Постанова

від 01.04.2015 по справі 910/26237/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа№ 910/26237/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року (суддя - Отрош І.М.) у справі № 910/26237/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»

про стягнення боргу, 3% річних інфляційних збитків

за участю представників сторін:

від позивача: Осіпенко І.В. (довіреність від 09.12.2014р.);

від відповідача (скаржник): не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2015р. частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт», вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» основний борг в розмірі 50 000 грн., 3% річних в розмірі 3 269, 94 грн., інфляційні втрати в розмірі 9 900 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 824, 08 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою суду від 09.02.2015р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» у якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2015 року у справі № 910/26237/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» про стягнення заборгованості; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» у повному обсязі.

Наводячи в апеляційній скарзі положення статтей 91, 92, 93, 94, 95, 101, 103, 104 ГПК України, скаржник стверджує, що в даній справі наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно доводів апелянта, судом першої інстанції було порушено права відповідача на захист своїх прав в сумі та надання доказів,оскільки Господарським судом міста Києва було відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату, розглянуто справу по суті та винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Контакт» було задоволено частково.

Від позивача судом отриманий відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований за вх. суду № 09-11/4580/15 від 16.03.2015р.) у якому стверджується, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у справі, а апеляційна скарга відповідача не відповідає дійсним обставинам, які підтверджуються доказами, дослідженими у порядку Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання не з'явились представники відповідача, однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду апеляційної скарги судом відхилене, причини неявки до суду визнано неповажними, стороною у справі являється товариство (ТОВ «Будінвестгруп»), а не його представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що надає можливість направити на розгляд справи іншу уповноважену особу.

Відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77) у наведених в цій статті випадках (зокрема, у випадку нез'явлення представників на розгляд справи), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо.

У апеляційній скарзі викладені підстави з яких, за твердженням скаржника підлягає скасуванню прийняте судом першої інстанції рішення у справі, такі суду є зрозумілими, не потребують додаткового роз'яснення представником, а розгляд апеляційної скарги здійснюється при належному забезпеченні відповідача можливістю у встановленому та передбаченому процесуальним законом порядку реалізувати свої права як сторони у справі.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представника позивача та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 10.06.2011р. сторонами укладено договір поставки № 9/10-11, згідно з п. 1.1 якого, постачальник (позивач у справі) зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю товар, що є предметом поставки за цим договором та детальні характеристики якого наведено в специфікації(ях), оформленій(их) як додаток(ки) до договору, що є його невід'ємною частиною, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти вказаний товар та оплатити його.

В силу укладення між сторонами договору, відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання визначені договором поставки, регулювання якого на законодавчому рівні визначено параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України та у главі 54 Цивільного кодексу України.

Виконання договору № 9/10-11 від 10.06.2011р. в частині здійснення поставки товару на суму 5 451 936 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 56 від 05.03.2012р. на суму 2 044 476 грн., № 64 від 16.03.2012р. на суму 1 362 984 грн. та № 89 від 04.04.2012р. на суму 2 044 476 грн. та довіреностей на отримання матеріальних цінностей № 196 від 04.04.2012р., № 194 від 16.03.2012р. та № 185 від 05.03.2012р..

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Здійснення оплати в загальній сумі 5 401 936 грн. підтверджено банківськими виписками (аркуш справи 58-69), у зв'язку з чим, несплаченим є товар на суму 50 000 грн., заборгованість у вказаному розмірі є предметом стягнення з відповідача за поданим у справі позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2.4 договору поставки № 9/10-11 від 10.06.2011р. передбачено, що остаточний розрахунок за товар, а саме 10% від вартості, вказаного в конкретній специфікації, повинен бути здійснений протягом 5 робочих днів після належного виконання постачальником монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо товару в місці поставки.

Договір субпідряду № 68/10-11 від 22.06.2011р. укладений позивачем з ТОВ «Девіжн Констракшн» на виконання комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання на об'єкті: Адміністративно-торговельний центр на перехресті вулиці академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва залучений до матеріалів справи; акти приймання виконаних будівельних робіт на монтаж пасажирських ліфтів за адресою об'єкта: адміністративно-торгівельний центр на перехресті вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року, за квітень 2012 року та серпень 2012 року підписані та скріплені печатками позивача та виконавця робіт.

Доводи скаржника про те, що монтажні та пусконалагоджувальні роботи не були виконані позивачем належним чином відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки є виключно твердженнями відповідача що не підтверджені належними доказами. Документів підтверджуючих заявлення претензій щодо неналежного виконання чи недоліків виконаних робіт, їх не усунення на вимогу покупця (ТОВ «Будінвестгруп») матеріали справи не містять, таких не було надано суду першої інстанції, а також і не долучено до апеляційної скарги товариства.

При встановленні обставин настання строку виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару згідно умов договору (п. 5.2.4 договору) судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 50 000 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

До стягнення з відповідача в межах позову заявлено також суму інфляційних втрат в розмірі 10 000 грн., 3% відсотки річних в сумі 3 271, 23 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів у спростування факту несплати суми боргу у розмірі 50 000 грн. в періоді з 08.09.2012р. по 12.11.2014р. відповідач не надав, що в силу положень закону (ст. 625 ЦК України) є підставою для покладення на боржника відповідальності у вигляді 3% річних в розмірі 3 269, 94 грн. та інфляційних збитків в розмірі 9 900 грн., а при визначенні строку з якого та по який допущено прострочення судом враховані вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, п. 5.2.4 договору № 9/10-11 від 10.06.2011р. та через відсутність в останньому акті виконаних робіт за серпень 2012 року дати підписання, здійснено розрахунок за період з 08.09.2012р. (тобто за спливом 5 робочих днів після 31.08.2012р. дата на яку було вчинено підписання акту за серпень 2012р.).

Належних доказів, які б підтверджували відсутність порушення з боку відповідача умов договору в частині проведення оплати товару поставленого за договором № 9/10-11 від 10.06.2011р. під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не надано, висновок суду про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» зобов'язань з оплати поставленого товару не спростований матеріалами справи.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи № 910/26237/14 через необхідність відкладення розгляду справи при нез'явленні представника відповідача в судове засідання 16.01.2015р. не знаходить свого підтвердження, оскільки Господарський процесуальний кодекс України, визначає обов'язок суду розглянути клопотання учасника судового процесу, а не в обов'язковому порядку задовольнити його; відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо.

Розгляд справи судом відкладався ухвалою від 15.12.2014р., а враховуючи отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі ще 09.12.2014р. останній мав достатню кількість часу для вирішення питання щодо представлення своїх інтересів в суді по розгляду даної справи, підготовки та подання суду відзиву на позов, документів підтверджуючих можливі заперечення заявлених до товариства вимог.

Таким чином, розгляд судом клопотання відповідача та його відхилення не є порушенням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги в цій частині не є підставами для скасування постановленого судового рішення згідно положень ч. 2, 3 ст. 104 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду у даній справі ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року у справі № 910/26237/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/26237/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка