Ухвала

від 31.03.2015 по справі 817/1567/14(зп/808/19/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2015 рокусправа № 817/1567/14(ЗП/808/19/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чепурнова Д.В.

           суддів:                     Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання:          Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 09 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМОВЕТ» до Рівненської митниці ДФС, про скасування рішення, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «КОРМОВЕТ» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачеві у визнанні митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною контракту №008-03/2014 від 27.03.2014; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №204050001/2014/000012/2 від 06.05.2014; визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача №204050001/2014/00017 від 06.05.2014 у прийнятті МД ІМ 40 ДЕ №204050001.2014.005674 від 14.04.2014; зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення товару у відповідності з митною вартістю імпортованих позивачем товарів за ціною контракту №008-03/2014 від 27.03.2014.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що договірна вартість придбаного товариством товару за зовнішньоекономічним контрактом, укладеного між ТОВ «КОРМОВЕТ» та компанією «PETI BV» дезінфекційний засіб Monocarbon Acids Mixture – 20000 кг (нетто), склала 0,98 ЄВРО за 1 кг (нетто), загальною вартістю 19 600,00 ЄВРО. Рішенням про коригування митної вартості товару №204050001/2014/000012/2 від 06.05.2014, яким ціна товару скоригована за резервним методом до рівня 2,3 доларів США/кг, який жодним чином не обґрунтований відповідачем.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №204050001/2014/000012/2 від 06.05.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204050001/2014/00017 від 06.05.2014, прийняті Рівненською митницею Міндоходів. В решті позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі Рівненська митниця ДФС посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «КОРМОВЕТ» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та компанією «PETI BV», м. Веенендааль, Нідерланди (Постачальник) був укладений контракт №008-03/2014 (далі – Контракт) на поставку товару – дезінфекційний засіб Monocarbon Acids Mixture – 20000 кг (нетто), за ціною 0,98 ЄВРО за 1 кг (нетто), загальною вартістю 19 600,00 ЄВРО. Умови поставки: FCA – м. Веенендааль, Нідерланди. Умови оплати: протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Вказаний вище товар 14.04.2014 надійшов на митний пост «Рівне-центральний» Рівненської митниці Міндоходів та був цього ж дня заявлений позивачем до митного оформлення за МД ІМ 40 ДЕ №204050001/2014/005674 (шляхом електронного декларування), довідковий № 8996 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 366 620,20 гривень, що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс валюти – EUR: 17,42960,3) становить 21034,34 євро.

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з митною декларацією МД ІМ 40 ДЕ №204050001/2014/005674 від 14.04.2014 позивачем подано до митного органу:

-          копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) №14NL093СE52ЕСD90D8 від 10.04.2014;

- декларація митної вартості;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) №20140409821 від 11.04.2014;

- книжка МДП (Carnet TIR XZ74698845);

- зовнішньоекономічний контракт №008-03/2014 від 27.03.2014;

- інвойс №00011913 від 01.04.2014 (з перекладом на українську мову);

- рахунок-фактура №СФ-0000206 від 14.04.2014 (калькуляція транспортних витрат);

- сертифікат аналізів товару «Суміш монокарбонових кислот на основі мурашиної кислоти» від 04.04.2014 б/н лот №14140101, з реквізитами компанії «PETI BV» (з перекладом на українську мову);          

- сертифікат якості б/н б/д товару «Суміш монокарбонових кислот (РУ 200832-1)», партія №14140101, дата виготовлення – березень 2014 року, з реквізитами компанії «PETI BV» (з перекладом на українську мову);

- лист щодо призначення продукту MONOKARBON ACIDS MIXTURE (суміш монокарбонових кислот) від 11.04.2014 №119/04/14;

- технологічна карта-схема санітарної обробки та очистки лінії з виробництва преміксів та кормів від 15.01.2014 б/н (затверджена позивачем).

При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаною вище митною декларацією, митний орган дійшов висновку, що в поданих до митного оформлення документах відсутні належні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема рахунок-фактуру від 14.04.2014 № СФ-0000206 неможливо застосувати як документ, передбачений п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України (транспортні документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів), оскільки вказаний документ не відповідає вимогам Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» (в частині виконання формування митної вартості), з огляду на те, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби.

Крім того, як зазначає відповідач, митний орган володіє інформацією щодо подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

У зв'язку із наявністю сумнівів у поданих до митного оформлення документах, відповідачем було направлене електронне повідомлення декларанту, у якому декларанта було повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації; переклад митної декларації країни відправлення; документи про вартісне значення транспортно-експедиційних послуг по території іноземної держави до кордону України.

Листом вих. №143/05/14 від 05.05.2014 позивач повідомив митний орган про те, що усі необхідні документи вже були надані та зазначив, що вимогу митного органу щодо надання додаткових документів він вважає необґрунтованою.

Відповідач надав консультацію позивачу про те, що у зв'язку із відсутністю у декларанта та органу доходів і зборів прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей з розрахунку 2,3 долара США за 1 кг товару (МД №112050000/2013/032035 від 28.11.2013, МД №112050000/2013/027443 від 17.11.2013), про що відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 204050001/2014/000012/2 від 06.05.2014. Так, на підставі цього рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204050001/2014/00017 від 06.05.2014.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням відповідача, але з метою уникнення додаткових збитків скористався правом наданим частиною третьою статті 52 Митного кодексу України та оформив 07.05.2014 нову МД ІМ 40 ДЕ №204050001/2014/006715, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем в розмірі 38 141,57 грн.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На момент прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Судом першої інстанції вірно відхилено доводи митного органу щодо наявної інформації про розмитнення такого товару за МД №112050000/2013/032035 від 28.11.2013, МД №112050000/2013/027443 від 17.11.2013., відповідно до якої суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснив митне оформлення подібного товару за ціною 2,3 USD за 1 кг, враховуючи ту обставину, що зазначені декларації були оформлені за 6 - резервним методом, тобто вже є скоригованими у бік збільшення митної вартості на підставі винесеного митницею Рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані ТОВ «КОРМОВЕТ» документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Крім того рішення про коригування митної вартості товару прийняте з формальних причин без обґрунтування неможливості застосування методів, що передують резервному, який застосований Рівненською митницею до позивача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 09 вересня 2014 року – залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                                      Д.В. Чепурнов

          Суддя:                                                                      С.В. Сафронова

          Суддя:                                                                      В.Ю. Поплавський