Ухвала

від 23.03.2015 по справі 803/2669/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р. Справа № 876/1233/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньбудсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ :

УПФ в м.Луцьку Волинської області 24.12.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньбудсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по листопад 2014 року в сумі 11861,10 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням УПФ в м.Луцьку Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку. Просить зазначену постанову скасувати покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Волиньбудсервіс» є юридичною особою, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в м.Луцьку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 4 цього Закону визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У відповідності до частини другої розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, пільгові пенсії призначаються відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в м.Луцьку розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надсилались та були вручені відповідачу. Дані розрахунки є узгодженими і обов'язковими для виконання.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», по пенсіонеру ОСОБА_1 за період з червня по листопад 2014 року в сумі 2485,38 грн., за період з липня по листопад 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_2 в сумі 982,60 грн., по пенсіонеру ОСОБА_3 в сумі 5543,85 грн., а в загальній сумі 9011,83 грн., про що свідчать картка особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 5 червня 2012 року № 21-167а12 та 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12, 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року №№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно, 11 лютого 2014 року № 21-471а13.

А відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи апеляційної скарги про те, що строки, встановленні статтею 99 КАС України не поширюються на спірні правовідносини, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки правила частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV не поширюються на витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.

Враховуючи викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

А тому, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТзОВ «Волиньбудсервіс» заборгованості в сумі 9011,83 грн. підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року у справі № 803/2669/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар