Постанова

від 02.04.2015 по справі 916/584/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р. Справа № 916/584/14 Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мирошниченко М. А., суддів Воронюка О.Л. та Лашина В.В.,

(склад судової колегії сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання - Станковій І.М.

за участю представників:

Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області - Котюх С.А. (прокурор прокуратури Одеської області)

Білгород-Дністровської міської ради Одеської області - не з'явився,

ДП "Весстар Україна" - Будурова Г.М. (на підставі доручення),

Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області - Качанова О.О. (на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Весстар Україна" на рішення господарського суду Одеської області від 15.01.2015 р. по справі № 916/584/14 за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області до Дочірнього підприємства "Весстар Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

20.02.2014 р. Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора (далі прокурор) в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради (далі міська рада або позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства «Весстар Україна» (далі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області (далі третя особа) про внесення змін до Договору оренди землі від 20.10.2009 р., укладеного між Білгород - Дністровською міською радою та ДП "Весстар Україна" на земельну ділянку площею 6,2233 га, яка розташована за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 77, для розміщення виробничо-торгівельного комплексу строком на 49 років, зареєстрованого у Білгород-Дністровському районному відділі ДП "ЦДЗК", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.09.515.00035 від 13.11.2009 р. Зокрема Прокурор просив:

викласти п. 5 у наступній редакції: «Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає: 10 197 499 грн. 38 коп.»;

викласти п. 9 у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 42 489 грн. 58 коп.»

В обґрунтування позову прокурор послався на норми чинного законодавства України, а також зазначив, що 20.10.2009 р. між Білгород-Дністровською міською радою та ДП "Весстар Україна" укладено Договір оренди земельної ділянки, площею 6,2233 га, яка розташована за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул.. Шабська, 77, для розміщення виробничо-торгівельного комплексу строком на 49 років, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП "ЦДЗК", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.09.515.00035 від 13.11.2009 р. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.01.2014 № 01-09/223, складеного відділом Держземагенства у Білгород-Дністровському, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 10197499,38 грн. Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008 № 473-V «Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському» для вказаної категорії земель встановлений коефіцієнт - 5. Прокурор зазначив, що відсутність додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати завдає шкоду комунальній власності територіальній громаді Білгород - Дністровської міської ради, власником та розпорядником якої є Білгород - Дністровська міська рада.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2014 р. суддею Рогою Н.В. за вказаним позовом порушено провадження у справі. (т. 1 а.с. 1)

13.03.2014 р. Відповідач надав до місцевого господарського суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав: у лютому 2014 року сторонами було досягнуто домовленості про внесення змін до договору оренди землі та 06.02.2014 року укладено відповідну додаткову угоду до договору оренди, якою погоджено застосування коефіцієнту 3 при визначенні розміру орендної плати, що враховує "обслуговування складів та виробничу діяльність" відповідача, у зв'язку з чим у позовній заяві прокурор безпідставно зазначив про застосування коефіцієнта 5 при визначенні розміру орендної плати за землю. (т. 1 а.с. 45-47)

17.04.2014 р. відповідачем до місцевого господарського суду надані письмові пояснення, в яких зазначено, що земельна ділянка використовується для розміщення та обслуговування виробничо-складського комплексу, а не для торгівельної діяльності. Відповідач також зазначив, що встановлення нового (середньозваженого) коефіцієнту не передбачено законом як підставу для зміни договору. Застосування середньозваженого коефіцієнту є неправомірним, оскільки суперечить чинному законодавству: такий термін не передбачено жодним нормативно-правовим актом у сфері врегулювання земельних відносин, а закони, що встановлюють повноваження органів місцевого самоврядування, в рамках яких вони діють, не передбачають закріплення за місцевими радами права встановлювати середньозважені коефіцієнти. (т. 1 а.с. 102-106)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2014 р. справу № 916/584/14 прийнято до колегіального розгляду, у складі колегії суддів: головуючого судді Роги Н.В., суддів Д'яченко Т.Г. та Погребна К.Ф. (т. 1 а.с. 117)

05.06.2014 р. від Позивача до місцевого господарського суду надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що між ним та відповідачем не укладено додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20.10.2009 року. В результаті чого міським бюджетом недоотримані кошти у повному обсязі за оренду земельної ділянки від відповідача. (т. 1 а.с. 137)

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2014 року (головуючий суддя - Рога Н.В., суддів Д'яченко Т.Г., Погребна К.Ф.) позов задоволено повністю .

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. по справі № 916/584/14 (головуючий суддя Бєляновський В.В., судді Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) рішення господарського суду Одеської області від 12 червня 2014 року у справі № 916/584/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Весстар Україна" - без задоволення. (т. 1 а.с. 220-227)

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2014 р. по справі № 916/584/14 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Приймаючи постанову Вищий господарський суд України зазначив, що господарськими судами не надано оцінки доводам відповідача про те, що з умов договору оренди не вбачається використання земельної ділянки для обслуговування магазину, кафе чи бару (для яких передбачено коефіцієнт "7"). Крім того, господарськими судами не надано оцінки наявному в матеріалах справи акту встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, що надається відповідачу у довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення виробничо-торгівельного комплексу від 08.07.2009р., згідно з яким відповідно до українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) визначено код цільового використання земельної ділянки 1.11.16 (землі іншої комерційної діяльності); не надано оцінки додатку до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 08.07.2009 (плану земельної ділянки), згідно з яким площа земельної ділянки для розміщення виробничого комплексу складає 5,6013 га, а площа земельної ділянки для розміщення торгового комплексу - лише 0,6220 га.

Також, господарськими судами не взято до уваги, що відповідно до п . 3. 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 N 18/15/21/11 коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання; підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Однак, матеріали справи не містять доказів проведення інвентаризації орендованої відповідачем земельної ділянки для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання .

Дійшовши висновку, що цільовим призначенням орендованої відповідачем земельної ділянки є розміщення виробничо-торгівельного комплексу, господарський суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

З огляду на вищевказані положення земельного законодавства, передбачене договором використання орендованої відповідачем земельної ділянки для розміщення виробничо-торгівельного комплексу не є її цільовим призначенням, а лише умовами її використання відповідно до договору оренди.

Крім того, господарськими судами не взято до уваги, що сторони до звернення прокурора з вказаним позовом до господарського суду дійшли згоди щодо визначення в договорі нової нормативної грошової оцінки землі - 10 197 499,38 грн. (про що свідчить угода про перерахунок розміру орендної плати земельної ділянки від 06.02.2014), у зв'язку з чим підстави для внесення цих же змін до п. 5 договору оренди земельної ділянки від 20.10.2009 були відсутні.

Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону вирішити спір. (т. 2 а.с. 39-48)

Ухвалю господарського суду Одеської області від 21.11.2014 р. справу № 916/584/14 прийнято до свого провадження суддею Цісельським О.В. (т. 2 а.с. 53)

08.12.2014 р. до місцевого господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, в яких зазначено наступне: угода про перерахунок розміру орендної плати набула чинності з моменту її підписання сторонами - 06 лютого 2014 р., тобто до подання позовної заяви, у зв'язку з чим спірні п. 5 та п. 9 Договору оренди землі не діяли на момент порушення провадження у справі, що свідчить про відсутність предмету спору. Позивачем не надано доказів на підтвердження факту використання орендованої ДП «Весстар Україна» земельної ділянки під бар, магазин, кафе, більярдну чи іншу торговельну діяльність, що, в свою чергу, впливає та чи 5 при вирахуванні середньозваженого коефіцієнту. Разом з тим, всупереч законодавчим приписам, інвентаризація земельної ділянки, що орендується ДП «Весстар Україна», для встановлення її змішаного використання (та, відповідно, можливості застосування до неї середньозваженого коефіцієнту) не проводилась. Однак, матеріали справи не містять доказів проведення інвентаризації орендованої відповідачем земельної ділянки для виділення частин земельної ділянки і ВГСУ, різного функціонального використання. На цій обставині наголосив скасовуючи попередні рішення та постанови у цій справи. Крім того, застосування «змішаного коефіцієнту» припускається чинним законодавством України лише при розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Заміна або встановлення нових (змішаних) коефіцієнтів місцевою радою не передбачено законодавством у якості підстави для зміни договору. (т. 2 а.с. 58-64)

22.12.2014 р. Прокурором до місцевого господарського суду надані пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, в яких зазначено, що інвентаризація земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача не проводилась. Згідно акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 08.07.2009 р. площа земельної ділянки для розміщення виробничого комплексу складає 5,6013 га., а площа земельної ділянки для розміщення торгового комплексу - 0, 6220 га. З зазначеного вбачається, що земельна ділянка є змішаного користування, а тому за рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008 р. № 473 має бути застосований середньозважений коефіцієнт (7+3)/2=5) Між міською радою та відповідачем 06.02.2014 р. укладено угоду про перерахунок розміру орендної плати земельної ділянки № 04095100035 від 13.11.2009, згідно якої розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 10197499,38 грн., а розмір орендної плати в місяць - 25493,75 грн. та в рік - 305924,98 грн.

Водночас прокурор зазначив, що вказана угода є нікчемною, оскільки нормами чинного законодавства України передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, відтак зміни до договору оренди землі набирають чинності в такому ж порядку, тобто після державної реєстрації, а такої реєстрації угоди здійснено не було.

Крім того, прокурор зазначив, що рішення Білгород-Дністровської міської ради № 565-VI від 31.05.2013 р. прийнято у відповідності до її повноважень, є чинним та має обов'язковий характер. (т. 2 а.с. 68-71)

15.01.2015 р. відповідачем до місцевого господарського суд надані письмові пояснення, в яких зазначено, що державна реєстрація договору не є формою, договір оренди землі від 20.10.2009 р. був укладений у письмовій формі, угода про перерахунок розміру орендної плати від 06.02.2014 р. була укладена у письмовій формі. Тобто, вимоги ч. 1 ст. 654 ЦК України сторонами дотримані, а угода про перерахунок розміру орендної плати від 06.02.2014 р. чинною, з дня її підписання. (т. 2 а.с. 90-93).

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.01.2015 року (повний текст складено та підписано суддею Цісельським О.В. 19.01.2015 р.) позов задоволено повністю.

Внесено зміни до договору оренди землі від 20.10.2009 р., а саме викладено п. 5 договору у наступній редакції: "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає: 10 197 499 грн. 38 коп.", а п. 9 договору у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 42 489 грн. 58 коп.

Суд також стягнув з Дочірнього підприємства "Весстар Україна" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 грн.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що коефіцієнти, зазначені у Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженому наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 N 18/15/21/11, повинні враховуватися та використовуватися лише при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка зазначається у Витягу, а для визначення розміру орендної плати, орендодавець має право застосовувати будь-які коефіцієнти (у тому числі середньозважених), які затверджені рішенням відповідної ради.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008 р. №473-V (додаток № 1) було затверджено нові коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, а рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 27.12.2013р. №731-VІ внесено зміни до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008р. №473-V, зокрема, доповнено перелік категорій земель за функціональним використанням п. 15 - інші (застосується значення коефіцієнту подібної категорії) та п. 16 - землі "змішаного використання" (застосується середньозважене значення коефіцієнту).

Зазначені рішення є діючими та не скасованим, а тому, на думку суду, позивач цілком правомірно застосував для розрахунку орендної плати коефіцієнти, визначені у рішеннях Білгород-Дністровської міської ради, а саме коефіцієнт - 7%, встановлений п. 3 Додатку, відповідно до якого встановлена категорія земель за функцією використання - обслуговування магазину, кафе, бару, більярдної, приміщення для розміщення гральних автоматів (із урахуванням п.15) та коефіцієнт 3 відповідно до п. 13 - виробнича діяльність.

А тому, суд погоджується з наданим прокурором розрахунком, за яким позивачем для розрахунку орендної плати, у зв'язку із затвердженням нової нормативної грошової оцінки земель міста Білгород-Дністровський та нових коефіцієнтів для визначення розміру орендної плати із урахуванням категорії земель за функцією використання, застосовано 5% - ий коефіцієнт як середньозважений, адже, як встановлено матеріалами справи на орендованій земельній ділянці розташовано саме виробничо-торгівельний комплекс відповідача.

Доказів внесення до Договору змін щодо цільового використання земельної ділянки відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині встановлення нового розміру орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки.

Відхиляючи доводи відповідача, місцевий господарський суд, зазначив, що вони є недоведеними та необґрунтованими, а тому не приймаються судом до уваги. (т. 2 а.с.105)

Не погоджуючись з прийнятим рішенням судом першої інстанції, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду змінити, а саме відмовити позивачу у позові в частині встановлення коефіцієнту 5 при визначенні розміру орендної плати та викласти п.9 договору у такий редакції: «орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 25 493,75грн.».

В обґрунтування цієї позиції скаржник зазначив, що місцевий господарський суд переглядаючи справу не прийняв до уваги висновки Вищого господарського суду України, а тому припустився помилкового висновку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2015 р. о 10:30 год. у складі суддів Мирошниченко М.А. (головуючий), суддів Воронюка О.Л. та Лашина В.В., про що учасники процесу, згідно ст.98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

13.03.2015р. до суду надійшло клопотання Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області про розгляд справи за відсутністю його представника.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 17.03.2015 р. представника позивача - Білгород-Дністровської міської ради ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 р. о 12:00, про що учасники процесу згідно приписів ст.98 ГПК України були повідомлені належним чином.

Представник позивача - Білгород-Дністровської міської ради в судове засідання 31.03.2015 р. не з'явився, хоча згідно приписів ст. 98 ГПК України був повідомлений належним чином про розгляд справи.

Враховуючи повторну неявку представника Білгород-Дністровської міської ради, думку інших учасників процесу та закінчення двохмісячного строку встановленого ст.102 ГПК України для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника Білгород-Дністровської міської ради.

Представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду в судовому засіданні 31.03.2015 р. просив задовольнити скаргу в повному обсягу, а саме змінити рішення суду першої інстанції, відмовивши позивачу у позові в частині встановлення коефіцієнту 5 при визначенні розміру орендної плати та викласти п.9 договору у такий редакції: «орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 25 493,75 грн.».

Представник Прокурора в усних поясненнях наданих суду в судовому засіданні 31.03.2015р. просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області в усних поясненнях наданих суду в судовому засіданні 31.03.2015р. пояснив що грошова оцінка землі була здійснена цим відділом відповідно до вимог чинного законодавства, а питання правильності застосування позивачем коефіцієнтів не входять до компетенції Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області.

В судовому засіданні відповідно до приписів ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 02.04.2015 р. о 10.00., про що учасники процесу були повідомлені безпосереднього в судовому засіданні 31.03.2015р. (під особистий розпис).

Після перерви в судове засідання 02.2105р. з'явились Прокурор і представник ДП "Весстар Україна" і колегія суддів прийняла рішення про продовження розгляду справи за відсутністю представників Білгород-Дністровської міської ради та Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області.

Представники Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області та ДП "Весстар Україна" підтримали свої позиції висловлені в судовому засіданні 31.03.2015 р.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 02.04.2015 р. оголошувались вступна та резолютивна частини судової постанови.

Переглядаючи відповідно до приписів ст. 101 ГПК України справу повторно, заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 20.10.2009 року між Білгород-Дністровською міською радою (за договором орендодавець) та ДП "Весстар Україна" (за договором орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), зареєстрований у встановленому порядку 13.11.2009 р. за № 04.09.515.00035, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради № 749-V від 25.06.2009 р., за актом приймання - передачі передав, а орендар прийняв в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 6,2233 га, що знаходиться у м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 77, під розміщення виробничо-торгівельного комплексу.(а.с.24-29,т.1)

За змістом п. 5 договору, на момент укладання договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 5 690 290,50 грн.

Згідно з п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 14 225 грн. 73 коп., на розрахунковий рахунок № 33218812700011, одержувач - Відділ Державного казначейства в Білгород-Дністровському районі, код: 23215016, банк: УДК в Одеській області м. Одеса, МФО: 828011, код платежу - 13050200.

Сторони договору у п. 10 договору встановили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з п. 12 договору сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається орендодавцем; розмір орендної плати переглядається також у випадках: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законодавством України.

Умовами пунктів 4, 14, 15, 29 визначено, що цільове призначення земельної ділянки - розміщення виробничо-торгівельного комплексу; земельна ділянка передається в оренду під розміщення виробничо-торгівельного комплексу; орендар зобов'язаний забезпечити використання орендованої земельної ділянки відповідно до цільового призначення та умов її надання, передбачених договором оренди.

Згідно акту від 08.07.2009року про встановленням (відведення) в натурі меж вищевказаної земельної ділянки, цю ділянку відповідно до українського класифікатору цільового використання землі (УКЦВЗ) визначено код цільового використання земельної ділянки: 1.11.6. розміщення виробничо-торговельного комплексу, категорія земельної ділянки за основним призначенням, згідно ст. 19 ЗК України, - землі житлової та громадської забудови. (а.с.30,31 т.1)

З матеріалів справи вбачається що на виконання договору зазначена в договорі земельна ділянка була передана позивачем відповідачу 20.10.2009р. за актом приймання передачі для використання за цільовим призначенням. ( а.с.33,т.1)

Матеріали справи свідчать, що рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008 р. № 473-V "Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському" затверджено в новій редакції додаток № 1 "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (КФ)" до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 11.06.2004 р. № 669-ХХІУ "Про внесення змін до рішення міської ради від 11.07.2003 року № 427-ХХІV "Про встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському". (т. 1 а.с. 89)

При цьому, для категорії земель за функцією використання - обслуговування магазину, кафе, бару, більярдної, приміщення для розміщення гральних автоматів - визначено коефіцієнт "7", а за функцією використання - виробнича діяльність - визначено коефіцієнт "3".

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 31.05.2013 р. № 565-VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Білгород-Дністровського": затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Білгород-Дністровський Одеської області (п. 1); введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Білгород-Дністровського Одеської області з 01.01.2014 р. (п. 2); прийнято середню (базову) вартість 1 кв.м. в розмірі 95.36 грн.; зобов'язано відділ Дерземагенства у Білгород-Дністровського Одеської області забезпечити оформлення витягів та видачу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Білгород-Дністровський Одеської області м. ( т. 1 а.с. 88).

З наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.01.2014 р. № 01-09/223, наданого відділом Держземагенства у м. Білгород - Дністровському Одеської області, вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 62233 кв.м, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 77, землекористувачем якої є ДП "Весстар Україна", становить 10 197 499,38 грн. (т. 1 а.с. 37).

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 27.12.2013 р. № 731-VІ "Про внесення змін до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008р. №473-V "Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському" вирішено внести зміни в додаток до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008р. № 473-V, а саме доповнено перелік категорій земель за функціональним використанням пунктом 15 "інші" (які не входять до жодної зазначеної категорії) з застосуванням значення коефіцієнту подібної категорії та доповнено перелік категорій земель за функціональним використанням пунктом 16 "Змішаного використання", з застосуванням середньозваженого значення коефіцієнту. Згідно з п. 2 рішення, дане рішення набирає чинності з 01.01.2014 р. (т. 1 а.с. 36)

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2014 р. позивач та відповідач уклали (підписали та засвідчили своїми печатками) угоду про перерахунок розміру орендної плати земельної ділянки до Договору, згідно якої (угоди) визначили, що за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2104 р. нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка є предметом оренди за цим Договором, складає 10 197 499,38 грн., а орендна плата за неї складає в місяць -25 493,75 грн., в рік - 305924,98 грн. з використанням коефіцієнту -3. У п. п. 3.1. і 3.2. угоди сторони визначили, що вона є невід'ємною частиною Договору і набирає чинності після підписання її сторонами. (а.с.48)

Змістовний аналіз умов цієї угоди надає можливість суду апеляційної інстанції зробити висновок, що цією угодою сторони фактично узгодили та внесли зміни до п.5 і п.9 договору, стосовно розміру нормативно - грошової оцінки земельної ділянки та перерахунку розміру орендної плати, тобто ця угода за своєю правовою природою є правочином про зміну умов Договору.

При цьому аналіз вищевказаних змін також надає можливість зробити висновок, що вони були внесені, по-перше з урахуванням рішення Білгород-Дністровської міської ради від 31.05.2013р. № 565-VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Білгород-Дністровського», а також даних з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (яка є предметом оренди за Договором) від 24.01.2014 р. № 01-09/223, а, по-друге, з урахуванням коефіцієнтів для визначення орендної плати встановлених (змінених) рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008 р. № 473-V "Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському", однак без урахуванням змін коефіцієнтів (нових коефіцієнтів) введених рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 27.12.2013 р. № 731-VІ "Про внесення змін до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008р. №473-V "Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському".

Задовольняючи одну з позовних вимог прокурора, а саме про внесення змін до п.5 договору в якому визначено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, а саме про визначення в ньому що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 10197499,38 грн. місцевий суд зазначив, що у зв'язку зі зміною цієї оцінки слід внести зміни до договору, а вищевказана угода є нікчемною, оскільки її укладено в порушення приписів чинного законодавства, а саме не здійснено її державної реєстрації.

Проте з цим висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується лише частково, з огляду на таке.

Згідно приписів ст. 210 ЦК України, в редакції чинній на час укладання Договору, правочин підлягає державній реєстрації у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно приписів ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

На час укладання Договору була чинною ст. 18 Закону України «Про оренду землі», яка встановлювала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації і відповідно зміни до цього договору, згідно приписів ст. 654 ЦК України, підлягали державній реєстрації, а відтак ці зміни набували чинності з моменту цієї реєстрації.

Відповідно до Порядку державної реєстрації договорів, затвердженого Постановою КМ України № 2073 від 25.12.1998 р., прийнятою з метою реалізації ст.18 Закону України «Про оренду землі» і яка діяла на момент укладання Договору, встановлювалось, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок і що така державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Однак Законом України від 11.02.2010 р. N 1878-V «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 грудня 2011 року N 4152-VI, від 4 липня 2012 року N 5037-VI, від 6 вересня 2012 року N 5245-VI), який набув чинності з 01.01.2013 р. зі змісту Закону України «Про оренду землі» виключено статтю 18, тобто починаючи з 01.01.2013р. державна реєстрація договорів оренди землі, і відповідно змін до них, не передбачена законом, тобто з цієї дати договори оренди землі та зміни до них вважаються вчиненими з моменту їх підписання.

Слід зазначити, що вищезазначена Постанова КМ України № 2073 від 25.12.1998 р. також втратила чинність згідно Постанови КМ України від 20 липня 2011 року N 791.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що при вирішення цього питання слід розмежовувати державну реєстрацію договорів оренди землі, необхідність якої раніше передбачалась ст. 18 «Про оренду землі» та Постановою КМ України № 2073 від 25.12.1998 р., з реєстрацією права оренди землі передбачену ст. 6 цього Закону та державною реєстрацією земельної ділянки передбачену Законом України «Про державний земельний кадастр», які є самостійним діями (правочинами), що вчиняються поза межами цих договорів, а відтак і не стосується (не відноситься) до порядку їх укладання та набрання ними чинності.

Враховуючи вищезазначені зміни в законодавстві, які регулюють правовідносини оренди землі, станом на 06.02.2014р, тобто на час укладання позивачем та відповідачем вищезазначеної угоди, Законом України «Про оренду землі» (який є спеціальними по відношенню к іншим законодавчим актом який регулює договірні виносити щодо оренди землі, зокрема укладання договорів оренди землі) державна реєстрація договорів оренди землі і відповідно змін до них вже не передбачалась, а відтак ця угода, з урахуванням її п.3.2., набула чинності з дня її підписання сторонам і була чинною, починаючи з 06.02.2014р. і на час звернення прокурора до суду з цим позовом.

Місцевий суд не врахував вищезазначених обставин і як наслідок дійшов помилкового висновку, щодо нікчемності цієї угоди.

Водночас зі змісту угоди вбачається, що, цією угодою нормативно грошова оцінка землі та розмір орендної плати визначаються за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., тобто ці зміни до умов договору обмежені вищезазначеним періодом часу і відповідно по настанню останнього дня вказаного строку (31.12.2014 р.) ці зміни втрачають силу і Договір діє і попередній редакції, тобто цих без урахування змін.

Однак оскільки на момент ухвалення судом першої інстанції рішення по цієї справи (15.01.2015 р.), зазначений в угоди період дії оцінки землі та розміру орендної плати вже закінчився, а нова грошова оцінка землі не проводилась, то відповідно вимога прокурора про внесення змін до пункту 5 договору щодо розміру нормативно грошова оцінка землі, з урахуванням вищенаведених обставин на норм земельного законодавства, є обґрунтованою.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд вмотивовано (хоча із інших підстав) задовольнив позовну вимогу прокурора, тобто підставно вніс зміни до пункту п'ять договору виклавши його наступній редакції: «Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає: 10 197 499 грн. 38 коп.»;

Слід зазначити, що відповідач не оскаржив в апеляційному порядку рішення місцевого суду в цієї частині та вважає, цю зміну редакції пункту п'ятого обґрунтованою Щодо другої позовної вимоги прокурора, тобто вимоги про внесення змін у п.9 Договору, висновків місцевого суду з цього питання, колегія суддів, з урахуванням зауважень Вищого господарського суду України викладених в постанові від 04.11.2014 р. по цієї справі , зазначає наступне.

Як зазначалось вище, матеріали справи свідчать, що на підставі вищезазначеного Витягу за № 01-09/223 від 24.01.2014 р., позивачем було розраховано новий розмір орендної плати за користування відповідачем орендованою земельною ділянкою із урахуванням коефіцієнтів, визначених рішеннями Білгород-Дністровської міської ради №473-V від 17.04.2008р. та №731-VІ від 27.12.2013р.

При цьому, позивачем при розрахунку орендної плати на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради №731-VІ від 27.12.2013 р. був застосований коефіцієнт 5%, як середньозважений між ставкою орендної плати встановленої для категорії земель за функціональним використанням, зазначеним у п. 3 додатку 1 до рішення Білгород-Дністровської міської ради №731-VІ від 27.12.2013 р., а саме обслуговування магазину, кафе, бару, більярдної, приміщення для гральних автоматів, що складає - 7% та між ставкою орендної плати, встановленої для категорії земель за функціональним використанням, зазначеним у п.13 додатку до зазначеного рішення, а саме виробнича діяльність що складає - 3% (7+3=10 /2 =5%. ) і саме виходячи з цієї методики (розрахунку) прокурор просив суд внести заявлені ним зміни до п.9 договору.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

За приписами ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому як вірно зазначив прокурор у позові, а місцевий суд в рішенні відповідно до п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги, що рішення Білгород-Дністровської міської ради №473-V від 17.04.2008 р. та №731-VІ від 27.12.2013р. якими встановлено та змінено коефіцієнти, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки є чинними (не скасовані самою радою або в судовому порядку) і відповідно є обов'язковими для застосування для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, а відтак і для внесення змін до умов договору і частині розміру орендної плати.

Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивач та/або прокурор в його інтересах, мав (мали) право, в матеріальному сенсі цього права, пред'явити до відповідача позов про внесення змін до п.9 Договору, в т.ч. у разі прийняття позивачем рішення про зміну вищевказаного коефіцієнту, який застосовується для визначення розміру орендної плати, якщо це рішення є чинним.

Водночас при вирішення питання щодо внесення змін до п.9 Договору слід встановити чи правильно визначено позивачем для відповідача коефіцієнт - 5% (як середньозважений коефіцієнт між коефіцієнтом 7% - торговельна діяльність і коефіцієнтом 3% - виробнича діяльність) і відповідно розрахований з його урахуванням розмір орендної плати.

Як зазначалось вище умовами пунктів 4, 14, 15, 29 визначено, що цільове призначення земельної ділянки - розміщення виробничо-торгівельного комплексу; земельна ділянка передається в оренду під розміщення виробничо-торгівельного комплексу; орендар зобов'язаний забезпечити використання орендованої земельної ділянки відповідно до цільового призначення та умов її надання, передбачених договором оренди.

В акті від 08.07.2009року про встановленням (відведення) в натурі меж вищевказаної земельної ділянки, цю ділянку відповідно до українського класифікатору цільового використання землі (УКЦВЗ) визначено код цільового використання земельної ділянки: 1.11.6. розміщення виробничо-торговельного комплексу, категорія земельної ділянки за основним призначенням, згідно ст.19 ЗК України, - землі житлової та громадської забудови.

Згідно ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно частини першої ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а згідно частини п'ятої вказаної статті види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Матеріли справи (умови договору, акт встановлення в натурі меж земельної ділянки з експлікацією та акт приймання передачі земельної ділянки), свідчать, що на час укладання Договору земельна ділянка яка є предметом цього договору відносилась згідно ст.19 ЗК України до категорія земельної ділянки за основним призначенням: землі житлової та громадської забудови, а відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. N 14-1-7/1205 код цільового використання цієї земельної ділянки, з урахуванням цілі на які її було надано (розміщення виробничо-торговельного комплексу) був 1.11.6. (інша комерційна діяльність).

При розрахунку розміру орендної плати у Договорі та згідно змін внесених у Договір Угодою від 06.02.2014р. позивачем був застосований коефіцієнт- 3 по кваліфікації категорій земель за функцією використання - виробнича діяльність , визначений згідно рішення Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008 р. № 473-V "Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському", без урахування змін коефіцієнтів (нових коефіцієнтів) введених рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 27.12.2013 р. № 731-VІ "Про внесення змін до рішення Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008р. №473-V "Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському" яким передбачалось додаткова кваліфікація категорій земель за функцією використання, а саме змішаного використання з застосуванням середньозваженого значення коефіцієнту.

Колегія суддів, враховуючи зауваження Вищого господарського суду України викладені в постанові від 04.11.2014 р. по цієї справі , вважає за необхідне зазначити, що слід розмежовувати поняття цільового використання земельної ділянки визначеного умовами договору з функціональним використанням земель, тобто з фактичним функціональним використанням земель, в межах цільового призначення, коефіцієнти за які встановлено вищезазначеними рішеннями позивача.

На переконання колегії суддів ані прокурор ані позивач у порушення приписів ст.33 ГПК України не довели ні суду першої, ні апеляційної інстанції, що відповідач використовує землю (частину землі) яку він орендує за вказаним Договором для торговельної діяльності а саме для обслуговування магазину, кафе, бару, більярдної, приміщення для розміщення гральних автоматів, у разі чого до нього згідно вищезазначених рішень позивача можливо було б застосувати коефіцієнт "7" відносно цієї діяльності, і в матеріалах справи будь-які належні докази такого використання відсутні.

Натомість з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.01.2014р., вбачається, що основними видами діяльності відповідача є: 23.64 "Виробництво сухих будівельних сумішей"; 77.39 "Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і. у."; 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт"; 52.24 "Транспортне оброблення вантажів"; 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна"; 33.12 "Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення", тобто такий вид діяльності як торгова діяльність, в т.ч. обслуговування магазину, кафе, бару, більярдної, приміщення для розміщення гральних автоматів, не передбачена і відповідач наполягає що він не займається такою діяльністю

Слід також зазначити, що з умов договору та наявного в матеріалах справи акту встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, вбачається, що земельна ділянка надається відповідачу у довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення виробничо-торгівельного комплексу, а згідно до українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) таке цільове призначення визначено код цільового використання земельної ділянки 1.11.16 (землі іншої комерційної діяльності), що не є тотожнім торговельної діяльності, оскільки оптова та роздрібна торгівля визначена в цьому класифікаторі під іншими кодами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи не доведено,що відповідач використовує земельну ділянку (її частину) яка надана йому в оренду за спірним Договором за функціональним використанням для обслуговування магазину, кафе, бару, більярдної або приміщення для розміщення гральних автоматів, а відтак для частини його діяльності не можливо застосовувати коефіцієнт 7 і відповідно середньозважений коефіцієнт 5 (7+3:2), визначені вищевказаними рішеннями позивача і до нього при визначенні розміру орендної плати слід застосовувати коефіцієнт 3.

З урахування викладеного колегія суддів дійшла висновку, що орендна плата з урахуванням вищенаведеної нормативної грошової оцінки землі та вказаного коефіцієнту повинна складати 25 493,75 грн. щомісяця.

З огляду на викладене вимога прокурора про внесення змін до п.9 договору щодо визначення розміру орендної плати в розмірі 42 489 грн. 58 коп. щомісячно з урахуванням середньозваженого коефіцієнту 5, є необґрунтованою .

Водночас враховуючи що у Договорі орендна плата визначена без урахуванням нової нормативно грошової оцінки землі і що строк дії визначених Угодою розмірів орендної плати закінчився, а відповідач визнає необхідність внесення змін в умови договору щодо розміру орендної плати з урахуванням цієї ново оцінки землі, колегія суддів вважає, що вимога прокурора в цієї частині підлягає частковому задоволенню, а саме пункт 9 договору слід викласти в такий редакції редакції: «орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 25 493,75 грн. (з використанням коефіцієнту-3)».

Приймаючи до уваги викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні, з викладенням його резолютивної частині в новій редакції про задоволення позову в частині внесення змін до п.5 Договору і часткове задоволення позову в частині внесення змін до п.9 Договору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1) Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Весстар Україна" задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Одеської області від 15.01.2015 р. по справі № 916/584/14 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради - задовольнити частково.

Внести зміни до Договору оренди землі від 20.10.2009 р., укладеного між Білгород - Дністровською міською радою та Дочірнім підприємством "Весстар Україна" на земельну ділянку площею 6,2233 га, яка розташована за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 77, для розміщення виробничо-торгівельного комплексу строком на 49 років, зареєстрованого у Білгород-Дністровському районному відділі державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №04.09.515.00035 від 13.11.2009р., а саме:

Викласти п. 5 (п'ятий) Договору оренди землі від 20.10.2009 р., у наступній редакції: «Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає: 10 197499 грн. 38 коп.»;

Викласти п. 9 (дев'ятий) Договору оренди землі від 20.10.2009р, у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 25 493,75грн. ( з використанням коефіцієнту-3) »

Стягнути з Дочірнього підприємства "Весстар Україна" (65098, м. Одеса, вул. Боженка, 21 б, код ЄДРПОУ 33720435) до Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі у розмірі - 1218 ( одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.»

В решті частині позову відмовити.»

3) Доручити господарському суду Одеської області видати наказ відповідно до резолютивної частини цієї постанови зі зазначенням у ньому всіх необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 02.04.2015 р.

Суддя-доповідач Мирошниченко М. А.

Судді: Воронюк О.Л.

Лашин В.В.