Постанова

від 24.03.2015 по справі 5023/9705/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 5023/9705/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргуДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року у справі господарського суду№ 5023/9705/11 Харківської області за заявоюПриватного підприємства "Юнісофт" доПриватного підприємства "Дверная служба" провизнання банкрутом ліквідаторЦимберов Д.І. за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2011 року порушено провадження у справі №5023/9705/11 про банкрутство Приватного підприємства "Дверная служба" (далі - боржника) за заявою Приватного підприємства "Юнісофт" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) , введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Цимберова Д.І. (том 1, а.с. 2 - 3).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 16.01.2012 року визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 260 000 грн. (том 1, а.с. 61 - 63).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Харківської області від 03.04.2012 року затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів на загальну суму 4 494 368, 55 грн., в тому числі: ПП "Юнісофт" на суму 1 260 000 грн. (4 черга), ПП "Талант Трейдінг" на суму 3 234 368, 55 грн. (4 черга) (том 1, а.с. 97 - 98).

Постановою господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Цимберова Д.І., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру у справі (том 1, а.с. 119 - 122).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року, відмовлено у задоволенні скарги Харківської обласної митниці на дії ліквідатора, затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - ПП "Дверная служба", визнано вимоги ПП "Юнісофт" на суму 1 260 000 грн. та ПП "Талант Трейдінг" на суму 3 234 368, 55 грн. погашеними, провадження у справі припинено (том 3, а.с. 138-142, том 4, а.с. 35-46).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 року рішення судів першої та апеляційної інстанції про завершення ліквідаційної процедури підприємства-боржника скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції на стадії ліквідаційної процедури з огляду на невідповідність положенням статей 22, 25, 32 Закону про банкрутство висновків судів про можливість дострокового завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором всіх дій в ході ліквідаційної процедури, а також помилкове затвердження судами ліквідаційного балансу боржника, який відсутній в матеріалах справи та не досліджувався на предмет повноти та достовірності відображених у ньому даних про активи та пасиви підприємства-банкрута (том 4, а.с. 103 - 110) .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2012 року справа №5023/9705/11 прийнята до розгляду за наслідком автоматичного розподілу суддею Усатим В.О., звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс призначено до розгляду на 12.02.2013 року (том 4, а.с. 114 - 115) .

12.02.2013 року, 14.03.2013 року, 25.04.2013 року та 03.03.2014 року ліквідатор банкрута Цимберов Д.І. подавав до господарського суду Звіти про виконану ним роботу з ліквідації ПП "Дверная служба", розгляд яких неодноразово відкладався ухвалами суду першої інстанції (том 5, а.с. 3-10, 17-18, 21, 29-40, 46-47, 74-85, 100-102, 149-151, том 6, а.с. 82-84, 86-96, 100-101, 124-125, 135-136, 148-150, 172-174).

14.10.2014 року до господарського суду надійшов Звіт ліквідатора Цимберова Д.І. за вих. №05/83 від 14.10.2014 року, складений за наслідком проведення ліквідаційної процедури у справі, та ліквідаційний баланс банкрута станом на 14.10.2014 року (том 6, а.с. 185-214).

Розглянувши подані документі у судовому засіданні від 14.10.2014 року (суддя Усатий В.О.) , місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 14.10.2014 року, ліквідував юридичну особу ПП "Дверная служба", провадження у справі припинив, зобов'язав державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку (том 6, а.с. 218 - 221). Судове рішення мотивоване виконанням вказівок касаційного суду при скасуванні попереднього рішення про затвердження звіту ліквідатора, встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації, в тому числі й ліквідаційного балансу банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з відсутністю у боржника активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, як контролюючий орган, в якому підприємство-боржник перебувало на обліку як платник податків, (далі - скаржник) звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника від 14.10.2014 року, справу передати до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Апеляційна скарга мотивована передчасністю висновків місцевого господарського суду про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з огляду на неповноту здійснених ліквідатором дій в ході процедури ліквідації щодо розшуку активів боржника з посиланням на встановлені рішенням суду в адміністративній справі №820/10434/13-а обставини наявності у боржника дебіторської заборгованості на загальну суму 72 299 643, 90 грн., що підтверджена простим векселем №0551559 від 30.09.2011 року з датою платежу за векселем - 30.09.2015 року, емітованим фізичною особою-підприємцем Карцевим Р.В., та нез'ясування можливості погашення за рахунок зазначених грошових коштів кредиторської заборгованості боржника на загальну суму 4 494 368, 55 грн., що мало б наслідком відновлення його платоспроможності. Також, податкова інспекція зазначила, що затверджуючи ліквідаційний баланс боржника-платника податків та ліквідовуючи його як юридичну особу, суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 року у справі №820/5048/14, якою скасовано податкові-повідомлення рішення про збільшення сум грошових зобов'язань боржника зі сплати податкових платежів за період з 01.07.2010 року по 23.05.2013 року, не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку, що в цілому виключає можливість завершення ліквідаційної процедури боржника, як платника податків, до узгодження спірної суми його податкового боргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Фоміна В.О., Шевель О.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року у справі - без змін з тих же підстав (том 7, а.с. 43 - 52) .

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 14.01.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 14.10.2014 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 129 Конституції України, статті 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статей 54, 78 Податкового кодексу України, статей 4, 22 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник доводить помилковість висновків судів про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту дій ліквідатора Цимберова Д.І. з виявлення дебіторської заборгованості боржника, яку можна було б спрямувати на погашення його кредиторських вимог, що не відповідає положенням законодавства про банкрутство щодо повноважень ліквідатора банкрута в ліквідаційній процедурі. Також, контролюючий орган зазначив про наявність у боржника неузгодженої заборгованості зі сплати донарахованих йому сум податкових платежів на підставі податкових повідомлень-рішень на суму понад 84 млн. грн., які оскаржуються в судовому порядку у справі №820/5048/14, у зв'язку з чим затвердження ліквідаційного балансу підприємства-банкрута та його ліквідація як юридичної особи є передчасними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 14.01.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 14.10.2014 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 22 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013 року) визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження : виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута ; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту ; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи-банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Справа про банкрутство ПП "Дверная служба" порушена ухвалою суду від 22.11.2011 року за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою згідно Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року (том 1, а.с. 2-3).

Матеріалами справи підтверджується затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою попереднього засідання від 03.04.2012 року, до складу якого включено вимоги ПП "Юнісофт" на суму 1 260 000 грн. (4 черга), ПП "Талант Трейдінг" на суму 3 234 368, 55 грн. (4 черга), а всього вимог конкурсних кредиторів на суму 4 494 368, 55 грн. (том 1, а.с. 97 - 98).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою суду першої інстанції від 10.04.2012 року, боржника - ПП "Дверная служба" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Цимберова Д.І. (том 1, а.с. 119 - 122).

При новому розгляді справи на стадії ліквідаційної процедури судами прийнято до уваги та дано оцінку, як належним доказам проведення ліквідаційної процедури та формування пасиву боржника згідно ліквідаційного балансу на загальну суму 4 494,4 тис. грн., що виключає можливість подальшого здійснення ним господарської діяльності, поданим ліквідатором Цимберовим Д.І. Звіту за час проведення ліквідаційної процедури ПП "Дверная служба" за вих. №05/83 від 14.10.2014 року, ліквідаційному балансу станом на 14.10.2014 року, акту інвентаризації активів та зобов'язань банкрута від 24.04.2012 року, відомостям з державних реєстрів прав на нерухоме майно інших юридичних осіб, заборон рухомого та нерухомого майна, довідкам відповідних органів про відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності, відомостям органу державної виконавчої служби про відсутність на виконанні виконавчих документів щодо підприємства-банкрута, реєстру непогашених вимог кредиторів на загальну суму 4 494 368, 55 грн., протоколу №5 засідання комітету кредиторів боржника від 03.03.2014 року про затвердження звіту ліквідатора та прийняття рішення клопотати перед господарським судом про затвердження звіту ліквідатора Цимберова Д.І. та ліквідаційного балансу банкрута .

