Ухвала

від 26.05.2014 по справі 243/11584/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/11584/13-к

Номер провадження 11-кп/775/706/2014

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляціями захисника ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 6 лютого 2014 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слпв8янська. гр.-на України, з середньою освітою, не судимого, одруженого, що має на утримання малолітню дитину, не судимого, не працюючого, жителя м. Слов`янська засуджено за ст.. 286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

За вироком суду ОСОБА_6 4.09. 2013 року близько 11 годин 15 хвилин, керуючи пасажирським автобусом ПАЗ 32051110 СПГ держ. номер НОМЕР_1 . який належить

ПП « Слав-Транс», перевозив пасажирів маршрутом №2 «Слов`янський курорт - Залізничний вокзал м. Слов`янська»

У вказаний час, рухаючись з центра м. Слов`янська про проїжджій частині вул.. Свердлова м. Слов`янська , яка має дві смуги руху в одному напрямку та наближаючись до зупинки громадського транспорту «Шкільна» , водій Очкас, не враховуючи вказівки встановленого по ходу його руху дорожнього знаку 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньої розмітки 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України, які інформують учасників дорожнього руху про розташування місць, спеціально виділених для організованого переходу пішоходами проїзної частини дороги, не знижуючи швидкість став наближатися до нерегульованого пішохідного переходу перед яким зупинився тролейбус, водій якого надав можливість перейти проїжджу частину неповнолітньому пішоходу ОСОБА_7 , яка знаходилася на пішохідному переході у правого узбіччя.

Водій ОСОБА_6 , не враховуючи можливість появи пішохода з-за зупиненого тролейбусу, через свою злочинну недбалість, не переконавшись у безпеці своїх дій продовжив рух зліва зупиненого тролейбуса тп наблизившись до пішохідного переходу вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка по нерегульованому пішохідному переході переходила проїжджу частину з право на ліво по відношенню руху ОСОБА_6 .

Таким чином ОСОБА_6 порушив вимоги п.18.4 Правил дорожнього руху України в яких сказано « Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшив швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.» В результаті наїзду були заподіяні тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 , а саме « відкрита черепно-мозкова травма - перелом потиличної кістки ліворуч з переходом на основу черепа в області пірамідки скроневої кістки ліворуч, забиття головного мозку з очатами геморалогічного просочення в кіркових відділах лобових доль і в правій гемісфері мозочка, лівобічна отилокворрея, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

В апеляціях: ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилається на те. що потерпіла швидко переходила дорогу і він шляхом гальмування не зміг уникнути наїзду на неї.

Захисник ОСОБА_5 також просить вирок скасувати, а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину. Вказує, що суд не встановив фактичні обставини події злочину, висновки автотехнічної експертизи не могли бути покладені в основу вироку, оскільки зроблені на неповних вихідних даних. Вказує, що судом не надана оцінка діям водія тролейбуса ОСОБА_8 , який зупинив тролейбус безпосередньо перед пішохідним переходом, чим лишив засудженого можливості своєчасно виявити потерпілу на пішохідному переході. Допитані свідки не були приведені до присяги, чим порушено вимоги ст.. 352 КПК України. При призначенні покарання суд безпідставно в якості обтяжуючої обставини застосував п.ч.1 ст. 67 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія судді визнала апеляції такими , що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, згідно протоколу огляду місця дорожиьо-транспортної пригоди наїзд автобуса на потерпілу трапився на пішохідному переході, розташованому поблизу ЗОШ № 19 по вул.. Свердлова.

Потерпіла ОСОБА_7 показала, що саме в цьому місці вона переходила дорогу , де її збив автобус.

Висновками судово-медичної експертизи підтверджується спричинення потерпілій в результаті ДТП тяжких тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що водій автобуса збив потерпілу на пішохідному переході.

Сам обвинувачений не заперечував, що збив потерпілу на пішохідному переході.

Згідно висновків авто-технічної експертизи дії обвинуваченого не відповідали вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху України і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди.

Наведені обставини спростовують доводи апеляції захисника про не встановлення фактичних обставин події злочину.

Безпідставним є твердження захисника в апеляційній скарзі , що причиною ДТП буда несправність гальмової системи автобуса, оскільки , навіть при невеликій швидкості автобуса , на схемі ДТП зафіксовані сліди його гальмування, що свідчить роботу гальмової системи. Крім того, сам обвинувачений в судовому засіданні не вказував на цю обставину. Це ж відноситься і до доводів захисника про необґрунтованість авто- технічної експертизи внаслідок не перевірки технічного стану автобуса.

Безпідставним є і твердження захисника про невстановлення швидкості руху автобуса , оскільки згідно вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху України водій перед пішохідним переходом повинен зменшити швидкість, а разі необхідності зупинитися, чого обвинувачений не зробив.

Дії водія ОСОБА_9 , який на думку апелянта зупинив тролейбус в неналежному місці, не спростовують встановлені судом обставини по доведеності вини обвинуваченого.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення. Тому доводи апеляції про можливий склад злочину, передбаченого ст.. 288 КК України в діях інших осіб не ґрунтуються на законі.

Безпідставні і доводи апеляції про врахування судом в якості обтяжуючої обставини попередню погашену судимість обвинуваченого, оскільки це не слідує зі змісту вироку. Суд в цьому плані лише врахував дані про особу обвинуваченого.

Не відповідають дійсності і твердження апеляції про не приведення свідків до присяги.

Таким чином, на підставі оцінки і аналізу зібраних доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого і правильно кваліфікував його дії за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили тяжке тілесне ушкодження.

Призначене покарання з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, яке відноситься до тяжких злочинів, та особи засудженого відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 404. 407 КПК України апеляційний суд

Ухвалив:

Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 6 лютого 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого та захисника ОСОБА_5 без задоволення.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді