі 910/169/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015Справа №910/169/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» до Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Академії медичних наук України» простягнення 243 395,12 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Преснякова І.В. - представник від відповідача Сечко С.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Академії медичних наук України» заборгованості у розмірі 198850,00 грн, 3% річних у розмірі 5769,37 грн та інфляційних втрат у сумі 38775,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання № 119ММ від 20.12.2013 щодо здійснення оплати вартості поставленого товару в сумі 198850,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідач є неприбутковою установою, яка фінансується з бюджету, а видатки на оплату за договором, укладеним з позивачем, у кошторисі на 2014 та 2015 роки не передбачені.

В судовому засіданні 19.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

20.12.2013 між Державною установою «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Академії медичних наук України» (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» (постачальник, позивач) підписано договір постачання № 119ММ (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язався у 2013 році поставити покупцеві меблі медичні, хірургічні, стоматологічні та ветеринарні; крісла парикмахерські та подібні крісла; їхні частини (далі - товар), Лот № 1 - каталка для транспортування пацієнтів, модель Mobiline 650, Лот № 2 - каталка для транспортування пацієнтів багатофункціональна, модель Mobiline 675, зазначені в Специфікації до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

У Специфікації (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили назву, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару, що поставляється.

Додатковою угодою № 1 від 25.12.2013 до Договору сторони погодили зменшити обсяг закупівлі та ціну Договору і підписали Додаток № 1 (Специфікацію) до Договору в новій редакції.

Згідно з п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 ціна цього Договору становить 198850,00 грн з ПДВ (у тому числі лот № 1 176000,00 грн без ПДВ, лот № 2 - 22850,00 грн без ПДВ).

На виконання умов Договору позивач 26.12.2013 поставив відповідачу товар на загальну суму 198850,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № АФ-0000727 від 26.12.2013.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній, підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та довіреністю №1870 від 26.12.2013, виданою відповідачем на отримання товару від позивача, належним чином засвідчена копія якої містяться в матеріалах справи.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.1 Договору оплата за товар, який надано постачальником, проводиться за фактом поставки протягом 5 робочих днів, у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

З урахуванням наведених положень договору, виходячи з факту підписання сторонами видаткової накладної, прийняття відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній, судом встановлено, що строк виконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за отриманий за видатковою накладною від 26.12.2013 товар у сумі 198850,00 грн є таким, що настав 06.01.2014, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 5 робочих днів за фактом поставки товару.

Судом враховується умова договору в частині розрахунків, яка погоджена сторонами, а саме «…у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань» Однак вказана умова в розумінні статей 251 та 252 Цивільного кодексу України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати.

Таким чином, зазначені умови договору не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, оскільки вказані положення договору передбачають саме порядок розрахунків, а строки розрахунків сторонами чітко визначені у п. 4.1 договору - розрахунок здійснюється за фактом поставки протягом 5 робочих днів.

В даному випадку зобов'язання по оплаті поставленого за договором товару покладено на покупця (п. 6.1.1 договору), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобов'язань замовника не є предметом даного спору і не можуть вирішуватись в межах заявленого позову.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 198850,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав у повному, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 198850,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на відсутність коштів судом не приймається з огляду на наступне.

Встановлення пунктами Договору залежності виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару від наявності бюджетних асигнувань суперечить приписам ст. 617 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107-2012).

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність покупця і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, у постанові Верховного Суду України від15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 198850,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5769,37 грн та інфляційні втрати у сумі 38775,75 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Академії медичних наук України» (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 6, ідентифікаційний код 05493562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корпус 6, ідентифікаційний код 31807524) заборгованість у розмірі 198850 (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 5769 (п'ять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 38775 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн 75 коп та судовий збір у розмірі 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн 90 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.03.2015

Суддя Ю.М. Смирнова