Постанова

від 31.03.2015 по справі 185/10434/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2014 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю прокурора Усенка С.А. , Краснова О.С., його захисника ОСОБА_1, апеляційну скаргу Павлоградського міськрайонного прокурора на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року у справі про адміністративне правопорушення, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, працюючого на посаді начальника Управління Держземагенства в Павлоградському районі Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року відносно ОСОБА_2 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП .

Судом першої інстанції встановлено, що з Управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, відповідно до якого, останній, перебуваючи на посаді начальника Управління Держземагенства в Павлоградському районі Дніпропетровської області, на підставі наказу голови Державного агентства земельних ресурсів України, являючись державним службовцем 6 категорії 12 рангу, уповноваженим на виконання функцій держави, в період з 05 листопада 2013 року по 06 грудня 2013 року, не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів при виконанні службових повноважень, чим вчинив корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП, тобто порушив встановлені законом обмеження щодо неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

Однак, суд з наведених в постанові мотивів, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172- 7 КУпАП, у зв'язку з чим і виніс вищевказане рішення у справі.

Провадження № 33/774/883/14 Головуючий у першій інстанції: Косюк А.П.

Категорія: ст. 172-7 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Деркач Н.М.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та винести нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП з накладенням на нього відповідного адміністративного стягнення.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що постанова суду першої інстанції, якою встановлено відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, є необґрунтованою, так як при погодженні землеустрою розроблених ПП «Геолайф» у ОСОБА_2, крім службових повноважень, наявний особистий немайновий інтерес, який виражався у можливості приймати рішення за такими проектами керуючись не лише вимогами закону а й природнім бажанням зберегти дружні відносини з близькими особами своєї дружини, її сестрою ОСОБА_5. Про наявність таких дружніх відносин свідчить і той факт, що ОСОБА_2 17 червня 2010 року в односторонньому порядку, без будь-яких відшкодувань та компенсацій, відпустив належну йому частку у статутному фонді ПП «Геолайф» ОСОБА_5. В свою чергу, прийняття рішень про відмову в погодженні проектів землеустрою розроблених ПП «Геолайф» потребували додаткового з'ясування підстав для такого рішення з близькими особами, а саме з його дружиною ОСОБА_2 і могли негативно позначитись на його особистих відносинах з близькою особою дружини - ОСОБА_5, в чому і виражався його особистий інтерес.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу Павлоградського міськрайонного прокурора, підтвердив доводи викладені в ній і просив апеляційний суд задовольнити подану апеляцію.

ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 просили апеляційний суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, оскільки, на їх переконання, оскаржувана прокурором постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, про необґрунтованість постанови місцевого суду, а також стосовно наявного в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому правопорушення є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172- 7 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади і протидії корупції» , конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Згідно цієї ж норми Закону, близькими особами є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий суд прийшов до об'єктивного висновку про те, що ОСОБА_2 у період з 05 листопада 2013 року по 06 грудня 2013 року погоджував проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розроблених ПП «Геолайф», однак власник ПП «Геолайф» ОСОБА_5 у родинних відносинах з ОСОБА_2 не перебувала і не підпадає під близькі особи, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади і протидії корупції».

При цьому, місцевий суд правильно та неупереджено звернув увагу в постанові на те, що дружина ОСОБА_2 з 09 січня 2013 року по день звільнення 17 січня 2014 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також, судом першої інстанції в ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_6, який є батьком особи щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП, являється власником об'єкта нерухомого майна за місцем реєстрації підприємства ПП «Геолайф» і жодного відношення до цього підприємства немає.

Аналізуючи мотивувальну частину постанови, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду стосовно того, що наявні в матеріалах справи докази не можуть слугувати підставою для встановлення вини ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, а будь-які інші докази в підтвердження наявності конфлікту інтересів у ОСОБА_2 відсутні.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції згідно з вимогами ст. ст. 245 , 252 , 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам в їх сукупності і виніс законну та обґрунтовану постанову про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП .

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, а постанови суду першої інстанції, без змін.

Приймаючи таке рішення апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

апеляційну скаргу Павлоградського міськрайонного прокурора на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року щодо ОСОБА_2 , без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області Деркач Н.М.