Рішення

від 26.03.2015 по справі 917/328/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015 р. Справа №917/328/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнсон", вул. М. Бірюзова, 13, м. Полтава, 36014

до1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. Щорса, 36Б, м. Київ, 01133,

2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36040

про стягнення грошових коштів у розмірі 1 330 803,80 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: Брюховецький О. В., дов. № 30 від 16.02.2015 р., Сліпченко Ю. А., посв. № 398,

від відповідача 1: не з'явились,

від відповідача 2: не з'явились.

Розглядається позовна заява стягнення заборгованості за договором банківського вкладу "Класичний плюс" № Д-2007899/115/1966 від 23.05.2014 р. та договором поруки від 22.08.2014 р. у розмірі 1 330 803,80 грн., з яких: 1 150 000,00 грн. - сума вкладу, 97 544,64 грн. - проценти, 7 809,58 грн. - 3 % річних, 74 449,70 грн. - інфляційні нарахування та 1000, 00 грн. - сума боргу відповідно до договору поруки.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідачі не виконали належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивачем через канцелярію суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 3030 від 05.03.2015 р.), відповідно до якої заявлені вимоги про стягнення частини суми вкладу у розмірі 1000,00 грн., частини суми процентів у розмірі 100,00 грн., частини суми 3% річних у розмірі 100,00 грн., частини суми інфляційних нарахувань у розмірі 100,00 грн., 100,00 грн. - суми боргу відповідно до договору поруки.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви, судом розглядаються вимоги про стягнення частини суми вкладу у розмірі 1000,00 грн., частини суми процентів у розмірі 100,00 грн., частини суми 3% річних у розмірі 100,00 грн., частини суми інфляційних нарахувань у розмірі 100,00 грн., 100,00 грн. - суми боргу відповідно до договору поруки.

Відповідачем 1 через канцелярію суду надано заяву про перенесення судового засідання на іншу дату у зв"язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (вх. № 4228 від 25.03.2015 р.).

Суд відхилив це клопотання за відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.77 ГПК України.

Згідно зі ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представника відповідача у судове засідання 26.03.2015р. не унеможливлює розгляд справи № 917/328/15, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України. Такою підставою не є і нереалізація відповідачем права за ст.22 ГПК України на участь у справі.

У п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зважаючи на те, що суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Відповідач 2 двічі був належним чином повідомлений про час, день та місце судових засідань, відзив на позов не надав. Ухвали, що направлялися відповідачу 2 за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:

23 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - відповідач 1,банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнсон» (далі - позивач, вкладник,кредитор) було укладено договір банківського вкладу «Класичний» № Д-27899/01/1946 (далі - договір від 23.04.2014 р.).

Відповідно до статті 1 "Предмет договору" вищезазначеного договору від 23.04.2014 р., банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № НОМЕР_2 (далі - рахунок), а вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 400 000,00 грн. (далі - вклад) , на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Внесення вкладником грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі виписки про рух коштів.

Вклад розміщується на строк з дати зарахування коштів на рахунок по 23.05.2014 року включно. Внесення вкладником коштів на рахунок має бути здійснено протягом 5 робочих днів з дати підписання цього договору.

Вкладник має право здійснювати додаткове внесення коштів на рахунок. Банк має право встановлювати обмеження щодо додаткового внесення коштів на рахунок в сумах, які визначаються внутрішніми нормативними документами банку, про встановлення таких обмежень банк зобов'язаний письмово повідомити вкладника шляхом направлення відповідного листа протягом 3-х банківських днів з дати прийняття банком такого рішення.

Статтею 2 договору від 23.04.2014 р. передбачено, що процентна ставка за вкладом становить 22 % відсотки річних. Нарахування процентів на вклад здійснюється за фактичну кількість днів у місяці та році (28-29-30-31/365-366). При. розрахунку процентів враховується фактичний залишок коштів на рахунку станом на кінець кожного календарного дня періоду, за який здійснюється нарахування процентів. Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження коштів на рахунок, до дня, який передує їх поверненню вкладникові або списанню з рахунка з інших підстав. Сплата нарахованих процентів здійснюється щомісячно, в перший робочий день кожного календарного місяця, що слідує за розрахунковим, а також в день закриття рахунку, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_4 відкритий в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023.

Відповідно до п. 2.6 договору від 223.04.2014 р., в останній день строку, на який був розміщений вклад, банк перераховує суму вкладу та суму нарахованих процентів на поточний рахунок клієнта, визначений в п.2.2 цього договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, 23.04.2014 р. позивач вніс на вкладний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 867 від 23 квітня 2014 р.

Згідно з пунктом 1.4. договору від 23.04.2014 р., ТОВ "Юнсон" також було внесено на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 750 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 899 від 05.05.2014 р.

Внесення вищезазначених коштів позивачем на вкладний рахунок у банк також підтверджується випискою банку по особовим рахункам з 05.05.2014 р. по 06.05.2014 р.

23.05.2014 р. між відповідачем 1 та позивачем було укладено договір банківського вкладу "Класичний плюс" № Д-2007899/115/1966 (далі - договір від 23.05.2014 р.), відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний рахунок НОМЕР_3, а вкладник вносить на рахунок грошові кошти в сумі 1 150 000,00 грн. на умовах т в порядку, визначених цим договором. Також, 22.08.2014 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 23.05.2014 р.

Відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 договору від 23.05.2014 р., внесення вкладником грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі виписки про рух коштів. Вклад залучається на строк з моменту зарахування коштів на рахунок по 25.08.2014 р. включно.

Відповідно до п. 2.6 договору від 23.05.2014 р., в останній день строку, на який був розміщений вклад, банк перераховує суму вкладу та суму нарахованих процентів на поточний рахунок вкладника, визначений в п.2.2 цього договору.

Згідно з додатковою угодою № 1 до договору від 23.05.2014 р., сторони домовились продовжити (пролонгувати) строк залучення депозитного вкладу до 26.11.2014 р. включно.

Випискою банку по особовим рахункам за 23.05.2014 р. підтверджується перерахування позивачем 1 150 000,00 грн. на вкладний рахунок по договору від 23.05.2015 р.

28.11.2014 p. TOB «Юнсон» отримало від ПАТ «Укрсоцбанк» довідку про те, що на рахунок № НОМЕР_4 відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) за період з 26.11.2014 р. по 28.11.2014 р. перерахування від відповідача 1 не надходили.

01.12.2014 р. ТОВ «Юнсон» направив на адресу ПАТ "Дельта Банк" лист (вих. № 161 від 01.12.2014 р.) з вимогою виконання умов договору від 23.05.2014 р. щодо перерахування суми вкладу та нарахованих процентів на поточний рахунок Вкладника - № НОМЕР_4, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).

Як зазначає позивач, внаслідок порушення відповідачем1 зобов'язання щодо повернення позивачу вкладу в розмірі 1 150,000,00 грн., відповідно до умов договору від 23.05.2014 р. та додаткової угоди № 1, у відповідача 1 перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1 150 000,00 грн. З урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача частину суми вкладу у розмірі 1000,00 грн.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно підпункту 7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. (пп.7.1.4. п.7.1. ст.7 цього Закону).

Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003року №492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за №1172/8493 (далі - Інструкція).

За п.1.5. Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору (п.1.8 Інструкції).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем 1 не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів повернення вкладу відповідно до умов договору від 23.05.2014 р. та додаткової угоди 1 не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення частини вкладу у розмірі 1 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 частини процентів по депозиту у розмірі 100,00 грн. грн. за період з 25.08.2014 р. по 25.11.2014 р.

При вирішенні цього питання по суті господарський суд виходить з наступного:

З наданого позивачем розрахунку 18 % річних на депозит вбачається, що сума процентів нарахована за період з 25.08.2014 р. по 12.02.2015 р. на суму неповернутого депозиту (у розмірі 1 150 000,00 грн.) і становить 97 544,64 грн. З урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 1 частину нарахованих 18 % річних, а саме - 100,00 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до Відповідно до ч.5 ст.1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Статтею 2 договору від 23.05.2014 р. передбачено, що процентна ставка за вкладом становить 18,0 % відсотки річних. Нарахування процентів на вклад здійснюється за фактичну кількість днів у місяці та році (28-29-30-31/365-366). При розрахунку процентів враховується фактичний залишок коштів на рахунку станом на кінець кожного календарного дня періоду, за який здійснюється нарахування процентів. Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження коштів на рахунок, до дня, який передує їх поверненню вкладникові або списанню з рахунка з інших підстав. Сплата нарахованих процентів здійснюється в кінці строку цього договору шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_4 відкритий в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку 18 % річних на депозит, відповідачу 1 нарахована сума процентів за період з 25.08.2014 р. по 12.02.2015 р. на суму неповернутого депозиту (у розмірі 1 150 000,00 грн.) і становить 97 544,64 грн. З урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 1 частину нарахованих 18 % річних, а саме - 100,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано 3% річних за період з 26.11.2014 р. по 12.02.2015 р. у розмірі 7 809,58 грн. та інфляційні нарахування за період з 01.12.2014 р. по 01.02.2015 р. у розмірі 74 449,70 грн. З урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 1 частину нарахованих 3 % річних у розмірі 100,00 грн. та частину інфляційних нарахувань у розмірі 100,00 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 18 % річних, 3% річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

22.08.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юнсон» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у обсязі 1000,00 грн. за своєчасне і повне виконання зобов'язань Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» по договору банківського вкладу «класичний плюс» № Д-2007899/115/1966 від 23 травня 2014 р. з додатковою угодою від 22 серпня 2014 р.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, у разі невиконання боржником зобов'язань за договором банківського вкладу «класичний плюс» № Д-2007899/115/1966 від 23 травня 2014 р. з додатковою угодою від 22 серпня 2014 р., поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у обсязі 1000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору поруки, цей договір є чинним з моменту підписання і діє до повного виконання договору банківського вкладу «класичний плюс» № Д-2007899/115/1966 від 23 травня 2014 р. з додатковою угодою від 22 серпня 2014 р.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У відповідності з ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з сі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв'язку з порушенням відповідачем 1 зобов'язання щодо повернення вкладу та сплати процентів, позивач заявляє про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в солідарному порядку 100,00 грн. на підставі договору поруки від 22 серпня 2014 р. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 3030 від 05.03.2015 р.).

Відповідачем 2 не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати позивачу 100,00 грн. відповідно до умов договору поруки не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 100,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"(вул. Щорса, 36Б, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, к/р 32002140001 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнсон" (вул. М. Бірюзова, 13, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 21045544, п/р НОМЕР_4 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) частину суми основного боргу (вкладу) у розмірі 1000,00 грн., частину суми 18% річних у розмірі 100,00 грн., частину суми 3% річних у розмірі 100,00 грн., частину інфляційних нарахувань у розмірі 100,00 грн. та 1 686,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36040, іден. код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_5 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнсон" (вул. М. Бірюзова, 13, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 21045544, п/р НОМЕР_4 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) суму боргу у розмірі 100,00 грн. та 140,54 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

Суддя Киричук О.А.