Постанова

від 01.04.2015 по справі 825/225/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/225/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Транс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Транс» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області ( далі - відповідач ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2014 р. № 0004432200, № 0004422200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Транс» ( далі - ТОВ «Софі Транс» ) є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Софі Транс» з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ у складі податкового кредиту по операціям з ТОВ «КОМПАНІЯ «БРАВЕЛ» за березень 2013 року, у складі податкових зобов'язань по операціям з ПП «ДИНАСТІЯ-20412», ТОВ «КЗ «КОНСТАНТА», ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «ВАРГО ЛН», ТОВ «ФРІГЕЙТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ» за липень 2014 року та у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаними контрагентами, за результатами якої складено акт від 06.10.2014р. № 2265/22/37972522.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: ст.ст. 187, 188, 198, 200, 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкових зобов'язань з ПДВ на 59674,00 грн. та до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 259067,00 грн. і до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до Держбюджету, на 201034,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.11.2014 р.: 1) № 0004432200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 251293,00 грн., з яких: 201034,00 грн. - за основним платежем та 50259,00 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями ( штрафами ); 2) № 0004422200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 358,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні господарські операції між позивачем і ПП «ДИНАСТІЯ-20412», ТОВ «КЗ «КОНСТАНТА», ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «ВАРГО ЛН», ТОВ «ФРІГЕЙТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ» є реальними і підтверджуються відповідними первинними документами, складеними із дотриманням вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 ( далі - Положення № 88 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України , датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення правомірності обчислення платником податків його податкових зобов'язань з ПДВ та формування податкового кредиту належить з'ясовувати реальність руху активів у процесі здійснення відповідних господарських операцій та використання придбаних товарів/послуг у його господарській діяльності.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

Разом з тим, судова колегія встановила, що позивачем з ТОВ «ФРІГЕЙТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ» було укладено договір постачання від 08.04.2014 р. № 0804-14 / Т.1 а.с. 183 /, з ПП «ДИНАСТІЯ-2012» - договір від 30.05.2014 р. № 30/05-1 / Т.1 а.с. 192 /, з ТОВ «ВАГРО ЛН» - договір від 15.06.2014 р. № 15/06-1 / Т.1 а.с. 198 /, з ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» - договір від 02.01.2014 р. № 6 / Т.1 а.с. 204 /, з ТОВ «КЗ «КОНСТАНТА» - договір постачання від 22.04.2014 р. / Т.1 а.с. 210 /.

На підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій за вказаними договорами з ТОВ «ФРІГЕЙТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ» та з ТОВ «КЗ «КОНСТАНТА» позивачем до суду першої інстанції було надано специфікації, довіреності, товарно-транспортні накладні, видаткові та податкові накладні і платіжні доручення / Т.1 а.с. 187-191, 212-228, 231, 236, 237 /, а на підтвердження товарності операцій з ПП «ДИНАСТІЯ-2012», ТОВ «ВАГРО ЛН», ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» - довіреності, товарно-транспортні накладні, видаткові та податкові накладні і платіжні доручення / Т.1 а.с. 194-197, 200-203, 206-209 /. А також по зазначеним операціям у матеріалах справи міститься документ під назвою «виписка по рахунку» / Т.1 а.с. 239-239 /.

Водночас, судова колегія зазначає, що у специфікації від 28.07.2014 р. до договору постачання від 08.04.2014 р. № 0804-14 / Т.1 а.с. 187 / та у видатковій накладній від 31.07.2014 р. № РН-0000060 зі сторони отримувача / Т.1 а.с. 200 / не зазначено ані посади осіб, які підписали ці документи, ані їх імені, прізвища та по-батькові. У решті видаткових накладних відсутні відомості щодо посади осіб, які отримали за ними товарно-матеріальні цінності / Т.1 а.с. 188, 194, 206, 212 /.

Крім того, платіжні доручення / а.с. 231-237 / та виписка по рахунку / Т.1 а.с. 238-239 / взагалі не завірені печаткою відповідної банківської установи та не містять жодних відомостей та підписів осіб, які їх склали та відповідальні за достовірність зазначених у них відомостей.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що зазначені первинні документи не відповідають вимогам Закону № 996-XIV та Положення № 88, а отже, не є належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами, які б підтверджували реальність спірних господарських операцій між позивачем і ПП «ДИНАСТІЯ-2012», ТОВ «ВАГРО ЛН», ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «ФРІГЕЙТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ», ТОВ «КЗ «КОНСТАНТА», що помилково не було прийнято до уваги судом першої інстанції.

Більш того, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що у справі взагалі відсутні будь-які первинні документи, підтверджуючі товарність господарських операцій між позивачем і ТОВ «КОМПАНІЯ «БРАВЕЛ».

Викладене переконує судову колегію в тому, що, у даному випадку, відсутні жодні правові підстави для визнання всіх спірних господарських операцій, здійснених між позивачем і ПП «ДИНАСТІЯ-2012», ТОВ «ВАГРО ЛН», ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «ФРІГЕЙТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ», ТОВ «КЗ «КОНСТАНТА», ТОВ «КОМПАНІЯ «БРАВЕЛ», реальними.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та переконав судову колегію у своїй правоті.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були неповно встановлені обставини справи та порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Отже, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Транс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2015 р.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.