Ухвала

від 18.03.2015 по справі 826/20885/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року м. Київ К/800/29840/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П. за участю представників: позивача:ОСОБА_5, відповідача:Скрипнікова В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014

у справі № 826/20885/13-а

за позовом ОСОБА_7

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014 в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2014 скасовано та ухвалено нову, якою адміністративний позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) від 14.08.2013 № 243/17-01.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її касаційному розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб при отриманні доходу позивачем від продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ «Весняний Врожай» у 2012 році.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 176.1 ст. 176, п. 170.2 ст. 170, ст. 36 Податкового кодексу України. У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки №141/17-20/НОМЕР_1 від 26.08.2013, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 № 243/17-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фізичних осіб в на 2669561,26 грн., в тому числі основний платіж - 1779707,51 грн., штрафні (фінансові) санкції - 889853,75 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем придбано: земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,3716 га, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.08.2004 №3034 за 196000,00 грн.; земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_3, площею 0,1000 га, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.08.2004 №3030 за 5000,00 грн.; земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_4, площею 0,0617 га, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.08.2004 №3037 за 32000,00 гривень.

У 2011 році позивачем засновано ТОВ «Весняний Врожай» із статутним капіталом у розмірі 950,00 грн. У подальшому було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «Весняний Врожай» шляхом внесення до його складу зазначених земельних ділянок.

Оцінка земельних ділянок при внесенні їх до статутного капіталу ТОВ «Весняний врожай» здійснена згідно Акта оцінки та приймання-передачі майна від 25.01.2011 становить 14027290,28 грн.

06.12.012 між позивачем, як продавцем, та компанією «Грізелдіс Холдингз Лімітед», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу (відчуження), відповідно до якого компанія «Грізелдіс Холдингз Лімітед» набула у власність частку статутного капіталу у розмірі 94,34%, що еквівалентна 13234241,88грн. На виконання умов зазначеного договору компанія «Грізелдіс Холдингз Лімітед» на банківський рахунок позивача у 2012 році перерахувала кошти в розмірі 10394474,78 грн. Решту вартості корпоративних прав позивач отримав у 2013 році.

Згідно з підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, дериватами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2 165.1.40 пункту 165.1 статті 165.

Відповідно до абзаців першого та п'ятого підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Витратами згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з частиною першою та другою статті 13 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-XII, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що інвестиційний прибуток і оподатковуваний дохід від продажу 94,34% корпоративних прав ТОВ «Весняний Врожай» повинен визначатись з урахуванням витрат на придбання таких корпоративних прав, виходячи із вартості майна внесеного до статутного капіталу ТОВ «Весняний Врожай» на підставі Акта оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься учасником для збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність «Весняний Врожай».

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 221 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі № 826/20885/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді: (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна