Рішення

від 25.03.2015 по справі 910/22651/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015Справа №910/22651/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛПАС"

третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євротехнологія"

третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Носенко Миколай Іванович

третя особа-3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Лідеравто"

третя особа-4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Причина Ілля Володимирович

про стягнення 284 550,00 грн.

Судді Пукшин Л.Г. - головуючий

Головатюк Л.Д.

Стасюк С.В.

Представники :

від позивача Михайлюк Ю.В. - директор, Полумисний В.В. - представник за довіреністю від 05.11.14; від відповідача від третьої особи-1 від третьої особи-2 від третьої особи-3 від третьої особи-4 Шень Н.П. - представник за довіреністю № 02/12-14 від 02.12.14; Корзун М.Ю. - директор; не з'явились ; не з'явились; не з'явились; Причина І.В.

В судовому засіданні 25.03.15 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛПАС" про стягнення 284 550,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райф" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Євротехнологія" (надалі - третя особа) було укладено договір № 14/05-14 щодо поставки товару на загальну суму 284550,00 грн., який був оплачений позивачем у повному обсязі. Відповідно до п.4 4. договору Позивачем було укладено договір перевезення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛПАС" (надалі- відповідач), на підставі якого Відповідач зобов'язався прийняти та завантажити товар від Третьої особи і доставити його Позивачу. За доводами позивача, відповідач прийняв та завантажив товар, що підтверджується товарно-транспортною та видатковою накладними від 14.05.2014, однак доставку до Позивача не здійснив, у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача вартість непоставленого товару на загальну суму 284 550,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2014 порушено провадження у справі № 910/22651/14 за вказаною позовною заявою, та призначено розгляд справи в судовому засіданні 12.11.2014.

Даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євротехнологія".

06.11.14 через канцелярію суду ТОВ "Завод Євротехнологія" надало пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначає, що 14.05.14 між позивачем та ТОВ "Завод Євротехнологія" було укладено договір № 14/05-14 та погоджено специфікацію № 1 до вказаного договору на поставку товару, який згідно рахунку-фактури № 00000000039 від 14.05.14 був оплачений ТОВ «Райф». Згідно умов договору доставка здійснюється перевізником, який залучається ТОВ «рай» та послуги якого оплачуються позивачем. Позивач надав заявку від 14.05.14 вих. № 05 на завантаження товару в поданий під завантаження автотранспорт, на підставі якої та наданого водієм доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також документів, що посвідчують особу водія, співробітниками ТОВ "Завод Євротехнологія" було завантажено вказаний товар на автомобіль перевізника ТОВ «Валпас» (рено д.н. АА8720НІ, причеп АА8389ХО). Після завантаження товару на автотранспорт було виписано ТТН серія ПЗО № 025356 від 14.05.14 та видаткову накладну № 00000000038 від 14.05.14, що були відповідно до чинного законодавства, підписані водієм ТОВ «Валпас» Носенко М.І., особа та повноваження якого були встановлені на підставі паспорта та Довіреності № 19 від 14.05.14. Таким чином, ТОВ "Завод Євротехнологія" як постачальник за договором № 14/05-14 від 14.05.14 повністю виконало свої зобов'язання з поставки товару покупцю, оскільки відповідно до положень ст. 664, 668 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові, а ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові.

07.11.14 позивач на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи та додаткове нормативне обґрунтування позовних вимог, відповідно до якого зазначив, що між позивачем як замовником та відповідачем як перевізником було укладено договір перевезення, що підтверджується підписаною та погодженою сторонами в електронній формі заявкою від 14.05.14 на виконання транспортних послуг. Позивач стверджує, що між сторонами було укладено договір шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення та конклюдентними діями відповідача - прийняттям до перевезення погодженого вантажу за ТТН серії ПЗО № 025356 від 14.05.14. Позивач стверджує, що відповідач не доставив в пункт вивантаження вручений йому вантаж, що підтверджується актом від 16.05.14 про недоставку товару до пункту призначення, який складений менеджером ТОВ «Райф» Лазаревою Л.А, завідуючим складом Пономаренко О.П. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення вантажу або добровільну сплату 284550,00 грн., проте зазначені вимоги відповідач не задовольнив, відповіді на звернення позивача не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочин.

11.11.14 через загальний відділ діловодства суду відповідач надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зважаючи на таке. 13.05.14 між відповідачем та ФОП Причина Ілля Володимирович було підписано заявку та договір транспортного експедирування № 57 на виконання перевезення. 14.05.14 ТОВ «Валпас» від ТОВ «Транспортна компанія Лідеравто» було отримано заявку в електронній формі на виконання транспортних послуг. ТОВ «Валпас» виконав перевезення вантажу «сировина на палетах» за маршрутом м. Бориспіль-с. Пересічна, вантаж був переданий відповідно заявки до договору транспортного експедирування № 57 замовнику на ім'я Сергій, який повністю розрахувався з ТОВ «Валпас» за послуги щодо перевезення вантажу в сумі 5600 грн. ФОП Причина І.В. 19.05.15 було сплачено 200 грн. за надані експедиторські (інформаційні) послуги. Відповідач стверджує, що безпосередньо до перевезення ТОВ «Райф» залучався, заявка на виконання транспортних послуг від 14.05.14, на яку посилається позивач є підробленою. Договір перевезення між позивачем та відповідачем, на який посилається позивач, не укладався. Доручення № 19 від 14.05.14 видане ТОВ «Райф» водію «Валпас» Носенко М.І. на отримання вантажу до позовної заяви долучене не було. У видатковій накладній ТОВ «Завод Євротехнологія» № 00000000038 від 14.05.14 підпис водія Носенко М.І. підроблений. Відповідач зазначає, що послуги перевезення вантажу згідно заявки ТОВ «Транспортна компанія «Лідеравто» виконав повністю та належним чином, а позовні вимоги ТОВ «Райф» задоволенню не підлягають.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Носенка Миколая Івановича та відкладено розгляд справи на 03.12.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2014 у зв'язку з необхідністю отримання додаткових пояснень від третьої особи-1 та витребуванням додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 17.12.2014.

17.12.14 через канцелярію суду позивач надав додаткові пояснення до позовної зави, що були залучені судом до матеріалів справи, а також клопотання про витребування у відповідача ТТН серія ПЗО № 025356 від 14.05.14 з підписом уповноваженої особи про доставку (отримання) вантажу в пункті вивантаження товару та залучення до участі у справі ТОВ «Транспортна компанія Лідеравто» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2014 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Лідеравто" та Фізичну особу-підприємця Причину Іллю Володимировича у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та вирішено здійснити розгляд справи № 910/22651/14 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 справу № 910/22651/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Грєхова О.А., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 колегією суддів прийнято справу № 910/22651/14 до свого провадження та призначено до розгляду 28.01.2015.

27.01.15 через канцелярію суду ФОП Причина Ілля Володимирович (третя особа-4) надав пояснення, відповідно до яких зазначив, що йому зателефонував замовник на ім'я Сергій, запропонував знайти для нього перевізника вантажу за маршрутом м. Бориспіль - с. Пересечна, Харківської обл.. 13.05.14 ФОП Причина І.В. знайшов перевізника - ТОВ «Валпас», з яким погодив умови перевезення, надіслав заявку та уклав договір транспортного експедирування, того ж дня надіслав замовнику контактні дані перевізника, всі подальші відносини між замовником та перевізником відбувались без його участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 розгляд справи було відкладено на 25.02.2015.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2015 справу № 910/22651/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Головатюк Л.Д., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2015 колегією суддів прийнято справу № 910/22651/14 до свого провадження.

У судове засідання, призначене на 25.02.2015, з'явились представники позивача, відповідача та третя особа-2.

Треті особи в судове засідання 25.02.2015 явку уповноважених представників не забезпечили, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 25.03.15.

16.03.15 через загальний відділ діловодства суду ФОП Причина І.В. надав письмові пояснення, що були залучені судом до матеріалів справи.

23.03.15 позивачем через канцелярію суду надано додаткові пояснення до позовної заяви, в яких зазначив, що оригінал заявки на виконання транспортних послуг від 14.05.14 з відбитком мокрих печаток сторін відсутній у позивача, у зв'язку з тим, що вказана заявка була погоджена сторонами саме в електронній формі. Позивач стверджує, що факт укладення договору перевезення між позивачем та відповідачем підтверджується ТТН серія ПЗО № 025356 від 14.05.14, конклюдентними діями відповідача - подача автомобіля в погоджений сторонами пункт завантаження, постановою слідчого Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області Клочко О.А. від 02.10.12.

24.03.15 ТОВ «Завод Євротехнологія» подав письмові пояснення по суті спору та просив розгляд справи проводити за відсутності його представника.

В судовому засіданні 25.03.15 представник позивача позов підтримав та надав пояснення по суті справи, представники відповідача та третя особа-4 проти позову заперечували.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача, відповідача, третіх осіб, господарський суд встановив.

14 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євротехнологія» (далі - продавець, третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райф" (далі - покупець, позивач) укладено Договір № 14/05-14 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити товар в кількості та по ціні згідно рахунків-фактур, а після відвантаження - видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.1 ціни на товар встановлюються в гривнях та зазначені в рахунках-фактурах, згідно підписаних сторонами специфікацій.

Покупець здійснює 100% оплату узгодженої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури протягом 30 календарних днів з дати поставки товару (п.3.4 договору).

Згідно з п.4.4 договору доставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок та за замовленням покупця. Покупець зобов'язаний надати продавцю заявку на відвантаження товару на автотранспорт, в якій зазначається найменування юридичної особи/фізичної особи перевізника, державний номер причепу, ПІБ водія, дата та час подачі автомобіля, пункт вивантаження товару.

Пунктами 8.1, 8.2 договору встановлено, що покупець має право заявити продавцю рекламацію за якістю та/або кількістю товару протягом 15 календарних днів з моменту поставки відповідно до п.4.3 цього договору. Після закінчення строку, зазначеного в п.8.1 жодна рекламація не може бути пред'явлена.

14.05.14 сторонами було підписано специфікацію № 1, що є невід'ємною частиною договору, в якій узгодили кількість та ціну товару - 21 т, 284550,00 грн. Датою поставки вважається дата виписки товарної накладної, поставка здійснюється 14.05.14. Оплата узгодженої партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на р/р продавця 100% оплати протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

14.05.14 ТОВ «Завод Євротехнологія» було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 00000000039 від 14.05.14 на суму 569100,00 грн. з ПДВ (кількість товару - 42т).

За твердженням позивача ТОВ «Райф» та ТОВ «Валпас» 14.05.14 було укладено договір перевезення шляхом погодження в електронній формі заявки на виконання транспортних послуг. Позивачем надано копію заявки, що містить наступну інформацію: маршрут: Бориспіль - Пересічна, вантаж - сировина на палетах, вага - 21 т, перевізник - ТОВ «Валпас», ПІБ водія Носенко М.І., автомобіль Рено АА 8720НІ, причіп АА8389ХО, документ водія паспорт НК 538538, дата та час завантаження 14.05.14, умови оплати 5700 грн. готівкою при вивантаженні.

Відповідно до умов п.4.4 договору № 14/05-14 позивач надав ТОВ «Завод Євротехнологія» заявку на завантаження товару на автотранспорт, на підставі якої та наданої водієм Носенко М.І. довіреності № 19 від 14.05.14, третьою особою-1 було завантажено товар на автомобіль перевізника - ТОВ «Валпас» Рено АА 8720НІ, причіп АА8389ХО.

Після завантаження товару третьою особою-1 було виписано ТТН серія ПЗО № 025356 від 14.05.14 та видаткову накладну № 00000000038 від 14.05.14, що були підписані водієм ТОВ «Валпас» Носенко М.І.

Проте, за твердженням позивача відповідач не доставив в пункт вивантаження вручений йому вантаж, про що представниками позивача було складено акт від 16.05.14 про не доставку товару до пункту призначення.

Листом від 02.06.14 вих. № 01 позивач звернувся до третьої особи-1 з проханням надати пояснення з приводу завантаження товару 14.05.14 на автотранспорт на території ТОВ «Завод Євротехнологія» з копіями відповідних документів.

Третя особа-1 повідомила позивача, що на підставі заявки позивача від 14.05.14 вих . №5 на завантаження товару, наданої водієм довіреності на отримання ТМЦ, та даних документів, що посвідчують особу водія, співробітниками ТОВ «Завод Євротехнологія» було завантажено товар в кількості 21т на суму 284550,00 грн. на автомобіль перевізника ТОВ «Валпас».

Позивач неодноразово звертався з претензіями до відповідача (вих.. № 01 від 20.06.14, вих.. № 01 від 02.07.14) з вимогою повернути наданий до перевезення вантаж або сплатити на р/р позивача його вартість в сумі 284550,00 грн.

Даний спір виник внаслідок того, що за твердженням позивача відповідачем не було належним чином виконано обов'язок щодо доставки вантажу в пункт вивантаження відповідно до умов заявки від 14.05.14, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача вартість вказаного товару в розмірі 284550,00 грн.

Оцінюючи подані учасниками процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, судом враховано, що доведення належними засобами доказування певних обставин по справі, ГПК України покладається саме на особу, яка на ці обставини посилається (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 30/5009/2733/11 від 02.04.12.).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За загальними умовами перевезення вантажів обов"язок експедитора та перевізника доставити товар в обумовлені строки та непошкодженим передбачено умовами укладеного договору та приписами ст. 918-923 , 929 ЦК України .

Загальні положення про перевезення викладені в ст.908 ЦК України , відповідно до котрої перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Частиною першою статті 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.4 ст.306 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаною з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 929 ЦК України , 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов'язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Положеннями Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» встановлене, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно - експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Відповідно до положень статті 932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором, до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.14 між відповідачем (виконавець) та ФОП Причина І.В. (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування № 57, відповідно до умов якого експедитор надає інформацію по замовнику, а виконавець бере на себе зобов'язання від свого імені підписати прямий договір із замовником та здійснити перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом в межах території України або країн материка Євразії

Відповідно до п.1.3 договору транспортного експедирування № 57 експедитор надає виконавцеві контактну та адресову інформацію по замовнику після підписання даного договору та заявки до даного договору та листа гарантії. Інформація по замовнику надається експедитором на електронну пошту виконавця (яка зазначена в заявці до даного договору) або мобільний телефон виконавця ви водія виконавця через смс-повідомлення (які зазначені в заявці до даного договору).

З пояснень ФОП Причина І.В. вбачається що ним на виконання умов договору транспортного експедирування № 57 було погоджено умови перевезення та направлено замовнику - ТОВ «Транспортна компанія Лідеравто» контактні дані (телефон та адресу електронної пошти) перевізника - ТОВ «Валпас». За надані ФОП Причина І.В. експедиторські (інформаційні) послуги, відповідачем було сплачено останньому 200,00 грн, що відповідає п.4.3 договору транспортного експедирування № 57.

Крім того, відповідачем було надано суду копію заявки, складеної в електронній формі, на виконання транспортних послуг, що містить наступну інформацію: маршрут: Бориспіль - Пересічне, вантаж - сировина на палетах, вага - 21 т, перевізник - ТОВ «Валпас», ПІБ водія Носенко М.І., автомобіль Рено АА 8720НІ, причіп АА8389ХО, документ водія паспорт НК 538538, дата та час завантаження 14.05.14, адреса вивантаження - Харківська обл..с. Пересічне., умови оплати 5700 грн. готівкою при вивантаженні. Замовник перевезення - ТОВ «Транспортна компанія Лідеравто».

За твердженням відповідача та третьої особи-4, ТОВ «Райф» безпосередньо до перевезення ТОВ «Валпас» не залучав, заявка на виконання транспортних послуг від 14.05.14, що надана позивачем та нібито укладена між позивачем та відповідачем, відповідачем не підписувалась та печаткою не скріплювалась.

На вимогу суду надати оригінал заявки на виконання транспортних послуг від 14.05.14 між позивачем та відповідачем, позивач повідомив, що її складено тільки в електронній формі.

Колегія суддів зазначає, що оригінал довіреності № 19 від 14.05.14 ані позивачем, ані третьою особою-1 для огляду надано не було, в той час як водій Носенко М.І. повідомив, що підпис на довіреності та видатковій накладній № 00000000038 від 14.05.14 йому не належить.

Клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи учасниками процесу не заявлялись, крім того, проведення судової експертизи заявок на виконання транспортних послуг від 14.05.14, на які посилаються позивач та відповідач, а також довіреності № 19 від 14.05.14 на отримання матеріальних цінностей унеможливлюється відсутністю у сторін оригіналів вказаних документів. Відповідно до п.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (1. Почеркознавча експертиза), що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.3.1 договору поставки, укладеного між позивачем та третьою особою-1, ціни на товар встановлюються в гривнях та зазначені в рахунках-фактурах, згідно підписаних сторонами специфікацій. Покупець здійснює 100% оплату узгодженої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури протягом 30 календарних днів з дати поставки товару (п.3.4 договору). В той же час з матеріалів справи вбачається, що оплата за товар буда здійснена позивачем 27.05.14 на суму 25109,38 грн. згідно платіжного доручення № 563, 29.05.14 на суму 150000,00 грн. згідно платіжного доручення № 569 та 30.05.14 на суму 120000,00 грн. згідно платіжного доручення № 571. Таким чином, позивач вже після виявлення факту начебто недоставки йому відповідачем товару, який зафіксовано представниками позивача в Акті 16.05.14 та доповідній записці від 16.05.14, здійснив оплату за вказаний товар третій особі-1.

В довіреності № 19 від 14.05.14 на отримання матеріальних цінностей - полівінілхлорид марки SE 950 Shintechi в кількості 21 000 кг, водієм Носенко М.І. зазначено, що останню видано за рахунком-фактурою № 00000000039 від 14.05.14. В той же час в рахунку-фактурі № 00000000039 від 14.05.14. зазначено про поставку 42000 кг полівінілхлорид марки SE 950 Shintechi.

Таким чином, позивачем не було доведено суду належними доказами, що між ним та відповідачем було укладено договір перевезення спірного вантажу.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, підставою для застосування норм ст. 224-225 ГК України є наявність між суб'єктами господарювання господарського зобов'язання, яке було порушено, що виключається у разі встановлення факту неукладеності договору.

Суд зазначає, що якщо одна із сторін неукладеного договору здійснить дії, спрямовані на його виконання, вона може захистити свої права, застосувавши положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України, проте такі вимоги позивачем заявлені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Наразі, одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання відповідно до вимог ст. 20 Господарського кодексу України є примусове виконання обов'язку в натурі.

Разом з тим, звертаючись до господарського суду, позивач вказує у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначає, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Натомість, вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

При цьому, приписами ч. 2 ст. 21 ГПК України встановлено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Колегія суддів зазначає, що під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Проте, обставини, на які посилається позивач, не свідчать про наявність у нього порушеного суб'єктивного права з боку відповідача.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5691,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 30.03.2015 р.

Судді Л.Г. Пукшин - головуючий

Л.Д. Головатюк

С.В. Стасюк