cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.03.15р. Справа № 904/46/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ", м.Київ
до Приватного підприємства "БОМА-СЕРВІС", м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача - Фізична особа підприємець Сухорука Наталія Миколаївна, м. Цюрупинськ, Херсонська область
про стягнення 248231,96 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
Представники:
Від Позивача: не з'явився
Від Відповідача: представники Чеславська Н.Г., довіреність № 22/01-2015 від 22.01.2015 р.; директор Манякіна Ю.О., рішення № 3 від 01.01.2010 р.
Третя особа: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "БОМА-СЕРВІС", в якому просить господарський суд стягнути з Приватного підприємства "БОМА-СЕРВІС" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 26, кв. 33, код ЄДРПОУ 35111788, п/р 26008050208288 в КБ «Приватбанк», МФО 305299)(далі-Відповідач), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, код ЄДРПОУ 31450478, п/р 26002000318201 в ПАТ «Вест Файненс енд Кредит Банк» в м. Києві, МФО 380441) суму збитків в розмірі 248231 грн. 96 коп. та судовий збір в розмірі 4964 грн. 64 коп.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх обов'язків щодо якісного надання послуг з перевезення вантажу з дотриманням при транспортуванні температурного режиму для збереження цілісності товару, що призвело до ушкодження і зіпсування вантажу та призвело до понесення збитків з боку Позивача у вигляді: втрати та зменшення вартості вантажу, витрат на повернення зіпсованого товару на свій склад, оскільки представник Відповідача відмовився від завантаження товару в транспортний засіб та повернення його на склад Позивача, витрати на проведення досліджень такого товару з метою визначення придатності частини ушкодженого товару для подальшої реалізації, витрати на утилізацію тощо.
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:
- оригінал платіжного доручення про сплату судового збору на суму 4 964 грн. 63 коп.;
- оригінал платіжного доручення про сплату судового збору на суму 1 грн. 00 коп.
- оригінал довіреності на представника;
- копію договору на транспортно-експедиційне обслуговування №252 від 28.07.2014р. разом із Додатком № 24;
- копію Заявки на перевезення від 11.08.2014р. до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №252 від 28 липня 2014р.;
- копії товаротранспортних накладних;
- копію Акту приймання продукції (вантажу) від 12.08.2014 р.;
- копію Акту приймання-передавання товару зі зберігання;
- копію складської відомості;
- копії видаткових накладних № ТМн00041885 від 12.08.2014 року; № ТМн00041886 від12.08.2014 року; № ТМн00б41887 від 12.08.2014 року; № ТМн00041888 від 12.08.2014 року; № ТМн00041889 від 12.08.2014 року; № ТМн00041,890 від 12.08.2014 року;
- копії видаткових накладних №ТМн00064876 від 11.08.2014р., №ТМн00064877 від 11.08.2014р., №ТМн(Ю064870 від 11.08.2014р., №ТМн00064871 від 11.08.2014р.;
- копію Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю б/н від 14.08.2014р.;
- копіюАкту про порушення температурного режиму від 14.08.2014р.;
- копію Акту приймання-передачі продукції від 14.08.2014р.;
- копію Акту приймання бракованого товару №272/1 від 20.08.2014 року;
- копію договору на транспортно-експедиційне обслуговування №436 від 27 грудня 2013р.;
- копію Заявки на перевезення від 18.08.2014 року до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №436 від 27 грудня 2013р.;
- копії товаро-транспортних накладних;
- розрахунок вартості товару, що підлягає утилізації, таб. №1;
- розрахунок суми, на яку зменшилась вартість ушкодженого товару, таб. №2;
- копію експертного висновку Бердичівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини №774, 775, 776 від 26.08.2014 р.;
- копію експертного висновку Бердичівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини № 777 від 26.08.2014р;
- копію експертного висновку Житомирської ТПП № В-2883 від 27 серпня 2014р. разом із додатками до висновку на 5 аркушах;
- копію рахунку № 4353 від 20 серпня 2014р.;
- копію банківської виписки від 05.09.2014 р.;
- копію рахунку № 215 від 21 серпня 2014р.;
- копію банківської виписки від 29.08.2014 р.;
- копію Договору про надання послуг з утилізації № 83 від 02 вересня 2014р.;
- копію Акту приймання-передавання товару на утилізацію від 16.12.2014 р.;
- копію приймальної квитанції № 1128 від 16.12.2014 р.;
- копію Акту надання послуг № 1118 від 16.12.2014 р.;
- копію банківської виписки від 22.12.2014 року;.
- копію претензії до Відповідача від 05.09.2014р. вих. №219 з доказом відправлення;
- копію відповіді Відповідача на претензію від 13.10.2014 року вих. № 13/10 2014;
- копію відомостей з ЄДРПОУ (статистика) ТОВ «Три ведмеді»;
- копію Протоколу № 51 від 11.08.14 року про призначення директора ТОВ «Три ведмеді»;
- копію наказу про призначення директора ТОВ «Три ведмеді» від 12.08.2014р.;
- оригінал документа, що свідчить про відправлення копії позовної заяви разом з доданими документами Відповідачу цінним листом з описом вкладення.
На виконання вимог ухвали суду від 12.01.2015р. Відповідач подав (а.с. 97-115):
довіреність на представника Відповідача;
копію статуту;
витяг з ЄДР.
Позивача 28.01.2015 р. подав додаткові докази до справи (а.с. 118-130), а саме:
- копію свідоцтва про державну реєстрацію товариства;
- копію Статуту товариства;
- довідка про відкриті товариством поточні рахунки в банках;
- оригінал витяг з ЄДР;
- копію довіреності на представника товариства Корольову І.О. від 18.08.2014р.
28.01.2015р. Позивач подав клопотання про витребування у Відповідача оригіналів товарно-транспортних накладних, а саме: №ТМ-0011568/ТМн00041885 від 12.08.2014р. № ТМ-0011569/ТМн00041886 від 12.08.2014р. № ТМ-0011571/ТМн00041888 від 12.08.2014р. № ТМ-0011570/ТМн00041889 від 12.08.2014р.
Відповідач позов не визнав, 11.02.2015р. подав відзив на позов (а.с. 136-138), в якому зазначив про те, що:
Позивач не довів та не надав належних доказів того, що ушкодження вантажу відбулося з вини Відповідача;
підставою для стягнення збитків позивач вказує на договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 252 від 28.07.14р. зі строком дії до 31.12.2014р., де відповідач ПП «БОМА-СЕРВІС» вказаний як «Перевізник». Фактично між позивачем та відповідачем на момент здійснення спірного перевезення існував договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 01.04.2014р. № 1/4-1 чинний до 31.12.2014 р., який не був розірваний у встановленому законом порядку, згідно з яким відповідач вказаний як Експедитор (копія договору додається). Заявка на перевезення від 11.08.2014р. не містить інформації про номер та дату договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Обидва договори були чинні до 31.12.2014 р., але мають різний предмет, різні права та обов'язки сторін. Фактично відповідач надавав позивачу транспортно-експедиційні послуги;
отримавши від Позивача заявку на перевезення від 11.08.2014р. (без вказівки до якого договору вона відноситься) на перевезення морозива, заморожених напівфабрикатів по маршруту м.Сімферополь, м. Севастополь, Відповідач уклав з Перевізником ФОП Сухорукіа Н.М. разовий договір-заявку на транспорт №128/14 від 12.08.2014р., згідно з яким Перевізник надав для здійснення перевезення автомобіль ДАФ ВТ 1373 ВС; ВТ0622 ХР водій Козлов В.Л. Дані про автомобіль та водія, який безпосередньо здійснював перевезення вантажу, вказані в заявці на перевезення від 11.08.2014р., підписаній позивачем і відповідачем. Тобто позивач мав повну інформацію про перевізника і спілкувався з водієм безпосередньо в телефонному режимі. Вантажоодержувачем вантажу в заявці від 11.08.2014р. вказана фізична особа Абрамов, а не ФОП Абрамов О.П., як вказується в позовній заяві;
Вантажоодержувачем в усіх накладних, які були надані водію Козлову В.Л. для супроводження вантажу, було вказано ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» АР Крим, Красногвардійський р-н, смт Октябрськк, вул.Маяковського, 34);
на митному кордоні вантаж був повернутий (мовою оригінала) «Федеральной службой по ветеринарному и фитосанитарному надзору Российской Федерации в связи с тем, что транспортируется молочная продукция (мороженое в ассортименте) предприятием, не аттестованним в РФ на ввоз молочной продукции, чем нарушено Положение о Едином порядцке осуществления ветеринарного контроля на таможенной границе», про що було складено акт №215 від 14.08.2014р. Так, Відповідач зазначає, що його вини в тому, що вантаж був повернутий на митному кордоні - немає;
в обґрунтування своїх вимог позивач у позові посилається на видаткові накладні № ТМн00041885 від 12.08.2014р. на вареники в асортименті на загальну суму 3039,34 грн., № ТМн00041886 від 12.08.2014р. на морозиво в асортименті на загальну суму 143154,54 грн., № ТМн00041888 від 12.08.2014р. на вареники в асортименті на загальну суму 3754,54 грн., № ТМн00041889 від 12.08.2014р. на морозиво в асортименті на загальну суму 144972,00 грн., і вказує, що «загалом до перевезення відвантажено продукцію на загальну суму 294920,76 грн. загальною масою брутто 9,13 т.»;
до позову надані видаткові накладні за тими ж номерами і датою, але вантажоодержувачем вже вказано Абрамов Олександр Петрович, м. Севастополь, вул. Правди, 28 та м. Симферополь, вул. Об'їздна,1;
далі позивач вказує, що керуючись п.п 1, 2 ст. ст. 309 ГК України він замінив вказаного в перевізному документі одержувача вантажу і новим одержувачем вантажу було вказано ТОВ «ЕВРОМОРОЗПРОДУКТ», але відповідне розпорядження щодо заміни вказаного в перевізному документі одержувача вантажу від Позивача на адресу не надходило ні в якому вигляді - ні телеграмою, ні телефонограмою, ні засобами факсимільного зв'язку, ні навіть електронною поштою. При цьому, в доданих до позову видаткових накладних, де новим вантажоодержувачем вказано ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ», м. Одеса, а саме: № ТМн00064876, №ТМн00064877, №ТМн00064870, №ТМн00064871 від 11.08.2014р. змінено загальну суму відвантаженої продукції. Не зважаючи на те, що фактична зміна вантажоодержувача відбулась після складення акту на митному кордоні і 14.08.2014р, видатні накладні датовані 11.08.2014р., тобто за 3 дні до складення акту, який став причиною зміни вантажоодержувача. З викладеного вбачається, що Позивач, тричі змінював вантажоодержувача і жодного разу не направив на адресу Відповідача письмового повідомлення про таку зміну;
щодо посилань Позивача на псування та пошкодження вантажу внаслідок недотриманням вимог температурного режиму при перевезенні вантажу відповідного виду, Відповідач вказує на те, що Позивач не забезпечив водія-перевізника належними документами для проходження митного контролю на кордоні з АР Крим, автомобіль з незалежних від перевізника причин знаходився на митному кордоні більше доби, і перевізник не мав змоги виконати свої зобов'язання по доставці вантажу у строк, узгоджений в заявці. Тому вини Відповідача в псуванні та пошкодженні морозива немає;
також Відповідач не погоджується із експертними висновками, щодо встановлення вартості пошкодженого та зіпсованого товару, оскільки з доданих до матеріалів позову документів вбачається, що водій (перевізник) Козлов ВЛ. за усним розпорядженням позивача доставив вантаж в м. Одеса ТО З «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ», що підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю і якістю №б/н від 14.08.2014р., підписаним Козловим В.Л. По-перше, невідомо: де, в яких умовах, в якому температурному режимі зберігалась отримана ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» продукція у період з 14.08.2014 р. (з моменту доставки) до 20, 26, 27 серпня 2014 р. (дати складання експертних висновків). Незрозуміло, чому експертиза швидкопсувної продукції проводилась більше ніж через 10 днів після її отримання. По-друге, про дату, місце і час проведення експертиз відповідач ніяким чином не повідомлявся.
До відзиву на позов Відповідач подав (а.с. 139-143):
копію договору №1/4-14 від 01.04.2014р.;
копію разового договору-заявки на транспорт №128/14 від 12.08.2014р.;
копію акту ФС по вет.надзору РФ №215 від 14.08.2014.;
докази направлення відзиву на адресу Позивача.
25.02.2015р. Відповідач подав письмові пояснення щодо позовної заяви про відшкодування збитків в сумі 248231,96 грн. (а.с. 149-150), зазначивши про те, що в порушення норм закону Позивач в односторонньому порядку змінив не тільки вантажоодержувача, а і маршрут, узгоджений сторонами в заявці від 11.08.2014 р. При цьому надавав вказівки щодо зміни маршруту та кінцевого вантажоодержувача в усному телефонному режимі безпосередньо водію Козлову В.Л., жодного письмового повідомлення на адресу відповідача не направляв. Як видно з доданих до позовної заяви документів доказом того, що вантаж був доставлений в м. Одеса 14.08.2014р., є акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № б/н, підписаний водієм Козловим В.Л. Тобто з цього моменту відповідальність перевізника припиняється. Складений у той же день акт, підписаний представником замовника Судаченко А.В. та представниками незацікавленої сторони оператором ФОП Коротковим М.В., Шутовоою Т.К., завскладом Клочко В.Г. не відповідає вимогам статті 15, додатку 4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363 (зі змінами станом на 05.12.2013р.). Відповідно до ст. 15.3 зазначених Правил - односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Також статтею 15.6 Правил встановлено, що для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспорнтної накладної записується дата складання і про що складений акт. На жодному комплекті товарно-транспортних накладних, наданих Позивачем суду і Відповідачу, такі відмітки відсутні. При цьому таких комплектів три - з різними сумами та різними вантажоодержувачами.
25.02.2015р. Позивача подав заперечення на відзив (а.с. 151-153), в якому зазначив наступне:
як вбачається з відзиву, Відповідачем було укладено з ФОП Сухорука Н.М. разовий договір-заявку на транспорт №128/14 від 12.08.2014р., згідно з яким Перевізник надав для здійснення перевезення автомобіль ДАФ ВТ 1373 Вс; ВТ 0622 ХР, водій Козлов В.Л. Тобто, уклавши з Перевізником Сухорука Н.М. договір на перевезення вантажу Позивача, Відповідач взяв на себе відповідальність за Перевізника перед Позивачем за будь-які наслідки щодо доставки вантажу кінцевому вантажоодержувачу;
при передачі вантажу Відповідачеві Позивач оформив 3 (три) екземпляри видаткових накладних: № ТМн00041885 від 12.08.2014 року; № ТМн00041886 від 12.08.2014 року; № ТМн00041887 від 12.08.2014 року; № ТМн00041888 від 12.08.2014 року; № ТМн00041889 від 12.08.2014 року; № ТМн00041890 від 12.08.2014 року. Приймаючи вантаж водій Козлов В.Л. розписався в його отриманні на зазначених вище видаткових накладних. Але на сьогоднішній день Відповідачем не було виконано вимоги п. 3.2.15. Договору та Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІП "Про автомобільний транспорт" щодо надання документів, які підтверджують надання послуг і отримання вантажу вантажоодержувачем і вказані вище видаткові накладні не повернуті Позивачу. До того ж, Відповідач у відзиві не спростовує факту неотримання вантажу від Позивача на підставі вказаних видаткових накладних;
у зв'язку із тим, що транспортний засіб який здійснював перевезення вантажу не був пропущений на територію АР Крим, Позивачем було замінено вказаного в перевізному документі одержувача вантажу. Новим вантажоодержувачем вантажу Замовником визначено ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» (м. Одеса). Товар в адресу ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» поставлявся на підставі наступних видаткових накладних: №ТМн00064876 від 11.08.2014р. №ТМн00064877 від 11.08.2014р. №ТМн00064870 від 11.08.2014р. №ТМн00064871 від 11.08.2014р. Дійсно, сума по кожній видатковій накладній на ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» відрізняється від сум, що зазначені в накладних на поставку на ФОП Абрамов О.П. Така різниця полягає в тому, що між ТОВ «ТРИ ВЕДМЕДІ» та ФОП Абрамовим О.П. було підписано договір поставки продукції (з наданням обладнання в оренду) №169 від 14.05.2011р., де сторонами були погоджені ціни для поставки ФОП Абрамову О.П., а між ТОВ «ТРИ ВЕДМЕДІ» та ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» підписано дистриб'юторську угоду №29 від 01.12.2011р., згідно з якою для дистриб'ютора встановлено базову знижку та рекомендовані ціни для продажу кінцевому споживачу продукції ТОВ «ТРИ ВЕДМЕДІ». Тобто, по кожному контрагенту встановлено конкретну цінову політику, що не являється порушенням з боку Позивача. Дати в накладних, виписаних для ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ», зазначені на день формування замовлення від ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ», тобто на 11.08.2014р., що також не є порушенням з боку Позивача, який мав повне право на заміну вантажоотримувача даного вантажу на для ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» м. Одеса, який раніше замовив такий самий товар та з метою уникнення додаткових витрат на повернення вантажу на склад в м.Київ. Замовлення товару від ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ», згідно з п. 5.3 дистриб'юторської угоди №29 від 01.12.2011р., надавалося шляхом його передачі по електронній пошті не менш ніж за 4 календарні дні до бажаної дати поставки;
псування та пошкодження вантажу викликане недотриманням Відповідачем вимог температурного режиму при перевезенні вантажу відповідного виду;
щодо незгоди Відповідача про результати проведених висновків, які встановили факт про пошкоджений вантаж, Позивач зазначив, що договором №252 від 28.07.2014 року не встановлено вимог з боку Позивача на запрошення Відповідача для проведення експертизи пошкодженого вантажу та висновки зроблено незалежною компетентною організацією Житомирською Торгово-промислово палатою, а також Бердичівською районною державною лабораторією ветеринарної медицини. Додатково Позивач зазначив про те, що водій Відповідача знав про те, що вантаж зіпсовано, підписував відповідні акти, що фіксували даний факт та міг повідомити компетентних осіб Відповідача про це. Але жодного повідомлення в будь-якому вигляді з боку Відповідача про бажання прийняти участь у проведенні експертиз на адресу Позивача не надходило.
До заперечення Позивач додав (а.с. 154-171):
- копію дистриб'юторської угоди №29 від 01.12.2011р. між ТОВ «ТРИ ВЕДМЕДІ» та ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ»;
- копію договору поставки продукції (з наданням обладнання в оренду) №169 від 14.05.2011р. між ТОВ «ТРИ ВЕДМЕДІ» та ФОП Абрамовим О.П.;
- копію витягу з Національного стандарту України, ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір»;
- копію витягу з ТУ У 15.8-31450478-001-203 для напівфабрикатів.
10.03.2015р. Позивач подав пояснення по справі (а.с. 178-179), в якому вказує на те, що після того, як вантаж Позивача не було доставлено Відповідачем на територію АР Крим, новим вантажоодержувачем вантажу визначено ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» (м. Одеса). При прийомі вантажу на складі ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» з перевіркою вантажу, виявлено псування та пошкодження вантажу в кількості згідно видаткових накладних: №ТМн00064876 від 11.08.2014р., №ТМн00064877 від 11.08.2014р., №ТМн00064870 від 11.08.2014р., №ТМн00064871 від 11.08.2014р. Псування та пошкодження вантажу викликане недотриманням вимог температурного режиму при перевезенні вантажу відповідного виду. Згідно Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №б/н від 14.08.2014р. складеного за участю представника ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ», представника Позивача та представника Відповідача - водія транспортного засобу марки ДАФ державний номер ВТ 1373 ВС, номер причепу ЛАМБЕРТ ВТ 0622 ХР Козлова В. Л., температура готової продукції під час розвантаження становить від +2°С до +3°С (копія Акту від 14.08.2014р. додається). Згідно даного Акту вантажоодержувач ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» відмовився від прийняття вантажу повністю, про що свідчать відмітки на видаткових накладних. У зв'язку з тим, що ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» має складські приміщення для зберігання даного виду продукції з встановленими температурними показниками (пункт 2.1.6. договору) та має договірні відносини з ТОВ «ТРИ ВЕДМЕДІ» (договір зберігання №29 від 01.03.2013р.) Позивач на підставі акту прийому-передачі товару 14.08.2014р. передав на зберігання вантаж. В акті сторонами був зазначений стан товару, який передавався на зберігання. 19.08.2014р. зданий товар був повернутий від ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» Позивачеві для його перевезення на його склад на підставі акту прийому-передачі товару (повернення). Тобто, в період з 14.08 по 19.08. товар було передано на зберігання в умови, що перешкоджають його псуванню.
До пояснень Позивач подав (а.с. 180-185):
копію договору зберігання №29/1 від 01.03.2013р. між ТОВ "ТРИ ВЕДМЕДІ" та ТОВ "ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ";
копію актів прийому-передачі товару від 14.08.2014р.;
копію акту прийому-передачі товару (повернення) від 19.08.2014р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.15р. залучено до розгляду справи в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача Фізичну особу підприємця Сухорука Наталію Миколаївну.
В судовому засіданні 18.03.2015року представник вказаної Третьої особи надав письмові та усні пояснення, в яких просить суд виключити його із розгляду цієї справи, оскільки вирішення спору не можу вплинути на його права і обов'язки щодо однієї із сторін. Так, представник вказує на те, що між ФОП Сухорука Н.М. та ПП "Бома-Сервіс" відсутні будь-які договірні взаємовідносини, водій Козлов знаходиться в трудових стосунках з ФОП Сухорука Н.М. і за обставинами цієї справи він використав автомобіль, якій належить ФОП Сухорука Н.М., але цей водій здійснював спірне перевезення без відома підприємця, за власною ініціативою, тому жодної відповідальності за зіпсований вантаж Позивача ФОП Сухорука Н.М. не несе.
В останнє судове засідання представники Позивача та Третьої особи не з'явилися, клопотання про відкладення слухання справи до справи не надіслали.
Строк вирішення спору був продовжений судом за клопотанням сторін - до 23.03.15р. в порядку ст. 69 ГПК України.
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.02.15р. по 25.02.15р., 18.03.15р. по 23.03.15р. в порядку ст. 77 ГПК України.
Враховуючи те, що усі учасники судового процесу були сповіщені про судове засідання в минулому засіданні, строк розгляду справи закінчується 23.03.2015року, наявні матеріали справи є достатніми для вирішення спору, розгляд справи суд вирішив закінчити без участі представників Позивача та Третьої особи.
В судовому засіданні 23.03.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИ ВЕДМЕДІ» (надалі-Замовник) та Приватним підприємством «БОМА-СЕРВІС» (надалі-Перевізник) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №252 від 28 липня 2014р., відповідно до умов якого Замовник пред'являє до перевезення, а Перевізник приймає і перевозить вантажі автомобільним транспортом в межах території України, а також надає інші послуги, пов'язані із перевезенням вантажів. Об'єм і кількість перевезень, терміни їх виконана маршрути визначаються за угодою сторін в додаткових угодах (заявках), що є невід'ємної частиною цього договору (п. 1.2 Договору).
Під вантажем Сторони розуміють продукцію та/або товар, визначений в товарні супровідних документах на перевезення (п. 1.5 Договору).
Перевезення виконуються перевізником на підставі заявок Замовника на перевезення вантажів (п. 2.1 Договору).
В Заявці Замовник вказує повні відомості про вантаж (найменування, характер, кількість місць), адресу, дату та години навантаження, адресу і дату та, у разі можливості, години розвантаження, контактних осіб при навантаженні/розвантаженні та їх телефони, вид і кількість, вантажопідє'мність необхідних транспортних засобів, умови перевезення, а також іншу інформацію, необхідну для виконання Перевізником своїх зобов'язань по конкретному перевезенню (п. 2.3 Договору).
Вантаж приймається Перевізником від Замовника та передається Вантажоодержувачу відповідно до товарно-супровідних документів та за Актом прийому-передачі продукції (вантажу) із обов'язковим зазначенням температури вантажу при навантаженні і розвантажені. Акт прийому-передачі продукції (вантажу) складається за формою Додатку № 2 до цього Договору та надається Перевізникові Замовником при навантаженні у кількості 3 (три) екземпляри. Після здійснення перевезення один примірник заповненого Акту прийому-передачі продукції (вантажу) з підписами представника Перевізника та уповноважених/ого представників/а Вантажоодержувача в обов'язковому порядку повертається Замовникові (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п.п. 3.2.2, 3.2.7 Договору Перевізник зобов'язався подати під навантаження технічно справні транспортні засоби, що відповідають встановленим санітарним і технічним нормам, придатні для перевезення вантажу, що потребує певного температурного режиму та забезпечує його повне збереження під час перевезення, згідно прийнятій заявці; забезпечити автомобілі санітарними паспортами, а водіїв санітарними книжками; забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача.
Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2014 року.
У відповідності з умовами Договору 11.08.2014 року Замовником складено, а Перевізником прийнято до виконання Заявку на перевезення (а.с. 20), відповідно до якої вантаж, а саме морозиво та заморожені напівфабрикати прийняті до перевезення автомобілем марки ДАФ державний номер ВТ 1373 ВС вантажопід'ємністю 20 тон (водій Козлов В'ячеслав Леонідович). Адресою розвантаження зазначена: АРК Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 10. Вартість послуги Перевізника погоджена сторонами у розмірі 150000 грн. Зазначений вантаж прийнятий Перевізником до перевезення, що підтверджується:
товарно-транспортними накладними: №ТМ-ОО11568/ТМнООО41885 від 12.08.2014р. № ТМ-ОО11569/ТМнООО41886 від 12.08.2014р. № ТМ-ОО11571/ТМнООО41888 від 12.08.2014р. № ТМ-0011570/ТМн00041889 від 12.08.2014р. (а.с. 21-24);
Актом приймання продукції (вантажу) від 12.08.2014 року за формою, встановленою у Додатку № 2 до Договору (а.с. 25);
Актом приймання-передавання товару зі зберігання, що підтверджує отримання Перевізником тари для перевезення товару (євро піддонів у кількості 31 одиниця); Складською відомістю (а.с. 26-27);
видатковими накладними № ТМн00041885 від 12.08.2014 року; № ТМн00041886 від 12.08.2014 року; № ТМн00041887 від 12.08.2014 року; № ТМн00041888 від 12.08.2014 року; № ТМн00041889 від 12.08.2014 року; № ТМн00041890 від 12.08.2014 року (а.с. 28-28-35) на загальну суму 294 920, 76 грн. Накладні мають підписи з боку Позивача та Відповідача в особі водія.
У зв'язку з тим, що Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою частиною території України, окупаційною владою іншої держави в особі незаконно діючих на території України іноземних органів митного контролю транспортний засіб марки ДАФ державний номер ВТ 1373 ВС, номер причепу ЛАМБЕРТ ВТ 0622 ХР, водій Козлов В. Л., що здійснював перевезення вантажу, не був пропущений на територію АР Крим.
У телефонному режимі між водієм Козловим В.Л. та Позивачем новим вантажоодержувачем вантажу Замовником визначено ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» у місті Одеса. Товар в адресу ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» поставлявся на підставі наступних видаткових накладних: №ТМн00064876 від 11.08.2014р. №ТМн00064877 від 11.08.2014р. №ТМн00064870 від 11.08.2014р. №ТМн00064871 від 11.08.2014р. (а.с.36-39).
При прийомі вантажу на складі ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» з перевіркою вантажу, виявлено псування та пошкодження вантажу в кількості згідно з вищевказаними видатковими накладними (а.с.36-39).
Обставини справи свідчать про те, що псування та пошкодження вантажу викликане недотриманням вимог температурного режиму при перевезенні вантажу відповідного виду.
Так, згідно з Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю б/н від 14.08.2014р. (а.с. 40), складеним за участю представника ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ», представника Позивача та представника Відповідача - водія транспортного засобу марки ДАФ державний номер ВТ 1373 ВС, номер причепу ЛАМБЕРТ ВТ 0622 ХР Козлова В. Л., товар не підлягає прийманню, оскільки товар пошкоджено в результаті його перевезення без дотримання вимог температурного режиму перевезення такого товару (морозиво). Температура готової продукції під час розвантаження становить від +2°С до +3°С. Згідно з даними Акту вантажоодержувач ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» відмовився від прийняття вантажу повністю, про що свідчать відмітки на видаткових накладних зазначених вище.
Відповідно до п. 47 Додатку №19 "Температурні режими для швидкопсувних вантажів при перевезенні їх в авторефрижераторах" до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Мінтранса України від 14.10.1997р. № 363, при перевезенні морозива температура повітря в кузові авторефрежератора не повинна бути вище мінус 14°С.
Факт пошкодження вантажу під час його перевезення також підтверджується Актом приймання-передачі продукції (вантажу) №СБФ від 14.08.2014р. складеним за участю представника Позивача, представника Відповідача - водія Козлова В. Л. та представника вантажоодержувача (копія Акту додається), в якому водій відмовився від підпису, а також Актом від 14.08.2014р. (а.с. 41,42) складеним за участю представника Позивача та представників незацікавлених осіб, який підписаний водієм і в якому зазначено, що при прийомці-передачі продукції виявлено невідповідність умов транспортування товару, так як морозиво підтануло і деформувалося в усіх піддонах. Зі слів водія, це могло статися наслідком вскриття будки рефрижератора на митниці в АР Крим під час огляду.
Пошкоджений товар було повернуто на склад Позивача іншим перевізником - ТОВ «Глобал Юніверсал Лоджистик Лімітед» (заявка Позивача від 18.08.2014р.), з яким у Позивача було підписано договір на транспортно-експедиційне обслуговування №436 від 27.12.2013р., заявки на перевезення від 18.08.2014 року; товаро-транспортні накладні № ТМн00064870 від 19.08.2014 р.; № ТМн00064871 від 19.08.2014 р.; № ТМн00064876 від 19.08.2014 р.; № ТМн00064877 від 19.08.2014 р. (а.с. 47-50, 54-58). Вартість перевезення (повернення) пошкодженого вантажу від ТОВ «ЄВРОМОРОЗПРОДУКТ» на склад Позивача складає 6300,0грн., які сплачені Позивачем. В підтвердження цих витрат Позивачем надано рахунок №4353 від 20.08.20-14року та банківську виписку від 05.09.2014року (а.с.71, 72).
З метою відшкодування збитків внаслідок неналежного транспортування Відповідачем швидкопсувної продукції Позивачем пред'явлено суму збитків у розмірі 248231 грн. 96 коп.
До цієї суми включено:
169621,20 грн. - вартість товару, що не підлягає переробці, перелік якого зазначено в Розрахунку вартості товару, що підлягає утилізації, який додано до позову;
сума 67163,81 грн., на яку зменшилась вартість ушкодженого товару;
вартість перевезення (повернення) пошкодженого вантажу на склад Позивача - 6300,0грн.;
1'911,25грн. - вартість проведених Бердичевською районною державною лабораторією ветеринарної медицини досліджень, по результатах яких складено експертні висновки №774,775,776,777 від 26.08.2014року;
вартість утилізації товару, що не підлягає переробці, на суму 3235,79грн.
Зважаючи на вказані обставини, суд керується наступним.
Правове регулювання перевезення вантажів регулюється главою 32, статтею 193 Господарського кодексу України, главами 51, 65 Цивільного кодексу України, Законом України "Про транспорт", Статутом автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. № 401, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а також Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом у Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р.
Так, статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Згідно зі ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
Пунктом 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. № 401, автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення
яких від них не залежало, зокрема внаслідок:
а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача);
б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться;
в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі;
г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні;
д) здачі до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують встановлені норми.
Відповідно до п.134 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401, автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли:
а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача;
б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;
в) вантаж перевозився у супроводі експедитора вантажовідправника (вантажоодержувача);
г) недостача вантажу не перевищує норм природних втрат.
В зазначених випадках автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.
Отже, під час судового розгляду справи Відповідач не надав доказів про наявність обставин, передбачених пунктом 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. № 401, які звільняють від обов'язку доведення відсутності вини за незбереження вантажу. Обставини, які передбачені пунктом 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401, які звільняють від відповідальності за незбереження вантажу, у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідальність за зіпсований вантаж внаслідок недотримання вимог температурного режиму при перевезенні вантажу відповідного виду підлягає покладенню на Відповідача.
При цьому посилання Відповідача на те, що зіпсування вантажу відбулося внаслідок відсутності забезпечення Позивачем водія усіма необхідними документами для перетинання митного кордону до АР Крим, суд не приймає до уваги, оскільки ці обставини в будь-якому випадку не доводять відсутності вини водія в незбереженні вантажу в належному стані. Також слід зазначити, що твердження Відповідача про недоведеність вини водія з боку Позивача не узгоджується з вимогами ст.134 ГК України, а також ст.133, 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. № 401, відповідно до яких обов'язок доведення відсутності вини в пошкодженні вантажу за обставинами справи покладається на перевізника.
Посилання Відповідача на те, що він не є перевізником за спірними обставинами, оскільки ним було залучено до спірного перевезення іншого перевізника - ФОП Сухорука Н.М. в особі її водія Козлова В.Л., суд також не приймає до уваги, оскільки Позивачем наданий підписаний з Відповідачем договір на транспортно-експедиційне обслуговування №252 від 28 липня 2014р., відповідно до умов якого Відповідач в стосунках з Позивачем взяв на себе зобов'язання саме Перевізника. Цей договір є чинним, в судовому порядку сторонами не оспорювався. Крім цього, матеріали справи свідчать про те, що заявка на спірне перевезення відповідає умовам договору на транспортно-експедиційне обслуговування №252 від 28 липня 2014р., де Відповідач є перевізником. Посилання Відповідача на інший укладений з Позивачем договір №1/4-14 від 01.04.2014року (а.с.139-140), де Відповідач виступає як експедитор, не спростовує цих обставин. При цьому наданий Відповідачем разовий договір - замовлення на транспорт №128/14 з ФОП Сухорука Н.Н. не підписано з боку останньої сторони (а.с.141).
В той же час суд не знаходить підстав для виключення з переліку учасників судового процесу Третьої особи без самостійних вимог на боці Відповідача - ФОП Сухорука Н.М., оскільки водій Козлов В.Л. здійснював спірне перевезення на транспортному засобі, який належить цій Третій особі (за твердженням представника останньої в судовому засіданні). В той же час спір щодо відповідальності між Відповідачем, Третьою особою та водієм не є предметом судового розгляду по даній справі.
При розгляді розміру збитків суд керується наступним.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Враховуючи наведені вимоги цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що у справі відсутній прямий причинній зв'язок між правопорушенням та наслідками, що настали. Зокрема, у справі між правопорушенням та збитками присутні обставини, що мають значення для цивільно-правової відповідальності.
Так, за обставинами справи Відповідач доставив за адресою вантажоодержувача (якого було змінено підчас перевезення) швидкопсувну продукцію, яка з 14.08.2014року по 19.08.2014року знаходилася на зберіганні у третіх осіб (а.с.183-184), в подальшому 19.08.2014року була передана іншому перевізнику для повернення вантажовідправнику (а.с.54-58), приймання бракованого товару Позивачем без участі Відповідача відбулося 20.08.2014року (а.с.43-46), експертні дослідження цієї продукції без участі Відповідача відбулися 27.08.2014року (а.с.64-70).
Суд приймає до уваги аргументи Відповідача, що тривалість часу має значення у справі, оскільки йдеться про швидкопсувну продукцію та те, що усі події відбувалися під час спеки.
Отже, між правопорушенням Відповідача щодо неналежного транспортування вантажу та виявленими Позивачем збитками у вигляді втрати та зменшення вартості вантажу відбулися обставини, які могли вплинути і мають значення для встановлення розміру збитків Позивача.
Крім того, обставини зберігання, подальшого танспортування, передачі товару на склад Позивача та експертні дослідження відбувалися без участі Відповідача. Водночас, в матеріалах справи відсутні обставини про його залучення до засвідчення фактів, які визначають саме розмір його відповідальності.
У зв'язку з викладеним експертний висновок №В-2883 від 27.08.2014р., складений Житомирською Торгово-промисловою палатою (копія висновку №В-2883 від 27.08.2014р. (а.с. 64-70) суд не може прийняти як доказ розміру збитків, який може бути покладено на Відповідача.
Також, у зв'язку з цими обставинами суд не знаходить достатніх підстав для покладення на Відповідача суми збитків у вигляді витрат на утилізацію зіпсованого вантажу на суму 3235,79грн. (а.с.75-82), оскільки відсутній безпосередній зв'язок між ступінню зіпсуття вантажу та правопорушенням Відповідача.
Крім того, суд вважає необґрунтованими заявлені збитки Позивача у вигляді витрат на проведення досліджень такого товару на суму 1911,25 грн. з метою визначення придатності частини ушкодженого товару для подальшої реалізації, оскільки надані Позивачем експертні висновки Бердичівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини №774, 775, 776 від 26.08.2014р., № 777 від 26.08.2014р. не містять посилань на обставини, які пов'язані з Відповідачем. Навпаки, метою цих досліджень є зазначена в них лише періодичність (а.с.62, 63)
Водночас, суд вбачає підстави для відшкодування Позивачеві фактичної шкоди у вигляді транспортних витрат на суму 6300,00 грн., які пов'язані з поверненням на його склад пошкодженого вантажу, оскільки факт його пошкодження у вигляді підтанулості та деформування з вини Відповідача і відмова вантажоодержувача прийняти такий товар, а також розмір цих витрат підтверджується документально (а.с.47-58,71, 72). Слід зазначити, що причинний зв'язок між цими обставинами має реальний, конкретний та об'єктивний характер і тому не викликає сумнівів.
В силу положень ст. ст. 16, 19, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги Позивача в частині відшкодування збитків у вигляді транспортних витрат на суму 6300,0 грн. щодо повернення пошкодженого товару на склад Позивача та задовольняє позов в цій частині. В решті позову суд вважає вимоги Позивача необґрунтованими через недоведеність безпосереднього зв'язку розміру збитків з правопорушенням Відповідача.
Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "БОМА-СЕРВІС" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 26, кв. 33, код ЄДРПОУ 35111788, п/р 26008050208288 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, код ЄДРПОУ 31450478, п/р 26002000318201 в ПАТ «Вест Файненс енд Кредит Банк» в м. Києві, МФО 380441) суму збитків в розмірі 6300,00 грн. та судовий збір в розмірі 126,00 грн.
В частині позовних вимог про стягнення 241931,96 грн. основного боргу - відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено -27.03.15р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2015 |
Оприлюднено | 03.04.2015 |
Номер документу | 43334363 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Прудніков Володимир Віталійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Прудніков Володимир Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні