Постанова

від 10.06.2015 по справі 916/600/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р.Справа № 916/600/15-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.06.2015р.:

від позивача: Калітенко С.А., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

на рішення господарського суду Одеської області

від 01 квітня 2015 року

у справі №916/600/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

про розірвання договору та стягнення 104330 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 10.06.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2015р. по справі №916/600/15-г (суддя Д'яченко Т.Г.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про розірвання договору та стягнення 104330 грн., розірвано договір банківського рахунку №192 від 07.10.2013р., укладений між ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ "ІНТЕРЛІГАЛС", з відповідача на користь позивача стягнуто: суму залишку грошових коштів позивача у розмірі 100678,62 грн., пеню за несвоєчасне виконання доручення/розпорядження щодо перерахування коштів у розмірі 3651,38 грн., понесені витрати на оплату послуг адвоката на суму 8000 грн. та 3304,60 грн. витрат на оплату судового збору з посиланням на те, що судом встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" прийнятих на себе зобов'язань за договором банківського рахунку №192 від 07.10.2013р., умови якого передбачають обов'язок банку виконувати платіжне доручення позивача та право позивача вільно розпоряджатись своїми коштами, розміщеними на рахунку, тому фактичне невиконання даних положень протягом тривалого періоду є істотним порушенням умов діючого договору, а тому вимога позивача про розірвання договору є законною, при цьому, враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" про розірвання договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року та про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" суми грошових коштів позивача у розмірі 100678,62 грн. та 3651,38 грн. пені за несвоєчасне виконання доручення/розпорядження щодо перерахування коштів підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд першої інстанції вважає їх обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідач - Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2015р. по справі №916/600/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не ґрунтуються на повному та всебічному розгляду справи по суті з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

12.05.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в судове засідання 10.06.2015р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.06.2015р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (Банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" (Клієнт, позивач) укладено договір банківського рахунку №192, згідно умов п. 1.1 якого Банком було прийнято на себе зобов'язання відкрити Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті №26006141067001 та приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку, а саме: понеділок - четвер з 9:00 до 13:00 та з 14:00 до 16:00, п'ятниця та передсвяткові дні з 9:00 до 13:00 та з 14:00 до 15:00.

Відповідно до положень п. п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору Банк прийняв на себе зобов'язання, зокрема, належним чином виконувати умови договору, своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ, приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта, якщо розрахунковий документ надійшов до Банку після операційного часу, виконати таке доручення Клієнта, не пізніше наступного операційного дня.

В свою чергу, з урахуванням положень п.п. 2.2.1, 2.2.7 договору Клієнт набув право, зокрема, самостійно розпоряджатись коштами на рахунку, керуючись вимогами чинного законодавства, давати доручення на списання коштів зі свого рахунку, використовуючи наступні види платіжних інструментів: платіжне доручення, акредитив.

Відповідно до п. 4.1 договору за несвоєчасне чи неналежне виконання розпорядження Клієнта щодо перерахування його коштів, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неналежно списаної суми платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається з письмових пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС", на банківському рахунку товариства були розміщені грошові кошти у розмірі 100678,62 грн., що також підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" від 20.01.2015р. № 17/1 (арк. спр. 21).

Позивач стверджує, що згідно з договором про надання послуг по системі „Інтернет-Банк" від 07.10.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" було надано Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" три розпорядження (11.11.2014р. на суму 122000,00 грн., 25.11.2014р. на суму 99163,49 грн. та 03.12.2014р. на суму 99163, 49грн.), через систему „Інтернет-Банк", щодо здійснення електронних платежів з рахунку Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" №26006141067001 на рахунок №26004510995701 у ПАТ АБ „Південий", на користь Бондаревої С.М.

Проте, жодне з зазначених розпоряджень Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" виконано не було, про що Банк був повідомлений претензією від 04.12.2014р.

Крім того, представником позивача зазначається, що 16.12.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" було надано Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" для виконання платіжне доручення № 81 на суму 99163,49 грн. на користь ФОП Бондаревої С.М., а саме - платіж за орендну плату за листопад 2014р. по договору оренди б/н від 03.04.2014р.

Враховуючи вищезазначені обставини, ТОВ "ІНТЕРЛІГАЛС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами, які обґрунтовано допущенням Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" істотних порушень умов діючого договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року, які полягають у невиконанні банком платіжних доручень клієнта, що призводить до неможливості розпоряджатись розміщеними на банківському рахунку коштами та направлені розірвання договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року та стягнення грошових коштів позивача у розмірі 100678,62 грн. та пені у розмірі 3651,38 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 1066, 1067 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

З урахуванням положень п. 3 ст. 1068 Цивільного Кодексу України Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Аналогічні положення містять п. п. 2.3.3, 2.3.4, 2.3.5 договору укладеного між сторонами договору, згідно яких Банк зобов'язався належним чином виконувати умови договору, своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ, приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта, якщо розрахунковий документ надійшов до Банку після операційного часу, виконати таке доручення Клієнта, не пізніше наступного операційного дня.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Апеляційний господарський суд, дослідивши обставини справи, зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року.

При цьому, проаналізувавши норми законодавства, апеляційний господарський суд зазначає, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, отже, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 16 від 26.01.2015р., що було прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015р. № 50 „Про віднесення публічного акціонерного товариства „Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", було розпочато з 27.01.2015р. процедуру виведення АТ „Імексбанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 27.01.2015р. по 27.04.2015р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ „Фінростбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За положеннями п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - це лише фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником і, оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку №192 від 07 жовтня 2013 року у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим, виконання розпоряджень позивача суперечить закону, а заявлені позовні вимоги про стягнення залишку коштів та пені не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що невиконання відповідачем розпоряджень позивача спричинене введення в ПАТ "ІМЕКСБАНК" тимчасової адміністрації, дія якої регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку відсутнє істотне порушення договору зі сторони відповідача, отже, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2015р. по справі №916/600/15-г слід скасувати, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2015р. по справі №916/600/15-г скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІГАЛС" (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24, корп. В, код ЄДРПОУ 37114659) до Спеціального фонду Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)», символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 26016990) 1652,30 грн. судового збору за подання апеляційної скарги

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 15.06.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.