Ухвала
від 24.03.2015 по справі 810/4624/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4624/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2014 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 04.09.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2014 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Аерок» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Палладієм» за період - січень 2013 року, ТОВ «ТК «Сітібудсервісгруп» за період - серпень, вересень 2011 року, ТОВ «Бізнес Формат Індустрія» за період - травень 2012 року, ТОВ «Перітус Альянс» за період - серпень 2013 року, ТОВ «Рона - С» за період - лютий 2013 року, ТОВ «Ермана» за період - березень 2012.

За результатами перевірки складено Акт від 23.06.2014 року № 1672/10-16-22-01/34840150, згідно висновків якого встановлено порушення підприємством п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до: - завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового період (р. 24 Декларації) на загальну суму 16 250,00 грн., в тому числі за: вересень 2011 р. - 16 250,00 грн.; - заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі - 39 150,00 грн., в тому числі за: - січень 2013 р. - 7 800,00 грн., лютий 2013 р. - 30 667,00 грн., березень 2013 р. - 683,00 грн. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.07.2014 № 0000782201 та № 0000772201/1868. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позов. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що Між ТОВ «АЕРОК» і ТОВ «РОНА-С» було укладено договір перевезення автомобільним транспортом по Україні від 01.02.2013 №0212/13. За наслідками виконання умов даного договору ТОВ «РОНА-С» виписано податкові накладні за лютий 2013 року на загальну суму 188 100,00 грн., його сторонами складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) - надання транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 188 100,00 грн. та товарно-транспортні накладні. Також в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують справжність номерів саме тих автомобілів, які здійснювали перевезення, а саме - копії журналів обліку транспорту та копії перепусток). Між ТОВ «АЕРОК» і ТОВ «СІТІБУДСЕРВІСГРУП» було укладено договір від 13.07.2011 №13/07 на ведення ремонтно-будівельних робіт в м. Березань. На підтвердження виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме - фарбування силосів для сировини, позивачем з ТОВ «СІТІБУДСЕРВІСГРУП» підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.09.2011 на суму 97 500,00 грн. та, відповідно, податкові накладні на загальну суму 97 500,00 грн. Факт купівлі-продажу камери змішувальної насоса та фланцеве з'єднання з сальниковим вузлом підтверджується видатковими та податковими накладними на загальну суму 34 800,00 грн. Як пояснив представник позивача, доставка товару здійснювалась силами підприємства зі складу постачальника, що підтверджується подорожнім листом, копія якого міститься в матеріалах справи. Між ТОВ «АЕРОК» і ТОВ «ПАЛЛАДІУМ» було укладено договір поставки обладнання від 10.01.2013 №2013/001. На підтвердження поставки товару (набору фільтрувальних елементів для фільтра типу WAMECO №FS3J24VA022764) виписано видаткову та податкову накладні на загальну суму 12 000,00 грн. В даний час товар використовується у господарській діяльності, а саме - надано свідоцтво про право власності на завод ТОВ «АЕРОК» в м. Березань Київської області, фотокартки силосів, паспорт установки очистки газу, акт оцінки і списання устаткування (матеріалів, інших основних засобів) з експлуатації від 04.01.2013, акт перевірки технічного стану установки очистки газу - фільтрів WAMECO №FS3J24VA022764 на джерелі викиду №2, реєстраційний номер 323/2, протокол №1/12 дослідження повітря населених місць, звіт про охорону атмосферного повітря за 2012 рік, дозвіл № 3210400000-17 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.05.2010 року. На час укладання зазначених договорів та здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача і його контрагентів не були визнані у судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів, що набрали законної сили, щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у т.ч. щодо укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з вказаними підприємствами. Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений ст. 61 Конституції України законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Як зазначено вище, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом у зв'язку з включенням до складу податкової звітності коштів, сплачених позивачем його контрагентам за придбаний товар і послуги. У той же час, факт виконання договорів підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності. Крім цього, відповідно до Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Оскільки правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, є за визначенням ЦК України оспорюваним, факт його укладення сторонами з таким наміром повинен бути встановлений виключно судом. Такий висновок узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9, згідно якої питання встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду виключно у судовому порядку у разі наявності відповідної суперечки. Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Відповідно до Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. На підставі викладеного суд вважає, що для обґрунтування нікчемності правочину необхідні фактичні дані, що свідчать про нікчемність саме такого правочину, а не якогось іншого. В Акті перевірки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій вказаними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, про відсутність використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності. Первинні документи, які були надані податковому органу, не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Згідно ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

У ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені у ст. 9 Закону, де визначено, що: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, первинними документами є договори, платіжні документи, відповідні акти виконаних робіт та прибуткові накладні, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаними договорами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 04.09.2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського Київського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2014 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.03.2015
Оприлюднено02.04.2015
Номер документу43334849
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/4624/14

Ухвала від 11.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 05.05.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 16.04.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Карась О.В.

Ухвала від 24.03.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Шостак О.О.

Ухвала від 19.02.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Шостак О.О.

Постанова від 04.09.2014

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лапій С.М.

Ухвала від 04.08.2014

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лапій С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні