Постанова

від 26.03.2015 по справі 910/23371/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р. Справа№ 910/23371/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від прокуратури міста Києва: Скляр Д.Ю. - старший прокурор відділу

від позивача: Рог О.В. - за дов.

від відповідача: Дудар А.І. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014

у справі № 910/23371/14 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд»

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі, позивач або КМР) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд» (далі, відповідач) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 06.04.2006 та пункту 4.2 договору, виклавши його у наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її грошової оцінки».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття рішення Київською міською радою «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» № 89/9146 від 28.02.2013 існують підстави для внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 06.04.2006 в частині встановлення розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/23371/14 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Внесено зміни до пункту 4.2. договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з додатковою відповідальністю проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд», зареєстрованого 11.04.2006 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 63-6-00342 у книзі записів державної реєстрації договорів, виклавши його у такій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки».

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроргводбуд» до Державного бюджету України 1 218, 00 грн. - судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроргводбуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 09-08.1/2199/15 від 27.02.2015), відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/23371/14 скасувати.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги норми статті 30 Закону України «Про оренду землі», якою встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроргводбуд» було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

У зв'язку з відпусткою судді Тищенко А.І. розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроргводбуд» у справі № 910/23371/14 було сформовано колегію у наступному складі суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.03.2015.

У зв'язку з виходом судді Тищенко А.І. з відпустки розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроргводбуд» у справі № 910/23371/14 вирішено здійснити у наступному складі суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

26.03.2015 представник позивача надав суду у судовому засіданні копію постанови Верховного Суду України від 02.12.2014 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сумська філія «Усе для дому» (в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська філія «Усе для дому») до Державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення. Зазначена постанова була оглянута колегією суддів та долучена до матеріалів справи.

Представники прокуратури та позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надали, у судовому засіданні просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як підтверджується матеріалами справи, на підставі пункту 16 рішення Київської міської ради від 06.09.2001 № 9/1443 «Про надання і вилучення земельних ділянок» 06.04.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством проектно-технологічний інститут «УКРОРГВОДБУД» (орендар), правонаступником якого є відповідач, було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за № 195, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис 11.04.2006 за № 63-6-00342 (далі, Договір) (том 1, а.с. 14-18).

Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Леніна, 34 у Дарницькому районі м. Києва; розмір - 0,8781 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування дослідно-екпериментальних майстерень; кадастровий номер - 8000000000:90:175:0001.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 4.2. Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1, 5 відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 4.3. Договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідно рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до даного договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.4. Договору).

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.04.2006 за № 63-6-00342 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокурора, а доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.18. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (стаття 288 Податкового кодексу України).

Статтею 288.5.1 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України 28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» (далі, Рішення; том 1, а.с. 10-11). Відповідно до вказаного Рішення орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки. Зазначеним Рішенням було покладено обов'язок на орендарів земельних ділянок, зокрема, на Відкрите акціонерне товариство проектно-технологічний інститут «УКРОРГВОДБУД», правонаступником якого є відповідач, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Рішення КМР було офіційно оприлюднено 02.04.2013 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» та на офіційному веб-сайті Київської міської ради.

Зазначене Рішення КМР є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавалось.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання Рішення Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 05704-12788 від 19.06.2013 повідомляв відповідача про необхідність приведення договору оренди від 11.04.2006 № 63-6-00342 у відповідність до вимог щодо розміру орендної плати, визначеного Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач не забезпечив оформлення внесення відповідних змін до спірного Договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Таким чином, проаналізувавши положення чинного законодавства України, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, зазначає, що як на момент укладення спірного Договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Водночас, як зазначено у пункті 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому, надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Разом з тим, за висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002, надсилання пропозиції відповідачу про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Враховуючи вищезазначене, посилання скаржника у апеляційній скарзі на недотримання позивачем порядку зміни умов договору оренди, є безпідставними, необґрунтованими, а відтак, колегією суддів відхиляються.

З огляду на вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/23371/14 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/23371/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/23371/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко