Постанова

від 24.03.2015 по справі 808/9756/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 березня 2015 року (об 11 год. 45 хв.) Справа № 808/9756/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.,

за участю представника позивача Деревянко Д.В.,

представника відповідача Аксаріна Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» (далі - ТОВ «Торговий дім Альпіна», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 № 0001422201.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказує, що підставою для висновків відповідача про наявність порушень з боку позивача є акти щодо неможливості проведення зустрічної звірки щодо постачальників позивача. Вважає, що позиція вищих судових інстанцій по питанню відповідальності суб'єктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Платник податку на час здійснення господарських операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи врахування до валових витрат за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Зазначає, що акт перевірки від 04.08.2014 №787/08-27-22-01/32765365 взагалі не містить будь-яких претензій або зауважень податкового органу щодо здійснення своєї господарської діяльності безпосередньо позивачем, відповідачем не встановлено відсутності податкових накладних по господарських операціях їх заповнення з порушенням вимог ст. 201 ПК України або не використання товарів у господарській діяльності ТОВ «Торговий дім Альпіна». Крім того, вказує, що постачальники позивача на момент складання податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право складати податкові накладні, а самі податкові накладні, що були виписані підприємству, повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України. Вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до норм ст.198 Податкового кодексу України віднесені до складу податкового кредиту суми податку, сплачені при придбанні товарів і послуг у контрагентів, а тому спірне рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 04.02.2015 №б/н. Зокрема, зазначає, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем Податкового кодексу України, а саме завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям проведеним з контрагентами ПП «Левагро» та ТОВ «Константа-Імпекс», по яким не підтверджено факт поставки та виконання робіт, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 258 702,00 грн. Пояснює, що відповідачем отримано акт Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 24.07.2014 №208/2200/36246328 перевірки ПП «Левагро» та довідку від 25.07.2014 №213/2200/37624342 перевірки ТОВ «Константа-Імпекс» щодо документального відображення господарських відносин із платником податків ТОВ «Торговий дім Альпіна», їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий, березень 2014 року, в якому зазначено, що документи фінансово-господарської діяльності, виписані контрагентами для позивача, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку та у податковій звітності, у вказаних підприємств у перевіряємому періоді відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 185 ПК України. З урахуванням викладеного, вважає, що висновки, викладені у акті перевірки є обґрунтованими, а тому спірне рішення є правомірним та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Торговий дім Альпіна» (ідентифікаційний код 32765365) є юридичною особою, яка зареєстрована 05.12.2003 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Довідкою АА №259938 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

29.01.2014 між позивачем («Покупець») та ПП «Левагро» («Продавець») укладений договір №01-11Л купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити нафтопродукти, іменовані далі - Товар, відповідно до умов цього Договору й Додатків до нього. Додатки до нього є невід'ємною частиною. Відповідно до п.1.2 Номенклатура, кількість й ціна Товару визначаються Сторонами в рахунку-фактурі до цього Договору. Загальна сума Договору складає 12 000 000,00 грн.(п.1.4 Договору). Розрахунки за цим Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого Продавцем рахунку (п.4.3 Договору).

Отримання Товару за договором від 29.01.2014 №01-11Л було здійснено за виданими Продавцем видатковими накладними від 10.02.2014 №РН-0000016 на суму 327 832,00 грн., у тому числі ПДВ - 54 638,67 грн., від 26.02.2014 №РН-0000027 на суму 388 424,00 грн., у тому числі ПДВ - 64 737,33 грн. Факт придбання позивачем товарів підтверджується також відповідними податковими накладними, складеними ПП «Левагро». Отримання позивачем товару за договором підтверджується також товарно-транспортними накладними, згідно яких транспортування товару здійснювалось за рахунок ПП «Левагро» транспортними засобами ТОВ «Константа-Імпекс» та ТОВ НВФ «Токаї-Інжиніринг». Розрахунки між сторонами за договором проводились у безготівковій формі, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача за 12.02.2014 (на суму 327 832,00 грн.) та за 28.02.2014 (на суму 68 424,00 грн., 85 000,00 грн., 235 000,00 грн.).

Згідно договору № 01-27К купівлі-продажу нафтопродуктів від 29.01.2014 Продавець (ТОВ «Константа-Імпекс») зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «Торговий дім Альпіна»), а а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити нафтопродукти, іменовані далі - Товар, відповідно до умов цього Договору й Додатків до нього. Додатки до нього є невід'ємною частиною (п.1.1). Відповідно до п.1.2 Номенклатура, кількість й ціна Товару визначаються Сторонами в рахунку-фактурі до цього Договору. Загальна сума Договору складає 12 000 000,00 грн.(п.1.4 Договору). Розрахунки за цим Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого Продавцем рахунку (п.4.3 Договору).

Отримання Товару за договором від 29.01.2014 №01-27К було здійснено за виданими Продавцем видатковими накладними від 04.03.2014 №РН-0000051 на суму 417 978,00 грн., у тому числі ПДВ - 69 663,00 грн., від 05.03.2014 №РН-0000055 на суму 417 978,00 грн., у тому числі ПДВ - 69 663,00 грн. Факт придбання позивачем товарів підтверджується також відповідними податковими накладними, складеними ПП «Левагро». Отримання позивачем товару за договором підтверджується наданими товарно-транспортними накладними, згідно яких транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ «Константа-Імпекс» транспортними засобами ТОВ НВФ «Токаї-Інжиніринг». Розрахунки між сторонами за договором проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача за 04.03.2014 на суму 417 978,00 грн., за 07.03.2014 на суму 250 000,00 грн., за 11.03.2014 167 978,00 грн.

У період з 30.07.2014 по 31.07.2014 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Торговий дім Альпіна» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Левагро», код за ЄДРПОУ 38246328, за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 та з ТОВ «Константа-Імпекс», код за ЄДРПОУ 37624342, за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами якої складений відповідний акт від 04.08.2014 №787/08-27-22-01/32765365 (далі - Акт).

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення позивачем:

пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 258 702,00 грн., у тому числі:

лютий 2014 року - 119 376,00 грн.;

березень 2014 року - 139 326,00 грн.

Із змісту Акта вбачається, що висновок щодо порушення позивачем податкового законодавства зроблений ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на підставі висновків актів Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 24.07.2014 №208/2200/36246328 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Левагро» (код ЄДРПОУ 38246328) щодо документального відображення господарських відносин із платником податків ТОВ «Ікс Оіл» (код 23216903), ТОВ «ТД Альпіна» (код 32765365), ТОВ «фірма «Журавлина» (код 13994640), ТОВ «Нафтова компанія «Народна» (код 38675288) їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року, від 25.07.2014 №213/2200/37624342 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Константа-Імпекс» (код ЄДРПОУ 37624342) щодо документального відображення господарських відносин із платником податків ТОВ «ТД Альпіна» (код 32765365), ТОВ «Нафтова компанія «Народна» (код 38675288) їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року. Інших порушень з боку позивача, невідповідності наданих до перевірки документів відповідачем під час проведення перевірки не встановлено.

На підставі висновків Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 №0001422201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 388 053,00 грн., за основним платежем у сумі 358 702,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 129 351,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (скарга від 16.09.2014 №98), але Рішенням від 11.11.2014.2014 №670/80/0870-70-04-13 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 №0001422201 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Крім того, ТОВ «Торговий дім Альпіна» звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 18.11.2014 №123, за результатами розгляду якої прийнято Рішення від 10.12.2014 № 8426/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення - рішення, а скаргу позивача залишено без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

В пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, господарська діяльність за визначенням, наведеним у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті ПК України перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, а відповідно і правомірність декларування суми податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п. 198.2 ст. 198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

Складені контрагентами позивача податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Придбаний товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, а саме реалізований контрагентам позивача, що підтверджується наданими позивачем суду первинними документами.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача ПП «Левагро» та ТОВ «Константа-Імпекс» та посилання представника відповідача на акти Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області щодо перевірки контрагентів позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності суб'єктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ТОВ «Торговий дім Альпіна» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств-контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача ґрунтуються майже виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було. Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності контрагентами відповідачем суду не надано.

Матеріалами справи встановлено, що на час здійснення господарських операцій вказаний контрагенти були включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується також вищевказаними актами перевірки зазначених контрагентів Зазначений факт представником відповідача у судовому засіданні не оспорювався.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 № 0001422201.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487,20 грн., (чотириста вісімдесят сім гривен двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак