Постанова

від 30.03.2015 по справі 805/340/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2015 р. Справа №805/340/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 13 година 05 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В.;

за участю представників сторін:

позивача - Васьковського П.П.;

відповідача - Куриги О.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного виробничо - комерційного підприємства «Маркетри» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне виробничо - комерційне підприємство «Маркетри» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0001122202 від 27.10.2014 року яким збільшено Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Маркетри" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3170, 00 гривень та нараховано 793, 00 гривень штрафних санкцій.

Позивач вказує на реальність господарських відносин з ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ", а також на те, що придбаний у вказаного контрагента товар було в подальшому реалізовано ТОВ БКФ "Водспецбуд", що підтверджується відповідними первинними документами. Зазначає про те, що наявність складського приміщення не є обов'язковим, враховуючи, що основним видом діяльності заявника згідно КВЕД є "діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами".

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що висновки акту відповідача, в свою чергу грунтуються на податковій інформації Дніпропетровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2013 року. Зазначав про те, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження наявності у підприємства автотранспортних засобів, документів на перевезення товару та складських приміщень, в накладній не відображено номер автомобіля, яким перевозились товарно-матеріальні цінності. Вказував на те, що позивачем не було надано до перевірки всіх первинних документів, про що будо складено відповідний акт від 01.10.2014 року № 145/10/2197645

З'ясувавши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив наступне.

Мале приватне виробничо - комерційне підприємство «Маркетри» зареєстроване в якості юридичної особи 06.05.1992 р. за № 1 237120 0000 000204, код ЄДРПОУ 21976745 року, що підтверджується відповідним виписками та довідками з ЄДРПОУ та зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 00082466 від 01.12.2012 року.

В період з 30 вересня 2014 року по 06 жовтня 2014 року відповідачем, на підставі наказу від 29.09.2014 року № 700 та повідомлення № 195 від 29.09.2014 року, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартістью під час здійснення взаємовідносин із ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" (код ЄДРПОУ 36574516), за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, про що складено акт № 507/22/21976745 від 13.10.2014 року (далі - акт).

У вказаному акті зазначено про те, що встановлено відсутність реального вчинення господарських відносин між позивачем та ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" у серпні 2013 року, вказано про те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит на суму 3 169, 80 грн. по податковим накладним, отриманим від ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ". Зазначено про те, що використано податкову інформацію Дніпропетровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2013 року.

У висновках акту зазначено про порушення позивачем п. 198.3, п. 198, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме, занижено суму податку на додану вартість до сплати за серпень 2013 рокуу сумі 3 169, 80 грн, в результаті завищення податкового кредиту.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0001122202 від 27.10.2014 року яким збільшено Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Маркетри" грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3170,00 гривень та нараховано 793,00 гривень штрафних санкцій.

Щодо реальності господарських операцій з контрагентами суд зазначає про наступні обставини.

Між позивачем та ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" було укладено договір поставки № 45 від 01.08.2013 року, відповідно до умов якого ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" зобов'язалось поставити та передати у власність, а позивач прийняти та оплатити автозапчастини, автофарбу та супроводжуючі товари, металопродукцію й інші за ціною, що вказується у специфікаціях або у рахунках. Поставка проводиться покупцю згідно видаткових накладних. Поставка проводиться на умовах FCA - м. Дніпропетровська або інших міст, як правило за адресою покупця у редакції "Інкотермс-2010".

Факт поставки та передачі товару за зазначеним договором від ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" до позивача підтверджується відповідними накладними № 0071 від 05.08.2013 року та № 0088 від 06.08.2013 року, рахунками № 0508 та № 0088 від 06.08.2013 року, підписаними представниками сторін, згідно яких позивач отримав від ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" різноманітні автотовари на загальну суму 19018,80 грн., в тому числі 3169,80 грн. ПДВ.

На зазначену суму позивачем від ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" отримано належним чином оформлені податкові накладні № 71 від 05.08.2013 року та № 88 від 06.08.2013 року.

Суму ПДВ відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач у відповідних податкових деклараціях включив до складу податкового кредиту з ПДВ, що сторонами не заперечується.

Факт здійснення оплати за отриманий від ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" товар підтверджується платіжним дорученням № 39 від 30.08.2013 року та відповідною випискою з банківською рахунку позивача.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами видом діяльності позивача за КВЕД є "діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами".

Судом встановлено, що придбаний у ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" товар було продано та поставлено ТОВ БКФ "Водспецбуд", що підтверджено наступними доказами.

Між позивачем та ТОВ БКФ "Водспецбуд" було укладено договір поставки № 9 від 01.07.2013 року (а.с. 79-80), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставити та передати у власність, а ТОВ БКФ "Водспецбуд" прийняти та оплатити автозапчастини, лакофарбові матеріали та іншу продукцію за ціною, що вказується у рахунках.

Факт поставки та передачі товару за зазначеним договором від позивача до ТОВ БКФ "Водспецбуд" підтверджується відповідними накладними № 050 від 05.08.2013 року та № 053 від 08.08.2013 року, рахунками-фактурами № 0508 від 05.08.2013 року та № 092 від 08.08.2013 року, підписаними представниками сторін, згідно яких ТОВ БКФ "Водспецбуд" отримало від позивача різноманітні автотовари на загальну суму 19018,80 грн., в тому числі 3169,80 грн. ПДВ. Вказаний товар отримано представником ТОВ БКФ "Водспецбуд" на підставі довіреності

На зазначену суму позивачем видано ТОВ БКФ "Водспецбуд" належним чином оформлені податкові накладні № 2 від 05.08.2013 року та № 5 від 08.08.2013 року.

Відповідно до наданих позивачем платіжних доручень та виписок з банківського рахунку позивача, ТОВ БКФ "Водспецбуд" у повному обсязі виконано зобов'язання з оплати товару, отриманого від позивача (всього за договором поставки № 9, відповідно до реєстру виданих позивачем податкових накладних було поставлено товару на суму 41817,22).

Таким чином, вказаними первинними документами підтверджено подальший продаж товару, що був отриманий позивачем від ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" третій особі - ТОВ БКФ "Водспецбуд".

Всього, за вказаним договором, відповідно до реєстру виданих позивачем податкових накладних було поставлено

Враховуючи підтвердження позивачем відповідних господарських операцій з контрагентами первинними документами, є безпідставними твердження відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" у серпні 2013 року.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарі в/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно дост. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правомірність податкових накладних, що були видані ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" сторонами не оспорюється.

Посилання відповідача на відсутність номеру автомобіля, яким перевозився товар є безпідставним, оскільки у досліджених судом накладних № 0071 від 05.08.2013 року та № 0088 від 06.08.2013 року зазначено "а/м держ.ном. 368-88 ЕК".

Як встановлено судом, перевезення товарно-матеріальних цінностей здійснювалось представником позивача на автомобілі сина з причепом (ВАЗ 21093, реєстраційний номер 36888 ЕК), яким він керував на підставі довіреності від 11.03.2005 року, на підтвердження чого позивачем надано суду .

Суд зазначає, що обсяг придбаних та проданих і поставлених позивачем товарно-матеріальних цінностей не потребує наявності великого вантажного автомобіля для його перевезення як і наявності великих складських приміщень для його зберігання. Вказаний товар міг зберігатись у гаражі № 360 гаражного кооперативу "Лісний" м. Артемівська, членом якого є позивач. Сам факт відсутності складських приміщень в силу виду діяльності позивача та обсягів товару не може бути підставою для висновку про відсутність можливості здійснювати господарські операції з контрагентами.

Щодо посилання відповідачем у акті перевірки на податкову інформацію № 215/22-04/36574516 від 30.10.2013 року Дніпропетровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2013 року, суд зазначає про наступне.

У податковому законодавстві діє презумція добросовісності платника податку, крім цього, платник податку не

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року у справі № 804/15248/13-а, задоволено позовні вимоги ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" та, зокрема, визнано протиправними дії щодо внесення до інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України показників податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, які відбулись на підставі акту № 215/22-04/36574516 від 30.10.2013 року.

Доказів скасування вказаної постанови сторонами суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України).

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд зазначає, що наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" у серпні2013 року та правомірність включення суми ПДВ в розмірі 3169,80 грн. до податкового кредиту за вказаний період.

Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення - рішення в№ 0001122202 від 27.10.2014 року прийнято відповідачем необгрунтовано, протиправно та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним квитанцією 0.0.342959445.1 судовий збір в сумі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 75, 77-79, 138-139, 193, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163,167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Малого приватного виробничо - комерційного підприємства «Маркетри» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0001122202 від 27.10.2014 року яким збільшено Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Маркетри" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3170 (три тисячі сто сімдесят) гривень та нараховано 793 (сімсот дев'яносто три) гривень штрафних санкцій - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Маркетри" (код ЄДРПОУ 21976745) 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 25 березня 2015 року.

Постанова складена у повному обсязі 30 березня 2015 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.