cpg1251
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/5131/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.,
представника позивача - Капацій М.М.,
представника відповідача - Мосієнко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Побут-Ресурс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
31 грудня 2014 року Приватне підприємство "Побут-Ресурс" (далі - ПП "Побут-Ресурс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2014 №0006802202/2734, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17 093,71 грн.
Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що факт придбання ним на умовах субпідряду послуг у ТОВ "Вельф Дім" на виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовника - ТОВ "Житлорембудсервіс" підтверджений первинними документами бухгалтерського обліку. Безпідставність висновків перевірки позивач пов'язує з відсутністю належних та допустимих доказів щодо нереальності господарських операцій із субпідрядником, оскільки обставини неможливості проведення перевірки через відсутність контрагента за юридичною адресою, відсутністю у контрагента основних фондів та трудових ресурсів не можуть достовірно свідчити про порушення правил зайняття господарською діяльністю саме позивачем.
Відповідач позов не визнав. У наданих суду письмових запереченнях вказує, що Кременчуцькою ОДПІ враховано матеріали податкової перевірки контрагента позивача, якою встановлено відсутність платника податків за місцезнаходженням. Ця обставина свідчить про те, що підприємству-контрагенту перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у його задоволенні.
Ухвалою суду від 03.03.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" (далі - ТОВ "Житлорембудсервіс").
ТОВ "Житлорембудсервіс" явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, покладаючись на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що юридична особа ПП "Побут-Ресурс" (вул. 60-річчя Жовтня, 78-а, м. Кременчук, Полтавська область; ідентифікаційний код 39049106) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 11.01.2014, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 588 102 0000 008842 (т. 1 а.с. 124). ПП "Побут-Ресурс" перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 13.01.2014 за №160314001918, є зареєстрованим платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200161159 серії НБ № 289530, виданого 01.03.2014. До зареєстрованих видів економічної діяльності позивача за КВЕД відносяться: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; штукатурні роботи; малярні роботи та скління; інші види діяльності із прибирання (основний) (т. 1 а.с. 180).
У зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення платником податків - ПП "Побут-Ресурс" податкового законодавства та за наслідками перевірки ТОВ "Вельф Дім", а також у зв'язку з відсутністю вичерпної відповіді на письмовий запит щодо надання пояснень та документального підтвердження, 03.11.2014 в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ виніс наказ №3188 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (т. 1 а.с. 152), на підставі якого та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором у термін з 03.11.2014 по 07.11.2014 була проведена відповідна перевірка ПП "Побут-Ресурс".
Результати проведеної перевірки оформлено актом Кременчуцької ОДПІ від 14.11.2014 №2635/16-03-22-02-12/39049106 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Побут-Ресурс" з питань взаємовідносин з ТОВ "Вельф Дім" за липень, серпень 2014 року" (т. 1 а.с. 13-22).
Вказаним актом зафіксовано виявлені перевіркою порушення ПП "Побут-Ресурс" вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 13 674,97 грн, у т.ч. за липень 2014 року в сумі 13 674,97 грн.
В матеріалах справи наявні заперечення ПП "Побут-Ресурс" від 24.11.2014 №02/101 (т. 1 а.с. 24-28) на акт перевірки, за наслідками розгляду якого висновки перевірки залишені без змін, про що свідчить копія відповіді Кременчуцької ОДПІ від 26.11.2014 №29993/10 (т. 1 а.с. 29-33).
На підставі даного акту Кременчуцькою ОДПІ 01.12.2014 винесено податкове повідомлення-рішення №0006802202/2734 (т. 1 а.с. 23), яким ПП "Побут-Ресурс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17 093,71 грн, у тому числі 13674,97 грн - за основним платежем та 3 418,74 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку висновкам перевірки та спірному акту індивідуальної дії на предмет їх відповідності критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.
Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 Податкового кодексу України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 Податкового кодексу України).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 Податкового кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, є висновок перевірки про безтоварність операцій з придбання позивачем у липні 2014 року послуг у ТОВ "Вельф Дім" (вул. Котлова, 168, м. Харків) у вигляді ремонтно-будівельних робіт на об'єктах, що перебувають у віданні позивача.
Придбання вказаних послуг здійснювалося на підставі договору субпідряду №206/1 (т. 1 а.с. 39-40), укладеного 02.06.2014 між замовником - ПП "Побут-Ресурс" та субпідрядником - ТОВ "Вельф Дім". За умовами даного договору замовник доручає, а субпідрядник зобов'язується на власний ризик виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах замовника у відповідності до умов даного договору. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Відповідно до пункту 2.1 договору строк виконання субпідрядних робіт з 02.06.2014 по 30.06.2014. Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 вказаного договору визначено, що вартість робіт, вказаних в пункті 1.1 договору є орієнтовна і приблизно становить 25 000,00 грн, визначається за домовленістю сторін по фактично виконаним обсягам робіт на підставі актів виконаних робіт (кошторисів). Замовник проводить розрахунки з субпідрядником за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення. Оплата робіт здійснюється після підписання акту виконаних робіт.
Додатковою угодою від 01.07.2014 до договору субпідряду №206/1 від 02.06.2014 сторони продовжили термін дії договору субпідряду до 31.07.2014 (т. 1 а.с. 41).
На підтвердження факту та обсягу отриманих від ТОВ "Вельф Дім" послуг позивач надав податкову накладну від 15.07.2014 №1050 на суму 26 950,00 грн. (т. 1 а.с. 43), з яких ПДВ у розмірі 4 491,67 грн включено до складу податкового кредиту за липень 2014 року; акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 15.07.2014 №8.1-02-43-1 (т. 1 а.с. 45), локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №8.1-02-43-1 на ремонт та фарбування цоколю житлового будинку (т. 1 а.с. 46-47), відомість ресурсів до локального кошторису №8.1-02-43-1 (т.1 а.с. 48-49), розрахунок №1-1 Загальновиробничі витрати (т. 1 а.с. 50); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року № 8.1-02-43-1 (т. 1 а.с. 44); акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 15.07.2014 №7.1-02-21-1 (т. 1 а.с. 52-53), локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №7.1-02-21-1 на заміну лежака трубопроводу холодного водопостачання (т. 1 а.с. 54-58), відомість ресурсів до локального кошторису №7.1-02-21-1 (т. 1 а.с. 59-62), розрахунок №1-1 Загальновиробничі витрати (т. 1 а.с. 63); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року № 7.1-02-21-1 (т. 1 а.с. 51); акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 15.07.2014 №7.1-02-48-3 (т. 1 а.с. 65), локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №7.1-02-48-3 на промивання системи центрального опалення будинку (т. 1 а.с. 66-67), відомість ресурсів до локального кошторису №7.1-02-48-3 (т. 1 а.с. 68-69), розрахунок № 1-1 Загальновиробничі витрати (а.с. 70); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року №7.1-02-48-3 (т. 1 а.с. 64); акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 15.07.2014 №8.1-02-36-1 (т. 1 а.с. 72-73), локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №8.1-02-36-1 на ремонт та фарбування цоколю житлового будинку (т. 1 а.с. 74-76), відомість ресурсів до локального кошторису №8.1-02-36-1 (т. 1 а.с. 77-78), розрахунок №1-1 Загальновиробничі витрати (т. 1 а.с. 79); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року №8.1-02-36-1 (т. 1 а.с. 71); акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 15.07.2014 №8.1-02-2-1 (т. 1 а.с. 81), локальний кошторис з розрахунком договірної ціни № 8.1-02-2-1 на ремонт та фарбування цоколю житлового будинку (т. 1 а.с. 82-83), відомість ресурсів до локального кошторису №8.1-02-2-1 (т. 1 а.с. 84-85), розрахунок №1-1 Загальновиробничі витрати (т. 1 а.с. 86); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року №8.1-02-2-1 (т. 1 а.с. 80); акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 15.07.2014 №7.1-02-19-2 (т. 1 а.с. 88), локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №7.1-02-19-2 на промивання системи центрального опалення будинку (т. 1 а.с. 89), відомість ресурсів до локального кошторису №7.1-02-19-2 (т. 1 а.с. 90), розрахунок №1-1 Загальновиробничі витрати (а.с. 91); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року №7.1-02-19-2 (т. 1 а.с. 87); акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 15.07.2014 №7.1-02-19-1 (т. 1 а.с. 93-94), локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №7.1-02-19-1 на заміну запірної арматури на подаючому та зворотньому трубопроводі центрального опалення (підвал, стояки) (т. 1 а.с. 95-98), відомість ресурсів до локального кошторису №7.1-02-19-1 (т. 1 а.с. 99-101), розрахунок №1-1 Загальновиробничі витрати (т. 1 а.с. 102); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року №7.1-02-19-1 (т. 1 а.с. 92).
Розрахунок проводився у безготівковій формі шляхом, що підтверджується рахунком №15/07 від 15.07.2014 (т. 1 а.с. 42), платіжним дорученням, банківською випискою (т. 1 а.с. 187-188).
Крім цього договору, 02.06.2014 між ПП "Побут-Ресурс" (замовник) та ТОВ "Вельф Дім" (субпідрядник) був укладений договір субпідряду №206/2 (т. 1 а.с. 34), за умовами якого замовник доручає, а субпідрядник зобов'язується на власний ризик та за умов цього договору виконати роботу по благоустрою частини прибудинкових територій, що перебувають в обслуговуванні замовника загальною площею 196 785 м 2 . Роботи по благоустрою території передбачають: прибирання сміття, покос трави, білування бордюрів та дерев. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та платити її. Відповідно до пункту 2.1 строк виконання субпідрядних робіт з 02.06.2014 по 30.06.2014. Пунктами 3.1, 3.2 вказаного договору визначено, що місячна вартість робіт, вказаних у пункті 1 договору визначається по фактично виконаним обсягам робіт та орієнтовно складає 55 000,80 грн (з розрахунку 0,28 грн за 1 м 2 прибраної площі). Вартість робіт може уточнюватися по фактично виконаним обсягам на підставі акту виконаних робіт. Замовник проводить розрахунки з субпідрядником за фактично виконані роботи не пізніше 15 днів після підписання акту виконаних робіт, у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.
Додатковою угодою від 01.07.2014 до договору субпідряду №206/2 від 02.06.2014 сторони продовжили термін дії договору субпідряду до 31.07.2014 (т. 1 а.с. 35).
На підтвердження факту та обсягу отриманих послуг від ТОВ "Вельф Дім" позивач надав акт виконаних робіт від 31.07.2014 до договору №206/2 від 02.06.2014, згідно з яким субпідрядник виконав роботи по благоустрою прибудинкових територій загальною площею 196785 м 2 у строк з 01.07.2014 по 31.07.2014. Вартість виконаних робіт складає 55 099,80 грн, у т.ч. ПДВ - 9 183,30 грн (т. 1 а.с. 36); податкову накладну від 31.07.2014 № 1052 на суму 55099,80 грн (т. 1 а.с. 38), з яких ПДВ - 9 183,30 грн включено до складу податкового кредиту за липень 2014 року.
Розрахунок проводився у безготівковій формі, що підтверджується рахунком №31/07 від 31.07.2014 (т. 1 а.с. 37), платіжним дорученням, банківською випискою (т. 1 а.с. 184-186).
Необхідність придбання послуг у ТОВ "Вельф Дім" за договорами субпідряду представник позивача пояснював обставинами укладеного ним раніше із ТОВ "Житлорембудсервіс" договором підряду №28-02/01 від 28.02.2014 (т. 1 а.с. 103-104).
Як повідомив представник позивача, в управлінні ТОВ "Житлорембудсервіс", на умовах визначених договором з органом місцевого самоврядування, перебуває частина житлового фонду міста Кременчука. Для забезпечення належного рівня обслуговування цього майна ТОВ "Житлорембудсервіс" укладає договори підряду з фаховими організаціями, до числа яких входить і ПП "Побут-Ресурс". Останній, у свою чергу, з метою своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду, залучає на умовах субпідряду третіх осіб до цих же робіт, виконання яких не потребує спеціального дозволу.
На вимогу суду позивач надав документальні докази щодо видів та обсягу фактично виконаних робіт за договором підряду №28-02/01 від 28.02.2014 (кошторис витрат по обслуговуванню прибудинкових територій, прилеглих до будинків, які обслуговуються ПП "Побут-Ресурс" з 01.03.2014 (т. 1 а.с. 105-107), завдання на виконання робіт, рахунки, акт виконаних робіт по комплексному обслуговуванню прибудинкових територій, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, локальні кошториси з розрахунком договірної ціни, відомості ресурсів по локальному кошторису (т. 1 а.с. 193-250).
Вказані обсяги робіт співвідносяться з обсягом робіт, придбаних позивачем за договором субпідряду у ТОВ "Вельф Дім".
Відповідно до ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
З огляду на це положення обмежувального характеру у відносинах субпідряду суд звернув увагу на пункт 7.5 договору підряду №28-02/01 від 28.02.2014 (т. 1 а.с. 104), за змістом якого жодна зі сторін не вправі передавати свої права та обов'язки по цьому договору третім особам без попередньої письмової згоди на те протилежної сторони. Реорганізація будь-якої із сторін не є підставою для припинення цього договору.
У зв'язку з цим представник позивача пояснила, що між ПП "Побут-Ресурс" та ТОВ "Житлорембудсервіс" була укладена додаткова угода від 02.04.2014 до договору підряду №28-02/01 від 28.02.2014, якою пункт 7.5 викладено в новій редакції, згідно з якою: "Замовник не заперечує про залучення до виконання підрядних робіт третіх осіб (субпідрядників) без попередньої письмової згоди, відповідно до пункту 5.1.1 договору підряду № 28-02/01. Підрядник несе повну матеріальну відповідальність перед замовником за якість виконаних робіт третіми особами (субпідрядниками) та настанням можливих негативних наслідків, відповідно до розділу 6 договору підряду." (т. 1 а.с. 183).
З метою підтвердження або спростування факту укладення 02.04.2014 з ПП "Побут - Ресурс" додаткової угоди до договору підряду № 28-02/01 від 28.02.2014 суд виніс ухвалу про витребування додаткових доказів від ТОВ "Житлорембудсервіс" у вигляді письмових пояснень на підтвердження або спростування факту залучення ПП "Побут - Ресурс" в липні 2014 року до виконання робіт за договором підряду №28-02/012 від 28.02.2014 ТОВ "Вельф Дім" в якості субпідрядника.
На виконання вимог суду заступник генерального директора ТОВ "Житлорембудсервіс" Осика О.С. своїм листом від 13.03.2015 (т. 2 а.с. 27) підтвердив факт укладення додаткової угоди до договору підряду №28-02/01 від 28.02.2014 щодо внесення змін до пунктів 7.3 та 7.5 вказаного договору. При цьому вказав, що факт залучення ПП "Побут - Ресурс" у липні 2014 року до виконання робіт за вищезазначеним договором підряду ТОВ "Вельф Дім" йому невідомий, оскільки повідомлення ТОВ "Житлорембудсервіс" про залучення підрядником субпідрядника договірними відносинами не передбачено та договором не заборонено.
Заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту у перевірений період, відповідач також зазначив, що в податкових накладних ТОВ "Вельф Дім" місцезнаходженням юридичної особи значиться адреса, за якою підприємство фактично відсутнє, що є підставою для визнання таких податкових накладних недійсними.
Аналізуючи надані до матеріалів справи податкові накладні від 31.07.2014 №1052 та від 15.07.2014 №1050, суд з'ясував, що в графі "місцезнаходження продавця" значиться адреса: вул. Котлова, 168, м. Харків. В той же час за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2014 (т. 2 а.с. 12-14) ТОВ "Вельф Дім" перебувало за цією ж адресою. Тому твердження відповідача про протилежне суд вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Спростовуючи сам факт отримання позивачем послуг від ТОВ "Вельф Дім", відповідач посилався також на акт Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 22.09.2014 №10103/7/20-33-22-05-07 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельф Дім" за травень, червень, липень 2014 року" (т. 1 а.с. 154-159). Вказаним актом встановлено, зокрема, відсутність об'єктів по операціям з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період травень, червень, липень 2014 року.
Однак, доводи відповідача, які ґрунтуються на висновках перевірки контрагента, суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.
Вищенаведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, відображеної у постановах від 01.06.2010 у справі №21-573во10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10, де суд зазначив, що коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Згідно зі ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому, ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відтак, докази порушення позивачем податкового законодавства, які покладені в основу акту Кременчуцької ОДПІ від 14.11.2014 №2635/16-03-22-02-12/39049106 суперечать принципам податкового законодавства та усталеній судовій практиці Європейського суду, що свідчить про їх неналежність та недопустимість.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 01.12.2014 №0006802202/2734.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Побут-Ресурс" (ідентифікаційний код 39049186) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 183,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23.03.2015.
Суддя Є.Б. Супрун
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2015 |
Оприлюднено | 06.04.2015 |
Номер документу | 43381321 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Є.Б. Супрун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні