Постанова

від 31.03.2015 по справі 910/22356/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 910/22356/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Авдеєва П.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 31.03.2015 року по справі № 910/22356/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Класс» на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2014 року по справі № 910/22356/14 (суддя - Картавцева Ю.В.)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАСС"

про стягнення 75 685,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАСС" про стягнення заборгованості у розмірі 75 685,49 грн., з яких: 66 859,97 грн. - основний борг, 6 686,00 грн. - штраф, 1 938,94 грн. - інфляційні втрати, 200,58 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2014 року у справі № 910/22356/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАСС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ" основний борг у розмірі 66 859,97 грн., штраф в розмірі 6685,99 грн., 3% річних у розмірі 192,34 грн., суму збитків від інфляції в розмірі 1938,94 грн., та судовий збір у розмірі 1 826,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Класс», звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення частково та визнати суму боргу у розмір 32 822,97 грн., в частині стягнення штрафу відмовити.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Класс» по справі № 910/22356/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 року по справі № 910/22356/14 відновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Класс» строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 10.03.2015 року.

05.03.2015 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Класс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи.

Розгляд справи, призначений на 10.03.2015 року, відкладено на 31.03.2015 року о 09:50.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва скасувати частково та визнати суму боргу у розмір 32 822,97 грн., в частині стягнення штрафу відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.03.2015 року, надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 31.03.2015 року, не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача, проти чого також не заперечує представник відповідача, присутній у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2014 року по справі № 910/22356/14 - слід змінити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

06.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ" (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАСС" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 110/1 п (договір, а.с. 32-33).

Як встановлено сторонами у п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти у власність покупця за його замовленням металопрокат (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату його вартості на умовах, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент, кількість, ціна, загальна вартість товару та супутніх послуг (порізка, порубка, розвантаження або доставка) визначається в рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п. 2.3. договору, товар передається покупцю на підставі накладної, яка оформлюється згідно замовлення. Замовлення на товар передається покупцем та приймається постачальником через представника постачальника або по телефону.

У розділі 4 договору сторонами визначено ціну, суму договору та порядок проведення розрахунків.

Ціна товару є договірною, встановлюється у національній валюті та остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається (п.4.1.).

Загальна сума договору складається з суми вартості партій товарів, визначених у накладних та поставлених постачальником протягом строку дії цього договору (п.4.2.).

Покупець здійснює оплату товару, що постачається за цим договором у національній валюті України на умовах відстрочення платежу не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки (п.4.3.).

Покупець у разі прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, сплачує постачальнику 24% річних з простроченої суми (п.4.4.).

Згідно п. 7.1. договору, останній набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє до "31" грудня 2014 року в частині поставки товару покупцю, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань. Якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії даного договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії даного договору або між сторонами не буде укладений новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов укладеного договору поставки № 110/1 п від 06.11.2013 року відповідачу було поставлено товар на загальну суму 66 859,97 грн.

Факт поставки товару та прийняття його відповідачем підтверджується видатковою накладною №04625 від 20.08.2014 року, що підписані уповноваженими особами підприємств позивача та відповідача (належним чином засвідчена копія даної накладної міститься в матеріалах справи).

Проте, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо сплати вартості поставленого товару, у зв'язку і з чим, станом на дату подання даного позову заборгованість відповідача становить 66 859,97 грн.

У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАСС" про стягнення заборгованості у розмірі 75 685,49 грн., з яких: 66 859,97 грн. - основний борг, 6 686,00 грн. - штраф, 1 938,94 грн. - інфляційні втрати, 200,58 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пункт 1 частини 2 статті11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає зі змісту частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою регламентовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, відповідачем до суду були подані докази часткової оплати заборгованості у сумі 18 037,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1354 від 30.10.2014 року на суму 4037,00 грн., № 1358 від 30.10.2014 року на суму 3000,00 грн., № 1404 від 06.11.2014 року на суму 2000,00 грн., № 64 від 11.11.2014 року на суму 2000,00 грн., № 81 від 17.11.2014 року на суму 2000,00 грн., № 73 від 17.11.2014 року на суму 2000,00 грн., № 86 від 20.11.2014 року на суму 2000,00 грн., № 1455 від 05.12.2014 року на суму 1000,00 грн.. Часткову оплату підтвердив в суді і представник позивача.

Таким чином, колегією суддів, встановлено, що часткова сплата боргу відповідачем здійснена після подачі позовної заяви, але до постановлення рішення по справі.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

При таких даних, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 037,00 грн. і погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу лише у сумі 48 822,97 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 938,94 грн. - інфляційних втрат та 200,58 грн. - 3% річних.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання місцевий суд, здійснивши перерахунок, перевірений апеляційним судом, слушно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 938,94 грн. - інфляційних втрат та 192,34 грн. - 3% річних.

Також позивач просив стягнути з відповідач штраф у розмірі 6 686,00 грн.

Як встановлено сторонами у п. 6.1. договору, в разі прострочення покупцем оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару.

Оскільки, судом першої інстанції встановлено і підтверджено апеляційною інстанцією, порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, зокрема, невиконання у строк обов'язку розрахунку за поставлений позивачем товар, то враховуючи порушення зобов'язання та беручи до уваги положення пункту п. 6.1. договору, перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції правомірно задовольнив часткове стягнення штрафу в розмірі 6 685,99 грн.

Щодо інших платіжних доручень, то вони до уваги колегію суддів до уваги не беруть оскільки оплата по них здійснена після прийняття рішення судом першої інстанції.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття частково невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2014 року було прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Класс» підлягає часткову задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід змінити в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Класс» на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2014 року по справі № 910/22356/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2014 року у справі № 910/22356/14 змінити та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 18037,00 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАСС" (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101; ідентифікаційний код 36068718) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 24, ідентифікаційний код 38746814) основний борг у розмірі 48 822 (сорок вісім вісімсот двадцять дві) грн. 97 коп., штраф в розмірі 6685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 192 (сто дев'яносто дві) грн. 34 коп., суму збитків від інфляції в розмірі 1938 (одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім) грн. 94 коп., та судовий збір у розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 80 коп.».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС-СВ (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 24, ідентифікаційний код 38746814) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАСС" (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101; ідентифікаційний код 36068718) 217 (двісті сімнадцять) грн. 70 коп. судового збору за перегляд рішення у апеляційній інстанції.

4. Видачу наказів на виконання постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/22356/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

П.В. Авдеєв