Рішення

від 23.03.2015 по справі 910/1205/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015Справа №910/1205/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.»

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення приміщення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Мачульний О.І.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні майном, що складається з нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7; зобов'язання відповідача звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 та складається з: нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від звільнення вищевказаного приміщення та чиненням Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» перешкод у доступі до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 р. порушено провадження у справі № 910/1205/15-г призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.02.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду.

20.03.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» на лікарняному.

Розглянувши у даному судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволені з тих підстав, що відповідно до приписів ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Тобто, за змістом Господарського процесуального кодексу України юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді.

Крім того, суд звертає увагу, що 19.03.2015 р. з матеріалами справи № 910/1205/15-г знайомився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» - Смірнова С.О. на підставі відповідної довіреності.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та подав клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не надав.

Приймаючи до уваги, що учасники були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.03.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2014 р. Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, за результатами яких реалізовано майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» - нежилу будівлю цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7.

13.11.2014 р. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві складено акт реалізації предмета іпотеки - нежилої будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, за змістом якого переможцем торгів оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» з ціновою пропозицією 5 850 505, 44 грн.

25.11.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Похитайло О.О. зареєстровано свідоцтво № 1922, відповідно до якого на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах з реалізації нерухомого майна, затвердженого Начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 13.11.2014 р. посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» належить на праві власності майно - нежила будівля цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, правовстановлювальний документ - договір купівлі-продажу від 19.12.2014 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Комбінат будіндустрії» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.», зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 06.03.2002 р. в реєстровій книзі № 12-з-201 за реєстровим № 789-з та акту приймання-передачі від 25.02.2002 р., яке придбане Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» за 5 850 505, 44 грн.

Крім того, як вбачається з наявного у справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2014 р., право власності на нежилу будівлю цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари».

26.11.2014 р. позивач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» вимогу № 12 від 26.11.2014 р. про звільнення приміщень будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання листа.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» № 12 від 26.11.2014 р. одержана представником відповідача 05.12.2014 р.

27.11.2014 р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» складено акт про неможливість потрапити до будівлі, яка належить позивачу на праві власності та знаходиться по вул. Будіндустрії, 7 у місті Києві та вручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» письмову вимогу про добровільне звільнення вказаного приміщення, у зв'язку з чиненням представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» перешкод та недопущенням директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» до вказаного приміщення.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» перешкоджає Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» вільно розпоряджатись своїм майном - нежитловими приміщеннями будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м. по вул. Будіндустрії, 7 у місті Києві, що полягає у незвільненні відповідачем вказаного приміщення та чиненні відповідачем перешкод у доступі до нього представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари».

Нормативно обґрунтовуючи позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» посилається на норми ст. 391 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а також приписи ст. 386 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У статті 386 Цивільного кодексу України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до положень статей 391, 396 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у листі від 01.07.2013 р. «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).

Тож, виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України та враховуючи висновки судів касаційної інстанції щодо спірних правовідносин, предмет негаторного позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, знесення неправомірно збудованих споруд тощо).

Таким чином, відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 Цивільного кодексу України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні майном - будівля цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, вбачається, що така вимога фактично спрямована захистити майнові прав позивача на майбутнє, що безпосередньо передбачено ст. 386 Цивільного кодексу України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглядаючи даний спір по суті, суд враховує, що матеріалами справи підтверджується набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» у власність нерухомого майна - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, а також вчинення позивачем дій, спрямованих на забезпечення реалізації свого права власності в обсягах, визначених ст. 319 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідачем наведені обставини не спростовані та, при цьому, доказів звільнення будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 суду не надано.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині перешкоди у користуванні майном, що складається з: нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог та приймаючи до уваги наведені обґрунтування позову, в тому числі, норми закону, на які посилається позивач, суд дійшов висновку, що обраний останнім спосіб захисту порушеного права є адекватними змісту порушеного права та спрямований на захист такого права та можливість його реалізації.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду із заявою про вихід за межі позовних вимог для захисту його порушених прав, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та захисту прав позивача у спосіб, передбачений чинним законодавством, а саме - усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном що складається з нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 шляхом звільнення вищевказаного приміщення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 31745002) не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» (03056. м. Київ, провулок Ковальський, 19, код ЄДРПОУ 38316604) перешкоди у користуванні майном, що складається з нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7.

2. Усунути Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» (03056. м. Київ, провулок Ковальський, 19, код ЄДРПОУ 38316604) перешкоди у користуванні майном, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 31745002) звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 та складається з: нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1 156, 5 кв.м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 31745002), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» (03056. м. Київ, провулок Ковальський, 19, код ЄДРПОУ 38316604) судовий збір у розмірі 2 436, 00 (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.03.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.