cpg1251 номер провадження справи 8/11/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2015 Справа № 908/327/15-г
За позовом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Радянська, 230)
до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Леніна, 178)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Шкільна, 3)
про стягнення 40053 грн. 46 коп. заборгованості та пені
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача - Колесник О.М., дов. № 36/10/33-10-019 від 14.01.2015 р.
Івашко Є.О., дов. від 15.09.2014 р.
Відповідача - Ременюк О.М., дов. від 12.01.2015 р.
Третьої особи - не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення 40053 грн. 46 коп. заборгованості та пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/327/15-г. Розгляд справи, призначений на 18.02.2015 р., відкладався до 17.03.2015 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 17.03.015 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до договорів: № 9 від 06.10.1997 р., № 4 від 22.04.1998р. та договору, укладеного в 1997 р. на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.02.1997 р. № 114-р з відділенням Державного казначейства у Чернігівському районі КСП імені Калініна, правонаступником якого є ПСП імені Калініна (згідно п. 1.8 статуту) отримувало бюджетні позички. Факт перерахування коштів підприємству підтверджується наступними платіжними дорученнями: №336 від 21.10.1997 р., № 34 від 29.04.1998 р., № 45 від 14.05.1998 р., № 47 від 30.06.1998 р., № 66 від 19.11.1998 р. В зв'язку з неповерненням у встановлені договорами строки бюджетних позичок та відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2237-ІІІ проведено реструктуризацію заборгованості за бюджетними позичками по підприємствах-боржниках з виплатою щороку та щомісячно рівними частинами, починаючи з 01.01.2004 р. Наказом Міністерства аграрної політики України від 22.02.2002 р. № 139 та відповідним наказом Головного управління сільського господарства і продовольства Запорізької обласної державної адміністрації від 04.06.2002 р. № 37 погоджено суми реструктуризованої заборгованості. Управлінням сільського господарства і продовольства Чернігівської РДА затверджено графіки погашення сум заборгованостей по ПСП імені Калініна з порічною та помісячною розбивкою погашення за період 2004-2011 рр. УДКСУ у Чернігівському районі, відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами Державної податкової служби, за несвоєчасне проведення розрахунків з державним бюджетом по реструктуризованій заборгованості нараховує пеню починаючи з 01.01.2005 р. Таким чином, станом на 24.10.2014 р. у ПСП ім. Калініна перед бюджетом заборгованість по поверненню фінансової допомоги, яка виникла після 11.06.2009р. складає у сумі 40053 грн. 46 коп. Просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна по фінансовій допомозі (00263100): заборгованість по основному платежу у розмірі 3229 грн. 17 коп. та заборгованість по пені у розмірі 1616 грн. 90 коп.; по фінансовій допомозі (00263200): заборгованість по основному платежу у сумі 1256 грн. 57 коп. та заборгованість по пені у сумі 631 грн. 05 коп.; по фінансовій допомозі (02801384): заборгованість по основному платежу у сумі 22203 грн. 17 коп. та заборгованість по пені у сумі 11116 грн. 60 коп.
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначає: 1). Фінансова допомога надана відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 26.02.1998 р. по вказаній позичці 1256 грн. 57 коп. стягнута за рішенням господарського суду Запорізької області від 07.03.2002 р. по справі № 4/4/95. 2). Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по фінансовій допомозі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 114 від 28.02.1997р. у сумі 22203 грн. 17 коп. основного боргу та 11116 грн. 60 коп. пені також є безпідставними у зв'язку із тим, що позивачем не надано будь-яких доказів надання вказаної фінансової допомоги. Господарство вказаної фінансової допомоги ні від позивача, ні від третьої особи не отримувало. Надані позивачем копії графіків розстрочення, акти звірки та інші документи не можуть вважатися належними доказами отримання фінансової допомоги. 3). Позовна заява Токмацької ОДПІ містить вимоги про стягнення пені. Проте ні Постанова Кабінету Міністрів України № 1003 від 11.09.1997 р., ні Постанова Кабінету Міністрів України № 220 від 26.02.1998 р., ні Постанова Кабінету Міністрів № 114 від 28.02.1997 р. не містять положень про нарахування пені в разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги. Також, вважає, що жодним законодавчим чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено повноваження органів державної податкової служби на стягнення у судовому чи іншому порядку заборгованості по фінансовій допомозі, наданій органами державного казначейства України, Токмацька ОДПІ не є належним позивачем по цій справі. Положення абз. 1 ч. 9 ст. 17 або ч.2 ст. 50 Бюджетного кодексу України не можуть бути застосовані у зв'язку з тим, що у вказаній нормі мова йде про стягнення заборгованості по бюджетному кредиту (позичці). А предметом позову є заборгованість по фінансовій допомозі.
Третя особа -Управління державного казначейської служби України у Чернігівському районі - надала пояснення, якими заявлені позовні вимоги підтримала.
Заслухавши представників сторін, вивчивши надані матеріали, суд встановив:
Предметом даного судового розгляду є вимоги Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про стягнення з ПСП імені Калініна заборгованості по фінансовій допомозі (00263100): заборгованість по основному платежу у розмірі 3229 грн. 17 коп. та заборгованість по пені у розмірі 1616 грн. 90 коп.; по фінансовій допомозі (00263200): заборгованість по основному платежу у сумі 1256 грн. 57 коп. та заборгованість по пені у сумі 631 грн. 05 коп.; по фінансовій допомозі (02801384): заборгованість по основному платежу у сумі 22203 грн. 17 коп. та заборгованість по пені у сумі 11116 грн. 60 коп.
Згідно п. 3.2 постанови Пленуму ВГС України від 24.10.2011 р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» господарські суди на загальних підставах вирішують спори, пов'язані зі стягненням простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню (частина дев'ята статті 17 Бюджетного кодексу України), в тому числі за позовами органів державної податкової служби України, оскільки майнові відносини у відповідних справах засновані на юридичній рівності сторін.
Судом встановлено: 06 жовтня 1997 р. відділенням Державного казначейства України в Чернігівському районі та КСП ім.. Калініна (правонаступником якого є відповідач по даній справі, позичальник) укладено договір № 9 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 р.р., відповідно до умов якого Відділення Державного казначейства надає сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 10000 грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 р.р. на умовах повернення до 1 жовтня 1998 р. Вказаний договір укладено відповідно до постанови КМУ від 11.09.1997 р. № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 р.р.»
Згідно п.3 вказаного договору відповідач зобов'язався забезпечити повне повернення фінансової допомоги в сумі 10000 грн. за укладеним договором, але не пізніше 01 жовтня 1998 року; відповідно до п.5.2 договору несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.
Про перерахування грошових коштів КСП ім. Калініна свідчить платіжне доручення № 336 від 21.10.1997 р. В порушення своїх зобов'язань за договором відповідач отримані кошти в сумі 10000 грн. у встановлений строк до 01 жовтня 1998 року не повернув.
Протоколом № 6 урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання від 10.06.2002 р., складеним Управлінням сільського господарства і продовольства райдержадміністрації у Чернігівському районі та ПСП ім.. Калініна, визначено, що станом на 01.01.2000 р. заборгованість ПСП ім.. Калініна за отримані позички становить 82654 грн., в тому числі 10000 грн. бюджетної позички, наданої відповідно до постанови КМУ № 1003 від 11.09.1997 р.
Згідно графіку погашення сум заборгованості, реструктуризованих за розпорядженням КМУ від 03.04.2002 №186-р. по Чернігівському району визначено заборгованість ПСП ім.. Калініна у сумі 10000 грн., яку реструктуризовано з графіком погашення відповідно у 2004р. - 1250 грн., у 2005р. - 1250 грн., у 2006р. - 1250 грн., у 2007р. - 1250 грн., у 2008р. - 1250 грн., у 2009р. - 1250 грн., у 2010р. - 1250 грн. та у 2011р. - 1250грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» Управління Державного казначейства у Чернігівському районі Запорізької області направило до податкової інспекції Подання № 55 від 03.10.2014 р., яким повідомлено про невиконання підприємством зобов'язань щодо повернення отриманої фінансової допомоги, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість на суму 10000 грн., яка складається з отриманої фінансової допомоги, та подання № 56 від 03.10.2014 р. щодо стягнення 3299 грн. 62 коп. пені.
Як пояснив позивач, заявлена до стягнення у даній справі заборгованість по фінансовій допомозі за договором № 9 від 06.10.1997 р. є залишком, який не сплачений відповідачем та не стягнутий рішеннями судів, та складає 3229 грн. 17 коп.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги за договором № 9 від 06.10.1997 р. (постанова КМУ № 1003), вимоги про стягнення заборгованості в сумі 3229 грн. 17 коп. суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалам та такими, що підлягають задоволенню.
За несвоєчасне виконання зобов'язань за договором №9 від 06.10.21997 р. позивачем заявлено до стягнення 1616 грн. 90 коп. пені, нарахованої за період з червня 2009 р. по грудень 2011 р.
Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. З наведеного вбачається, що неустойка поділяється на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір. Дослідивши взаємовідносини, що склалася між сторонами даної справи щодо надання поворотної фінансової допомоги, суд встановив, що сторонами не узгоджувалися умови щодо відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у вигляді пені за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, а стаття 231 Господарського кодексу України визначає лише правило розрахунку штрафних санкцій, при цьому їх розмір має бути закріплений у договорі. Пунктом 11 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 174, встановлено, що нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/ фінансової допомоги.
Аналогічна норма щодо порядку нарахування пені закріплена і частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені).
Таким чином, сторони не погодили конкретний розмір пені за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення та збільшення строку нарахування пені не встановлено, підстави для стягнення заявленої позивачем пені відсутні.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені, оскільки ні умовами договору, ні Законами України не передбачена відповідальність безпосередньо за несвоєчасне повернення бюджетних позичок, в тому числі наданих згідно постанови КМ України № 1003 від 11.09.1997 р. та в матеріалах справи також відсутні докази, які б свідчили про підстави та нормативне обґрунтування нарахування позивачем пені.
Щодо стягнення 1256 грн. 57 коп. основного боргу по фінансовій допомозі (00263200) судом встановлено: 22 квітня 1998 р. відділенням Державного казначейства України в Чернігівському районі та КСП ім.. Калініна (правонаступником якого є відповідач по даній справі, позичальник) укладено договір № 4 про надання фінансової допомоги на забезпечення підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році, відповідно до умов якого Відділення Державного казначейства надає сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 10000 грн. для забезпечення підготовки техніки для проведення весняно-польових робіт в 1998 р. на умовах повернення коштів до 01 жовтня 1998 р. Вказаний договір укладено відповідно до постанови КМУ від 26.02.1998 р. № 220 «Про фінансове забезпечення весняно-польових робіт в 1998 році». Фактично позивачем отримано 3899 грн. 90 коп. фінансової допомоги.
Як встановлено, господарським судом Запорізької області розглянуто справу № 4/4/95 за позовом Прокурора Чернігівського району в інтересах відділення Державного казначейства в Чернігівському районі до ПСП ім.. Калініна про стягнення 3899 грн. 90 коп. боргу з повернення фінансової допомоги за договором № 4 від 22.04.1998 р. Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.03.2002 р. по вказаній справі № 4/4/95 позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача 3899 грн. 90 коп. основного боргу. Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума в розмірі 1256 грн. 57 коп. основного боргу, яка визначена позивачем як залишок заборгованості за договором № 4 від 22.04.1998 р., увійшла до суми боргу, стягнутої рішенням господарського суду Запорізької області від 07.03.2002 р. у справі № 4/4/95, яке набрало чинності.
Таким чином, суд вважає, що провадження по справі № 4/4/95 в частині стягнення 1256 грн. 57 коп. основного боргу за договором № 4 від 22.04.1998 р. підлягає припиненню, в зв'язку з тим, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Оскільки судом припинено провадження в частині стягнення 1256 грн. 57 коп. основного боргу за договором № 4 від 22.04.1998 р., в задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 631 грн. 05 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 4 від 22.04.1998 р., нарахованої за період з червня 2009 р. по грудень 2011 р. відмовляється.
Щодо стягнення 22203 грн. 17 коп. основного боргу по фінансовій допомозі (02801384) суд зазначає, що в обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на постанову КМУ № 114 від 28.02.1997 р.
Розглянувши заявлені вимоги про стягнення зазначеної заборгованості, суд вважає, що позивачем не подано в матеріали справи належних та допустимих доказів (первинних документів) на підтвердження отримання КСП ім. Калініна (правонаступником якого є відповідач по даній справі) фінансової допомоги за вказаною постановою КМУ № 114.
За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні надаватись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій є правовою підставою для бухгалтерського обліку таких операцій.
Суд зазначає, що позивачем та третьою особою не надано договору, первинних та банківських документів, які б підтверджували надання фінансової допомоги, її перерахування відповідачу та отримання останнім. Графік погашення сум заборгованості, реструктуризованих згідно з розпорядженням КМУ від 03.04.2002 р. № 186-р, та акт звірки заборгованості сільськогосподарських товаровиробників, на які позивач посилався як на підтвердження наявності та визнання суми заборгованості ПСП ім.. Калініна, не є доказом виникнення боргу перед бюджетом, з огляду на наступне:
Судом встановлено, що графік погашення сум заборгованості, що долучений до матеріалів справи, в односторонньому порядку підписаний головою районної комісії, начальником Відділення Державної казначейської служби України у Чернігівському районі та затверджений начальником управління сільського господарства і продовольства районної держадміністрації, однак не підписаний та не погоджений зі сторони відповідача. Тому зазначений документ не створює жодних наслідків для ПСП ім.. Калініна.
Акт звірки взаєморозрахунків є тільки документом, за яким учасники господарських відносин звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.
При цьому, підписання вказаного документу не впливає на майновий стан сторін, не призводить до змін в суті операції, ніяких прав та обов'язків у сторін внаслідок звірки розрахунків не виникає, а є лише відображенням руху коштів в бухгалтерському обліку підприємств, і не може вважатися доказом наявності або відсутності заборгованості (Таку правову позицію викладено в постанові ВГСУ від 11.03.2014 року у справі № 924/1044/13).
Тобто, графік погашення сум заборгованості та акт звірки не є належними доказами отримання відповідачем фінансової допомоги, оскільки не є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .
В задоволенні вимог про стягнення 22203 грн. 17 коп. основного боргу по фінансовій допомозі (02801384) та 11116 грн. 60 коп. пені за несвоєчасне повернення фінансової допомоги судом відмовляється з вищенаведених підстав.
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 80 п. 2, ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Леніна, 178, ЄДРПОУ 03749454) на користь Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Радянська, 230, ЄДРПОУ 38588269) 3229 (три тисячі двісті двадцять дев'ять) грн.. 17 коп. основного боргу з зарахуванням на реквізити: рахунок № 31134404700316, Держбюджет Чернігівського району, код платежу 00263100, ГУДКСУ Запорізькій області, МФО 813015; 147 (сто сорок сім) грн. 25 коп. судових витрат. Видати наказ.
В частині вимог про стягнення 1256 грн. 57 коп. основного боргу провадження по справі припинити.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 27 березня 2015 року.
Суддя І.А. Попова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2015 |
Оприлюднено | 03.04.2015 |
Номер документу | 43335641 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Попова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні