Постанова

від 23.06.2015 по справі 910/1205/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа№ 910/1205/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Мачульний О.І. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Гончар А.С. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А."

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року

у справі № 910/1205/15-г (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А."

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі № 910/1205/15-г позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" задоволені, а саме зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" перешкоди у користуванні майном, що складається з нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії; усунено Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" перешкоди у користуванні майном, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 та складається з: нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив невідповідні обставинам справи висновки.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не дослідженні такого доказу, як технічний паспорт на будівлю де загальна площа будівлі становить 1592,5 кв.м., що на думку Товариство з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." різниця в 435,7 кв.м. та є їхньою приватною власністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, поновлено строк на апеляційне оскарження, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.06.2015 року.

Відповідач, відповідно до поданого 05.06.2015 року клопотання, просить суд зупинити провадження у справі №910/1205/15-г за апеляційною скаргою ТОВ «Е.В.А.» на рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2015 року, до вирішення справи №910/10942/15 за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання результатів аукціону недійсним, у зв'язку з тим, що випадку прийняття рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.», Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» не буде мати правових підстав вимагати зобов'язувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» не чинити перешкод, та вимагати у ТОВ «Е.В.А.» усунути перешкоди у користуванні майном, так як Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» перестане бути власником нежилої будівлі.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Наведене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено неможливість (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду даної справи до вирішення справи №910/10942/15 за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.В.А.» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання результатів аукціону недійсним.

Позивач, згідно з поданим до суду 08.06.2015 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив та просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у судовому засіданні, що відбулось 10.06.2015 року оголошено перерву до 23.06.2015 року.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

24.10.2014 року Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, за результатами яких реалізовано майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." - нежилу будівлю цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7.

13.11.2014 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві складено акт реалізації предмета іпотеки - нежилої будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, за змістом якого переможцем торгів оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" з ціновою пропозицією 5850505,44 грн.

25.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Похитайло О.О. зареєстровано свідоцтво № 1922, відповідно до якого на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах з реалізації нерухомого майна, затвердженого Начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 13.11.2014 року посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" належить на праві власності майно - нежила будівля цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, правовстановлювальний документ - договір купівлі-продажу від 19.12.2014 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Комбінат будіндустрії" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Е.В.А.", зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 06.03.2002 року в реєстровій книзі № 12-з-201 за реєстровим № 789-з та акту приймання-передачі від 25.02.2002 року, яке придбане Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" за 5850505,44 грн.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2014 рку, право власності на нежилу будівлю цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари".

26.11.2014 року позивач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." вимогу № 12 від 26.11.2014 року про звільнення приміщень будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання листа.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" № 12 від 26.11.2014 року одержана уповноваженою особою відповідача Щербак 05.12.2014 року.

27.11.2014 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" складено акт про неможливість потрапити до будівлі, яка належить позивачу на праві власності та знаходиться по вул. Будіндустрії, 7 у місті Києві та вручити Товариству з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." письмову вимогу про добровільне звільнення вказаного приміщення, у зв'язку з чиненням представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." перешкод та недопущенням директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" до вказаного приміщення.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є зобов'язання не чинити перешкод у користуванні майном, що складається з нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7; зобов'язання відповідача звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 та складається з: нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від звільнення вищевказаного приміщення та чиненням Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" перешкод у доступі до нього

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." перешкоджає Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" вільно розпоряджатись своїм майном - нежитловими приміщеннями будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156,5 кв.м. по вул. Будіндустрії, 7 у місті Києві, що полягає у незвільненні відповідачем вказаного приміщення та чиненні відповідачем перешкод у доступі до нього представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари"

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні майном - будівля цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, вбачається, що така вимога фактично спрямована захистити майнові прав позивача на майбутнє, що безпосередньо передбачено ст. 386 Цивільного кодексу України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції вірно врахував, що матеріалами справи підтверджується набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" у власність нерухомого майна - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, а також вчинення позивачем дій, спрямованих на забезпечення реалізації свого права власності в обсягах, визначених ст. 319 Цивільного кодексу України.

Відповідачем наведені обставини не спростовані та доказів звільнення будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 суду не надано.

Апеляційний суд вбачає за необхідне зазначити, що позивач звернувся з вимогою зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" перешкоди у користуванні майном, що складається з нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії 7, що як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр «Бровари» придбало на прилюдних електронних торгах, які були організовані та проведені ДП «Інфоцентр» МЮ України, майно за 5850505,44 грн. яке складається з: нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Будіндустрії, 7 та підтверджується Свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1922 від 25.11.2014 року.

Тому, доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не досліджено такий доказ, як технічний паспорт на будівлю де загальна площа будівлі становить 1592,5 кв.м., не мають значення у спірних правовідносинах.

Приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову в частині перешкоди у користуванні майном, що складається з: нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7.

Виходячи із заявлених вимог та приймаючи до уваги наведені обґрунтування позову, в тому числі, норми закону, на які посилається позивач, суд першої інстанції вірно врахував, що обраний останнім спосіб захисту порушеного права є адекватними змісту порушеного права та спрямований на захист такого права та можливість його реалізації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду із заявою про вихід за межі позовних вимог для захисту його порушених прав, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та захисту прав позивача у спосіб, передбачений чинним законодавством, а саме - усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном що складається з нежилої будівлі - будівлі цеху шести пустотних панелей, загальною площею 1156, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Будіндустрії, 7 шляхом звільнення вищевказаного приміщення.

З огляду на викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі № 910/1205/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А.", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі № 910/1205/15-г є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.В.А." на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі № 910/1205/15-г - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року у справі № 910/1205/15-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1205/15-г повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

Є.Ю. Шаптала