ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2015 р. Справа № 909/1179/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Бойко С. М.
суддів Бонк Т. Б.
Якімець Г. Г.
при секретарі судових засідань Томкевич Н.
за участю представників сторін:
від прокуратури - з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - з'явився
третя особа - не з'явився
розглянув апеляційну скаргу Громадської організації "Прикарпатське рибальське товариство"
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2014 року
у справі № 909/1179/14
за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вул. Грюндвальдська,11 м. Івано-Франківськ, 76000, в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України вул. Ш.Руставелі, 9-а, м. Київ, 0160, в особі ДП "Івано-Франківське лісове господарство", вул. Василіянок, 48. м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача-1: Івано-Франківської обласної державної адміністрації вул. Грушевського, 21,м. Івано-Франківськ,76004
до відповідача-2: Громадської організації "Прикарпатське рибальське товариство" вул. В.Симоненка, 7/10, м. Івано-Франківськ, 76000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Івано-Франківської обласної державної адміністрації) - Івано-Франківське управління лісового та мисливського господарства вул. Грушевського, 31, м. Івано-Франківськ, 76018
про скасування розпорядження голови Івано-Франківської ОДА № 264 від 09.04.2013 та визнання недійсним договору довгострокового тимчасового користування лісами № 117 від 18.08.2013
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2014 року, в справі №909/1179/14 позовні вимоги Першого заступника прокурора Івано-Франківської області задоволено.
Визнано недійсним розпорядження голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації №264 від 09.04.2013 року. Визнано недійсним договір довгострокового тимчасового користування лісами №117 від 18.04.2013 року, укладений між ДП "Івано-Франківське лісове господарство" та ГО "Прикарпатське рибальське товариство". Зобов'язано громадську організацію "Прикарпатське рибальське товариство" повернути ДП "Івано-Франківське лісове господарство" земельну ділянку отриману згідно акту приймання-передачі від 18.04.2013 року.
Підставою для задоволення позовних вимог, суд вказав, що виділення відповідачу лісової ділянки, допускаючи використання її для риборозведення, порушує ряд приписів Водного кодексу України, окрім того, суд дійшов висновку про відсутність доказів наявності у відповідача відповідного дозволу на спеціальне водокористування та проведення ним оплати за спеціальне водокористування, які на думку суду першої інстанції є необхідними. Судом першої інстанції також розірвано договір довгострокового тимчасового користування лісами №117 від 18.04.2013 року, оскільки підстава укладення такого договору не відповідає вимогам чинного законодавств.
В апеляційній скарзі відповідач-2 просить рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2014 року, в справі №909/1179/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Івано-Франківської області відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мали значення для справи.
Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що згідно із Частиною 1 статті 47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Відповідач отримав у користування спірні лісові ділянки для створення рекреаційного-відпочинкової зони, зокрема для організації відпочинку біля води, однією із можливих форм якого є любительське та спортивне рибальство.
Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначає: "Таким чином, виділення відповідачу лісової ділянки, допускаючи використання її для риборозведення, порушує ряд приписів Водного кодексу України". Однак, при цьому судом не наведеного жодного посилання на норми Водного кодексу України, які, на думку суду першої інстанції, порушені при прийнятті спірного розпорядження та укладенні спірного договору. Зокрема, не вказано на норми, які забороняють використання ставків, що знаходяться в межах лісових ділянок, для відпочинково-рекреаційних цілей.
У відзиві прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому вказав, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що оскільки згідно бізнес-плану ГО "Прикарпатське рибальське товариство" метою господарської діяльності на триманій в тимчасове довгострокове користування лісовою ділянкою є облаштування ставків, проведення будівельно-монтажних робіт по створенню дамб, риборозведення та реалізація риби, що суперечить ст.ст. 1, 5, 19, 21 Лісового кодексу України та ст.ст. 57, 125 Земельного кодексу України, розпорядження голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації №117 від 09.04.2013 року підлягає скасуванню, а договір довгострокового тимчасового користування лісами №117 від 18.04.2013 року - визнанню недійсним.
Представник відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає розглянути спір за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, при цьому наводив доводи аналогічні викладеним в своїх письмових поясненнях та апеляційній скарзі.
Представник позивача, в судовому засіданні, заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області слід скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи розпорядженням Івано-Франківської ОДА №264 від 09.04.2013 року виділено в тимчасове користування громадській організації "Прикарпатське рибальське товариство" лісову ділянку площею 2,4 га, яка знаходиться в кварталі 18 виділах 13,14,19,20,23,24 Марковецького лісництва державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство" для облаштування рекреаційно-відпочинкової зони терміном на 5 років. Згідно вказаного розпорядження ДП "Івано-Франківське лісове господарство" у 20-денний термін зобов'язано укласти з громадською організацією "Прикарпатське рибальське товариство" договір тимчасового користування лісовою ділянкою.
Відповідно до п.4 ст.31 Лісового кодексу України міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Варто зауважити, що процедура надання Івано-Франківською обласною державною адміністрацією лісових ділянок в тимчасове довгострокове користування визначена розпорядженням облдержадміністрації від 20.03.2013 року №175, що є чинним регуляторним актом.
