Постанова

від 25.03.2015 по справі 911/5169/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 911/5169/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Омаркадієва Е.Б., дов. б/н від 17.04.2014 року;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-

будівельне підприємство «Укргазкомплект»

на рішення Господарського суду Київської області

від 03.02.2015 року

у справі № 911/5169/14 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ.М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-

будівельне підприємство «Укргазкомплект»

про стягнення 184 052,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.02.2015 року по справі № 911/5169/14 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ.М» 153 647,78 грн. основної заборгованості, 16 736,24 грн. 3 % річних, 13 668,81 грн. інфляційних втрат та 3 681,06 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2015 року по справі № 911/5169/14 скасувати повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 11.03.2015 року.

11.03.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ.М» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 року розгляд справи № 911/5169/14 відкладено на 25.03.2015 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 року змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ.М» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» у судові засідання не з'являвся.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження була вручена відповідачу 09.03.2015 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ.М», перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ.М» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 22/11/10 (далі - Договір).

За умовами Договору, постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, предметом поставки є Труба ДУ в асортименті, згідно з додатками до договору поставки, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.2. Договору, постачання здійснюється на умовах доставки товару продавцем на об'єкт будівництва - Жулянський шляхопровід м. Київ. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії, що оформлюється актом прийому-передачі товару від продавця покупцю, підписаного уповноваженими особами на об'єкті.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються в безготівковому порядку протягом 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 7.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 183 647,77 грн., що підтверджується видатковою накладною від 01.12.2010 року № РН-0000006, підписаною представниками обох сторін та скріпленою відповідними печатками (а.с. 18).

Крім того, вищезазначене підтверджується відповідною довіреністю відповідача, виданою на ім'я Опанасенка В.В. на отримання товару (а.с.19), відповідною податковою накладною (а.с. 66) та рахунком-фактурою, що виставлений позивачем відповідачу для отримання товару за спірною видатковою накладною (а.с. 23).

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем була здійснена лише часткова оплата вартості товару на суму 30 000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою з банківського рахунку позивача (а.с. 87).

Зважаючи на вищенаведене, позивач, звертаючись до суду першої інстанції, просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 153 647,78 грн., 16 736,24 грн. 3 % річних та 13 668,81 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» в апеляційній скарзі зазначає, що видаткова накладна, надана позивачем в обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення заборгованості, не є підставою для проведення розрахунків за поставлений товар, оскільки умовами договору визначено інший порядок проведення розрахунків між сторонами.

Крім того, апелянт зазначає про те, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, що надана позивачем на підтвердження позовних вимог, оформлена неналежним чином, а саме: в довіреності не зазначено найменування товару, що повинен отримати покупець. Окрім того на документі суворої звітності заборонено використовувати факсимільний підпис керівника чи уповноваженої особи.

Зважаючи на вищенаведене, відповідач зазначає, що в матеріалах справи недостатньо доказів на підтвердження поставки позивачем товару, а відтак зазначає, про безпідставність твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар.

Проте колегія суддів апеляційної інстанції не погоджуються з доводами апелянта та зазначає наступне.

Відповідно до норм законодавства, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вже зазначалося вище, поставка товарів Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» підтверджується відповідною видатковою накладною, що підписана представника обох сторін та скріплена їх печатками.

В матеріалах справи також міститься доказ часткової оплати відповідачем товару за Договором з призначення платежу - «за трубу згідно договору від 22.11.2010 року № 22/11/10», яка здійснена відповідачем 09.11.2012 року (а.с. 87).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції було вірно зазначено, що відповідач, здійсненням часткової оплати за товар, що отриманий за спірною видатковою накладною, підтвердив факт отримання товару та настання у нього обов'язку з його повної оплати, що підтверджується також умовами розрахунків, що визначені пунктом 4.2. Договору, які не передбачають ані здійснення попередньої оплати, ані розрахунку за товар частинами.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, оскільки між сторонами підписано видаткову накладну, що підтверджує факт здійснення поставки спірного товару і, з огляду на вказане вище, ця видаткова накладна відповідає вимогам законодавства, що ставляться до документів, які фіксують господарські операції з приймання-передачі товару, вона підтверджує факт приймання-передачі товару в розумінні Договору, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача виник обов'язок щодо оплати отриманого товару.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції, приходить до висновку, що твердження апелянта про те, що немає належних доказів щодо поставки позивачем товару, є такими що не відповідають дійсності.

Твердження апелянта про те, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей не оформлена належним чином, спростовується наступним.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що порядок оформлення довіреностей визначено в Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99

Так, спірною довіреністю уповноважено на отримання товарно-матеріальних цінностей Опанасенка В.В., який відповідно до відомостей, що містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є керівником підприємства.

З вищезазначеного вбачається, що спірну довіреність видано на особу, щодо якої не було потреби її видавати, а підпис саме цієї особи - керівника підприємства, на видатковій накладній, якою оформлено передачу спірного товару від позивача відповідачеві, останнім не спростовується.

Крім того, судом враховано, що підпис особи, яка отримувала товар від імені покупця за спірною видатковою накладною, скріплено відбитком печатки відповідача, що не спростоване останнім. Більш того, відповідач про втрату печатки не заявляв, доказів звернення до відповідних органів з приводу її втрати не надав.

Колегія суддів звертає увагу, що неправильне оформлення довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, про що зазначає в апеляційній скарзі відповідач, не звільняє останнього від покладених на нього обов'язків щодо сплати заборгованості за поставлений позивачем товар.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 736,24 грн. 3 % річних та 13 668,81 грн. інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, про стягнення з відповідача на користь позивача 1 861,07 грн. 3 % річних та 10 576,48 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 16 736,24 грн. 3 % річних та 13 668,81 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2015 року по справі № 911/5169/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2015 року по справі № 911/5169/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/5169/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 30.03.2015 року.