Постанова

від 31.03.2015 по справі 912/2193/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015 року Справа № 912/2193/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Науменка І.М ., Кощеєва І.М.

секретаря: Мудрак О.М.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача-1: не явився

відповідача-2: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (м. Запоріжжя) на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2015р. у справі № 912/2193/13

за позовом: приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (м. Запоріжжя)

до: 1 -селянського (фермерського) господарства «Колос» (смт. Устинівка Кіровоградської області)

2 -фермерського господарства «ЄВРОПА-АГРО» (смт. Устинівка Кіровоградської області)

про: стягнення 215076,40 грн. боргу і штрафних санкцій за договором поставки насіння (ухвала про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки в наказі)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12 лютого 2015 року у справі №912/2193/13 (суддя Глушков М.С.) за позовом приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (м. Запоріжжя) до селянського (фермерського) господарства «Колос» (смт. Устинівка Кіровоградської області) і фермерського господарства «ЄВРОПА-АГРО» (смт. Устинівка Кіровоградської області) про стягнення 215076,40 грн. боргу і штрафних санкцій за договором поставки насіння відмовлено у задоволенні заяви позивача про виправлення помилки в наказі суду від 05.02.2014р. у даній справі.

Приватне підприємство «Бізон-Тех 2006» - позивач, не погодившись з прийнятою ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про виправлення помилки в наказі господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2014р. у справі №912/2193/13. Скаржник вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права: ст. 543 ЦК України і процесуального права: ч. 4 ст. 116, ст. 117 ГПК України. На думку позивача кредитор має право одночасно вимагати від двох боржників примусового виконання рішення, якщо останні його не виконують. Для примусового виконання рішення потрібно два оригінали наказу на кожного з боржників. Частина 4 ст. 116 ГПК України вказує на можливість видачі судом декілька наказів, не встановлено заборону на видачу декількох примірників наказу і постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Представник скаржника у судове засідання не явився і про причини неявки не повідомив. Беручи до уваги, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №26007165), його неявка не перешкоджає вирішенню спору, справа переглядалася без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Селянське (фермерське) господарство «Колос» - відповідач-1 і фермерське господарство «ЄВРОПА-АГРО» - відповідач-2 відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники зазначених осіб у судове засідання не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №№25759228, 25759210). Беручи до уваги, що неявка представників відповідачів не перешкоджає перегляду ухвали суду по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду, явка представників у судове засідання обов'язковою не визнавалася, справа переглядалася без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням голови суду від 31.03.2015р. №77 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Бахмат Р.М. - члена постійно діючої колегії суддів, справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді: Науменко І.М., Кощеєв І.М.

Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2014р. у справі №912/2193/13 позовні вимоги приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (м. Запоріжжя) до селянського (фермерського) господарства «Колос» (смт. Устинівка Кіровоградської області) і фермерського господарства «ЄВРОПА-АГРО» (смт. Устинівка Кіровоградської області) про стягнення 215076,40 грн. боргу і штрафних санкцій за договором поставки насіння №КГ-Н-150 від 18.11.2011р. задоволені.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 215076,40 грн. заборгованості, з яких: 104751,40 грн. основного боргу та 110325,00 грн. збитків, а також 4301,53 грн. судового збору.

Рішення не було оскаржено сторонами, набуло законної сили і на його виконання 05.02.2014р. господарським судом Кіровоградської області був виданий наказ.

Натомість, позивач вважає, що при видачі наказу судом було допущено помилку і слід було видати два накази по кожному відповідачу окремо із зазначенням про солідарну відповідальність обох відповідачів перед ПП «Бізон-Тех 2006», у зв'язку з чим і звернувся до суду першої інстанції із заявою про виправлення помилки в наказі.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями ч. 7 ст. 84 ГПК визначено, що якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Пленум Вищого господарського суду України в своїй постанові «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012р.(із змінами і доповненнями) вказав, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (з урахуванням вимог частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») (п. 9.2.).

Відповідно ч.2. ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Частиною 1 ст. 116 ГПК України, встановлено що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ч. 4 ст.116 ГПК України).

За приписами ч. 1, ч.2 ст.117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у зв'язку із непогашенням відповідачем-1 суми заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки насіння №КГ-Н-150 від 18.11.2011р. і суми збитків за прострочення оплати товару відповідно до додаткової угоди №2 від 08.05.2013р. до договору та у зв'язку з невиконанням відповідачем-2 грошових зобов'язань за договором поруки від 08.05.2013р. просив суд про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу, збитків та судових витрат.

Згідно ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями ч. 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За п. 3.3. договору поруки поручитель (фермерське господарство «ЄВРОПА-АГРО») та боржник (Селянське (фермерське) господарство «Колос») відповідають перед кредитором (ПП «Бізон-Тех 2006») як солідарні боржники. При цьому кредитор має право вимагати виконання обов'язку боржника частково або в повному обсязі як від усіх поручителів разом, так і від будь-кого з них окремо, від поручителя разом із боржником, так і від будь-кого з них окремо.

В ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами і доповненнями) зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п. 48 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них не є можливою. Вона суперечила б приписові частини четвертої статті 116 ГПК, за яким, зокрема, якщо судове рішення прийнято проти декількох відповідачів, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Водночас якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, але саме один, а не декілька.

Господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що за змістом позовних вимог у даній справі, позивач не обирав стягнення частинами, він пред'явив одну вимогу - стягнення всієї суми одночасно із обох відповідачів у відповідності до ст. 543 Цивільного кодексу України, а тому визначення у наказах якихось часток для стягнення їх з відповідачів суперечило б рішенню суду і чинному законодавству.

За таких обставин ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки в наказі прийнята з дотриманням норм процесуального права і не підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області у справі №912/2193/13 від 12 лютого 2015 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки в наказі залишити без змін.

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Науменко

І.М.Кощеєв