Постанова

від 30.03.2015 по справі 910/16997/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р. Справа№ 910/16997/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014р.

у справі № 910/16997/14 (головуючий суддя Полякова К.В., судді Гумега О.В., Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Воля - кабель"

до Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ"

про відшкодування збитків, завданих порушенням договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Воля - кабель" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ" (далі - відповідач) про відшкодування збитків, завданих порушенням договору № 0106-0107/КУ/22/1 від 01.01.2006р. в розмірі 47 715,20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2014р. у справі № 910/16997/14 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 47 715,20 грн. збитків, завданих порушенням договору та 1 827,00 грн. судового збору.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини, положення ГК України, ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підстав для їх задоволення з огляду на ту обставину, що відповідачем порушено прийняте за Договором №0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006р. зобов'язання щодо надання позивачу гарантії на наявність відповідного дозволу від власника авторських та суміжних прав на публічно сповіщені відповідачем твори, що спричинило порушення таких прав власника.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на рішення від 18.12.2014р. у справі № 910/16997/14, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, на думку скаржника, за умовами договору він лише гарантував, що має відповідні ліцензії та дозволи, в тому числі і від суб'єктів авторських прав, які в нього наявні, та в договорі відсутній пункт, де б зазначалось, що відповідач гарантує, що позивачу не потрібно буде отримувати дозволи від правовласників та здійснювати додаткові виплати. Крім того, судовим рішенням у справі № 5011-58/18249-2012 встановлено, що посилання позивача на п.2.1 договору, як на підставу звільнення його від відповідальності за використання спірних творів не відповідає вимогам чинного законодавства, та не потребує доказування з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її необґрунтованість, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 10.03.2015р.

В судовому засіданні 10.03.2015р. оголошено перерву до 30.03.2015р.

В судовому засіданні 30.03.2015р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти наведених доводів заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006р. між Державним комунальним підприємством ,,Телерадіокомпанія ,,Київ" (правонаступником якого є Комунальне підприємство Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ", телерадіоорганізація, відповідач) та Закритим акціонерним товариством ,,Воля - кабель" (правонаступником якого Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Воля - кабель", провайдер, позивач) укладено договір №0106-0107/КУ/22(1) (а.с. 9-11).

За змістом п.1.1 договору його предметом є отримання провайдером від телерадіоорганізації права прийому сигналу зображень та звуків телепрограм програм ,,Київ" та передавання його засобами телекомунікацій для надання послуги кабельного телебачення абонентам провайдера на території. Прийом та передача сигналу протягом дії цього договору відбувається одночасно з його трансляцією у повному об'ємі без будь-яких змін та доповнень, зокрема: без скорочень, пропусків, перемонтажу, змін (включаючи титри), модифікацій, доповнень при переданні сигналу, без перекривання вихідних даних телерадіоорганізації, без видалення та/або перекривання рекламних матеріалів тощо.

Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України ,,Про телебачення та радіомовлення" ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Договором визначено поняття ,,послуги кабельного телебачення", як телекомунікаційної послуги із забезпеченням доступу до телепрограми абонентам провайдера.

Відповідно до п.1.2 договору провайдер не отримує права записування (фіксування) телепрограм та/або відтворення запису телепрограм.

Провайдер не несе відповідальності за зміст інформації, що містить телепрограма (п.1.3).

Відповідно до п.2.1.1, п.2.1.3 договору телерадіоорганізація гарантує, що має необхідні ліцензії та дозволи, що надають можливість укладати та виконувати цей договір, в тому числі від суб'єктів авторського та суміжних прав, а також гарантує, що укладення цього договору та дії телерадіоорганізації з його виконання не порушують прав та охоронюваних інтересів будь-яких третіх осіб.

За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань та дотримання гарантій, визначених цим Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України (п.5.1).

Додатковими угодами до договору сторони продовжували строк його дії, зокрема, додатковою угодою від 26.10.2010р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2011р. та виклали п.6.3 договору в наступній редакції: ,,у випадку, якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії договору, жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір розірвати договір, дія договору продовжується на 1 рік на тих самих умовах".

З огляду на ту обставину, що матеріали справи не містять доказів розірвання договору, даний договір діяв на час виникнення спірних правовідносин у 2012р.

В провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська Музична Видавнича Група" до Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Воля-кабель" про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав 268 320,00 грн., предметом розгляду якої було порушення у 2012р. відповідачами майнових авторських прав позивача на чотири музичні твори, а саме: ,,Дівчина-весна" (автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський), ,,Друзям" (автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз), ,,Сину мій" (автор слів Ніколо, авто музики Л.Пономаренко), ,,Я стану морем" (автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко), незаконне публічне сповіщення та ретрансляція яких відбулась телеканалом ,,Київ" (відповідачем 1) із наданим доступом через ТОВ ,,Воля-кабель" (відповідача 2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013р. у справі №5011-58/18249-2012 провадження у справі стосовно Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ" в частині стягнення 89 440,00 грн. припинено. Позов задоволено частково щодо відповідача 2. Стягнуто з ТОВ ,,Воля-кабель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська Музична Видавнича Група" 45 880,00 грн. компенсації та судовий збір. Дане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014р.

В межах розгляду вищевказаної справи судом встановлено, що позивачем жодних дозволів на ретрансляцію музичних творів ,,Дівчина-весна" (автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський), ,,Друзям" (автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз), ,,Сину мій" (автор слів Ніколо, авто музики Л.Пономаренко), ,,Я стану морем" (автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко) ТОВ ,,Воля-кабель" не надавалося, а тому така ретрансляція, яка проводилася 25.08.2012р. та зафіксована на відео, проводилась відповідачем неправомірно.

ТОВ ,,Воля-кабель" виконало судове рішення у справі №5011-58/18249-2012, що підтверджується платіжними дорученнями №5327 від 28.05.2014р. на суму 1 835,20 грн. та № 5326 від 28.05.2014р. на суму 45 880,00 грн.

У зв'язку із сплатою вищевказаної компенсації за рішенням суду, ТОВ ,,Воля-кабель" 20.06.2014р. звернулось до Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ" (відповідача) із претензією №505 про відшкодування понесених виконанням рішення суду збитків у розмірі 47 715,20 грн.

У відповідь на вказану претензію відповідач відмовив у сплаті коштів, зазначаючи, що господарськими судами всіх інстанції по справі № 5011-58/18249-2012 встановлено, що ретрансляція провайдерами телерадіопрограм та передач мовлення є їх повторним публічним сповіщенням, а тому обов'язковим є одержання відповідної згоди суб'єктів авторського та суміжного права для здійснення повторного оприлюднення творів (ст. 15 Закону України ,,Про авторське право та суміжні права"). Такої згоди ТОВ ,,Воля-кабель" у правовласників не отримувало, а всі посилання провайдера на п.2.1 договору, укладеного з телерадіоорганізацією, відповідно до якого провайдер нібито отримував відповідні права, судами всіх інстанцій не прийняті до уваги як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані недотримання відповідачем наданих за Договором №0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006р. гарантій щодо наявності у нього для виконання цього Договору ліцензій та дозволів від суб'єктів авторського права та порушення внаслідок цього прав та охоронюваних інтересів третіх осіб (ТОВ ,,Українська музична видавнича група"), що призвело до понесення позивачем збитків у вигляді компенсації власнику за порушення його виключних майнових прав, стягнутої рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013р. у справі №5011-58/18249-2012.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що належним чином виконав свої зобов'язання за договором, передав право на ретрансляцію програми телеканалу ,,Київ" та дотримався всіх гарантій, закріплених договором, а саме: мав та має всі необхідні ліцензії та дозволи, що надають можливість укладати та виконувати договір (ліцензії на мовлення, ліцензійний договір з організацією колективного управління майновими та авторськими правами). На думку відповідача, посилання позивача на порушення ним норм договору є безпідставним, про що безпосередньо зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2014р. у справі № 5011-58/18249-2012.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України закріплено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 629 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище, предметом укладеного між сторонами у справі Договору №0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006р. є отримання провайдером (позивачем) від телерадіоорганізації (відповідача) права прийому сигналу зображень та звуків телепрограм програм ,,Київ", та передавання його засобами телекомунікацій, яке відбувається одночасно з його трансляцією, для надання послуги кабельного телебачення абонентам провайдера на території.

Положеннями п.5 ст.39 Закону України ,,Про телебачення і радіомовлення", закріплено, що провайдери програмної послуги використовують багатоканальну телемережу на підставі ліцензії провайдера програмної послуги та відповідної угоди із оператором багатоканальної телемережі.

За нормами ст. 42 Закону право на ретрансляцію теле-та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги. Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

ТОВ ,,Воля-кабель" є ліцензованим провайдером програмної послуги, що підтверджується наявною в матеріалах справи ліцензією провайдера програмної послуги серія НР №0815-п, яка видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, строк дії якої з 16.10.2003р. по 16.10.2013р.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення: про видачу ліцензії провайдера програмної послуги; про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та/або на території (територіях), де передбачається надання програмної послуги.

При видачі ТОВ ,,Воля-кабель" ліцензії провайдера програмної послуги на м. Київ, Національною радою було затверджено перелік програм універсальної послуги до якого, зокрема, було включено програму ДКТ ,,Телерадіокомпанія ,,Київ".

Як погоджено сторонами в п.1.3 договору провайдер не несе відповідальності за зміст інформації, що містить телепрограма. Тобто, позивач не несе відповідальності за передану в ефір телеканалом телепрограму, її зміст в цілому та за включені до неї частини зокрема, а також й щодо наявності згоди власників авторських та суміжних прав на сповіщення їхніх творів.

Позивач здійснює опосередковану передачу програм шляхом надання тільки самої послуги на отримання таких програм від багатоканальних телемереж. Позивач, як провайдер програмної послуги, не втручається до трансльованої телепрограми, а отримує лише право на прийом та одночасну передачу сигналу зображень та звуків такої телепрограми, а гарантію відсутності порушення прав третіх осіб, наявності дозволів власників авторських та суміжних прав на сповіщені твори, надає за вищевказаним Договором відповідач, про що зазначено у п.2.1.1 та п.2.1.3 договору.

Водночас, з наданого відповідачем ліцензійного договору від 21.01.2012р. № ТЕ-2/10/32(2), укладеного між ДП ,,Українське агентство з авторських та суміжних прав" (яке здійснює управління майновими правами суб'єктів авторського права та є власником сповіщених музичних творів) та КП Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ" (користувач) вбачається, що користувач (відповідач) отримав на умовах цього договору право (невиключну ліцензію) на публічне сповіщення шляхом передачі в ефір творів з репертуару ДП УААСП (п.2.1) без права передавати отримане за цим договором право третім особам, у тому числі шляхом публічного сповіщення шляхом трансляції та (або) ретрансляції таких творів (п.2.2).

Тобто, у даному випадку, відповідач за умовами договору №0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006р. гарантував, що має необхідні ліцензії та дозволи, що надають можливість укладати та виконувати цей договір, в тому числі від суб'єктів авторського та суміжних прав, а також гарантував, що укладення цього договору та дії телерадіоорганізації з його виконання не порушують прав та охоронюваних інтересів будь-яких третіх осіб та, в подальшому, уклав ліцензійний договір від 21.01.2012р. № ТЕ-2/10/32(2), яким був позбавлений права передавати отримане за цим договором право на публічне сповіщення шляхом передачі в ефір творів з репертуару ДП УААСП третім особам, у тому числі шляхом публічного сповіщення шляхом трансляції та (або) ретрансляції таких творів.

Доказів повідомлення позивача про наявність у відповідача такого обмеження за умовами договору в передачі прав шляхом публічного сповіщення шляхом трансляції та (або) ретрансляції таких творів матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на оплату через ДП ,,УААСК" роялті власнику незаконно сповіщених чотирьох музичних творів під час транслювання 26.08.2012р. концерту М.Поплавського, підтверджує лише сам факт оплати після їх сповіщення, проте підтвердження отримання ним спочатку дозволу на таке публічне сповіщення не надає.

За таких обставин, відповідачем порушено зобов'язання за договором №0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006р. щодо надання позивачу гарантії на наявність відповідного дозволу від власника авторських та суміжних прав на ретрансляцію публічно сповіщених відповідачем творів, що спричинило порушення таких прав власника.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013р. у справі №5011-58/18249-2012, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014р. встановлено факт порушення виключного майнового авторського права позивача внаслідок публічного сповіщення чотирьох музичних творів під час транслювання концерту М.Поплавського телеканалом ,,Київ" через ТОВ ,,Воля-кабель" та стягнуто з останнього грошову компенсацію.

При розгляді даного спору встановлено, що ТОВ ,,Воля-Кабель" не подано доказів наявності у нього права на використання спірних музичних творів, у тому числі шляхом їх ретрансляції у складі аудіовізуального твору відповідно до частин другої і третьої статті 17 Закону України ,,Про авторське право і суміжні права".

Водночас, при розгляді даної справи договір №0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006р., з якого виникли правовідносини між сторонами спору та який є підставою позову у даній справі, не був предметом дослідження у справі №5011-58/18249-2012.

Відмова позивача від позову у справі №5011-58/18249-2012 в частині заявлених позовних вимог до Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ" не виключає факту відсутності у телеканалу згоди від власника виключних майнових авторських прав на ретрансляцію його музичних творів, що суперечить умовам укладеного між сторонами у даній справі Договору №0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006р.

Таким чином, внаслідок порушення договору позивачу завдано збитків на загальну суму 47 715,20 грн.

Відповідно до положень ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 2 ст. 218 ГК України закріплено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог у даній справі та наявності правових підстав для їх задоволення.

Посилання скаржника на те, що за умовами договору він лише гарантував, що має відповідні ліцензії та дозволи, в тому числі і від суб'єктів авторських прав, які в нього наявні, та в договорі відсутній пункт, де б зазначалось, що відповідач гарантує, що позивачу не потрібно буде отримувати дозволи від правовласників та здійснювати додаткові виплати, колегією суддів відхиляються, оскільки суперечить умовам договору, якими визначено гарантії відповідача, що укладення цього договору та дії телерадіоорганізації з його виконання не порушують прав та охоронюваних інтересів будь-яких третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014р. у справі № 910/16997/14 слід залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської міської ради ,,Телекомпанія ,,Київ" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014р. у справі № 910/16997/14 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук

Повний текс складено та підписано 01.04.2015р.