Рішення

від 25.03.2015 по справі 911/654/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа № 911/654/15

Суддя Грєхов А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" (Ідентифікаційний код: 36470620; 01135, м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 25)

до відповідача: Державне підприємство "Завод шампанських вин «Новий Світ»" (Ідентифікаційний код: 00412665; 98032, АР Крим, м. Судак, вул. Шаляпіна, буд. 1)

про стягнення заборгованості у сумі 9 981 970 грн. 91 коп.

за участю представників:

позивача - Аврамова О.О. яка діє на підставі довіреності № 27 від 27 лютого 2015 року;

відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» (надалі - позивач) до Державного підприємства «Завод шампанських вин «Новий Світ» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 9 981 970 грн. 91 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором про надання поновлюваної кредитної лінії на поповнення обігових коштів від 09.07.2013 № KKPOG.127709.002.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2015 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 19.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6308/15 від 19.03.2015) позивачем частково подано документальні докази на виконання ухвали господарського суду Київської області від 23.02.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2015 розгляд справи відкладено до 25.03.2015 та витребувано додаткові докази по справі.

25.03.2015 у судове засідання з'явився представник позивача та надав пояснення у справі.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, участь уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечив.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим судам, та зобов'язано забезпечити розгляд, зокрема, господарських справ господарського суду Автономної Республіки Крим - господарським судом Київської області.

Неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, копія якого наявна в матеріалах справи.

Господарським судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та розміщено 03.03.2015, 19.03.2015 інформацію про час і місце судового засідання на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет в розділі "Новини та події суду".

Відтак, господарський суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду даної справи.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін надати докази, та пункту 4 статті 129 Конституції України, яким визначено одним із принципів судочинства свободу у наданні сторонами суду своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що у даній справі сторонам створені належні умови для надання ними доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування таких доказів, що дає підстави у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» та Державним підприємством «Завод шампанських вин «Новий Світ» укладено договір про надання кредиту у сумі 10 000 000, 00 грн. (десять мільйонів гривень) у вигляді поновлюваної кредитної лінії на поповнення обігових коштів від 09.07.2013 №KKPOG.127709.002 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1.2. Кредитного договору термін користування кредитом встановлений до 30 квітня 2018 року включно.

Пунктом 1.1.3. Кредитного договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних. Тип процентної ставки - фіксований.

Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві відповідача (пункт 2.3. Кредитного договору).

Пунктом 2.5. Кредитного договору визначено, що позичальник погашає кредит згідно графіку зменшення ліміту кредиту.

Період сплати комісії та відсотків: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Договору. Заборгованість за відсотками погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного Договору. При несплаті комісії та відсотків у зазначений строк вони вважаються простроченими (пункт 2.4. Кредитного договору).

Відповідно до пункту 6.2. Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує відповідачу відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що встановлена в п. 1.1.3. Кредитного договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 6.4. Кредитного договору встановлено, що за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

До Кредитного договору укладено Додаткову Угоду від 03.10.2013 №1 та від 13.11.2013 № 2 відповідно до яких сторонами внесено зміни та доповнення до Кредитного Договору.

Пунктом 1. Додаткової Угоди № 1 від 03.10.2013 року внесено зміни до п. 4.2.5. Кредитного договору № KKPOG.127709.002. від 09.07.2013 року, яким встановлено обов'язок позичальника у строк до 15 числа поточного місяця надавати банку щомісячно довідки за підписом позичальника, а щоквартально довідки з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки, існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості за попередні місяці, а також інші документи на вимогу банку.

Пунктом 1. Додаткової Угоди № 2 від 13.11.2013 року сторони дійшли згоди доповнити розділ 8 «Інші умови» Кредитного договору № KKPOG.127709.002. від 09.07.2013 року пунктом 8.11., яким встановлено обов'язок сторін зберігати банківську таємницю відносно умов Кредитного договору.

Зазначені Додаткові угоди до Кредитного договору набирають чинності з дати їх підписання та скріплення печатками сторін, є невід'ємними частинами Кредитного договору та діють до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором.

На виконання умов Кредитного договору, позивач, на підставі письмових заяв відповідача про надання кредиту від 09.07.2013 (вх. №05/330) у розмірі 4 000 000,00 грн., від 25.09.2013 (вх. № 05/611) у розмірі 600 000,00 грн., від 27.09.2013 (вх. № 05/623) у розмірі 680 000,00 грн., від 30.09.2013 (вх. №05/634) у розмірі 720 000,00 грн, від 04.10.2014 (вх. № 05/658) у розмірі 500 000, 00 грн., від 12.11.2013 (вх. № 05/797) у розмірі 500 000, 00 грн., від 22.11.2013 (вх. № 05/848) у розмірі 1 000 000, 00 грн., від 10.12.2013 (вх. №05/939) у розмірі 300 000, 00 грн., від 13.12.2013 (вх. № 05/959) у розмірі 1 700 000, 00 грн. надав відповідачу кредит в межах діючого ліміту кредитної лінії, що встановлена Кредитним договором - 10 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 09.07.2013 по 06.02.2015.

Отже, позивач виконав зобов'язання з видачі кредиту за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання по своєчасному погашенню кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами виконав частково. У зв'язку з чим, станом на 29.01.2015 року, у відповідача виникла поточна заборгованість по кредиту у сумі 8 200 000, 00 грн., прострочена заборгованність за кредитом у сумі 997 037, 92 грн., поточна заборгованість за процентами - 118 400, 00 грн. та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користуванням кредитом у сумі 634 713, 58 грн.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що станом на день прийняття рішення у справі заборгованість по кредиту у сумі 8 200 000, 00 грн., прострочена заборгованність за кредитом у сумі 997 037, 92 грн., поточна заборгованість за процентами - 118 400, 00 грн. та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користуванням кредитом у сумі 634 713, 58 грн., розрахунок яких відповідає умовам Кредитного договору, залишилась непогашеною, зазначений факт сторонами не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 31 819, 41 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позов в частині стягнення 31 819, 41 грн. пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитом до задоволення не підлягає, оскільки пеня в цій частині позивачем нарахована без врахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судом здійснено перерахунок сум пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитом у відповідності до вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та п. 6.4 Кредитного договору, з врахуванням вимог Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та встановлено, що до задоволення підлягає стягнення пені у сумі - 28 259, 68 грн.

За таких обставин господарський суд вважає, що позов є обгрунтованим в частині стягнення заборгованісті по кредиту у сумі 8 200 000, 00 грн., простроченої заборгованності за кредитом у сумі 997 037, 92 грн., поточної заборгованісті за процентами - 118 400, 00 грн. та простроченої заборгованість зі сплати процентів за користуванням кредитом у сумі 634 713, 58 грн. та пені в розмірі 28 259, 68 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, господарський суд враховує наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 №743 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 № 132 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Банк Розвитку» строком на три місяці: з 28.11.2014 по 27.02.2015, Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.02.2015 № 44 строк дії тимчасової адміністрації продовжено до 27 березня 2015 року (включно).

Відповідно до приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється, зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

За приписами частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Таким чином господарський суд дійшов висновку, що відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 73 080, 00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" (Ідентифікаційний код: 00412665; 98032, АР Крим, м. Судак, вул. Шаляпіна, буд. 1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (Ідентифікаційний код: 36470620; 01135, м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 25) 9 978 411, 18 грн. (девять мільйонів дев'ятсот сімдесят вісім тисяч чотириста одинадцять гривень вісімнадцять копійок) заборгованості за кредитним договором №KKPOG.127709.002 від 09.07.2013 р.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" (Ідентифікаційний код: 00412665; 98032, АР Крим, м. Судак, вул. Шаляпіна, буд. 1) в доход Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018) 73 080, 00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.03.2015 року

Суддя А.С. Грєхов