Так, відповідно до зазначеного розпорядження, тимчасовий користувач (суб'єкт господарювання) з метою отримання в користування лісової ділянки в тому числі, для рекреаційних цілей, після одержання погодження постійним лісокористувачем, звертається із аналогічним клопотанням до обласного управління лісового та мисливського господарства.
З метою дотримання вищевказаної процедури, питання надання ГО «Прикарпатське рибальське товариство» у довгострокове тимчасове користування терміном на 5 років без вилучення у постійного користувача лісової ділянки площею 2,4 га, яка знаходиться в кв.18 вид. 13, 14, 19, 20, 23, 24 Марковецького лісництва державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство» для облаштування рекреаційно-відпочинкової зони, було погоджено:
- з постійним лісокористувачем - ДП «Івано-Франківський лісгосп» (лист
від 16.07.2012 року № 04-343)
- обласною комісією з розгляду документів щодо виділення суб'єктам
господарювання лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів (протокол від 14.03.2013 року) .
- Івано-Франківським обласним управлінням ЛІСОВОГО та мисливського господарства (лист від 01.04.2013 року № 2-9/41-275).
Відповідно до п.4 ст.31 Лісового кодексу України міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Згідно ст.18 Лісового кодексу України довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
На підставі зазначеного розпорядження між ДП "Івано-Франківське лісове господарство" та ГО "Прикарпатське рибальське товариство" укладено договір №117 довгострокового тимчасового користування лісами.
В договорі, зокрема, уточнено місце розташування та таксаційну характеристику лісової ділянки, що передається в довгострокове тимчасове користування. Зазначено, що лісова ділянка загальною площею 2,4 га знаходиться у кв.18 урочища «Хом'яківка» Марковецького лісництва, та класифікується як:
-Болото верхове початкова стадія - виділи 13 (площа 0,2 га), 14 площа 0,3 га), 19 (площа 1,0 га), 20 (площа 0,2 га), 23 (площа 0,6 га);
- Декоративна галявина - виділ 24 (площа 0,1 га).
Слід зазначити, що відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 1996 року (розроблених Львівською лісовпорядною експедицією) зазначена лісова ділянка значилась як ставок і ландшафтна галявина. Зміна категорій площ з ставків на болота лісовпорядною експедицією було проведено в 2009 році в зв'язку з тим, що дані ділянки не використовувались за призначенням, замулились і заросли чагарниками.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняте Івано-Франківською обласною державною адміністрацією розпорядження №264 від 09.04.2013 року "Про виділення лісової ділянки в тимчасове довгострокове користування" є таким, яке порушує вимоги діючого законодавства. Однак колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до умов договору, за користування лісовою ділянкою ГО «Прикарпатське рибальське товариство» зобов'язане сплачувати збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
Ст. 65 ЛК України передбачає, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Згідно із ст.67,68 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети без надання земельних ділянок. Зокрема, у порядку спеціального використання може здійснюватися використання корисних властивостей лісів, в тому числі, для рекреаційних, цілей.
Відповідно до Правил використання корисних властивостей лісів (далі -Правила), затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 року № 502, використання корисних властивостей лісів у порядку спеціального використання поділяється на постійне або тимчасове та здійснюється постійними або тимчасовими лісокористувачами, власниками лісів. Тимчасове користування може бути довгостроковим та короткостроковим.
Використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним лісокористувачем або власником лісів, з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку, після прийняття рішення відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (п. 1.5 Правил).
Згідно з п. 4.1. цих Правил, використання лісових ділянок для рекреаційних цілей здійснюється, зокрема, з метою забезпечення масового відпочинку громадян, що включає в себе організацію відпочинку біля води.
Відповідно до п 5.3 при використанні корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей тимчасовий лісокористувач забезпечує на виділеній лісовій ділянці створення сприятливих умов для перебування громадян шляхом проведення робіт з благоустрою цих ділянок.
П. 5.5 передбачає заходи щодо благоустрою лісової ділянки повинні бути спрямовані на збереження лісового середовища в умовах рекреаційних навантажень, створення необхідного комфорту та зручностей для відпочиваючих і включати в себе установлення урн для сміття, облаштування спусків до води, благоустрій природних джерел.
У Лісовому кодексі України та у Правилах не наведено визначення «термінів "відпочинок біля води", "рекреація", "рекреаційна діяльність". Визначення 2-х останніх вказаних термінів подається у Положенні про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (надалі - Положення), затвердженому наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.06.2009 № 330 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 липня 2009 р. за № 679/16695.
У абзаці 6 п. 1.1. Положення надається визначення терміну "рекреація" - відновлення за межами постійного місця проживання у визначених згідно із законодавством місцях природно-заповідних територій та об'єктів розумових, духовних і фізичних сил людини, що здійснюється шляхом загальнооздоровчого, культурно-пізнавального відпочинку, туризму, оздоровлення, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо.
Рекреаційна діяльність - діяльність, спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо (абзац 7 п. 1.1. Положення).
Згідно з приписами частини першої статті 8 ЦК України, у разі якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Оскільки нормами Лісового кодексу України та Правилами не врегульовано форм здійснення рекреаційної діяльності на лісових ділянках, переданих у користування на підставі договору (тобто на ділянках, які є об'єктом, зокрема, цивільних відносин), до спірних правовідносин підлягають застосуванню правові норми Положення, що регулює подібні за змістом цивільні відносини.
Вищенаведене свідчить, зокрема, про те, що в складі лісової ділянки можуть знаходитися природні джерела, води. Відтак, облдержадміністрація в межах наданих їй законом повноважень може виділяти таку лісову ділянку в довгострокове тимчасове користування суб'єкту господарювання в порядку спеціального використання лісових ресурсів в межах такої лісової ділянки без окремого надання земельної ділянки для рекреаційних цілей, а саме - організації відпочинку біля води. Для забезпечення такого цільового використання тимчасовий лісокористувач на лісовій ділянці, в складі якої є природні джерела, вода, зобов'язаний проводити роботи з їх благоустрою (що може включати, в тому числі, розчищення ставків, що замулились і є болотами).
Також, колегія судів зазначає, що в матеріалах справи є лист Державного агентства водних ресурсів України, Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів від 24.11.2014 року (а.с. 104), в якому останній вказує, що на спірні лісові земельні ділянки та споруди на них не знаходяться на балансі водогосподарських організацій області.
Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що відповідачем -ГО «Прикарпатське рибальське товариство» не представлено суду доказів наявності в останнього дозволу на спеціальне водокористування, то з даного приводу зазначаємо наступне.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України (далі - ВК України), спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Не належать до спеціального водокористування інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
Натомість, згідно із ст.47 ВК України, загальне водокористування І здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на І човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з І водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з ; криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
В даному випадку ГО «Прикарпатське рибальське товариство» надавалась в тимчасове довгострокове користування лісова ділянка (яка таксаційно характеризується як болото, що підлягає розчищенню з метою використання корисних властивостей лісів для рекреаційних цілей), а не водний об'єкт, який надається в користування разом із земельною ділянкою, що знаходиться під ним як землі водного фонду. Тобто, із зазначеного випливає, що мова про спеціальне водокористування при користуванні виділеною лісовою ділянкою йти не може.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що приймаючи розпорядження №264 від 09.04.2013 року «Про виділення лісової ділянки в тимчасове довгострокове користування», яким зокрема виділено в тимчасове користування ГО «Прикарпатське рибальське товариство» лісову ділянку площею 2,4 га, яка знаходиться в кварталі 18 виділах 1.1, 14, 19, 20, 23, 24 Марковецького лісництва державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство» для облаштування рекреаційно-відпочинкової зони, Івано-Франківська облдержадміністрація діяла виключно відповідно до вимог Лісового кодексу України та Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Правил використання корисних властивостей лісів» від 14.08.2012 року № 502, а тому підстав для визнання недійсним вищевказаного розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації немає.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У відповідності до вимог ст.49 ГПК України провести новий розподіл судових витрат, за яким покласти витрати на ДП "Івано-Франківське лісове господарство".
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Прикарпатське рибальське товариство" - задоволити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2014 року, в справі №909/1179/14 скасувати.
3. Постановити нове рішення, яким в позові Першого заступника прокурора Івано-Франківської області до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Громадської організації "Прикарпатське рибальське товариство", за участі третьої особи Івано-Франківське управління лісового та мисливського господарства про скасування розпорядження голови Івано-Франківської ОДА № 264 від 09.04.2013 та визнання недійсним договору довгострокового тимчасового користування лісами № 117 від 18.08.2013р. - відмовити.
4. Стягнути з ДП "Івано-Франківське лісове господарство" ( вул. Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ, 76000, р/р 2600984141002, МФО 319092, ІФФ ПАТ "Банк"Київська Русь", ідентифікаційний код 22192129 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 436, 00 грн. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, Банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області МФО банку - 836014.
5. Стягнути з ДП "Івано-Франківське лісове господарство" ( вул. Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ, 76000, р/р 2600984141002, МФО 319092, ІФФ ПАТ "Банк"Київська Русь", ідентифікаційний код 22192129 ) на користь Громадської організації "Прикарпатське рибальське товариство" (вул. В. Симоненка, 7/10, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 38162374, р/р 26006210263242, МФО 320984, АТ "ПроКредитБанк" м. Київ ) 609, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Стягнути з ДП "Івано-Франківське лісове господарство" ( вул. Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ, 76000, р/р 2600984141002, МФО 319092, ІФФ ПАТ "Банк"Київська Русь", ідентифікаційний код 22192129 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 609, 00 грн. судового збору за апеляційне провадження.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського
суду.
Повний текст постанови виготовлений 30.03.2015 р.
Головуючий суддя Бойко С. М.
Суддя Бонк Т. Б.
Суддя Якімець Г. Г.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2015 |
Оприлюднено | 03.04.2015 |
Номер документу | 43356641 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Бойко С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні