Рішення

від 25.03.2015 по справі 405/7670/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/600/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Франко В. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:Головуючого : судді Франко В.А.,

суддів : Белінської І.М., Чельник О.І.

при секретарі Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 січня 2015 року у справі за позовом Кіровоградського інституту розвитку людини до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану освітню послугу.

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2014 року позивач звернувся в суд м. Кіровограда з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надану освітню послугу зазначивши, що 01.09.2010 року між Кіровоградським інститутом розвитку людини «Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір №1413-10, відповідно до якого позивач зобов`язався за рахунок коштів відповідача здійснювати навчання її доньки ОСОБА_3 на денній формі за спеціальністю «Видавнича справа та редагування» за період 2010-2014 роки та видати документ про освіту державного зразка диплом «бакалавра».

Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно з пункту 5.2 Договору сторони між собою погодили розмір відшкодування витрат за надання освітньої послуги -16000, 00 грн.

Пунктами 5.4, 5.5.2 Договору визначено, що відповідач відшкодовує витрати готівкою по семестрах : за перший семестр - на момент укладення договору та наступні платежі до 25 січня і до 25 серпня кожного навчального року.

Так взяті на себе зобов'язання Позивач виконав у повному обсязі і ОСОБА_3 отримала диплом бакалавра.

Проте, всупереч договірних умов, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка на день звернення до суду склала 2 734 грн.

Згідно п.6.3 Договору за несвоєчасне виконання Замовником своїх обов'язків за даним договором він повинен сплатити пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

З посиланням на статті 530, 525,526, 610, 625, 901 ЦК України позивач зазначає, що у зв'язку з безпідставною відмовою відповідача належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, заборгованість за надану освітню послугу складає в загальній сумі 15033,17 грн; з яких - 2734,00 грн. - заборгованість за навчання, 11698,29 грн. - пеня; 510,24 грн. - інфляційне збільшення та 190,64 грн. - 3% річних, яку і просив зтягнути з відповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.01.2015 року позов Кіровоградського інституту розвитку людини до ОСОБА_2було задоволено частково в загальній сумі 6 168,88 грн., з яких : 2734 грн.- заборгованість за навчання; 2734 грн. - пеня; 510,24. - інфляційне збільшення; 190,64 грн- 3% річних.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання з судовими витратами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, зокрема що суд не звернув увагу на те, що відповідно до п.7.1 Договору „ у разі порушення або невиконання однією зі Сторін умов Договору , як наслідок, він припиняється", однак адміністрація навчального закладу продовжувала надавати освітню послугу.

Позивач навмисно не повідомив суд про , який є невід'ємною частиною договору той факт, що між сторонами було укладено також додаток до договору про навчання, , зі змісту якого випливає, що сторони можуть встановлювати спеціальні ціни на підставі Положення.

Відповідач, знаючи про норми Положення , заздалегідь погодила з навчальним закладом умови навчання студента, а саме її доньки ОСОБА_3, та отримання пільг по його оплаті на протязі всього терміну навчання.

Тобто, до укладання договору, який за своїм видом є публічним, сторонами було узгоджено, що студент, у разі укладення договору саме з цим вузом, враховуючи, що в даному вузі на постійній основі працює мати студента - відповідач по справі- йому будуть надаватись пільги по оплаті за навчання відповідно до „Положення про встановлення спеціальних цін для окремих категорій студентів університету"

Відповідно до п.3.1 Положення вирішенням питання надання пільг студентам та працівникам навчального закладу відноситься до компетенції Комісії по спеціальних цінах, а не до компетенції Вченої ради.

Зазначає також, що за її заявою на ім'я ректора учбового закладу від 02.09.2011 року про дозвіл на сплату коштів за навчання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частинами, по мірі отримання заробітної плати у зв'язку з тяжкими сімейними обставинами, навчальний заклад пішов назустріч своєму працівникові та не збирався стягувати з неї за несвоєчасну оплату за навчання пені та штрафи, оскільки затримка у виплаті заробітної плати доходила до 6 місяців, що є беззаперечною причино поважною причиною таких термінів сплати за навчання з боку ОСОБА_4.

Інститут жодного разу не надавав письмову вимогу або будь-яке попередження відповідачу про недопущення її доньки ОСОБА_3 до сесії, а напроти допустив її на всі сесії та до захисту диплому і видав диплом „Бакалавра".

Окрім того, студентка ОСОБА_3 щосеместрово подавала заяви на отримання пільг, а адміністрація інституту їх приймала.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник адвокат Багірян Є.Б. підтримали доводи апеляційної скарги. Представник позивача адвокат Кушніров О.М. заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 вересня 2010року між Кіровоградським інститутом розвитку людини «Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір про навчання, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача (замовника) здійснити його навчання на денній формі, за спеціальністю «Видавнича справа та редагування», I курс, бакалавр.(а.с.4)

Одним з обов`язків позивача у зазначеному договорі було інформування Замовника і Студента про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов`язки Сторін під час надання та отримання таких послуг (п. 2. 4 Договору).

Згідно з п.3.1 вказаного договору, відповідач повинен був своєчасно відшкодувати позивачеві витрати за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим Договором.

Крім того, згідно з п.3.2 Договору, відповідач повинен був щорічно сплачувати суму інфляції, що розраховується у відсотках від річної вартості освітньої послуги, визначеної у п. 5.2. даного договору.

У відповідності до п. 5.4 відповідач повинен був відшкодувати на користь позивача витрати безготівково та по семестрах..

Згідно з п. 6.1 договору за невиконання або не належне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.5.2 договору розмір відшкодування витрат за надання освітньої послуги становив 16 000грн. і розподілявся пропорційно по навчальних роках, по семестрах, до 25 січня та до 25 серпня кожного навчального року. За несвоєчасне виконання замовником своїх зобов'язань за даним Договором відповідно до п.6.3 договору він повинен сплатити пеню в розмірі 0.5% від несплаченої суми за кожен день прострочки(а.с.4).

До договору про навчання сторонами був укладений Додаток від 1.09.2010 року пункт 1.3. якого передбачає, що за домовленістю сторін Виконавець може встановлювати спеціальні ціни (не вище, ніж загальна вартість освітньої послуги, встановлена в Договорі) по відшкодуванню витрат за навчання на підставі Положення „Про спеціальні ціни для окремих категорій студентів Інституту „Україна».

Відповідно до п.1.5 Додатку при встановленні спеціальних цін на відшкодування витрат за навчання студентам - відмінникам оплата здійснюється посеместрово (а.с.56).

Положенням про встановлення спеціальних цін для окремих категорій студентів університету, затвердженого наказом Президента Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 12 липня 2010 р. № 81(а.с.80-83) та Положенням про встановлення спеціальних цін для окремих категорій студентів інституту, затвердженого наказом директора Кіровоградського інституту розвитку людини В. Я. Пупишевою від 09.01.2014 року №1(а.с.76-79) визначено категорії студентів, які мають право на відшкодування витрат за навчання за спеціальними цінами в інституті та встановлено порядок і розміри спеціальних цін, а також передбачено надання відстрочок в оплаті для окремих категорій студентів. Встановлення спеціальних цін оформлюється наказом за поданням Комісії зі встановлення спеціальних цін. Також Положенням передбачені підстави для відмови у встановленні спеціальних цін та їх скасування. Зокрема, у п.5.1.такою підставою визначено погіршення фінансового стану інституту (університету).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Наслідком невиконання умов договору є застосування штрафних санкцій(ст.ст.549,611 ЦК України).

Відповідно до ст.10,60 ЦПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено, ОСОБА_3 була зарахована на перший курс інституту і на підставі наказу № 292 від 14.09.2010 року ,наказу № 14 від 15.02.2011 року, наказу №71/1 від 12.09.2011 року «Про диференційовану оплату за навчання» їй як студенці визначеної Положенням категорії, на 1, ІІ, та ІІІ семестри була надана знижка 50% оплати за навчання, відповідно до діючих на той час умов Положення.

При цьому вбачається, що ОСОБА_2 сплатила за весь період навчання доньки 8650 грн.(а.с.58-61)

Впродовж Vсеместру 2012 року та VI, VII семестрів 2013 року інститут не встановлював спеціальних цін для окремих категорій студентів через скрутне матеріальне становище інституту згідно з прийнятими рішеннями Вченої ради інституту від 12.09.2012року, 29.01.2013 року та 27.09.2013 року, що підтверджується протоколами засідання Вченої ради та листом за №614 від 24.11.2014 року(а.с.57).

Таким чином, доводи ОСОБА_2 щодо обов'язку інституту надавати знижку на оплату за весь час навчання, її доньки не відповідають умовам укладеного договору. Виконання нею навчального плану на «відмінно» не є єдиною і безумовною підставою для надання знижки на оплату за навчання.

За таких підстав суд дійшов правильного висновку щодо наявності заборгованості відповідача за надані позивачем освітні послуги у розмірі 2734 грн. відповідно розрахунку (а.с.75).

З підстав порушення умов договору щодо своєчасного виконання зобов'язань по оплаті за навчання, позивачем нарахована пеня у розмірі 11598,29 грн за весь час прострочки платежу. Суд, застосовуючи правила позовної давності, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, у межах річного строку, визначив розмір пені 6 929,47 грн..

З урахуванням матеріального становища сім'ї відповідача, а саме, що ОСОБА_2, яка працюючи у даному навчальному закладі своєчасно не отримувала заробітну плату і не могла внести платежі у встановлені договором строки, на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, дійшов висновку про зменшення розміру пені до 2734 грн., тобто до суми основного боргу.

Несвоєчасне отримання заробітної плати викладачем інституту ОСОБА_2 протягом 2011-20014р.р. підтверджується довідками позивача (а.с.39-41)

З матеріалів справи убачається, що - ОСОБА_2 звернулась з заявою від 02.09.2011 року на ім`я ректора Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна» Барно О.М., в якої, посилаючись на тяжкі сімейні обставини, просила дозволити їй сплачувати кошти за весь період навчання її дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, частинами, по мірі отримання заробітної плати. Вказана заява була розглянута та задоволена, що підтверджується резолюцією ректора інституту(а.с.70).

За ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що сторонами договору були погоджені зміни до умов укладеного договору в частині строків оплати за навчання. Тому безпідставними є вимоги позивача в частині застосування штрафних санкцій за невиконання умов договору щодо внесення оплати за навчання у встановлені договором строки. Рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки наявність боргу за навчання є доведеною, суд правильно застосував наслідки порушення зобов'язання.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 січня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Кіровоградського інституту розвитку людини пені с розмірі 2734 грн. скасувати. В цій частині відмовити в позові Кіровоградському інституту розвитку людини

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді