Постанова

від 31.03.2015 по справі 907/664/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № 907/664/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги Приватного підприємства "Затишок"

на рішення господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2014 року

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 р.

у справі № 907/664/14

господарського суду Закарпатської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до 1. Приватного підприємства "Затишок"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород

про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання

за участю представників

позивача Кошова Ю.П.

відповідачів 1. не з'явився

2. не з'явився

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2014 року (суддя Йосипчук О.С.) залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року (судді Данко Л.С., Кузь В.Л., Орищин Г.В.) позов задоволено. Договір купівлі-продажу обладнання: лінії електропередач ПЛ 10 кВТ протяжністю 5,6 км та трансформаторної підстанції КГПГС - 2*1000кВа , укладений 14.09.2012 р. між ПП "Затишок", як продавцем, та ТзОВ "Фортуна", як покупцем, визнано недійсним. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна" повернути Приватному підприємству "Затишок" лінію електропередач ПЛ 10 кВТ протяжністю 5,6 км та трансформаторну підстанцію КГПГС - 2*1000 кВа, що відчужено за Договором купівлі-продажу від 14 вересня 2012 року та здійснено розподіл судових витрати.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням та постановою Приватне підприємство "Затишок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 12 листопада 2010 року у справі № 14/39 задоволено вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Позивач - у даній справі) та стягнуто із ПП "Затишок" (Відповідач-1 - у даній справі) борг на загальну суму 9366679,75 грн.

У зв'язку із набранням означеним рішенням суду законної сили, господарським судом Закарпатської області 28 жовтня 2011 року видано наказ на примусове стягнення боргу (а.с. 17), який у свою чергу, став підставою для Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області, 22 листопада 2011 року для відкриття виконавчого провадження (далі за текстом - ВП) № 29968225, де позивач - стягувач, а відповідач-1 - боржник (а.с. 19).

22 листопада 2011 року постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області ВП № 29968225: 1) накладено арешт на все майно, що належить боржнику: Приватному підприємству "Затишок" адреса: Міжгірський район, с. Пилипець, 343, код ЄДРПОУ 31981086, у межах суми звернення стягнення 9366679,75 грн. та 2) заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику: Приватне підприємство "Затишок" лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови (а.с. 21-22).

Відповідно до "Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень та встановлення розмірів оплати за його експлуатацію" затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 24 лютого 2006 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2006 року за № 171/12045 (із змінами і доповненнями), в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, у якому міститься детальна інформація про виконавчі дії за ВП № 29968225 від 21 листопада 2011 року, ВП № 30617928, які 20 січня 2012 року об'єднано у Зведене виконавче провадження № 31443168 (а.с. 32- 35, 36-38).

Судами попередніх інстанцій з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень "Інформація про виконавче провадження" встановлено, що заборгованість ПП "Затишок" (Апелянта/відповідача-1) перед Банком станом на 22 листопада 2011 року з примусового виконання судового рішення по справі № 14/39 складала 9366679,75 грн., постановою від 22 листопада 2011 року накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення та оголошено заборону на відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу.

11 січня 2012 року на виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 29 листопада 2011 року № 5008/796/2011 було відкрито виконавче провадження № 30617928 про стягнення з Відповідача-1 на користь Позивача боргу на загальну суму 2997600,61 грн.

11 січня 2012 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 30617928 до зведеного виконавчого провадження, та 20 січня 2012 року створено Зведене виконавче провадження №31443168, яке складається з: ВП № 29968225 з примусового виконання судового рішення у справі № 14/39, сума боргу 9366679,75 грн. та ВП № 30617928 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 29 листопада 2011 року у справі № 5008/796/2011, сума боргу 2997600,61 грн.

Зведене виконавче провадження № 31443168 створено: 20 січня 2012 року, відповідно до якого, залишилося незмінним з 21 листопада 2011 року положення про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на відчуження майна боржника в межах суми 9366679,75 грн.

Станом на 20 січня 2012 року (дата створення Зведеного ВП № 31443168) Відповідач-1 будь-яких коштів на погашення боргу не сплачував, на спеціальний рахунок відкритий ВДВС - не вносив, заборгованість не була погашена ні повністю, ні частково.

12 грудня 2011 року виконавчою службою призначено експерта/спеціаліста для визначення вартості арештованого майна. 26 грудня 2011 року ВДВС прийнято постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника. 28 лютого 2012 року за Зведеним ВП № 31443168 призначено експерта/спеціаліста для визначення вартості арештованого майна, визначеного у постанові.

29 листопада 2012 року виконавчою службою за Зведеним виконавчим провадженням стягнуто кошти згідно ВД, у т.ч. прийнято майно боржників у рахунок погашення боргу 8074519,51 грн.; 26 грудня 2012 року - стягнуто кошти згідно ВД, у т.ч. отримані від реалізації майна боржника на суму 1292160,24 грн. Результат виконавчого провадження: кошти, стягнуті згідно ВД: 9366679,75 грн. у т.ч. прийнято майна боржників у рахунок погашення боргу: 8074519,51 грн., у т.ч. отримані від реалізації майна боржника: 1292160,24 грн.; виконавчий збір: 187242,98 грн., витрати на проведення виконавчих дій: 35555,24 грн.

Крім того, 26 грудня 2012 року, у процесі проведення виконавчих дій державним виконавцем стягнуто кошти згідно ВД, у т.ч. отримані від реалізації майна боржника в розмірі 393026,63 грн.

Згідно листа ДПС України від 28 січня 2013 року, виконавчою службою 01 лютого 2013 року загальною постановою з затвердженням накладено арешт на відкриті рахунки боржника в банківських установах (реквізити зазначені в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень) на суму 2630310,28 грн.

01 лютого 2013 року, 25 лютого 2014 року виконавчою службою призначено експерта/спеціаліста для оцінки майна боржника.

13 лютого 2014 року за Зведеним виконавчим провадженням № 31443168 виконавчою службою стягнуто кошти згідно ВД, у т.ч. отримані від реалізації майна боржника на суму 64038,61 грн. Станом на 13 лютого 2014 року за результатами виконавчого провадження стягнуто кошти, згідно ВД: 457065,24 грн., у т.ч. отримані від реалізації майна боржника в розмірі 457065,24 грн., виконавчий збір: 7115,40 грн., витрати за проведення виконавчих дій: 364,20 грн.

Виходячи з аналізу виконавчих дій на виконання вищенаведених рішень господарського суду, які набрали законної сили, станом на дату постановлення судового рішення у даній справі (18 вересня 2014 року) за Зведеним виконавчим провадженням № 31443168 у відповідача-1/апелянта перед Банком наявний борг на суму 1700418,18 грн. (12364280,66 грн. - 10663862,48 грн. (в т.ч. 35000,00 грн. авансування витрат виконавчого провадження).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зведене виконавче провадження № 31443168 не закрите та перебуває на стадії виконання. Постанова органами виконання судових рішень не виносилася,.

Згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 44514714 від 20 червня 2014 року (а.с. 23-24), запис (3) про публічне обтяження: арешт рухомого майна на підставі постанови про арешт всього майна в межах суми стягнення 9366679,75 грн. та оголошення на заборону на його відчуження внесено: 22 листопада 2011 року об 12:27:17 за № 11870479. Про арешт майна відповідача-1 на заборону на його відчуження ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ПП "Затишок" були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Станом на момент постановлення рішення у даній справі, постанови органу виконання судових рішень сторонами, в т.ч. відповідачем-1 не оскаржувалися в установленому законом порядку.

Наведеним вище підтверджується наявність правового інтересу у позивача щодо оспореного ним правочину, позаяк невмотивоване/некомпенсаційне зменшення активів боржника, яким є відповідач-1, позбавляє його можливості отримати належні йому грошові кошти у виконавчому провадженні.

Таким чином, з моменту винесення Постанови 22 листопада 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 29968225) в межах суми боргу, ПП "Затишок" є обмеженим у спроможності вільно розпоряджатись будь-яким своїм власним майном, відповідно до приписів ст.ст. 11, 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 7, 9, 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Власне цим і спростовуються заперечення відповідача-1.

Зазначені вище обставини існували на дату укладення між ПП "Затишок" (Продавець) та ТОВ Фортуна" (Покупець) спірного Договору купівлі-продажу, 14 вересня 2012 р., обладнання: лінії електропередач ПЛ. 10 кВт протяжністю 5,6 км. та трансформаторної підстанції КГПГС - 2*1000 кВа № 507908 на суму 636000,00 грн..

На дату укладання спірного правочину відповідач-1 мав перед Банком непогашену заборгованість за Зведеним виконавчим провадженням № 31443168, яке створено 20 січня 2012 року, у розмірі 12364380,66 грн., що не була погашена.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що 14 вересня 2012 року, між Приватним підприємством "Затишок" (відповідач-1 - у справі, Продавець - за Договором купівлі-продажу) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (відповідач-2 - у справі, Покупець - за Договором купівлі-продажу) було укладено Договір купівлі-продажу обладнання: лінії електропередач ПЛ 10 кВТ протяжністю 5,6 км за ціною 318000,00 грн. та Трансформаторну підстанції КГПГС - 2*1000 кВа № 507908 за ціною 318000,00 грн., загальною вартістю 636000,00 грн. (а.с. 25-27).

Актом прийому-передачі від 14 вересня 2012 року сторони спірного Договору підтвердили факт передачі Продавцем (ПП "Затишок") Покупцю (ТОВ "Фортуна") предмета продажу, обладнання: Лінії електропередач ПЛ 10 кВТ протяжністю 5,6 км за ціною 318000,00 грн. та Трансформаторної підстанції КГПГС - 2*1000 кВа № 507908 за ціною 318000,00 грн., загальною вартістю 636000,00 грн. (а.с. 28).

У п. 1.4. Договору купівлі-продажу, сторони передбачили оплату за згодою сторін, яка може вноситися в натуральній або змішаній формі товарами, продуктами, послугами, а у п. 5.1. оспорюваного Договору визначено, що покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість, відшкодувати Продавцю усі витрати пов'язані із збереженням Товару після його оплати до отримання (п. 5.2. Договору).

Пунктом 6.2. оспорюваного Договору визначено, що вартість предмета продажу сплачується шляхом перерахування коштів та поточний рахунок, або за згодою сторін надаються послуги. Оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження всіх відповідних коштів на поточний рахунок Продавця в повному обсязі, або надання послуг в повному обсязі (п. 6.3. Договору). При цьому, зі змісту наведених вище пунктів Договору вбачається, що сторони Договору не обумовили ні власника рахунку, на який повинні надійти платежі за придбання обладнання, яке є предметом цього Договору, ні строку виконання грошового зобов'язання, а альтернативне зобов'язання: - надати послуги в якості плати - носить ознаки умовного, такого, що ймовірно припиняє зобов'язання грошове і не конкретизує інше.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Слід зазначити, що договір купівлі-продажу є: оплатним - при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором; консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення сторонами угоди за всіма істотними умовами. Основною і визначальною ознакою договору є перехід майна у власність покупця. Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, що в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні.

Договором купівлі-продажу обладнання від 14 вересня 2012 року у п.1.1. сторони передбачили, що Продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця наступне обладнання: Лінію електропередач ПЛ 10 кВТ протяжністю 5,6 км за ціною 318000,00 грн. та Трансформаторну підстанції КГПГС - 2*1000 кВа № 507908 за ціною 318000,00 грн., загальною вартістю 636000,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про оплату покупцем продавцю вартості відчужуваного майна (обладнання, яке визначено у п. 1.1.Договору) у грошовому вираженні.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, на дату укладення Договору купівлі-продажу (14 вересня 2012 року), з 22 листопада 2011 року діяла заборона здійснювати відчуження будь-якого, належного боржнику: Приватному підприємству "Затишок" майна, а також було накладено арешт на все майно, що належить боржнику в межах суми боргу.

Посилання відповідача-1 у додаткових письмових поясненнях від 10 листопада 2014 року, що між ПП "Затишок" та ТОВ "Фортуна" існували договірні відносини за іншим Договором № 3/09 від 15 січня 2009 року, за яким сторони погодили умови купівлі-продажу обладнання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, було предметом розгляду судів попередніх інстанцій та правомірно не прийняті до уваги, оскільки Договір № 3/09 від 15 січня 2009 року в матеріалах справи відсутній, як доказ відповідачами-1 та 2 суду не подавалися, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не оцінювався. Відповідачем-1 не надано суду жодних доказів, які б підтверджували також факт зарахування між ПП "Затишок" та ТОВ "Фортуна" зустрічних однорідних вимог. У матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для визнання факту вчинення відповідачем-2 оплати за придбане у відповідача-1 майно у розмірі, встановленому п.1.2. Договору купівлі-продажу від 14 вересня 2012 року.

Відповідач-1, у період дії заборони на відчуження власних активів, був позбавлений можливості вільно здійснити продаж обладнання: лінії електропередач ПЛ 10 кВт протяжністю 5,6 км та трансформаторної підстанції КГПГС - 2*1000 кВа № 507908 за Договором купівлі-продажу від 14 вересня 2012 року.

За таких обставин, вступаючи у правовідносини купівлі-продажу із відповідачем-2, відповідачем-1 було допущено порушення ч.1 ст. 207 ГК України та ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у сукупності, з огляду на що слід визнати наявність правових підстав для застосування у спірній ситуації ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, з усіма наслідками, передбаченими ст.ст. 216, 236 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як зазначалось вище продаж майна, яке є предметом спірного договору, здійснено ПП "Затишок" у період дії заборони на відчуження власних активів Відповідача-1 по справі, допущено порушення ч.1 ст. 207 ГК України та ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", що в силу ст. 215 ЦК України є підставою для визнання спірного правочину недійсним як такого, що суперечить актам цивільного законодавства та відсутності у продавця необхідного обсягу цивільної дієздатності, в силу накладення арешту на все майно, що належить боржникові та оголошення заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржникові: Приватному підприємству "Затишок" в межах суми боргу.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 Цивільного кодексу України, якою зокрема, передбачено, що у разі недійсності правочину, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Виходячи з даної норми матеріального права, позовних вимог ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для скасування або зміни рішення господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2014 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року у справі № 907/664/14.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку стосовно того, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Затишок" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року у справі № 907/664/14.залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. Г. Дунаєвська

С. С. Самусенко