Рішення

від 01.04.2015 по справі 916/600/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2015 р.Справа № 916/600/15-г

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС"

До відповідача : Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

про розірвання договору та стягнення 104330 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Сушко С.О., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір банківського рахунку № 192 від 07.10.2013р. (у національній валюті), укладений між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС", у зв'язку з істотним порушенням відповідачем істотних умов договору та стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" на користь позивача суму грошових коштів позивача у розмірі 100678,62 грн. та 3651,38 грн. пені за несвоєчасне виконання доручення/розпорядження щодо перерахування коштів. Одночасно з заявленими позовними вимогами позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним при поданні позову судові витрати, які полягають у сплаті судового збору у розмірі 3304,60 грн. та понесенні витрат на оплату послуг адвоката у сумі 8000 грн.

16.03.2015р. до господарського суду Одеської області надійшли додаткові пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС", у яких він просив суд в порядку ст. 65 ГПК України покласти обов'язок на Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" по представленню інформації відносно залишку коштів на рахунку позивача №26006141067001, відкритому у ПАТ "ІМЕКСБАНК" на дату 16.12.2014р. Вказане клопотання викладене у письмових поясненнях, було залишено без задоволення, оскільки наявні у матеріалах справи докази підтверджують викладені у позовній заяві обставини, а також з урахуванням того, що відповідачем не було надано доказів, які б спростовували викладені у позовній заяві обставини.

Відповідачем - Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, що вбачається з наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення. За наведених обставин, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

07.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" (клієнт) укладено договір банківського рахунку №192, згідно умов п. 1.1 якого Банком було прийнято на себе зобов'язання відкрити Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті №26006141067001 та приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку, а саме: понеділок - четвер з 9:00 до 13:00 та з 14:00 до 16:00, п'ятниця та передсвяткові дні з 9:00 до 13:00 та з 14:00 до 15:00.

У відповідності до положень п. п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Договору Банк прийняв на себе зобов'язання, зокрема, належним чином виконувати умови договору, своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ, приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта, якщо розрахунковий документ надійшов до Банку після операційного часу, виконати таке доручення Клієнта, не пізніше наступного операційного дня.

В свою чергу, з урахуванням положень п.п. 2.2.1, 2.2.7 договору Клієнт набув право, зокрема, самостійно розпоряджатись коштами на рахунку, керуючись вимогами чинного законодавства, давати доручення на списання коштів зі свого рахунку, використовуючи наступні види платіжних інструментів: платіжне доручення, акредитив.

Як вбачається з письмових пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС", на банківському рахунку товариства були розміщені грошові кошти у розмірі 100678,62 грн., що також вбачається з довідки Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" від 20.01.2015р. № 17/1 (копія а.с. 21).

Як зазначається представником позивача, згідно з Договором про надання послуг по системі „Інтернет-Банк" від 07.10.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС", було надано Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" три розпорядження (11.11.2014р. на суму 122000,00 грн, 25.11.2014р. на суму 99163,49 грн. та 03.12.2014р. на суму 99163, 49грн.), через систему „Інтернет-Банк", щодо здійснення електронних платежів з рахунку Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" №26006141067001 на рахунок №26004510995701 у ПАТ АБ „Південий", на користь Бондаревої С.М. Однак, жодне з зазначених розпоряджень Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" виконано не було, про що Банк був повідомлений претензією від 04.12.2014р.

Крім того, представником позивача було зазначено, що 16.12.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС", було надано Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" для виконання платіжне доручення № 81 на суму 99163,49 грн. (копія а.с. 22) на користь ФОП Бондаревої С.М., а саме платіж за орендну плату за листопад 2014р. по договору оренди б/н від 03.04.2014р.

Відповідно до п. 4.1 договору за несвоєчасне чи неналежне виконання розпорядження Клієнта щодо перерахування його коштів, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неналежно списаної суми платежу за кожен день прострочення.

У зв'язку з простроченням виконання поданого до банку платіжного доручення від 16.12.2014р. на загальну суму 99163,49 грн., позивачем здійснено розрахунок пені за період з 16.12.2014р. по 02.02.2015р. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується пеня в сумі 3651,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано допущенням Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" істотних порушень умов діючого договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року, які полягають у невиконанні банком платіжних доручень клієнта, що призводить до неможливості розпоряджатись розміщеними на банківському рахунку коштами та направлені розірвання договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року та стягнення грошових коштів позивача у розмірі 100678,62 грн. та пені у розмірі 3651,38 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 1066 Цивільного Кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням положень п. 3 ст. 1068 Цивільного Кодексу України Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Аналогічні положення містять п. п. 2.3.3, 2.3.4, 2.3.5 Договору укладеного між сторонами договору, згідно яких Банк зобов'язався належним чином виконувати умови договору, своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ, приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта, якщо розрахунковий документ надійшов до Банку після операційного часу, виконати таке доручення Клієнта, не пізніше наступного операційного дня.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналізуючи умови договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року, положення якого передбачають обов'язок Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" виконувати платіжне доручення позивача та право позивача вільно розпоряджатись своїми коштами, розміщеними на рахунку, суд вважає що фактичне невиконання даних положень протягом тривалого періоду є істотним порушенням умов діючого договору, а тому вимога позивача про розірвання договору є цілком законною.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.1 договору за несвоєчасне чи неналежне виконання розпорядження Клієнта щодо перерахування його коштів, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неналежно списаної суми платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" пені за договором банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року (розрахованої за період з 16.12.2014р. по 02.02.2015р. на суму не виконаного платіжного доручення), вважає його вірним та таким, що відповідає наявним у матеріалах справи доказам.

Положеннями п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У зв'язку з тим, що договір банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року між сторонами спору розірвано судом, правовідносини за договором підлягають припиненню у розумінні положень п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, а розміщені на рахунку кошти підлягають поверненню Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС". З приведених підстав, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" вимоги про стягнення з відповідача 100678,62 грн. суми коштів позивача є правомірними, тому дані вимоги також підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" про розірвання договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року та про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" суми грошових коштів позивача у розмірі 100678,62 грн. та 3651,38 грн. пені за несвоєчасне виконання доручення/розпорядження щодо перерахування коштів підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, при поданні позову Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" було заявлено про необхідність відшкодування за рахунок відповідача понесених позивачем у сумі 8000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно ст. 44 ГПК України Судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Відповідно до змісту ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наявність у матеріалах справи доказів, що засвідчують надання позивачу юридичних послуг адвокатом Калітенко С.А. на підставі договору про надання правової допомоги від 30.01.2015р., що підтверджується також ордером серії ОД № 071263 від 30.01.2015 р. та платіжним дорученням №49 від 12.03.2015р. на суму 8000 грн., що підтверджує сплату позивачем послуг адвоката, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" витрати, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача в сумі 8000 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються також витрати по сплаті судового збору в сумі 3304,60 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір банківського рахунку №192 від 07.10.2013р. (у національній валюті), укладений між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (65039, м.Одеса, пр. Гагаріна, буд. 12-А; код 20971504) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24, корп. В; код 37114659).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд. 12-А; код 20971504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24, корп. В; код 37114659) суму залишку грошових коштів позивача у розмірі 100678 (сто тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 62 коп., пеню за несвоєчасне виконання доручення/розпорядження щодо перерахування коштів у розмірі 3651 (три тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 38 коп., понесенні витрати на оплату послуг адвоката у сумі 8000 (вісім тисяч) грн. та 3304 (три тисячі триста чотири) грн. 60 коп. витрат на оплату судового збору.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2015 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко