Ухвала

від 26.03.2015 по справі 810/5721/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5721/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за адміністративним товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Спец Буд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» № 0005642203 від 10 червня 2014 року та форми «Р» № 0005632203 від 10 червня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Броварська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 23 травня 2014 року по 26 травня 2014 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Моноліт Спец Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гефест Альянс» за період з 01 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року, за результатом якої складено акт № 10-06-22-03/37892594 від 27 травня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, п. п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті (перерахуванню) на загальну суму 61 235, 00 грн., в т.ч.: в вересні 2013 року в сумі 61 235, 00 грн.; п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 58 173, 00 грн., в т.ч. за 2013 рік в розмірі 58 173, 00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис № 3201410000000036 про вчинення ТОВ «Гефест Альянс», кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 КК України, з яким позивач мав господарські відносини, а тому діяльність ТОВ «Гефест Альянс» має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій та не спрямована на реальне настання правових наслідків.

На підставі Акту перевірки Броварською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0005642203 від 10 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 87 260, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 58 173, 00 грн., за штрафними санкціями - 29 087, 00 грн.;

- форми «Р» № 0005632203 від 10 червня 2014 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91 853, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 61 235, 00 грн., за штрафними санкціями - 30 618, 00 грн.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Моноліт Спец Буд» та ТОВ «Гефест Альянс» у вересні 2013 року було укладено господарські угоди.

Так, відповідно до договору поставки № Г01/08 від 01 серпня 2013 року ТОВ «Гефест Альянс» зобов»язався поставити позивачу піддони дерев'яні під газоблок.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується наступними документами: рахунками-фактури № СФ-0001076 від 09 вересня 2013 року та № СФ-0001081 від 25 вересня 2013 року, податковими накладними № 1078 від 09 вересня 2013 року на суму 53 664, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 8 944, 00 грн.) та № 1081 від 25 вересня 2013 року на суму 53 664, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 8 944, 00 грн.), товарно-транспортними накладними від 09 вересня 2013 року та від 25 вересня 2013 року, банківськими виписками.

Відповідно до Договору підряду № 05.08.13 від 05 серпня 2013 року підрядник (ТОВ «Гефест Альянс») зобов'язався на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати за завданням замовника (ТОВ «Моноліт Спец Буд») відповідно до умов договору та робочої проектної документації, наступні будівельно-монтажні роботи по реконструкції заводу по виробництву дрібно-розмірних стінових будівельних матеріалів: на об'єкті за адресою м. Бровари, бул. Незалежності, 28А.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується наступними документами: податковими накладними № 1077 від 13 вересня 2013 року на суму 34 000, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 5 666, 67 грн.), № 1078 від 20 вересня 2013 року на суму 47 790, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 7 965, 00 грн.), актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в № 3 та № 4 за вересень 2013 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2013 року, банківськими виписками.

Відповідно до договору підряду № 23.09.13 від 23 вересня 2013 року підрядник (ТОВ «Гефест Альянс») взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами з власних матеріалів або з використанням матеріалів замовника (ТОВ «Моноліт Спец Буд») виконати будівельно-монтажні роботи в обумовлений договором строк на об'єкті: «Капітальний ремонт Броварської міської дитячої школи мистецтв» м. Бровари Київської області по бул. Незалежності, 12Б.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується податковими накладними № 1079 від 23 вересня 2013 року на суму 59 400, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 9 900, 00 грн.), № 1080 від 24 вересня 2013 на суму 59 340, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 9 890, 00 грн.), № 1082 від 25 вересня 2013 року на суму 59 550, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 9 925, 00 грн.), актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в № 5, № 6 та № 7 за вересень 2013 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2013 року, банківськими виписками.

З метою підтвердження використання у власній господарській діяльності виконаних вказаним контрагентом будівельних робіт і поставлених товарів, позивачем надані копії:

- договору поставки № 01/08 від 01 серпня 2013 року, предметом якого є постачання Товариством на адресу ТОВ «Оріентир-Буделемент» піддонів дерев'яних, та копій виписаних позивачем у рамках виконання цього договору видаткових та податкових накладних;

- договору підряду № 270112 від 27 січня 2012 року (із додатковими угодами № 1 від 18 червня 2012 року та № 2 від 01 березня 2013 року), укладеного між ТОВ «Моноліт Спец Буд» (підрядник) та ТОВ «Оріентир-Буделемент» (предмет - будівельно-монтажні роботи на об'єкті за адресою м. Бровари, бул. Незалежності, 28А), та копій сформованих у рамках виконання цього договору довідки форми КБ-3, акту форми КБ-2в і податкових накладних;

- договору підряду № 29.03.13 від 29 березня 2013 року, укладеного між ТОВ «Моноліт Спец Буд» (підрядник) та Відділом культури Броварської міської ради (предмет - будівельно-монтажні роботи на об'єкті: «Капітальний ремонт Броварської міської дитячої школи мистецтв» м. Бровари Київської області по бул. Незалежності, 12Б), та копій сформованих у рамках виконання цього договору договірної ціни, локального кошторису Ф4, довідки форми КБ-3, акту форми КБ-2в і податкової накладної.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України - база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Моноліт Спец Буд» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з ТОВ «Гефест Альянс».

Так, наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме роботи виконувались, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання придбаних робіт у власній господарській діяльності.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, ТОВ «Гефест Альянс» мало право здійснювати будівельні роботи, що підтверджується відповідною ліцензією Серії АЕ № 180134, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення угод та в період їх виконання ТОВ «Гефест Альянс» не було припинено, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано. Крім того, ТОВ «Гефест Альянс» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на наявність досудового розслідування в кримінальному провадженні № 3201410000000036, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК України, за фактами фіктивного підприємства, тобто створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Гефест Альянс», з метою прикриття незаконної діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України - вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, матеріали досудового слідства не можуть мати преюдиційний характер під час розгляду даної справи.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Гефест Альянс», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 31 березня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.