Постанова

від 17.03.2015 по справі 805/661/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Справа № 805/661/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання визнати податковий борг в сумі 7290,00грн. безнадійним; зобов'язання списати податковий борг в сумі 7290,00грн., як безнадійний; визнання протиправною відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку; зобов'язання прийняти рішення про реєстрацію позивача платником єдиного податку і видати свідоцтво платника єдиного податку, суддя -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку позивачу; зобов'язати прийняти рішення про реєстрацію позивача платником єдиного податку і видачу свідоцтва платника єдиного податку, зобов'язання анулювати у власному обліку записи про податкову заборгованість позивача у сумі 7290,00грн., як штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування.

Через канцелярію суду 17.03.2015року представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зобов'язати визнати податковий борг в сумі 7290,00грн. безнадійним; зобов'язати списати податковий борг в сумі 7290,00грн., як безнадійний; визнати протиправною відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку; зобов'язати прийняти рішення про реєстрацію позивача платником єдиного податку і видати свідоцтво платника єдиного податку.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що за позивачем обліковується податковий борг (штрафна санкція за порушення законодавства про патентування) у сумі 7290,00грн., та як наслідок відмова позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Так, за висновками акту перевірки позивача від 10.09.2007року за №5851/23-3/00275346, відповідачем були винесені рішення про застосування штрафних санкцій за №0004022343 від 17.09.2007року в розмірі 1358,66грн., за №0004012343 від 17.09.2007року в розмірі 5931,34грн.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Позивач зазначив, що згідно приписів ст.101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Таким чином, існування в обліковій картці позивача безнадійного податкового боргу в сумі 7290,00грн., що виник у 2007році і повинен бути списаний, є порушенням права позивача самостійно обирати метод ведення обліку доходів і витрат та користуватися податковими пільгами (п.п.17.1.3, 17.1.4 ст.17 Податкового кодексу України), і як наслідок, порушенням права позивача на свободу підприємницької діяльності, гарантовану ст.42 Конституції України.

Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно п.п.291.5.8 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). При цьому, відповідно до даних облікової картки позивача станом на 15.12.2014року у підприємства обліковується податкова заборгованість з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування у сумі 7290,00грн.

Так, зазначені штрафні санкції в розумінні норм Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, існування у позивача боргу зі штрафних санкцій не визначались податковим боргом, тому їх списання було не можливим.

З 2011року зі вступом в дію Податкового кодексу України, борг позивача зі штрафних санкцій у сумі 7290,00грн. набув статусу податкового боргу.

Згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010року за №1034 списання безнадійного податкового боргу платників податків відбувалось за результатами розгляду документів, наданих або контролюючим органом та/або безпосередньо платником податків. При цьому, позивач до податкової інспекції документи щодо списання податкового боргу із зазначених штрафних санкцій не надав.

Просив відмовити в позовних вимогах.

Представник позивача надав суду заяву від 17.03.2015року про розгляд справи в порядку письмового провадження, представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

Товариство з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика (ЄДРПОУ 00275346, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карла Маркса, буд.59) зареєстровано в якості юридичної особи 08.12.1993року.

Позивач 12.12.2014року звернувся до відповідача із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування з 01.01.2015року.

Листом від 15.12.2014року за №17962/10/05-22-15-02 відповідачем повідомлено позивача про прийняття рішення про відмову у видачі підприємству свідоцтва платника єдиного податку, яке обґрунтовано наступним.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено у главі 1 розділу ХІV Податкового кодексу України.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно даних, наявних у податкового органу, станом на 15.12.2014року у підприємства обліковується податкова заборгованість з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки (КБК 21080900) у сумі 7290,00грн.

На підставі викладеного, керуючись п.п.3 п.291.5.8 ст.291, п.п.1 п.299.6 ст.299 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято рішення про відмову у видачі підприємству свідоцтва платника єдиного податку.

На запит позивача стосовно надання копій документів, на підставі яких виник податковий борг, відповідачем листом від 13.02.2015року було проінформовано підприємство, що копії акту перевірки та рішень про нарахування штрафних санкцій надати не уявляється можливим, оскільки минули терміни зберігання зазначених документів, передбачені Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012року за №578/5.