Колегія суддів касаційного суду звертає увагу, що при скасуванні судових рішень про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію боржника Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 року, зазначалось про необхідність при новому розгляді справи дослідити належність та повноту дій ліквідатора з виявлення активів боржника в ході ліквідаційної процедури, відповідність закону оформлення ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута станом на момент завершення ліквідаційної процедури та виправити помилки ліквідатора, допущені ним при наданні до матеріалів даної справи документів боржника.

Затверджуючи звіт ліквідатора Цимберова Д.І. від 14.10.2014 року, складений за підсумками ліквідаційної процедури банкрута, та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не надав жодної оцінки тим обставинами, що зазначений звіт не подавався ліквідатором на розгляд комітету кредиторів боржника, що не узгоджується з вимогами статей 16, 32 Закону про банкрутство та з правовою позицією Верховного Суду України згідно пункту 58 Постанови №15 "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009 року про те, що ухвала про завершення ліквідаційної процедури боржника є законною за умови прийняття рішення про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу більшістю голосів дійсних членів комітету кредиторів боржника, які проголосували кількістю голосів, належних кредиторам на етапі проведення ліквідаційної процедури.

При цьому, висновок суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на засіданні комітету кредиторів від 25.04.2013 року не підтверджений належними та достатніми доказами, оскільки в матеріалах справи відсутній протокол про проведення комітетом кредиторів ПП "Дверная служба" 25.04.2013 року засідання з розгляду звіту ліквідатора за підсумками проведення ліквідаційної процедури банкрута та його затвердження комітетом кредиторів.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що з протоколу №5 зборів комітету кредиторів ПП "Дверная служба" від 03.03.2014 року, який апеляційним судом було взято до уваги, як належний доказ затвердження комітетом кредиторів звіту ліквідатора за підсумками проведення ліквідаційної процедури у справі, вбачається схвалення комітетом кредиторів звіту ліквідатора про проведену роботу станом на 03.03.2014 року, що не узгоджується з положеннями частини 1 статті 32 Закону про банкрутство про подання ліквідатором банкрута до господарського суду на затвердження звіту ліквідатора з додатками, складеного за наслідками проведення всієї ліквідаційної процедури боржника, а не її частини (том 6, а.с. 86 - 92).

Суди попередніх інстанцій не досліджували звіту ліквідатора від 14.10.2014 року на предмет повноти доданих до нього документів, передбачених частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство. Так, у додатках до зазначеного звіту відсутній реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів на момент завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, при складанні ліквідаційного балансу від 14.10.2014 року ліквідатор Цимберов Д.І. використав зразок балансу згідно Додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року. Однак, зазначений нормативно-правовий акт втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013 року, в Додатку №1 до якого наведено типову форму балансу (Звіту про фінансовий стан) підприємства як документа, що відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що у розділі балансу "Актив" згідно стандартів бухгалтерського обліку у графах "довгострокові фінансові інвестиції", "довгострокова дебіторська заборгованість", "інші необоротні активи" повинні відображатись фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент; заборгованість третіх осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу; інші необоротні активи. Отже, в даній частині балансу повинні знайти своє відображення отримані боржником фінансові та матеріальні активи, в тому числі дебіторська заборгованість, що виникли внаслідок господарської діяльності підприємства-боржника, до моменту порушення щодо нього справи про банкрутство та не припинилися до моменту введення ліквідаційної процедури, оскільки процедура розпорядження майном тривала 4,5 місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, листом за вх. №12032 від 08.04.2014 року податкова інспекція, в якій боржник перебував на обліку як платник податків, зазначила про наявність у боржника дебіторської заборгованості на суму 73 299 643, 90 грн., що виникла внаслідок господарської діяльності ПП "Дверная служба" з поставки видавничої продукції фізичній особі-підприємцю Карцеву Р.В., розрахунки за яку грошовими коштами не відбулися, а боржнику було видано простий вексель серії АА №0551559 від 30.09.2011 року, що підтверджує безумовне зобов'язання покупця сплатити на користь боржника-постачальника 73 299 643, 90 грн. (том 6, а.с. 119).

Разом з тим, графи поданого ліквідатором Цимберовим Д.І. ліквідаційного балансу ПП "Дверная служба" від 14.10.2014 року в розділі "Актив", які повинні відображати відомості щодо довгострокової дебіторської заборгованості та інших оборотних активів боржника, є пустими, на що суди першої та апеляційної інстанції, увагу не звернули та не дослідили на предмет підтвердження належними та достатніми доказами доводів ліквідатора банкрута про погашення підприємством-боржником за рахунок спірного векселя, як боргового цінного папера, його поточної заборгованості перед кредиторами (том 6, а.с. 190, 130).

Відтак, поданий ліквідатором на затвердження до місцевого господарського суду ліквідаційний баланс підприємства-банкрута станом на 14.10.2014 року не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з виключенням боржника з ЄДРПОУ, як такого, в якого відсутні активи, які можна спрямувати на задоволення грошових вимог кредиторів.

Отже, висновки суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури не відповідають вимогам статей 22, 25, 32 Закону про банкрутство та є передчасними, на що апеляційний суд уваги не звернув.

Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 43, 101, 111 12 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, врахування вказівок суду касаційної інстанції при скасуванні судових актів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову апеляційного суду від 14.01.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 14.10.2014 року у даній справі необхідно скасувати як такі, що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що при подальшому розгляді справи суду належить вирішити питання про продовження строків ліквідаційної процедури в порядку частини 2 статті 22 та частини 4 статті 32 Закону про банкрутство із призначенням нового ліквідатора боржника або без заміни ліквідатора; зобов'язати ліквідатора вжити належних дій з виявлення активів боржника, а саме перевірити наявність у боржника дебіторської заборгованості на суму 73 299 643, 90 грн., яка підтверджена простим векселем серії АА №0551559 від 30.09.2011 року, емітованим фізичною особою-підприємцем Карцевим Р.В., та вжити заходів щодо стягнення заборгованості за векселем, або заходів щодо визнання недійсними сумнівних угод боржника; дослідити чи є у підприємства-боржника поточна заборгованість зі сплати податкових платежів, донарахованих йому на підставі податкових повідомлень-рішень, з огляду на прийняття Харківським апеляційним адміністративним судом Ухвали від 18.02.2015 року у справі №820/5048/14 за позовом ПП "Дверная служба" в особі ліквідатора Цимберова Д.І. до ДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та розглянути вимоги податкового органу в судовому засіданні, як спірні, за наявності подання скарги ДПІ на відмову ліквідатора про визнання її вимог у справі про банкрутство; скласти реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів на момент завершення ліквідаційної процедури у справі; скласти ліквідаційний баланс банкрута, який за формою та змістом відповідатиме нормам та стандартам бухгалтерського обліку, та за результатами проведених заходів з ліквідації банкрута скласти та подати до суду на затвердження попередньо обговорений на засіданні комітету кредиторів боржника повний звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру (з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 10.04.2012 року) з додатками, передбаченими частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Дверная служба" (61129, Харківська область, місто Харків, вул. Героїв праці, 47, кв. 213, код ЄДРПОУ 32562863) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року у справі №5023/9705/11 скасувати.

Справу №5023/9705/11 направити на розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Приватного підприємства "Дверная служба" (61129, Харківська область, місто Харків, вул. Героїв праці, 47, кв. 213, код ЄДРПОУ 32562863) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2015 року та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Дверная служба".

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський