Ухвала

від 23.03.2015 по справі 813/3606/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р. Справа № 876/11783/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області правонаступником якої є Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі №813/3606/14 за позовом Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівській області правонаступником якої є Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент», Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,-

В С Т А Н О В И В:

13.08.2009р. Державна податкова інспекція у Миколаївському районі Львівської області правонаступником якої є Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі-ДПІ) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент» (далі-Товариство) та Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» (далі-Адвокатська компанія), за участю третьої особи ДПІ у Залізничному районі м. Львова правонаступником якої є ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, просило стягнути з Товариства в дохід держави 12 480 000,00 грн. та зобов'язати Адвокатську компанію повернути Товариству грошову суму в розмірі 12 480 000,00грн. (кошти, отримані за нікчемною угодою).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. у задоволенні позову ДПІ відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013р. апеляційні скарги Миколаївської МДПІ у Львівській області ДПС України та ДПІ у Залізничному районі м. Львова залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. у справі №2а-5162/09/1370 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014р. касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області ДПС задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013р. у справі №2а-5162/09/1370 скасовано, справу №2а-5162/09/1370 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Миколаївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. та винести нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Адвокатське об'єднання за період з 01.02.2009р. по 31.03.2009р. На підставі даної перевірки складено акт від 17.07.2009р. №414/23-0/00293025 та встановлено, що Товариством укладено договір від 05.01.2009р. з Адвокатським об'єднанням про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво. У лютому та березні 2009 року згідно вказаного договору відповідачем перераховано кошти в сумі 12 480 00,000 грн., а контрагентом виписано податкові накладні. Суми податку на додану вартість (далі-ПДВ) за зазначеними податковими накладними включені відповідачем до податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних. Податковим органом вжито заходів для встановлення реальності проведення господарської операції та не отримано доказів того, що Адвокатським об'єднанням надавались консультаційно-правові послуги з питань, пов'язаних з будівництвом запроектованого цементного заводу. Для надання консультаційно-правових послуг Товариству по будівництву цементного заводу та під'їзних шляхів Адвокатським об'єднанням залучено ТзОВ «Експертно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест». Згідно отриманих відповідей податкових органів ТзОВ «Експертно-імпортна компанія «Симфонія» не звітується та має ознаки фіктивності, ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест» податкову декларацію з ПДВ за березень 2009 року не подавала, матеріали по підприємству передано до податкової міліції по встановленню місцезнаходження. До перевірки відповідачем не представлено документів, що підтверджують фактичне виконання договору про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 05.01.2009р. Крім того, позивачем долучено постанови Залізничного районного суду м.Львова від 21.10.2013р. №1-117/11 щодо президента АО «АК «Укрзахідюрсервіс» про вчинення службової недбалості (ч.2 ст.367 КК України). Таким чином, відповідачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та зниження об'єкту оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представники відповідачів щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної ДПІ документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Адвокатське об'єднання період з 01.02.2009р. по 31.03.2009р., податковим органом складено акт від 17.07.2009р. №414/23-0/00293025 (том 1 а.с.46-66), в якому встановлено порушення ведення податкового обліку Товариством: вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі-Закон №168/97-ВР) та заниження ПДВ що підлягає сплаті до бюджету на суму 2 080 000 грн., а саме: в лютому 2009 року - 833 333 грн. та в березні 2009 року - 1 246 667 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР зроблений на підставі того, що в ході перевірки встановлено відсутність надання послуг за договором без номера від 05.01.2009р. про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво, укладеним між Товариством та Адвокатським об'єднанням, а тому вказаний договір є нікчемним та був укладений без мети настання реальних наслідків та був спрямований на уникнення від оподаткування і як наслідок неправомірно сформовано Товариством суми податкового кредиту. В основу такого висновку покладено результати проведеної ДПІ у Залізничному районі м.Львова позапланової виїзної документальної перевірки Адвокатського об'єднання за період з 01.04.2006р. по 12.05.2009р. в ході якої встановлено, що 05 січня 2009 року між Адвокатським об'єднанням (Виконавець) та Товариством (Замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво відповідно до якого, Виконавець бере на себе зобов'язання по наданню Замовнику на довгостроковій основі комплексу юридичних послуг консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами цього договору та наступними додатковими письмовими угодами, а Замовник зобов'язується здійснювати оплату таких послуг.

Для надання консультаційно-правових послуг Товариству по будівництву цементного заводу та під'їзних шляхів Адвокатським об'єднанням було залучено ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест» та укладено з кожним з них договір б/н про надання юридичних послуг від 03.01.2009р., предметом яких є такі самі послуги, що передбачені договором, укладеним 05.01.2009р. між Товариством та Адвокатським об'єднанням. На переконання податкового органу вказані договори є нікчемні, оскільки згадані товариства не знаходяться за юридичною адресою, їхня діяльність не пов'язана з наданням юридичних послуг; не звітують до органів державної податкової служби або подають звіти з нульовими показниками. Крім того, за вироком Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2, який брав участь у створенні ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія», визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України; дане товариство ліквідовано за рішенням суду.

В ході перевірки ДПІ встановлено відсутність надання послуг за договором про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 05.01.2009р., що свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків і в силу ст. ст. 215, 203 та 228 ЦК України такий є нікчемним. Тому відповідно до ч.1 ст.208 ГК України позивач просить стягнути з Товариства в дохід держави 12 480 000,00грн. та зобов'язати Адвокатське об'єднання повернути Товариству грошову суму в розмірі 12 480 000,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 січня 2009 року між Адвокатським об'єднанням (Виконавець) та Товариством (Замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво. Як передбачено п.3.10 Договору, Виконавець надає Замовнику у письмовому вигляді звіт про виконану роботу поетапно чи загально. Надання письмового звіту є обов'язковим. Згідно з п.3.11, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг згідно з цим договором складається відповідний акт виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження виконання даного договору Виконавцем надавались послуги, підтвердженням чого є Звіт по виконанню договору про надання адвокатських послуг правове обслуговування та представництво від 30.06.2009 року, довіреності на працівників адвокатської компанії, Письмова консультація з питання: здача новозбудованих об'єктів промисловості в експлуатацію та реєстрація права власності на об'єкти нерухомості зареєстровано у позивача 20.03.2009р. за №478/2 та Письмова консультація з питання: склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.

Для надання консультаційно-правових послуг ВАТ «Миколаївцемент» по будівництву цементного заводу та під'їзних шляхів АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» залучено ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест» та укладено з кожним з них договір б/н про надання юридичних послуг від 03.01.09 року, предметом яких є такі самі послуги, що передбачені договором, укладеним 05.01.2009р. між Товариством та Адвокатським об'єднанням.

За результатами проведеної ДПІ документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Адвокатське об'єднання за період з 01.02.2009р. по 31.03.2009р.», податковим органом складено акт від 17.07.2009 року № 414/23-0/00293025 (том 1 а.с.46-66), в якому встановлено порушення вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2 080 000,00грн., а саме: в лютому 2009 року - 833 333,00 грн. та в березні 2009 року - 1 246 667,00 грн. Податковий орган прийшов до висновку про відсутність надання послуг за договором без номера від 05.01.2009р. про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво, укладеним між Товариством та Адвокатським об'єднанням, тому такий є нікчемним та був укладений без мети настання реальних наслідків.

Такий висновок ДПІ зроблений на підставі висновків проведеної ДПІ у Залізничному районі м. Львова позапланової виїзної документальної перевірки Адвокатського об'єднання за період з 01.04.2006р. по 12.05.2009р., в ході якої встановлено, що правочин між Товариством та Адвокатським об'єднанням є нікчемним, оскільки він не спричинив реального настання правових наслідків та був спрямований на уникнення від оподаткування, що є наслідком вважати про неправомірність формування спірної суми податкового кредиту. На підставі акта перевірки від 17.07.2009р. № 414/23-0/00293025 ДПІ винесло Товариству податкове повідомлення-рішення від 23.07.2009р. №0000392321/0, яким платнику визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 2 995 334,00 грн.

За наслідком судового оскарження вказане податкове повідомлення - рішення від 23.07.2009 року №0000392321/0 Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2009р. у справі №2а-5730/09/1370, яка залишена без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011р. скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2011р. касаційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року - залишено без змін. В ухвалі від 07.12.2011р. колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що суди попередніх інстанції надали правильний аналіз реальності господарської діяльності з огляду на дані податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту та встановили, що господарська операція з надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво мала місце, тобто послуги фактично поставлялись, а тому така угода була спрямована на реальне настання наслідків, що нею обумовлені. Суди правильно врахували докази подані позивачем, які свідчать про наявність реального характеру відповідних операцій. Крім того, судами правильно не взято до уваги доводи органу державної податкової служби про те, що в інших інстанціях Миколаївській районній державній адміністрації, Миколаївському районному управлінні земельних ресурсів, Управлінні Держкомзему у Миколаївському районі, Пустомитівській районній державній адміністрації, Управлінні охорони культурної спадщини і Державному управлінні екології та природних ресурсів у Львівській області, Головному управлінні містобудування, архітектури та просторового розвитку, Львівській обласній санепідемстанції, Миколаївській районній санепідемстанції та Тернопільській сільській раді відсутні документи, які б вказували на надання послуг адвокатським об'єднанням, оскільки відповіді на запити вказують на вчинення дій Товариством у цих інстанціях до укладення згаданого договору. Також правильно судами враховано, що залучені до виконання договору Адвокатським об'єднанням ТзОВ «Експортно-імпортну компанію «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісну компанію «Форест», не працювали в одному сегменті ринку з позивачем, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного, а тому Товариство не могло знати про недобросовісність контрагентів Адвокатського об'єднання. Крім того, оцінку висновку податкового органу про умисел Товариства на укладення досліджуваної угоди, надано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2010р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2010р., якими скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова, якими застосовано штрафні санкції до Адвокатського об'єднання щодо правових відносин з ТзОВ «Експортно-імпортну компанію «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісну компанію «Форест», де суди виходили з того, що факт надання спірних послуг, які в подальшому були використані у власній господарській діяльності, підтверджується належними доказами, що обґрунтовує правомірність включення вартості цих послуг до валових витрат підприємства, а сум ПДВ до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами позапланової виїзної перевірки Адвокатського об'єднання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 12.05.2009р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова складено акт за №1197/23-2/19335750 від 27.05.2009р. в якому зазначено, що правочини між Адвокатським об'єднанням і його контрагентами ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест» в силу ст. ст. 215,203 та 228 ЦК України є нікчемними, оскільки згадані товариства не знаходяться за юридичною адресою, їхня діяльність не пов'язана з наданням юридичних послуг, не звітують до органів державної податкової служби або подають звіти з нульовими показниками. Крім того, за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2008р. ОСОБА_2, який брав участь у створенні ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.205 ч.2 КК України; дане товариство ліквідовано за рішенням суду.

За наслідком викладених у даному акті перевірки висновків прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.06.2009р.: за №0001222302/0/16429, яким Адвокатському об'єднанню визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 776 499,00грн. та №0001232302/0/16430, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 589 583,00 грн., які оскаржено до суду, та Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009р. у справі №2а-4271/09/1370 скасовано. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2010 року № К-21133/10 залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2010 року у справі № 2а-4271/09/1370.

Судовими рішеннями спростовано доводи податкового органу про неправомірність формування Адвокатським об'єднанням валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання договорів від 03.01.2009р., укладених з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест», а також висновки про відсутність реального характеру операцій з поставки передбачених договорами послуг позивачеві з огляду на наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності названих контрагентів позивача (реєстрація вказаних суб'єктів господарювання на підставну особу, їх відсутність за місцезнаходженням та не звітування до податкового органу) та відсутність належних доказів на підтвердження факту надання таких послуг, нікчемність вказаних угод, відсутність у переліку основних видів діяльності вказаних товариств спірних послуг та відсутність у позивача потреби в отриманні юридично-правових послуг від зазначених контрагентів.

Судами встановлено фактичне надання таких послуг, використання згаданих послуг в господарській діяльності. Також в судових рішеннях зазначено, що посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2008р. щодо ОСОБА_2, який брав участь у створенні ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та якого визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.205 ч.2 КК України теж не беруться судом до уваги, оскільки укладення правочину між позивачем та згаданим товариством відбувалось після згаданого вироку, обставини викладені в ньому (вироку), в силу ч.4 ст.72 КАС України, не мають преюдиційного значення у даній справі. Щодо визнання недійсними установчих документів ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2009р. у справі за №6/219, то таке набрало законної сили лише після вчинення згаданої господарської операції. Судами також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні згаданих господарських операцій з ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та з ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест», право виписувати податкові накладні. Судовими інстанціями підтверджено висновки суду першої інстанції про безпідставність доводів податкового органу на відсутність у переліку статутних видів діяльності ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» та ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест» такого виду, як надання консультаційно-правових послуг та відсутність потреби у Адвокатського об'єднання в одержанні спірних послуг, оскільки суб'єкт господарювання може здійснювати будь-які види діяльності, які не суперечать законодавству України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Отже, правильними є висновки суду першої інстанції, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі № 2а-4271/09/1370, яка набрала законної сили, спростовано висновки ДПІ у Залізничному районі м. Львова про нікчемність договорів від 03.01.2009 року, укладених Адвокатським об'єднанням та ТзОВ «Експортно-імпортна компанія «Симфонія» і ТзОВ «Комунікаційно-сервісна компанія «Форест».

При перевірці господарської діяльності Товариства, про що викладено в акті перевірки від 17.07.2009р. №414/23-0/00293025 податковий орган зазначив про включення до податкового кредиту по ПДВ взаєморозрахунки з Адвокатським об'єднанням за лютий місяць 2009 року в сумі 833333,33 грн. та за березень місяць 2009 року в сумі 1246666,67 грн. по договору між 05 січня 2009 року про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво. Як вказано на стор. 9-10 акта перевірки від 17.07.2009 року, Товариство в лютому та березні 2009 року згідно договору від 05.01.2009р. перерахувало Адвокатському об'єднанні кошти в сумі 12 480 000,00 грн., в тому числі ПДВ 2 080 000,00 грн. згідно платіжних доручень: за період з 18.02.2009р. по 18.03.2009р. В подальшому Адвокатське об'єднання на отримані кошти виписало (оформило) Товариству податкові накладні на загальну суму 12 480 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 2 080 000,00 грн. в період з 18.02.2009р. по 18.03.2009р. та зазначено, що суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені Товариством до податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за лютий місяць 2009 року (вх. № 3853 від 20.03.2009 р.) та за березень місяць 2009 року (вх. №7066 від 21.04.2009 р.) в сумі 12 46 666,67 грн. А кошти в сумі 10 400 000,00 грн. (12 480 000,00грн. - 2 080 000,00 грн.) Товариством відображено на рах.15 «Капітальні інвестиції» суб.рах.15204 «Передплачені витрати на виготовлення основних засобів».

Слід зауважити, що на підтвердження здійснення господарської операції Товариством та Адвокатським об'єднанням Товариством надано суду платіжні доручення (описані вище), податкові накладні (описані вище), протоколи засідань робочої групи, створеної з метою належного виконання умов договору від 05.01.2009 року та меморандуми, звіт по виконанню договору про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 30.06.2009 року, технічні умови на пожежне забезпечення нового цементного заводу, видані Державним департаментом пожежної безпеки 27.02.2009р. та архітектурно - планувальне завдання №01-08/А-10 на проектування заводу з виробництва цементу сухим способом, потужністю 2,24 млн. тонн в рік; документацію по отриманню тимчасового земельного відводу на будівництво підвідного газопроводу до нового цементного заводу (рішення №367 Бродківської сільської ради, рішення №234 Тернопільської сільської ради, акт обстеження та вибору траси газопроводу від ГРС «Лубяни» до нової технологічної лінії виробництва цементу ВАТ «Миколаївцемент»); документацію по розробці та погодженню відповідними службами робочого проекту реконструкції ГРС «Лубяни» (точка приєднання) для забезпечення потреб нового цементного заводу, видану Західною міжрегіональною інспекцією державного нагляду на виробництвах нафтогазового комплексу №147 від 04.03.2009 року; документацію по розробці та погодженню відповідними службами державної експертизи на робочий проект будівництва підвідного газопроводу до нового цементного заводу від ГРС «Лубяни»; технічні умови, видані ДТГО «Львівська залізниця» для залізничного приєднання до ст. Щирець нового цементного заводу;документацію по розробці та погодженню перед проектних пропозицій на залізничне забезпечення нового цементного заводу, видану ДТГО «Львівська залізниця»; документацію по розробці та погодженню робочого проекту будівництва під'їзної автомобільної дороги, видану службою автомобільних доріг у Львівській області від 20.07.2009 року №01873 та службою ДАІ у Львівській області №9/7-724; документацію по розробці та погодженню висновку комплексної державної інвестиційної експертизи на робочий проект, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між Товариством і Адвокатським об'єднання по договору від 05.01.2009р.

На момент здійснення господарських операцій відповідачі знаходились в Єдиному державному реєстрі та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Послуги, які були предметом правочину, не обмежені з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Колегією суддів також взято до уваги, що послуги надавались та оплачувались протягом певного періоду часу, що дає підстави вважати, що такі мали реальний характер.

Колегією суду враховано, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 21.10.2013р. у справі №1-117/11, в якій вказано, що в ході розгляду справи, прокурором винесено постанову про зміну обвинувачення підсудному ОСОБА_3 із ч.3 ст.212 КК України на ч.2 ст.367 КК України та пред'явлено нове обвинувачення в наступній редакції: ОСОБА_3 працюючи на посаді президента Адвокатського об'єднання «Адвокатської компанії «Укрзахідюрсервіс», будучи зобов'язаним організовувати, здійснювати фінансово - господарську діяльність об'єднання, видавати накази, давати вказівки, забезпечувати рентабельність, прибутковість роботи, представляти об'єднання у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, розпоряджатися майном, укладати угоди; відповідальним за повноту ту своєчасність сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, в період з 01.01.2009р. по 01.04.2009р. вчинив службову недбалість тобто невчасно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, а саме - 2 071 666,00 грн. у вигляді несплаченого ПДВ. У вказаній справі судом винесено постанову про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України на підставі п «г» ст.1 Закону України Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011р., провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 ч.2 ст.367 КК України - закрито.

Враховуючи відсутність умислу у діях ОСОБА_3, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт спрямованості правочину на порушення публічного порядку в даній постанові не доведено.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язанняязання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при досліджені спірних операцій вірно врахував докази подані відповідачами, які свідчать про наявність реального характеру відповідних операцій, що зазначені вище, висновки викладені у судових рішення, які набрали законної сили щодо того, що у відповідачів були наявні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки 17.07.2009р. №414/23-0/00293025 про нікчемність правочину - договору від 05.01.2009р. про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво, укладеного між ВАТ «Миколаївцемент» та АО «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», є безпідставні та спростовуються зібраними у справі належними та допустимими доказами, спростовуються судовими рішеннями у справі №2а-5730/09/1370, які набрали законної сили та є обов'язковими в порядку ст.72 КАС України, що є наслідком відмови в позові ДПІ.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи. Рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі №813/3606/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш

Повний текс Ухвали виготовлено 27.03.2015р.