При цьому, відповідач зазначив, що за висновками акту перевірки позивача від 10.09.2007року за №5851/23-3/00275346, відповідачем були винесені рішення про застосування штрафних санкцій за №0004022343 від 17.09.2007року в розмірі 1358,66грн. та за №0004012343 від 17.09.2007року в розмірі 5931,34грн.

Згідно п.п. 5.2.1 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти

календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (п.5.3.1 ст.5 Закону).

Відповідно до п.п.5.4.1 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

При цьому, зі ст. 1 Закону вбачається податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму

коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також

пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З аналізу наведених норм вбачається, що фінансові санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки, що були нараховані позивачу рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій не являлись податковим боргом в розумінні Закону №2181, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (2007рік).

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку

При цьому, згідно п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.101.1, п.101.2 ст.101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

При цьому, відповідно до п.101.4 ст.101 Податкового кодексу України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.101.5 ст.101 Кодексу).

Так, протягом 2010-2013років центральним органом виконавчої влади були прийняті Наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1034 „Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1429/18724; Наказ Міністерства фінансів України від 14.12.2012року за №1329 „Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", яким було скасовано Наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1034; Наказ Міністерства доходів та зборів України від 10.10.2013року за №577 Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків .

З приписів відповідних наказів вбачається, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

При цьому, порядок та терміни списання безнадійного податкового боргу були не змінні протягом 2010-2013років.

Так, зазначені Накази передбачали, що з письмовою заявою до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника, плтник податків міг звертатись лише у випадках коли податковий борг платника податків виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно поважності причин несписання безнадійного податкового боргу підприємства відсутність у податкового органу письмової заяви позивача з вимогами про списання безнадійного податкового боргу, оскільки Порядками, затвердженими у 2010-2013роках не було передбачено звернення платника податку з письмовою заявою про списання безнадійного податкового боргу за податковим боргом платника податків, стосовно якого минув строк давності.

Відтак, суд дійшов висновку, що податковий борг позивача з фінансових санкцій за порушення законодавства про патентування та за порушення норм регулювання обігу готівки, нарахований позивачу рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0004022343 від 17.09.2007року в розмірі 1358,66грн. та за №0004012343 від 17.09.2007року в розмірі 5931,34грн. за приписами п.101.1, п.101.2 ст.101 Податкового кодексу України вважається безнадійним податковим боргом та підлягає списанню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

За таких підстав, відмова відповідача у реєстрації позивача платником єдиного податку є протиправною, та такою що не відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання визнати податковий борг в сумі 7290,00грн. безнадійним; зобов'язання списати податковий борг в сумі 7290,00грн., як безнадійний; визнання протиправною відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку; зобов'язання прийняти рішення про реєстрацію позивача платником єдиного податку і видати свідоцтво платника єдиного податку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання визнати податковий борг в сумі 7290,00грн. безнадійним; зобов'язання списати податковий борг в сумі 7290,00грн., як безнадійний; визнання протиправною відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку; зобов'язання прийняти рішення про реєстрацію позивача платником єдиного податку і видати свідоцтво платника єдиного податку задовольнити.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області визнати податковий борг Товариства з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика в сумі 7290,00грн., нарахований рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0004022343 від 17.09.2007року в розмірі 1358,66грн. та за №0004012343 від 17.09.2007року в розмірі 5931,34грн. безнадійним податковим боргом.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області списати податковий борг Товариства з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика в сумі 7290,00грн., нарахований рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0004022343 від 17.09.2007року в розмірі 1358,66грн. та за №0004012343 від 17.09.2007року в розмірі 5931,34грн., як безнадійним податковий борг.

Визнати протиправною відмову Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у реєстрації позивача платником єдиного податку.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийняти рішення про реєстрацію Товариства з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика платником єдиного податку.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області видати Товариству з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика свідоцтво платника єдиного податку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю Слов'янська меблева фабрика (ЄДРПОУ 00275346, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. К. Маркса, буд.59) судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Галатіна О.О.