Постанова

від 01.04.2015 по справі 910/14082/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 910/14082/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" на рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 січня 2015 року у справі № 910/14082/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" про стягнення суми, -

Встановив:

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" про стягнення 121935,29 грн. боргу за спожиту активну енергію, 9679,21 грн. інфляційних, 5 111,16 грн. 3 % річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 3205241 від 7 грудня 1995 року в частині оплати спожитої електричної енергії та потужності.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 59573,63 грн., з яких: 59557,66 грн. - основний борг, 15,97 грн. 3 % річних, а також 1191,47 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 січня 2015 року рішення місцевого суду скасовано частково, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 121935,29 грн. основного боргу, 9679,21 грн. інфляційних, 4806,49 грн. 3 % річних, 2728,42 грн. судового збору та 1364,21 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення місцевого суду у справі скасувати частково, а постанову апеляційної інстанції - в повному обсязі, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 1 квітня 2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 7 грудня 1995 року підприємством Київські кабельні мережі ВЕО "Київенерго" та житлово-будівельним кооперативом "Ювілейний-70" укладено договір № 3205241 на використання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач - сплачувати вартість спожитої електричної енергії та потужності, а також вносити інші платежі за розрахунковий період.

Спір у справі виник на підставі неналежного виконання відповідачем за період з 1 липня 2011 року по 1 липня 2014 року своїх зобов'язань за договором з оплати спожитої електричної енергії, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 121935,29 грн., на яку останнім нараховано 3 % річних і інфляційні.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги по суті, господарський суд першої інстанції встановив, що борг відповідача складається з кількості використаної електричної енергії, яка обліковується за 4 лічильниками, а саме: ліфт - № лічильника 0550208, бойлер - № лічильника 205382 (з травня 2014 року - 1025782), загально-будинковий - № лічильника 0471906, сходові клітини - № лічильника 0547587.

Відповідно до звітів про використану електричну енергію за період з січня 2011 року по жовтень 2011 року споживання електричної енергії по лічильнику № 205382 відсутнє. Згідно акта № 92 погодження розрахунків за електричну енергію, відповідно до якого відповідачем електричну енергію в розмірі 224300 кВт годин використано з 18 вересня 2008 року по 12 жовтня 2011 року. Виходячи з цього та з інших обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що

електричну енергію в кількості 224300 кВт годин використано відповідачем до січня 2011 року.

Встановивши зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів за використану ним до січня 2011 року електричну енергію в кількості 224300 кВт годин, вартість якої становить 62377,63 грн., оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості за використання електричної енергії в період з 1 липня 2011 року по 1 липня 2014 року.

Крім того, судом зазначено, що рішенням господарського суду м. Києва від 29 березня 2011 року у справі № 30/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" про стягнення 139949,67 грн. за використану електричну енергію за період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2011 року.

З огляду на викладене, керуючись нормами ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 59557,66 грн. основного боргу та 15,97 грн. 3 % річних.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції рішення місцевого суду частково скасував, задовольнивши заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 121935,29 грн. основного боргу, 9679,21 грн. інфляційних, 4806,49 грн. 3 % річних.

При цьому, суд виходив з того, що у спірний період відповідач має заборгованість по оплаті використаної електроенергії відповідно до 4 приладів обліку, в тому числі, за спожиту електричну енергію по бойлеру за лічильником 205382 у розмірі 62377,63 грн. за спожиті 224300 кВт/г.

Відповідно до акта № 97 сторонами погоджена необхідність проведення в жовтні 2011 року донарахування товарної продукції по лічильнику № 205382 з 18 вересня 2008 року по 12 жовтня 2011 року і при нарахуванні враховано відповідну зміну тарифу. Всього за 224300 кВт/г нараховано 62377,63 грн.

Питання щодо донарахування спожитої електричної енергії ініціював відповідач, оскільки просив позивача виключити з графіка відключення приміщення теплового пункту, який забезпечує чотири 16-ти поверхові будинки теплом, гарячою та холодною водою від електроенергії.

Встановивши зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач погодився, що ним спожито по бойлеру, лічильник № 205382, електроенергію - 224300 кВт, що відображено у звіті за жовтень 2011 року, а тому, керуючись нормами ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 121935,29 грн. є обґрунтованою.

При цьому, оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, суд, з урахуванням положень ст.ст. 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, задовольнив вимоги позивача про стягнення 3 % річних в повному обсязі, в розмірі 9679,21 грн., а про стягнення інфляційних - частково, в сумі 4806,49 грн., враховуючи допущену позивачем арифметичну помилку під час здійснення відповідного розрахунку.

Вказані висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги дублюють твердження, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, яким судом другої інстанції під час розгляду справи була надана відповідна і правомірна правова оцінка, при цьому, в касаційній скарзі відповідач аналізує наявні у справі докази, встановлення та переоцінка яких, в силу положень ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, а тому, такі доводи не можуть бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, постанову апеляційної інстанції слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 січня 2015 року у справі № 910/14082/14 - без змін.

Головуючий Гончарук П.А.

Судді Кондратова І.Д.

Стратієнко Л.В.