ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3063/14
Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
представника позивача Бойко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Білозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 3 вимоги від 29.07.2014 р. №42-13/1008 про усунення порушень,-
В С Т А Н О В И В:
05 серпня 2014 року Білозерська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі - відповідач, ДФІ), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 126-127), просила визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 3 вимоги від 29.07.2014 р. №42-13/1008 про усунення порушень.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки ДФІ про порушення Лікарнею вимог законодавства щодо фактів покриття витрат спеціального фонду державного бюджету за рахунок загального фонду, а також покриття витрат орендаря за спожиті ним послуги за рахунок коштів загального фонду є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах законодавства, що регулює порядок використання коштів державного бюджету. Позивач вважає п. 2 та п. 3 вимоги ДФІ про усунення порушень, виявлених ревізією, протиправними та просив задовольнити позов повністю.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року адміністративний позов Білозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовано пункти 2 та 3 вимоги від 29.07.2014 р. №42-13/1008 про усунення порушень.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна фінансова інспекція в Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити повністю у задоволенні позову Білозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Бойко Н.П., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що сформованим за наслідками ревізії пунктом 2 вимоги ДФІ вимагає від позивача усунути порушення шляхом зменшення бюджетних асигнувань загального фонду кошторису Лікарні за КПКВ 2802030 на суму 43 425,50 грн. У разі недостатності невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетною програмою у цілому для зменшення бюджетних асигнувань врахувати обсяг бюджетних асигнувань на наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планових граничних обсягів і видатків на відповідну суму, тобто, ставиться питання про відшкодування виявлених збитків.
Пунктом 3 вимоги ДФІ від позивача вимагається стягнути з ТОВ «Укрветпромпостач» кошти в сумі 9 862.68 грн. та Управління ветеринарної медицини в Білозерському районі в сумі 12 503,8 грн. на рахунок лікарні, що також свідчить про те, що відповідач вимагає від позивача відшкодування виявлених збитків.
Вважаючи пункти 2 та 3 вимоги відповідача від 29.07.2014 р. №42-13/1008 протиправними, Білозерська державна лікарня ветеринарної медицини звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача при винесенні оскаржуваної вимоги є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), її визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).
Держфініспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085/2010.
Частиною першою статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2939-ХІІ) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Пункт 7 статті 10 Закону №2939-XII закріплює право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).
За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
За змістом частини шостої статті 2 Закону №2939-XII порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги про усунення порушень та недоліків, виявлених під час ревізії Лікарні. При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2014 року (№21-368а14).
Крім того, з пояснень представника позивача вбачається, що відповідач вже звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання позивача виконати п. 2 та п. 3 вимоги від 29.07.2014 р. №42-13/1008
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову Білозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.
Відтак, апеляційна Державної фінансової інспекції в Херсонській області підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області - задовольнити повністю.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.
У задоволенні адміністративного позову Білозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 3 вимоги від 29.07.2014 р. №42-13/1008 про усунення порушень - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2015 |
Оприлюднено | 06.04.2015 |
Номер документу | 43359328 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Скрипченко В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні