Ухвала

від 02.04.2015 по справі 243/11584/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 243/11584/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 243/11584/13-к Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 11- кп/778/272/15 ОСОБА_1

Категорія ст. 286 ч.2 Доповідач у 2- й інстанції

КК України ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 (в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 ) на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Слов`янськ, Донецької області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий;

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 рок позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Запобіжний захід не обирався.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь КЛПЗ Міська лікарня № 1 грошові кошти в сумі 495, 10 грн. і на користь КЛПУ Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об`єднання грошові кошти в сумі 6 909, 51 грн.

Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно з вироком суду, 04 вересня 2013 року, приблизно о 11 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_7 , керуючи на праві управління пасажирським автобусом марки ПАЗ 32051 110 СПГ д.н. НОМЕР_1 , який належить ПП СлаВ-Транс, перевозив пасажирів за маршрутом № 2 Слов`янський курорт Залізничний вокзал м. Слов`янська.

В цей же час, рухаючись з боку центра м. Слов`янська по проїжджій частині вул. Свердлова м. Слов`янськ, яка має дві смуги руху в одному напрямку та наближаючись до зупинки громадського транспорту Шкільна, що поблизу ЗОШ № 19 по вул. Свердлова № 32, водій ОСОБА_7 не враховуючи вказівки встановленого п ходу його руху дорожнього знаку 5.35.1 Пішохідний перехід та дорожньої розмітки 1.14.1 Зебра ПДР України, які інформують учасників дорожнього руху про розташування місць, спеціально виділених для організованого переходу пішоходами проїжджої частини дороги, не знижуючи швидкість став наближатися до нерегульованого пішохідного переходу перед яким зупинився тролейбус, водій якого надав можливість перейти проїжджу частину неповнолітньому пішоходу ОСОБА_9 , яка знаходилася на пішохідному переході у правого узбіччя.

Водій ОСОБА_7 , не враховуючи можливість появи пішохода з-за зупиненого тролейбусу, через свою злочинну недбалість, не переконавшись у безпеці своїх дій продовжив рух зліва зупиненого тролейбуса та наблизившись до пішохідного переходу вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка по нерегульованому пішохідному переході переходила проїжджу частину з право на ліво по відношенню руху ОСОБА_7 .

Таким чином водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. 18.4 ПДР України, згідно яких якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшив швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії транспортних засобів, що рухаються п сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В результаті наїзду потерпілій ОСОБА_9 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, стверджує, що шляхом гальмування не зміг уникнути наїзду на потерпілу, оскільки не спрацювала гальмівна система. Просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу злочину.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 вказує на неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, вважає що при призначенні покарання судом були порушені вимоги ст.65 КК України. Просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в діях обвинуваченого складу злочину.

Згідно Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції від 12 серпня 2014 року та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року Апеляційний суд Запорізької області за визначеною територіальною підсудністю переглядає справи, які підсудні Апеляційному суду Донецької області.

Заслухавши доповідача; думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 в скоєнні злочину при викладених у вироку обставинах відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказів.

Так, згідно з показаннями ОСОБА_7 під час судового розгляду, він вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав частково і пояснив, що рухався за тролейбусом по маршруту. Після того, як тролейбус зупинився та почав висадку пасажирів у непризначеному для цього місці, на початку Пешохідного переходу, вирішив здійснити об`їзд тролейбусу. Здійснюючи об`їзд тролейбусу по сусідній смузі руху, не доїжджаючи 2-3 метри до кабіни тролейбуса, побачив потерпілу, яка перетинала дорогу по пішохідному переходу. Одразу застосував міри екстреного гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалось і він штовхнув потерпілу передньою лівою частиною автобуса. Про те, що застосовував екстрені міри гальмування свідчить гальмівний шлях та висновки судово авто технічної експертизи, з якими він згоден. Був згоден із складеним працівниками ДАЇ протоколом огляду місця ДТП та схемою до нього.

Крім того, про доведеність вини ОСОБА_7 свідчать такі наведені у вироку докази:

- свідчення потерпілої ОСОБА_9 , згідно яких, вона була збита автобусом на пішохідному переході;

- показання свідка ОСОБА_10 про те, що збита машиною потерпіла лежала біля зупинки громадського транспорту на відстані 1,5 2 метри від автобусу;

- показання свідка ОСОБА_11 , згідно яких водій автобуса збив потерпілу на пешохідному переході, водій автобусу гальмував;

- даними протоколу огляду місця ДТП із схемою та фото таблицею до нього від 04 вересня 2013 року, даними огляду транспорту, згідно яких наїзд автобуса під керуванням водія ОСОБА_7 на потерпілу трапився на пішохідному переході, розташованому поблизу ЗОШ № 19 по вул. Свердлова;

- даними висновку судово медичної експертизи № 1037 від 18 листопада 2013 року, якими підтверджується спричинення потерпілій в результаті ДТП тяжких тілесних ушкоджень;

- даними висновку судової авто технічної експертизи № 245/1 від 19 листопада 2013 року, згідно яких ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, в діях ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п.18.4 ПДР та ці дії знаходилися у причинному зв`зку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, та ін.

Сукупністю цих доказів, яким суд дав належну оцінку, спростовуються доводи апеляційних скарг про відсутність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Змістом оскаржуваного вироку спростовуються доводи апеляційних скарг про те, що суд не взяв до уваги показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Доводи про те, що причиною ДТП була несправність гальмівної системи автобуса, спростовуються даними схемі ДТП, де навіть при невеликій швидкості автобуса зафіксовано сліди гальмування, що свідчить про роботу гальмівної системи. Крім того, сам обвинувачений в судовому засіданні, на досудовому слідстві не вказував на цю обставину. Це також стосується і доводів захисника про необґрунтованість авто технічної експертизи внаслідок не перевірки технічного стану автобуса.

Доводи захисника про те, що авто технічна експертиза має помилкові висновки спростовуються тим, що дані на підставі, яких проводилась експертиза, отримані належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, протокол огляду місця ДТП та схема до нього від 04 вересня 2013 року і протокол огляду транспорту (а.п.46-50, 53 т.1) складені відповідно до вимог діючого законодавства в присутності водія і двох понятих, що підтверджується їх особистими підписами. Заяв та зауважень осіб, в тому числі водія, які брали участь в огляді, з питань огляду, складання протоколу огляду та схеми, а також несправностей транспортного засобу не надходило. Протокол огляду місця ДТП, схема ДТП та протокол огляду транспорту ніким не оскаржувались.

Безпідставні є і твердження захисника про не встановлення швидкості руху автобуса, оскільки згідно до п. 18.4 Правил дорожнього руху України водій перед пішохідним переходом повинен зменшити швидкість, а в разі необхідності зупинитися і може продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, чого обвинувачений ОСОБА_7 (згідно його показань даних в судовому засіданні).

Дії водія ОСОБА_11 , який на думку апелянтів, зупинив тролейбус в неналежному місці, та дії потерпілої, яка на їх думку, порушила вимоги ПДР, а також інші обставини, на які є посилання в апеляційних скаргах, не спростовують встановлені судом обставини і його висновків про доведеність вини обвинуваченого. До того ж відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

Неспроможні доводи і про те, що свідки були допитані з порушенням вимог закону. Згідно матеріалів провадження, всі допитані під час судового слідства свідки отримували пам`ятки про їх процесуальні права та обов`язки.

Посилання захисника на упереджене ставлення судді до обвинуваченого, порушення його прав спростовуються тим, що під час проведення судового розгляду обвинуваченому було вручено під особистий підпис пам`ятку про його процесуальні права та обов`язки, де разом з іншим роз`яснено право заявляти відвід усьому складу суду, судді, проте впродовж всього судового розгляду справи жодного разу обвинувачений, як і його захисник, цим правом не скористалися.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом`якшуючи та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_7 врахував ступінь і тяжкість вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, а за місцем роботи-позитивно, має на утриманні малолітню дитину, частково відшкодував шкоду потерпілій на її лікування, перебуває з 2010 року під наглядом КЛПУ Міський наркологічний диспансер м. Слов`янська з діагнозом: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вживання із шкідливими наслідками. Таким чином, суд виконав вимоги ст.65 КК України і призначив покарання необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги про врахування судом в якості обтяжуючої обставини попередню судимість обвинуваченого неспроможні, оскільки спростовуються змістом вироку.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, неповноту судового розгляду, які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2014 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий :

Судді: