Рішення

від 26.03.2015 по справі 920/232/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.2015 Справа № 920/232/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ», с. Новоселівка, Нововодолазький район, Харківська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАК ФУДЗ УКРАЇНА», м. Суми,

про стягнення 10943 грн. 81 коп.,

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - А.І. Сидорук.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 10000 грн. боргу, 842 грн. 70 коп. пені, 101 грн. 11 коп. 3% річних за неналжне виконання відповідачем укладеного між сторонами 11.08.2014 року договору потсавки товару № 11/08/14.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання, в якому зазначає, що звірка розрахунків між сторонами не проведена, позивач підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 12.02.2015 року було запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Крім того, в судовому засіданні 26.02.2015 року, враховуючи клопотання відповідача, було оголошено перерву в судовому засіданні, для надання відповідачем відзиву, доказів по справі, а також скаладання між сторонами акту звірки взаємних розрахунків, для чого суд зобов'язував представника відповідача з'явитись до представника позивача. Вищезазначене було продубльовано і в ухвалі суду від 12.03.2015 року.

Однак, представник відповідача в судове засідання не з'явився, акту звірки, відзиву, доказів сплати боргу суду не надав.

Отже, так як ухвала про порушення провадження у справі відповідачем отримана, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2014 року між сторонами було укладено договір поставки товару № 11/08/14 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується поставляти відповідачу окремими партіями ковбасні вироби та вироби з м'ясної сировини (надалі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 55727 грн. 48 коп.

Вищезазначений факт підтверджується підписаними сторонами наступними видатковими накладними: № РН-001893 від 03.09.2014 року, № РН-001970 від 10.09.2014 року, № РН-002035 від 15.09.2014 року, № РН-002055 від 22.09.2014 року, а також товарно-транспортними та податковими накладними (а.с. 16-45).

Відповідно до п. 4.3 Договору (з урахуванням додаткової угоди ) відповідач здійснює оплату товару позивачу в розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними та у відповідності до узгоджених сторонами цін у відповідній специфікації, за періші три поставки товару - в день отримання товару до підписання супровідних документів на товар, за наступні три поставки - на протязі 7 календарних днів з моменту поставки товару. Подальший порядок розрахунків має бути оговорений між сторонами та викладений у додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 2.5 Договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару в місці поставки.

Відповідно до п. 2.7 Договору моментом передачі товару є момент оформлення відповідних супровідних документів на товар.

Як вбачається із звіту про дебітові та кредитові операції позивача, відповідач сплатив позивачу за товар 45727 грн. 47 коп. (а.с. 46-48).

Однак, станом на 28.01.2015 року відповідач не сплатив позивачу частину боргу за товар, а саме 2905 грн. 21 коп. по видатковій накладній № РН-002035 від 15.09.2014 (строк виникнення заборгованості - 23.09.2014 року), 7094 грн. 79 коп. по видатковій накладній № РН-002055 від 22.09.2014 року (строк виникнення заборгованості - 30.09.2014 року).

Оскільки відповідач борг не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, не проведення оплати відповідачем за товар, у передбачені Договором строки, призвело до порушення відповідачем зобов'язання за Договором та вищевказаних норм законодавства.

Враховуючи, що заборгованість відповідача на суму 10000 грн. підтверджується матеріалми справи, відповідач ні аргументованих заперечень, ні доказів сплати боргу не подав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню, за порушення стороків оплати товару поставленого по видатковій накладній № РН-002035, в розмірі 254 грн. 70 коп. (за період з 23.09.2014 року по 28.01.2015 року), а також 588 грн. по видатковій накладній № РН-002055 (за період 30.09.2014 року по 28.01.2015 року).

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня самостійно і вільно передбачена сторонами у Договорі, то суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 842 грн. 70 коп., за загальний період з 23.09.2014 року по 28.01.2015 року.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних, за порушення строків оплати товару поставленого по видатковій накладній № РН-002035, в розмірі 30 грн. 56 коп. (за період з 23.09.2014 року по 28.01.2015 року), а також 70 грн. 55 коп. по видатковій накладній № РН-002055 (за період 30.09.2014 року по 28.01.2015 року).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 101 грн. 11 коп., за загальний період з 23.09.2014 року по 28.01.2015 року є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАК ФУДЗ УКРАЇНА» (вул. Миргородська, буд. 6, м. Суми, 40007, код 38136632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ» (вул. Дзержинського, 233, с. Новоселівка, Нововодолазький район, Харківська область, 63209, код 35855917) 10000 грн. боргу, 101 грн. 11 коп. 3% річних, 842 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 1827 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.03.2015 року.

Суддя О.Ю. Резніченко