Справа № 2-6823/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2012 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Марченко О.М.
при секретарі: Глущенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на 1\2 частину квартири, суд -,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Харківської міської ради про визначення часток в квартирі № 145 по вул. Ак. Павлова б. 146 в м. Харкові, яка знаходиться в спільній сумісній власності та визнання права власності на 1\2 частину квартири № 145 по вул.. Ак. Павлова в м. Харкові за набувальною давністю.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що, на підставі свідоцтва про право на власність на житло, виданого 27.01.1994 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду № 5А-94-11795 квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за позивачем та ОСОБА_2, яка 15.07.1994 року померла. Після смерті ОСОБА_2 позивачка продовжувала проживати в вказаній вище квартирі та проживає там зараз, робить ремонт, сплачує комунальні платежі, добросовісно володіє 1\2 частиною квартири, котра належала Ії тітки ОСОБА_2, тому вважає, що набула право власності на частину квартири за набувальною давністю.
Позивачка та Ії представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просили їх задовольнити.
Представник Відповідача - Харківської міської ради, до судового засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, надали до суду заперечення, які долучені до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки Ії представника, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах.
Відповідно до відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_2 зареєстрована в бюро по праву спільної сумісної власності під реєстровим номером П - 5-10299 на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власність на житло, виданого 27.01.1994 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, р № 5-А-94-11795. ( а.с. 13.)
ОСОБА_2, 15 липня 1994 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ВЛ № 282817 виданого Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану ( а.с. 10)
Згідно з довідкою КП «Жилкомсервіс»від 27.10.2011 року в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.( а.с. 14).
Відповідно до ч.2 ст.370 та ч. ч. 2,3 ст.372 ЦК України у разі виділу частки, поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, право спільної сумісної власності припиняється.
Тобто, слід визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, померлої 15 липня 1994 року, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 складають по 1/2 частки кожного, право спільної сумісної власності підлягає припиненню.
Відповідно до ст.. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивачка, як на підставу своїх вимог про набуття нею права власності на 1\2 частину квартири за адресою: № 145 будинку № 146 по вул.. Ак. Павлова в м. Харкові посилається на положення ст.344 ЦК України.
Частиною 1 статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито , безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Слід зазначити, що володіння є добросовісним, коли особа не знала і не могла знати, що річ належить іншій особі, тобто особа не знала і не могла знати, що володіє чужою річчю.
Позивачка ОСОБА_1 в своїй позовній заяві та в судовому засіданні пояснила, що і за життя ОСОБА_2, і після її смерті вона знала, що 1\2 частина спірної квартири належить саме ОСОБА_2
Тому не можна вважати, що позивачка добросовісно заволоділа спірною квартирою.
За таких обставин, позов в частині визнання права власності на 1\2 частину квартири за набувальною давністю задоволенню не підлягає.
На підставі ст.ст. 328, 344, 368, 370 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, померлої 15 липня 1994 року, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 складають по 1/2 частки кожного, припинивши право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3.
В задоволенні іншої частини позову -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через районний суд до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Марченко О.М.
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2012 |
Оприлюднено | 06.04.2015 |
Номер документу | 43353533 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Московський районний суд м.Харкова
Марченко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні