Ухвала

від 25.03.2015 по справі 815/1772/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 березня 2015 року м. Київ В/800/1546/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів Маслія В.І.,

Голяшкіна О.В.,

Черпіцької Л.Т.,

Розваляєвої Т.С.,

розглянувши заяву Південної митниці Міндоходів

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року у справі №815/1772/14 (касаційне провадження К/800/57770/14)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Агро"

до Південної митниці Міндоходів,

Головного управління Державної казначейської служби України в

Одеській області

про визнання протиправними дій, скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Агро" звернулось до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій Південної митниці щодо коригування митної вартості товарів позивача за ВМД від 17.02.2014 № 500060006/2014/000396; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.02.2014 № 500060006/2014/00010 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2014 № 500060006/2014/000005/2; зобов'язання повернути позивачеві з Державного бюджету України надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 45 427,74 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2014року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року у справі №815/1772/14 (касаційне провадження К/800/57770/14) постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в цій справі в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути позивачеві з Державного бюджету України надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 45 427,74 грн. скасовано. Справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в цій справі залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою касаційного суду, Південна митниця Міндоходів подала заяву про її перегляд Верховним Судом України.

В обґрунтування заяви зазначає, що в спірних правовідносинах судами неоднаково застосовані положення частини 3 статті 53, частини 5 статті 54, пунктів 2, 3 частини 6 статті 54, частини 1 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. В якості прикладів приводить правову позицію колегії суддів, викладену в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року (касаційне провадження К/800/369/14), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2014 року (касаційне провадження К/800/31520/13).

Згідно статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за правилами статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

В основу висновків ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року у справі №815/1772/14 (касаційне провадження К/800/57770/14), про перегляд якої заявник порушує питання, покладена наступна правова позиція.

ТОВ "Грін-Агро" подало достатній пакет документів для визначення митної вартості ввезеного товару за основним методом. Наявність у вказаних документах недоліків, передбачених митним законодавством, митницею належним чином не доведено, а оспорюване рішення відповідача від 12.02.2014 № 500060006/2014/000005/2 прийнято необґрунтовано та не у порядку, передбаченому МК України і Правилами №598.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказала на правильність висновку судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання протиправними дій, скасування картки відмови та рішення митного органу.

Натомість в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року (касаційне провадження К/800/369/14) та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2014 року (касаційне провадження К/800/31520/13) суди касаційної інстанції вказали наступне.

В даних правовідносинах у митниці виник сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому відповідач надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом подання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів не надав без обґрунтувань та підстав щодо неможливості їх надання.

На підставі вищезазначеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відмову в задоволені позову про скасування митних декларацій.

Отже, наведені заявником приклади застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин не відповідають вимогам вищезазначених норм, оскільки відсутня обов'язкова одночасна наявність таких складових як тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

За вказаних обставин підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Південній митниці Міндоходів в задоволенні заяви про допуск справи №815/1772/14 до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року (касаційне провадження К/800/57770/14).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: