Ухвала

від 26.05.2015 по справі 805/340/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року справа №805/340/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Сульженко А.В.,

з участю представника відповідача Куриги О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі №805/340/15-а за позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Маркетри» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року (з урахуванням ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року про виправлення описки) позов малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Маркетри» (далі МПВКП «Маркетри») до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі Артемівська ОДПІ в Донецькій області) про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення Артемівської ОДПІ №0001122202 від 27.10.2014 року, яким збільшено МПВКП "Маркетри" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3170 гривень та нараховано 793 гривень штрафних санкцій; стягнуто судовий збір з Державного бюджету України на користь МПВКП "Маркетри" 182 гривні 70 коп. (а.с. 152-155, 160).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову (а.с. 156-158).

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - МПВКП «Маркетри» зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 21976745, знаходиться на податковому обліку відповідача, є платником податку на додану вартість (а. с. 36).

На підставі наказу Артемівської ОДПІ в Донецькій області від 29.09.2014 року №700 та повідомлення від 29.09.2014 року № 195 «Про початок перевірки» в період з 30.09.2014 року до 06.10.2014 року Артемівською ОДПІ в Донецькій області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Фаворит Запчастини» (код ЄДРПОУ 36574515) з податку на додану вартість (далі ПДВ) за період з 01.08.2013 року до 31.08.2013 року, за результатами якої складений акт перевірки від 13.10.2014 року № 507/22/21976745 (а.с. 17-32, 108).

Актом перевірки встановлені порушення позивачем ст. п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті встановлено заниження ПДВ до сплати за серпень 2013 року у сумі 3169,80 грн. (а. с. 31).

В акті перевірки Артемівської ОДПІ зроблено висновок, що позивачем не підтверджено правомірність включення до складу податкового кредиту за серпень 2013 року вартості товару, придбаного у приватного підприємства «Фаворит Запчастини»», через відсутність реального характеру господарських операцій.

Крім того, в зазначеному акті посилання на те, що використано податкову інформацію Дніпропетровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки Артемівською ОДПІ в Донецькій області 27.10.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0001122202, яким МПВКП «Маркетри» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 3170 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% у сумі 793 грн. (а. с. 16).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0001122202 від 27.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на ПДВ у сумі 3170грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% у сумі 793 грн.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1. ст. 44 ПК України)

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку ( п. 139.1.9. ст. 139 ПК України).

Отже, наведені норми Податкового кодексу встановлюють, що платник податків зобов'язаний вести облік витрат на підставі первинних документів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Витрати, не підтверджені відповідними первинними документами не включаються до складу витрат.

1 серпня 2013 року між ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" (постачальник) та МПВКП «Маркетри» (покупець) укладено договір №45, предмет якого «Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити наступний товар: автозапчастини, авто фарбу та супроводжуючі товари, металопродукцію й інші. Загальна вартість орієнтовно становить 240000 грн. (а.с. 37-38).

Реальність здійснення господарської операції між МПВКП «Маркетри» та ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" підтверджується податковими накладними, накладними, рахунками про вартість придбаного товару, рахунками-фактурами, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, звітами про дебетові та кредитові операції (а.с. 39-44, 46, 47-49, 52, 54-55, 56-57, 126-137, 142-147).

Оплата за поставлений товар проводилась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ", що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 45,50-51,53, 138-141).

Наявність цих документів підтверджує також податковий орган в акті перевірки.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" у серпні 2013 року.

Посилання Артемівської ОДПІ в Донецькій області про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ", що ґрунтуються на висновках акта перевірки Дніпропетровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" (код за ЄДРПОУ 36574516) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2013 року (а.с. 109-112) колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року у справі № 804/15248/13-а, задоволено позовні вимоги ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" та, зокрема, визнано протиправними дії щодо внесення до інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України показників податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, які відбулись на підставі акту № 215/22-04/36574516 від 30.10.2013 року. Доказів скасування вказаної постанови сторонами суду не надано.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що розбіжність показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з його контрагентом, яка виникла внаслідок коригування податковими органами таких показників на підставі акту перевірки ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, з огляду на положення ст.70 КАС України, не є належним та допустимим доказом, а відтак, судом до уваги не приймається.

Сторонами в суді першої інстанції визнавався факт надання позивачем зазначених первинних документів відповідачу під час перевірки та неприйняття їх до уваги останнім.

Згідно п. 185.1. ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правомірність податкових накладних, що були видані ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" сторонами не оспорюється.

Посилання відповідача на відсутність номеру автомобіля, яким перевозився товар є безпідставним, оскільки у досліджених колегією суддів накладних № 0071 від 05.08.2013 року та № 0088 від 06.08.2013 року зазначено "а/м держ.ном. 368-88 ЕК".

З матеріалів справи встановлено, що перевезення товарно-матеріальних цінностей здійснювалось представником позивача на автомобілі сина з причепом (ВАЗ 21093, реєстраційний номер 36888 ЕК), яким він керував на підставі довіреності від 11.03.2005 року.

Колегія суддів зазначає, що обсяг придбаних та проданих і поставлених позивачем товарно-матеріальних цінностей не потребує наявності великого вантажного автомобіля для його перевезення як і наявності великих складських приміщень для його зберігання. Вказаний товар міг зберігатись у гаражі № 360 гаражного кооперативу "Лісний" м. Артемівська, членом якого є позивач. Сам факт відсутності складських приміщень в силу виду діяльності позивача та обсягів товару не може бути підставою для висновку про відсутність можливості здійснювати господарські операції з контрагентами.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем у повному обсязі надані первинні документи, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують факт отримання товару, відповідно господарські операції між позивачем та ПП "ФАВОРИТ ЗАПЧАСТИНИ" є реальними.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законів, які регулюють спірні відносини, відповідач не довів суду правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем надано суду всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущенними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі, який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування спірного податкового повідомлення рішення №0001122202 від 27.10.2014 року внаслідок недоведеності податковим органом його правомірності.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 26 травня 2015 року

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі №805/340/15-а за позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Маркетри» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів Л.А. Василенко

Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова